“Які саме — ми про це вже розповідали ось у у цьому матеріалі. Як зараз побудована робота інструкторів та чого вони навчають? Чи отримує інструкторсько-викладацький…”, — write on: armyinform.com.ua
Які саме — ми про це вже розповідали ось у у цьому матеріалі.
Як зараз побудована робота інструкторів та чого вони навчають? Чи отримує інструкторсько-викладацький склад зворотній зв’язок від бойових бригад? Який він? На чому зараз зосереджена базова загальна військова підготовка: вижити самому чи ліквідувати ворога на полі бою?
АрміяInform запитувала про все це та чимало іншого інструкторів з різних родів/видів Збройних Сил України.
2025 рік: значно покращилася матеріально-технічна база
Інструктор навчальної роти БЗВП сержант Дмитро викладає в одному з навчальних центрів морської піхоти. Він прийшов на службу ще в 2019 році. Пройшов курс молодого бійця, в 2020 році підписав контракт в першому окремому батальйоні морської піхоти.
Під час широкомасштабної війни виходив з оточеного Маріуполя — там довелося тримати оборону, доки вистачало провізії та БК.
«У нас було два варіанти: або здаватися в полон, або виходити на визначену точку до своїх. З успіхом, з пораненнями, з втратами — але вийшли. Потім я пройшов реабілітацію після поранення, став на посаду командира відділення знову в першому окремому батальйоні морської піхоти, брав участь в штурмових діях на Запорізькому напрямку. Після цього перевівся в інструктори, де нині передаю свій багаж знань курсантам», — розповідає Дмитро.
За його словами, підготовка курсантів на БЗВП, якщо порівнювати 2025 із 2022 роком, змінилася кардинально, «стало набагато більше матбази на окремих напрямках».
«Часу на підготовку стало набагато більше. Тобто, бралися фідбеки з бойових бригад і, виходячи з цих фідбеків, ми почали на окремі напрямки підготовки давати більше акценту. Це й такмед, й топографія, й вогнева підготовка… Тому кардинально змінилася підготовка в кращу сторону».
Військовий констатує, що в контексті «було-стало» його навчальний центр здійснив квантовий стрибок.
«Навчальний центр будувався „з нуля“. Зараз це повноцінний навчальний центр, на мою думку — один з кращих. Дуже покращилась матеріально-технічна база порівняно з 2022 роком, коли нічого не було. Зараз у нас є майже все, окрім, звісно, „холостяка“. Але холості набої — це дефіцит в нашій країні. Сподіваюся, що і з ним з часом також все вирішиться. З перших днів підготовки ми навчаємо тактичній медицині, використовуємо БПЛА, FPV-дрони, помпові рушниці».
Так, відколи на полі бою чільне місце посіли FPV-дрони, новобранців навчають і стрільбі з помпової рушниці. Інструктор констатує: навчання є дієвим, але потрібно більше практики.
«З першого разу не навчиш курсанта володіти помповою рушницею. Не у всіх виходить з першого разу влучити в ту саму тарілку. Але у нас є ця дисципліна у програмі базової загальновійськової підготовки, і, як мінімум, люди знаючи базу, зможуть уже володіти цією рушницею. Але, звісно ж, не кожен снайпер, не кожен може влучити. Власне, стріляти з „помпи“ складніше, ніж з автомата, але надаємо базові навички у користуванні помповими рушницями з різних та незручних положень».
Перша домедична підготовка інтегрована в усі навчальні дисципліни
Заняття з першої домедичної підготовки зараз інтегровані в усі навчальні дисципліни, каже Дмитро, тобто на всіх заняттях з предметів, які викладають курсантам, обов’язково є навчальна точка з такмеду.
«Ми намагаємося навчати курсантів діяти в найскладніших умовах. Вони тягають один одного по 100-150 метрів. Так, їм важко, але ніхто не казав, що буде легко. Тому вони тягають здорових, габаритних побратимів. Використовуємо всю матбазу: тампонади, манекени тощо. Виділяємо на це дуже багато часу, з першого дня підготовки (від простого до складного, від накладання турнікету особисто собі, до допомоги побратимам)».
Значно покращилася, за його словами, і психологічна підготовка мобілізованих .
