“Історію бійця оприлюднили на сторінці 100-ї окремої механізованої бригади. Для нього, корінного киянина, війна почалася без вагань 24 лютого 2022 року. «Зброю я одержав… з „КамАЗа“ на Оболоні», — згадує він…”, — write on: armyinform.com.ua
Історію бійця оприлюднили на сторінці 100-ї окремої механізованої бригади.
Для нього, корінного киянина, війна почалася без вагань 24 лютого 2022 року. «Зброю я одержав… з „КамАЗа“ на Оболоні», — згадує він перші дні оборони столиці у складі добровольчого загону тероборони. Через кілька місяців, на початку липня 2022-го, він офіційно вступив до лав ЗСУ. Хоча в цивільному житті Дмитро був далекий від армії — закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «ядерна фізика», працював інженером-дослідником, а згодом інженером-консультантом в ІТ.
Зараз Дмитро — головний сержант артилерійської батареї САУ. І, як не дивно, знання, здобуті під час навчання на фізичному факультеті, виявилися корисними. «Коли я прийшов в артилерію, відразу зрозумів: те, що мені читали на І-ІІ курсах університету — це воно!» — посміхається він, натякаючи, ймовірно, на балістику, розрахунки та логіку, необхідні гармашу.
Вже десять місяців підрозділ «Діда» стоїть на обороні Торецька. Він з болем говорить про трансформацію міста: «Дуже боляче спостерігати… Торецьк перетворився на місячний пейзаж. Це вже не місто — звалище будівельного сміття. Все, до чого торкаються ці „чєловєкообразниє“ — перетворюється на гній».
Ці слова даються йому важко, адже він сам наполовину росіянин. «У мене мама росіянка. У мене сила-силенна прямих родичів у росії, в москві. Але то інший світ — то орда. Для них є нормальним те, що вони роблять. Вони не розуміють, чому так не можна робити…» — ділиться він своїми складними роздумами про прірву між двома світами.
Стійкість оборони Торецька «Дід» пояснює кількома факторами. Перш за все — це «подвиг піхоти», а також досвід та взаємодія, набуті за місяці важких боїв. «Бригада вже працює як злагоджений організм», — каже він.
Попри свій вік, головний сержант не втрачає оптимізму та вірить у перемогу за українським сценарієм. Його мрія — повернутися до великої родини. А справжньою перемогою він вважає не лише вигнання ворога, а й побудову кращого майбутнього, цитуючи німецького теоретика війни Карла фон Клаузевіца:
«„Перемогла та країна, яка після війни буде жити краще, ніж до війни“. Я думаю, що у нас вийде. Якщо ми після війни побудуємо кращу країну — ми перемогли…»
Як повідомляла АрміяInform, сержанта з матеріального забезпечення на псевдо «Славутич» врятував життя побратиму, який підірвався на гранаті: надав необхідну домедичну допомогу та доправив пораненого до стабілізаційного пункту.
