“Своєю чергою і вітчизняні фахівці в галузі протиповітряних завад та радіоелектронної боротьби розробляють новітні технології захисту українського неба від ворожих…”, — write on: armyinform.com.ua
Своєю чергою і вітчизняні фахівці в галузі протиповітряних завад та радіоелектронної боротьби розробляють новітні технології захисту українського неба від ворожих дронів.
Утім, і конструктори та виробничники з країни-агресора постачають до армії загарбників нові моделі безпілотників. Про новації в цій галузі озброєнь репортер АрміяInform дізнавався у знаного військового експерта, заступника гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолія Храпчинського.
— Анатолію Олеговичу, наскільки розширена практика застосування росіянами елементів штучного інтелекту у своїх безпілотних комплексах?
— Попри гучні заяви про «штучний інтелект», я не вважаю, що бодай одна країна сьогодні здатна представити справжній ШІ у військових безпілотних системах. Ми маємо справу радше з набором алгоритмів адаптивної поведінки, машинного зору та умовної автономності. Якщо казати про росію, то попри санкції та технологічну відсталість, вони помітно просунулися у впровадженні деяких рішень. Їхні безпілотні комплекси починають демонструвати здатність до автономної навігації без супутників та самостійного вибору цілей.
Це не революція, але чіткий тренд. Від самонавідних FPV-дронів до експериментів з ройовими атаками, росіяни намагаються компенсувати свої втрати не тільки масою, а й «розумом» машини. Проте всі ці системи критично залежать від імпортних компонентів, чипів, камер, модулів зв’язку.
— Як, на вашу думку, штучний інтелект змінює тактику використання БПЛА у військових операціях?
— Поки зарано казати про зміну тактики використання БПЛА, оскільки це все ж таки допоміжні системи. Але в майбутньому штучний інтелект не просто змінить тактику застосування, він зруйнує саму ієрархію управління на полі бою. Дрони стануть автономними бойовими одиницями, здатними самостійно виявляти, класифікувати й уражати цілі без участі людини.
Ми отримаємо бойові системи, які будуть мислити, навчатися на ходу, обирати оптимальні маршрути обходу РЕБ, приймати рішення на основі ситуаційної обстановки, а не за заздалегідь прописаним алгоритмом. Це буде вже не «мавік з вибухівкою», а бойовий агент, який діє як індивідуально, так і в мережевому ройовому інтелекті.
І тут аналогія з Fly-by-Wire стає ще глибшою. Як електроніка замінила людину у стабілізації надзвукового винищувача, так і ШІ стане «нервовою системою» нового покоління дронів. Він згладжуватиме хаос бою, передбачатиме дії ворога, адаптуватиметься до змін навколишнього середовища і навіть навчиться обманювати ворожі системи.
Такий дрон не просто виконає команду, він оцінить її доцільність, змінить план у разі потреби, і, що найнебезпечніше, діятиме самостійно в умовах радіомовчання. Це вже не допоміжний інструмент, а повноцінна бойова одиниця, здатна воювати за власним задумом.
— Які алгоритми штучного інтелекту використовуються в російських безпілотниках?
— Російські безпілотники поступово вчаться бачити світ і приймати рішення, не завдяки прориву, а завдяки адаптації чужих рішень. У найновіших зразках все частіше використовуються алгоритми комп’ютерного зору, що дозволяють дрону самостійно розпізнавати контури техніки, обличчя чи теплові сигнатури.
Це реалізується через спрощені нейромережі, здатні працювати в реальному часі на компактних бортах. Інша складова — алгоритми навігації, які аналізують ландшафт, прокладають маршрут, ухиляються від перешкод і перехоплюють ініціативу в разі втрати зв’язку.
Але вся ця штучна «кмітливість» тримається на крихкому фундаменті. Через обмеження в обчислювальних потужностях росіяни вимушені спрощувати моделі, і дрони, по суті, «думають» уривками, обмеженим набором реакцій. Використання систем підкріпленого навчання й багатосенсорного аналізу дозволяє певну адаптацію до змін, але це ще не інтелект, а радше тінь людської логіки, записана в коді.
— Профільне запитання до вас як спеціаліста в галузі технологій РЕБ. Наскільки ефективні засоби радіоелектронної боротьби проти AI-управління БПЛА?
— Як фахівець у галузі РЕБ, можу сказати прямо: ефективність засобів радіоелектронної боротьби проти БПЛА з елементами штучного інтелекту зберігається, але характер протистояння буде змінюватись. Якщо раніше все зводилося до глушіння сигналу управління або навігації, то зараз мішенню стане сам алгоритм поведінки дрона.
І хоча ШІ-елементи дозволяють апарату діяти певний час автономно, він все одно залежить від сенсорних даних, зовнішнього середовища та стабільності внутрішніх систем, усе це лишається вразливим до правильно налаштованого РЕБ.