«Ну хоч би візьмемо те, що віднедавна запровадили так званий «нульовий день», який дуже впливає на психоемоційний стан військовослужбовця. Цей день майбутнього військовослужбовця перезавантажує, дає відчути стресову ситуацію, певне стресове виснаження. І вже з перших днів курсант психологічно стає стійкішим. Поступово ми, інструктори, розповідаємо про власний бойовий досвід, про свій психоемоційний стан, який у нас був на бойових. Загалом, ми намагаємося зробити курсантів «сталевими».
Курсанти стають командирами відділень та взводів, з орденами та нагородами
Серед бар’єрів, які станом на осінь 2025 року знижують якість підготовки та мотивацію курсантів, інструктор виокремлює вороже ІПСО.
«Люди приходять до нас демотивованими, заляканими ворожою пропагандою. Дехто дійсно вважає, що з ТЦК вони поїдуть прямо на „нуль“, штурмувати посадки. Ми ж, в свою чергу, намагаємося навпаки — вкласти в голови колишніх цивільних, що вони йдуть не вмирати, а нищити ворога, намагаємося зміцнити їх бойовий дух. І пояснюємо, що у нас у всіх одна задача — це перемогти ворога і здобути нашу свободу».
Загалом, каже інструктор Дмитро, він не раз отримував фідбек із бригад щодо навчання новобранців.
«І навіть не від командирів, а від своїх колишніх курсантів. Вони приїжджали до мене десь через півроку, як я їх випустив. Були звичайними солдатами, а стали командирами відділень та взводів, з орденами, з нагородами. Приїздили особисто дякували. Це дуже приємний фідбек».
Один із респондентів аналітичного дослідження «Повернись живим» про БЗВП звертав увагу, шо «Війна — це дві функції: вбити ворога і не вмерти самому». Ми запитали сержанта Дмитра, на чому зосереджений він під час викладання. Військовий каже, що якраз на цьому і зосереджені під час навчання: вбити ворога і не вмерти самому.
«Це перше, що я бажаю хлопцям під час випуску: знищити ворога, перемогти і цілими, бажано неушкодженими, повернутись до своїх сімей».
Насамкінець Дмитро бажає всім, хто не ще приєднався до ЗСУ, найперше, не боятися.
«В навчальному центрі цих людей будуть готувати кращі інструктори, які пройшли немалий бойовий шлях, які передадуть свій багаж знань, який допоможе не тільки на фронті, а й в цивільному житті. Тому що тактична медицина, тактична підготовка, вогнева підготовка все воно колись знадобиться. Ніхто не знає, де ворог буде завтра. Можливо, він опиниться за сто метрів від нас. І що ви будете робити, якщо не будете навчені? Ховатись за нашими спинами вже не вийде. Вам треба самому вміти захищати свої сім’ї, вбивати ворога та виживати».
Інструктор з досвідом: 2 роки війни, взяв 13 полонених за раз
Інструктор навчального взводу навчального курсу школи загальновійськової підготовки одного з навчальних центрів Сил підтримки ЗСУ молодший сержант Олексій з 2022 по 2024 рік виконував бойові завдання на Херсонському, Бахмутському напрямках, у Харківській області.
У 2024-му військового запросили служити інструктором в НЦ. За спиною — низка виконаних бойових завдань, а одного разу з побратимом вдалося взяти в полон 13 (!) росіян.
Військовий констатує, що підготовка курсантів на курсі БЗВП за останні роки у ЗСУ змінилася кардинально. Пригадує початок широкомасштабного вторгнення.
«У березні 2022 року я потрапив у навчальний центр і за 16 днів засвоїв ВОС 166 — „сапер“. Курс має тривати більше двох місяців. А нам його стисло виклали за два тижні… Тоді в мене був страх невідомого, я боявся, що в ключовий момент я чогось не знатиму чи не вмітиму — а тому я маю цього навчитися», — говорить Олексій.
Порівняно з 2022 роком, продовжує військовий, термін навчання новобранців значно збільшився, виділяється більше часу на засвоєння інформації курсантами.
