“Про військово-історичне, суспільно-політичне, юридичне та морально-етичне значення присяги Інформагенству «Бриз» розповів історик, старший офіцер відділення моральної підтримки центру психологічної підтримки персоналу…”, — write on: armyinform.com.ua
Про військово-історичне, суспільно-політичне, юридичне та морально-етичне значення присяги Інформагенству «Бриз» розповів історик, старший офіцер відділення моральної підтримки центру психологічної підтримки персоналу угруповання військ Сил Південь, сухопутник військ ЗСУ, старший лейтенант Сергій Гуцелюк.
Княжа доба
За словами спікера, коли людина, воїн, вступав до війська князя, воїни складали рату. Рата — це значить присяга фактично.
«Їх тому називали ратаями або ратниками. І після того, як вони давали рату, вони ставали побратимами між собою. Ну і, звичайно, це присяга особисто князю, суверену, лідеру. », — розповідає Сергій Гуцелюк.
Подібна практика була в інших утвореннях, які сформувались пізніше. Це Галицько-Волинське князівство, це Велике князівство Литовське.
Козацькі часи
В часи козацькі так само, на вірність товариству присягали козаки на Запоріжжі, в Запорізькій Січі.
«Однозначно, були певні тексти присягів городових козаків, які підпорядковувались тим чи іншим чинам Речі Посполитої. А потім вже часів Гетьманщини. Ця присяга вводила людину в певний правовий статус, морально-етичні і релігійні рамки», — зазначив спікер.
ХХ-те століття
Перша історично зафіксована на папері українська присяга пов’язана з ХХ-м століттям, з подіями початку Першої світової війни. Легіон Українських Січових Стрільців, в складі Австро-Угорської армії, складав також присягу на вірність українському народові.
«Вони там присягалися могилам предків, гетьманам, князям і українському народу по великому відстоювати інтереси в складі Австро-Угорської армії», — розповідає Сергій Гуцелюк.
Воїни УНР також складали присягу.
«До речі, вони присягу складали після так званого курсу БЗВП, як ми зараз би його називали. Приймаючи цю присягу, боєць ставав частиною колективу, мав зобов’язання перед товариством, і, звичайно, верховною владою», — зазначив спікер.
Потім це вже була військова присяга часів держави Гетьмана Скарпатського, це військова присяга ЗУНР, вояків, і це присяга УВО, яка виникла в 20-х роках, потім була присяга ОУН, і на її основі вже була присяга Української повстанської армії.
«В цих всіх присягах, окрім держави Гетьмана Скарпатського, там все-таки Гетьману була теж присяга, але і народу. То всі інші тексти, це в першу чергу Україні і народу», — зазначив історик.
Доба Незалежної України
6 грудня 1991 року, потім цей день став День озбройних сил, текст присяги оголосив в стінах Верховної Ради і прийняв присягу на вірність українському народу і українській державі тодішній перший міністр оборони відновленої Української незалежної держави, Костянтин Морозов.
Після цього Вілен Мартеросян у місті Рівно цю присягу провів вже для всього гарнізону, який знаходився тоді в його підпорядкуванні.
Окрім суто військового, сам факт складання військової присяги має ще й юридичне значення.
«Юридичний сенс, як і будь-якої військової присяги інших країн, це зобов’язання перед державою і перед народом. Захищати, статутні вимоги, зобов’язання не зрадити, зобов’язання не піти в СЗЧ, як ми зараз би сказали. Тобто правовий статус громадянина змінюється», — каже спікер.
Але з одного боку зобов’язання громадянина, а з другого боку, після складання громадянином присяги, на себе бере зобов’язання і держава.
«Забезпечити військовослужбовця, забезпечити його в соціальному плані, забезпечити його і проживанням, і харчуванням, і амуніцією, і навчанням», — каже Сергій Гуцелюк.
Що відрізняє присягу Україні від присяги окупантів
Чим же військова присяга, яку складають в Україні, відрізняється від тієї, яку складали за часів Російської імперії, за часів СРСР та яку складають окупанти?
«Тоді присягу давали на вірність „Царю і Отєчеству“, Радянському Союзу, а зараз вони складають присягу Отєчеству їхньому, на чолі якого стоїть їхній чорт путін», — зазначає гість.
Окупанти не складають присягу російському народу, бо такого народу як такого і нема.
«Це конгломерат з різних етносів і всього іншого. Це підкорені і поневолені імперії російської народи. Наша присяга — це на вірність українському народу і на вірність українській державі», — зазначає офіцер.
