“Про це йдеться в публікації бригади з розповідями військовослужбовців, які тривалий час перебували безпосередньо на позиціях. «Вони злі на нас за свої втрати» 36-річний боєць із позивним…”, — write on: armyinform.com.ua
Про це йдеться в публікації бригади з розповідями військовослужбовців, які тривалий час перебували безпосередньо на позиціях.
«Вони злі на нас за свої втрати»
36-річний боєць із позивним «Будда», родом із Тернопільщини, служить у війську вже два роки. До повномасштабної війни працював у великій аграрній компанії, однак до армії пішов без вагань.
«Противник дуже активно намагається захопити нашу позицію і дуже злий на нас за свої втрати», — говорить він. За його словами, в сучасній війні вирішальне значення має уважність, особливо під час туманів, коли ворог намагається підповзти впритул. Найближчий контакт із противником у нього відбувся на відстані лише шести метрів.
Попри пережите, «Будда» не вважає себе героєм і каже, що виконує свій обов’язок перед родиною. Його головна мрія зараз — встигнути приїхати на народження похресниці.
«Ми захищаємо передусім себе»
Про свою мотивацію розповідає й 39-річний боєць із Хмельниччини з позивним «Черня». Він ще з юності хотів пов’язати життя з армією, однак здійснити це вдалося лише після початку повномасштабного вторгнення.
«Я пішов до війська, бо хочу, щоб моя донька жила в незалежній країні», — каже він. Після п’яти місяців безперервного перебування на позиціях військовий особливо гостро відчув цінність звичних для цивільного життя речей — навіть можливість помитися стала справжньою радістю.
Повернення і коротка передишка
Після тривалого перебування на передовій обидва бійці отримали змогу вирушити у відпустку. Вони зазначають: ці короткі дні перепочинку дають змогу відновитися й знову повернутися до служби — з тією ж мотивацією захищати своїх рідних і країну.