«Наскільки я знаю на даний час, збільшився акцент на застосування НРК, якщо говоримо саме стосовно саперів, 166-ий ВОС. За ці майже два роки у навчальному центрі я побачив велику кількість змін, і вони спрямовані лише на краще, на якісну підготовку особового складу. З основних змін — нарощення матеріально-технічної бази та компетентність інструкторсько-викладацького складу, всі інструктори тепер мають бойовий досвід. Я вважаю, що ІВС — це основа і він змінюється. Приходять інструктори з бойовим досвідом, які можуть ним поділитися; можуть навчити не просто стріляти чи розбирати АК-74, а навчити саме виживати і навчити саме тим нюансам, які потрібні на передовій. А інструктори, в яких не було бойового досвіду з різних причин, їдуть у відрядження і здобувають його».
Протидія FPV: і помпові рушниці, і алгоритм дій
Протягом 2025 року у школі загальновійськової підготовки одного з навчальних центрів Сил підтримки значно вдосконалили навчальні ділянки: побудовані декілька кілхаусів, обладнані окопи та спостережні пункти, імітація урбанізації та ділянки із макетами дронів для відпрацювання вправ саме бойовими набоями.
«Це дуже важливо, я вважаю. Збільшилася кількість видів озброєння для ознайомлення та відпрацювання вправ курсантами. Наприклад, кулемет FN MAG від наших партнерів з інших країн, напівавтоматичні помпові рушниці (на сьогодні дуже доречні, такі як „Сафарі“ тощо) для відпрацювання вправ зі знищення дронів. Так, помповими рушницями в основному протидіють дронам на оптоволокні».
Але не помповими рушницями єдиними, каже інструктор.
«В контексті протидії FPV-дронам важливі як помпові рушниці, так і вміння рухатись правильно, маневрувати від FPV-дрону — є певні алгоритми дій, ми їх також навчаємо. Бо у зв’язку зі збільшенням FPV на фронті — ще й на оптоволокні — з’явилося більше ускладнень при виконанні завдань на передовій. Тому ми робимо великий акцент на вогневу підготовку, зокрема на відпрацювання реакції курсанта при стрільбі по повітряних цілях з помпових рушниць. Є відповідно обладнані навчальні точки, де курсанти мають змогу відпрацювати ці навички».
Фізо: покращення кровообігу, зменшення травматизму і… просто кращий настрій
Фізична підготовка для новобранців є.
«І вона має бути апріорі. Якщо цивільна людина за своє життя не мала такого роду навантаження, то за 50 діб поступово ми маємо готувати курсантів до фізичних навантажень. Звісно, якщо є критичні протипоказання, то ми це враховуємо індивідуально. Наші курсанти, до прикладу, кожного ранку виходять на ранкову руханку: вона сприяє покращенню кровообігу, зменшує травматизм під час практичних занять. Якщо курсанти зранку роблять руханку, то протягом дня у них, як мінімум, покращується настрій. А це, я вважаю, впливає і на засвоєння матеріалу, який їм викладають. І наприкінці курсу, після спілкування з курсантами, я пересвідчуюсь в тому, що їхнє самопочуття покращується в цілому завдяки фізичній підготовці».
«Я завжди пояснюю так: якщо маєш нерозвинені плечі — ти не можеш довго тримати зброю у секторі вогню, це ж елементарно. Слабкі ноги, дихання — ти не зможеш швидко подолати небезпечну зону. Таких прикладів можна назвати дуже багато, тому фізична підготовка необхідна, і ми її максимально впроваджуємо. Ми проводимо піші марші: наприклад, з ходи переходимо в біг, потім знову уповільнюємося. Цей марш може бути як з навантаженням, так і без».
А ще Олексій розповідає, що якось навчав новобранця, який мав надмірну вагу.
«Потрапив він до нас мимо своєї волі… Але згодом зрозумів, що має навчитися, бо усвідомив, куди він їде. За курс (51 день) він скинув 20 кг! Одного разу нам треба було щось відвезти в певну точку на авто, то він сказав: „Васильович, ви їдьте — а я піду пішки“. Оце мотивація».
Та й сам інструктор, коли виконував задачі на фронті, розумів, що фізична підготовка бійця має бути на максимально високому рівні…
«Коли я був у 48 інженерній бригаді, то по території бігав у бронежилеті, присідав, — готував ноги. І я знаю, що це допомагає. Після ротації ми приїхали на відновлення — в нас є спортивний клуб і там є басейн. Там я дуже гарно відпрацював „дихалку“, і це теж мені допомагає. Я кинув палити, і коли ми поїхали на наступну ротацію, — мені це дуже допомогло. Я міг долати більші відстані, носити більше тих самих ТМок: якщо всі там несли по дві ТМки, то я міг взяти чотири», — каже Олексій.