Особливо ефективними будуть багаточастотні системи з можливістю швидкого переналаштування й аналізу спектра, вони здатні «збити з пантелику» алгоритми ухилення та навігації, які ШІ використовує для адаптації. Також велику роль відіграватиме імітаційний РЕБ, коли замість глушіння ми «підсовуємо» дрону хибні сигнали або навігаційні точки.
Такий підхід дозволяє не лише зірвати атаку, а й спрямувати апарат туди, де його буде перехоплено або знищено. ШІ — це новий виклик, але аж ніяк не чарівний щит: грамотна РЕБ залишається критичною перевагою на полі бою, і не треба забувати що імпульсна зброя — це теж РЕБ.
— Трохи змінимо напрямок нашої розмови, але ця тема безпосередньо стосується боротьби з ворожими дронами. Росія вже активно застосовує тактику відключення мобільного зв’язку під час атак українських дронів. Україна також розглядає можливість тимчасового вимкнення мобільного зв’язку та інтернету на маршрутах польоту ворожих БПЛА, щоб позбавити їх можливості зв’язку. А як саме мобільний зв’язок та інтернет можуть допомагати ворожим БПЛА?
— Росія справді почала використовувати мобільний зв’язок як інструмент супроводу атак не для управління дронами, а для їхнього відстеження й навігаційного трекінгу. Найчастіше мова йде про вбудовані SIM-модулі, які підключаються до українських мереж і дозволяють операторам у режимі реального часу фіксувати маршрут дрона, отримувати дані про сигнал, а подекуди навіть уточнювати координати за Cell ID. Але це пасивна функція. Поки що немає ознак, що росіяни керують дронами через мобільну мережу чи використовують її як основний канал управління.
Я ж вважаю, що масове або навіть локальне вимкнення мобільного зв’язку — це пастка, в яку ми можемо загнати самі себе. Сьогодні мережа мобільних операторів — це один із найпотужніших джерел даних для фіксації та трекінгу ворожих БПЛА. Вона дає змогу ідентифікувати присутність чужих SIM-карт, вимірювати час життя сигналу на ділянці, аналізувати аномалії трафіку.
Крім того, вона критично важлива для координації наших сил, роботи деяких елементів ситуаційної обізнаності. Вимикати — це все одно, що самостійно гасити прожектор під час нічної атаки. Замість того, щоб знищити ворога, ми лише осліпимо себе.
— Тобто вони використовують мобільні мережі лише для навігації або передачі даних?
— Так, наразі росіяни використовують мобільні мережі переважно як допоміжний інструмент для навігації, трекінгу та передачі телеметричних даних у моменти, коли це можливо. Це радше елемент орієнтації, ніж основний канал управління.
Наприклад, дрони можуть підключатися до веж українських операторів і передавати короткі пакети даних із координатами або статусом, якщо на борту є GSM-модуль. Але це не є основним способом бойового керування, адже швидкість, стабільність і затримки таких каналів не дозволяють ефективно вести бойовий дрон у режимі реального часу.
Це підтверджується навіть на прикладі тих «Шахедів», на які росіяни ставили камери. Жодна з них не працювала через мобільну мережу. Відео передавалося через класичні канали радіозв’язку, зазвичай у 2,4 або 5,8 ГГц, з усіма притаманними обмеженнями щодо відстані, прямій видимості та вразливості до РЕБ.
Проте слід бути обережними: росія активно експериментує, і прагне використати мобільну інфраструктуру для повноцінного управління безпілотниками. Вони вивчають як західні технології, так і адаптують китайські рішення на базі 4G/5G, і якщо ми самі приберемо цей ресурс зі свого інструментарію, ми лише звузимо власні можливості.
— Отже, на вашу думку, вимкнення мобільного зв’язку є неефективним? І тут не йдеться про ризики для цивільного населення та критичної інфраструктури?
— Вимкнення мобільного зв’язку не є неефективним у тактичному сенсі, але воно точно не є стратегічним рішенням. У моєму баченні сучасної архітектури безпеки, мобільна мережа — це не просто інфраструктура зв’язку, а елемент динамічного спостереження і контролю за низьковисотним повітряним простором.
Кожна базова станція — це, по суті, сенсор, що здатен фіксувати сигнальну активність, аномальні з’єднання, появу сторонніх SIM-карт або характерні сигнали трафіку. Це вже не про цивільний трафік, це про пасивну електронну розвідку в умовах війни.
Додатково мобільний зв’язок може і має перетворюватися на інструмент пасивної радіолокації. Використовуючи рефлексії сигналу, багатоточкову прив’язку по вежах, аналіз спектра та направленість джерела, ми отримуємо можливість виявляти малорозмірні цілі в режимі мовчання.
Ба більше, на основі мобільної мережі можна формувати локальні сектори частотного контролю, де сигнал не глушиться повністю, а керовано модулюється або насичується контрольованими завадами. Це створює середовище, де ворожий БПЛА не тільки втрачає орієнтацію, а й видає себе з головою. Вимикати — це означає позбавити себе найважливішого датчика на полі бою.