Він погоджується: фізкультура та поступові фізичні навантаження сприяють тому, щоби коліна чи хребет сапера «не покинули чат» в перший же бойовий вихід.
Три доби в бліндажі, щоб відчути війну
Запитали ми інструктора також про те, чи відпрацьовують якось на БЗВП імовірний сценарій під час бойових дій, коли боєць перебуває на позиції по кількадесят діб. Олексій пояснює, що від початку курсу (і в теорії, і під час практичних занять), інструктори поступово готують новобранців до наближених до реальних бойових дій. Наприкінці курсу курсанти відпрацьовують знання, навички, набуті під час проходження 51 дня.
«На триденному польовому виході — комплексне тактичне заняття — вони показують, чому навчилися. Під час цих трьох днів вони живуть у досить польових умовах: в посадці чи лісочку, ночують в бліндажах… От саме це перебування під землею дає відчуття реального району бойових дій, адже в наметах ніхто на передовій не спить».
Фідбек із бойових бригад інструктор отримував і не раз.
«Один військовий якось написав: „Васильович, я дуже вдячний за ваше навчання. Особливо за те, як ви мене навчили нарізати кути — мені це дуже допомогло. Саме завдяки цьому наша група одного разу вціліла“. В такі моменти я розумію, що вектор моєї роботи допомагає на передовій».
Запитуємо інструктора і про фразу з аналітичного дослідження «Повернись живим» про БЗВП — один із респондентів звертав увагу, що «війна — це дві функції: вбити ворога і не вмерти самому». На запитання, на чому зосереджений Олексій у своєму викладанні, інструктор каже:
«Мені дуже подобається цей вислів, цілком з ним погоджуюсь. Але між цими двома функціями є сполучник „і“ — вони поєднані. На війні, щоб вижити, на жаль, треба вбити. Чи, буває, кажуть: не б’єш ти — б’ють тебе… Під час свого викладання конкретно я зосереджений на збереженні особового складу. Наголошую, що перед будь-яким завданням є обов’язковим планування. Треба постійно мати декілька планів про запас. Якщо ж виконання поставленого поточного завдання несе велику загрозу щодо втрати особового складу, то треба перепланувати тактику його виконання і вибрати менш ризиковану тактику, а не використовувати першу-ліпшу. Тому я завжди курсантам наголошую на важливості засвоєння якомога більшої кількості знань і навичок».
«Завжди говорю так: коли ви знаєте, як виконувати роботу, то ви знаєте і можливі варіанти виконання цієї роботи, відтак, ви можете передбачити ймовірний перебіг подій. Тим самим ви зможете вчасно відреагувати на зміну обставин, зберегти цілісність підрозділу. Як наслідок: буде більше виконаних завдань, менше втрат особового складу, тобто, збереження життів».
«Ми маємо застерегти курсантів від власних помилок. Важливо вміти думати та планувати»
Інструктор переконаний: одна з психологічних причин відсутності мотивації в курсантів — страх невідомості.
«Цей страх мав і я, коли вперше поїхав у ротацію. Є вплив і розповідей військовослужбовців, які прийшли з „нуля“ і діляться своїм досвідом. А ми всі знаємо, що людям (свідомо чи несвідомо) притаманна здатність до перебільшення. Як-то кажуть: своя „вава“ болить сильніше».
«Тому наше завдання, як інструкторів, не розповісти курсантам, які ми класні пацани з фронту і в якій „п’ятій точці“ ми були, а навчити їх швидко адаптуватися до бойових реалій: виживати, аналізувати, ефективно використовувати свої вміння і навички, і, звісно, застерігати від помилок, які ми або наші побратими свого часу зробили під час бойових дій. Тому так, я наголошую на тому, що важливо зберегти своє життя, цілісність підрозділу — і ви в подальшому зможете виконувати більше задач. Важливо вміти думати та планувати».
Олексій насамкінець наголошує: в роботі з курсантами під час їхнього навчання та підготовки важливо зберігати людяність.
«У 2025 році ми збільшили спілкування з курсантами: ми заглиблюємося в їхні проблеми, щотижня є час на дозвілля для курсантів, щоб вони мали змогу розслабитися, а інструктори чи психологи могли з ними спокійно поговорити. Після цього вже безпосередньо на заняттях нам простіше з ними працювати. Нагадаю також, що в нових програмах з’явився „нульовий день“ — це дуже класна дієва штука. Ми курсантів, грубо кажучи, стресуємо — для того, щоб вони трішечки „відрізалися“ від свого минулого життя і зрозуміли, куди вони потрапили і що вони стали військовослужбовцями. Це свого роду емоційні психологічні качелі».
Також запрацював консультативний центр, де курсанти мають змогу вирішити свої питання юридичного характеру, фінансового, психологічного; є також адміністративна підтримка, задоволення релігійних потреб курсантів.
«Я вважаю, що це потрібно для того, щоб курсант не відчував себе „в клітці“, а була, навпаки, підтримка від особового складу, було розуміння того, що його проблемами цікавляться, ці проблеми можуть вирішуватися. У курсанта не має бути відчуття, що він нікому не потрібен. Я вважаю, що це позитивно впливає на зменшення кількості СЗЧ і безпосередньо на нашу роботу з ними».
Вогнева підготовка: курсанти працюють і з АК, і з іноземної зброї
Інструктор навчального батальйону БЗВП навчального центру ДШВ старший сержант Дмитро у ЗСУ прийшов служити в 2020 році. Спочатку — трохи більше року строкової служби, далі почалося широкомасштабне вторгнення. Підписав контракт, поїхав у бойову бригаду на Бахмутський напрямок, у Кліщіївку.
Згодом за станом здоров’я був переведений у навчальний центр і почав передавати свій бойовий досвід новобранцям.
«Зараз вона на набагато вищому рівні. Особливо, якщо йдеться про вогневу підготовку: ми змінили як кількість вправ стрільб, так і самі вправи. Відтак, стала більшою кількість боєприпасів, які вистрілюють військовослужбовці під час навчання. Військовослужбовці працюють як з нашою стрілецькою зброєю типу АК, так і з іноземної зброї, яка вже є в багатьох підрозділах на озброєнні. Ми додали багато інших навчальних точок, окрім стрільби, і вони якісно розплановані, послідовно для навчання курсантів», — говорить Дмитро.
Так, ще в 2022 році, продовжує інструктор, військовослужбовців не навчали протидіяти БПЛА, оскільки тема була не сильно розвинена.
Натомість зараз триває постійна підготовка військовослужбовці виявленню та знищенню ворожого БПЛА. А на вогневій підготовці ми додали вправи «Стрільба по повітряних цілях», та точки, де окремо відпрацьовуються дії особового складу під час виявлення ворожого БПЛА — FPV чи зі скидом.
Щодо інженерної підготовки є теж багато змін у НЦ.
«Адже ця війна показує, що противник дуже добре заміновує як свої позиції, так і ділянки перед собою. У цій війні інженерна підготовка має велике значення».
У підрозділі постійно нарощується матеріально-технічна база. Так, у 2022-2023 роках її було небагато, відтак, не завжди була можливість якісно провести заняття.
«Грубо кажучи: інколи ми просто показували на пальцях. А от зараз у нас практично є все: починаючи від плакатів, фліпчартів, різних гранат, мін, макетів РЕБів, помпових рушниць, аналізаторів, детекторів дронів FPV, Mavic, скиди… Я можу довго перераховувати».
Через засилля FPV-дронів на війні, курсантів на БЗВП вчать протидіяти і цьому типу загроз.
«Оптоволоконні дрони небезпечніші, ніж дрони на радіозв’язку, його РЕБом не «погасиш». Є лише один варіант: збити його, і найкраще це робити з помпових рушниць. Але ми розуміємо, що не завжди вони можуть бути в групі. Тому ми навчаємо протидії БПЛА як з помповими рушницями, так і зі стрілецьким озброєнням. Але міняється лише те, що зі стрілецькою зброєю потрібно вести вогонь всій групі. Адже якщо буде вести вогонь лише один боєць — дуже маленький шанс на збиття ворожого БПЛА.
Для конверсії турнікета — окремі дні підготовки
У контексті надання першої медичної допомоги у НЦ ДШВ теж є зміни.
«Якщо раніше ми розповідали про конверсію турнікета на алгоритмі MARCH, на етапі TCC, то зараз на тему конверсії турнікета виділили окремі дні підготовки. Курсанти працюють на точках, окремо відведених лише для вивчення правил конверсії та правильності переміщення турнікета».
«Змін зазнала і психологічна підготовка військовослужбовців. Для початку: перші три дні — адаптаційні дні, де з ними працюють, у тому числі, психологи. А під час проходження курсу БЗВП є окремі дні психологічні підготовки. Цей напрямок також покращується, адже моральний стан військовослужбовців не менш важливий, як і його підготовка».
Запитали ми інструктора також про те, чи відпрацьовують якось на БЗВП імовірний сценарій під час бойових дій, коли боєць перебуває на позиції по кількадесят діб.
«Так, з нашими курсантами пропрацьовується цей момент, все пояснюємо. Даємо розуміння того, що, найперше, не потрібно панікувати, але: можуть траплятися ситуації, коли не буде кому поміняти, або коли не буде можливості підходу до позицій. Але побратими вестимуть постійне спостереження, буде постійна доставка їжі, води, якщо потрібно — медикаментів. На такій ділянці постійно працює дрон, щоб не підпустити противника ближче і вчасно повідомити про підхід ворога. Відтак, ми пояснюємо, що основне завдання бійця в таких умовах — утримувати позицію, в разі геть критичної ситуації — їх „витягнуть“ з позиції задля збереження життя».
«Побратими з бойових бригад телефонують і дякують за якісну підготовку людей»
Пояснюють також під час БЗВП і те, як і для чого зараз використовуються роботизовані комплекси: підвезення провізії, БК, евакуація поранених.
«Так, є варіанти, коли такі НРК, забиті вибухівкою, під самий верх, під’їжджають на позиції противника і детонують. З курсантами відпрацьовуємо це таким чином: у нас є декілька відеоматеріалів, на яких військовослужбовці запаковують такий НРК вибухівкою, відправляють до противника і ті детонують на їхніх позиціях. Так само є відеоматеріали, де триває евакуація поранених за допомогою таких НРК».
Серед бар’єрів, які знижують якість підготовки та мотивацію курсантів станом на осінь 2025 року, Дмитро виокремлює три категорії новобранців.
«Перша — це ті, хто прийшли і хочуть чомусь навчитися, розуміють, для чого їм ці знання. Друга категорія — це ті, хто може, але не хоче. Третя категорія — це ті, хто категорично не хоче. З такими людьми постійно проводяться певні види занять, мотивуємо їх, пояснюємо їхній новий статус військовослужбовця та, відповідно, плюси та мінуси, пов’язані з набуттям цього статусу. Важливо, щоби курсанти усвідомлювали, що їх буде чекати в подальшому».
Відсилаючись до тези з аналітичного дослідження «Повернись живим» про те, що «Війна — це дві функції: вбити ворога і не вмерти самому», запитуємо і в сержанта Дмитра, на чому зосереджений він під час викладання. Військовий каже:
«Я зосереджую увагу на тому, щоб їх навчити, як виживати самому, вміти контролювати ситуацію, ухвалювати правильні рішення для того, щоб і вбити ворога, і не вмерти самому. Чому в пріоритеті «як вижити»? Бо якщо боєць загине або вийде зі строю — підрозділ не зможе виконати бойове завдання.
Дмитро зізнається: у бойових бригадах є чимало його побратимів, і до них в підрозділ можуть потрапити і його випускники після БЗВП.
Відтак, у військовій частині, трапляється, запитують позивний і прізвище інструктора.
«Після цього телефонують мої друзі і дякують за якісну підготовку особового складу. Кажуть: „Ти нам зменшив об’єм роботи“. Або ж навпаки: „Друже, не догледів“. І вже, аналізуючи такий фідбек, ми або покращуємо, або додаємо в нашу підготовку. Бо тим людям, які на фронті, краще видно, що курсанту треба викладати під час проходження БЗВП. Але увесь інструкторсько-викладацький склад навчального центру ДШВ постійно залучений до поновлення власного бойового досвіду в інших частинах ДШВ».
Під час БЗВП рекрут використовує 942 набої
Командир навчального батальйону навчального центру ДШВ Дмитро Василюк підкреслює, що курс БЗВП, який триває 51 день, має на меті адаптувати новачків та дати їм впевненості — навчити базовим речам.
За його словами, за ці дні рекрут проходить три курси — ознайомчий, індивідуальної підготовки та вивчає як правильно діяти в складі підрозділу. Ці курси постійно оновлюються.
«Базова загальновійськова підготовка змінювалася не один раз. Зараз ми керуємося базовою загальновійськовою підготовкою, виданням шостим. Кожне видання було із врахуванням змін ведення бойових дій, після спілкування з бойовими бригадами», — зазначив командир навчального батальйону навчального центру ДШВ.
На початку підготовки, зауважує Василюк, рекрути знайомляться з навчальним підрозділом, і мають кілька днів адаптації. В адаптаційний період з ними спілкуються фахівці по різноманітних напрямках. Далі — основна частина, під час якої багато стріляють. Рекрут використовує більше дев’яти сотень набоїв.
«942 набої. З кожною новою програмою базової загальновійськової підготовки ці цифри постійно збільшувалися. Тобто, враховувалося щось нове, робились нові вправи. Зараз війна дуже активно розвивається, використовуються дрони різних систем і типів. Тому дуже багато вправ по стрільбі по повітряним цілям», — зазначив Дмитро Василюк.
Ветерани з бойовим досвідом також навчаються — для викликів сучасної війни
Командир навчального взводу навчального центру ВМС України Дмитро з позивним «Маестро» нагадує, що протягом 51 дня БЗВП рекрути проходять тактичну, вогневу, інженерну, психологічну підготовку.
«Перший день — це адміністративний день, тобто курсанти прибувають в безпечне місце, проводимо день перезавантаження. Потім стартують 42 навчальні доби, на яких йдуть заняття. Також в цей період включені 7 днів — це як вихідні дні. І останній день — це вже заключений, видаються сертифікати, випуск, і відправляємо людей по військових частинах», — розповів Дмитро.
Він додав, що після завершення БЗВП курсантів відправляють на фахову підготовку.
«Тобто, якщо це не кваліфіковані фахи, то вони будуть тривати до двох тижнів. Це так звані гранатометники, кулеметники. Кваліфіковані військовослужбовці, це вже будуть екіпажі, водії, навідники. І специфічної підготовки — це вже, як-то кажуть, оператори окремих видів безпілотних систем — у них буде додатково тривати навчання вже поза межами нашого центру до 60 днів», — пояснив Дмитро.
За його словами, інструкторсько-викладацький склад — це переважно ветерани, які брали участь у бойових діях. Вони також постійно навчаються, щоб відповідати реаліям сучасного бою.
«Дивіться, супровід курсанта від початку до самого кінця веде як та сама і адміністрація навчального закладу. Тобто постійно йде робота з інструкторами, з психологами. Тобто всі курсанти у нас отримують певну інформаційну допомогу, якщо вона потрібна», — запевнив він.
Одна з місій БЗВП — дати впевненість, що дронові можна протидіяти
За словами головного сержанта 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Віталія П’ясецького, у період адаптації, коли вояків з навчальних центрів направляють безпосередньо в бригаду, з ними працюють дуже ретельно.
Так, наприклад, приділяють багато уваги володінню зброєю. Це і робота з гранатами, і стрільба з різних положень — статичних, нестатичних, у русі. Вчать протидіяти дронам.
«Ми використовуємо статичні підвішені гонги на певній висоті. Дуже багато приділяється часу стрільбі по рухомій цілі — до FPV підвішується макет того самого FPV. Звісно, наблизити на 100%, і зробити так, як воно буде в бойових діях, це доволі складно. Але все ж таки відпрацювання по повітряній цілі спеціальними боєприпасами або дробовиками дає певні навички», — зазначив Віталій П’ясецький.
Ці навички, зауважив головний сержант бригади, дають впевненість, що дронові можна протидіяти і його можна збивати. Але для цього всі дії мають бути відпрацьовані до автоматизму. Проте стрільба це не все. В адаптаційний період рекрути вчаться орієнтуватися на незнайомій місцевості, комунікувати та відчувати себе частиною підрозділу.
«Поступово збільшується навантаження, протяжність самих маршрутів, заведення на визначені точки за допомогою дронів, тренування по радіозв’язку, різні фішки — як, наприклад, можна у звичайних бліндажних умовах зробити „павука“, виносну антену. Максимально даємо, щоб докрутити їх, вселити впевненість у власних силах і в їхніх командирах», — резюмував головний сержант 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
Фото надані пресслужбами військових частин та з відкритих джерел
