“Історію бійця з позивним Швед оприлюднили на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України. Від економіки — до снайпінгу Швед родом із Дніпра. До війни працював за фахом, але після…”, — write on: armyinform.com.ua
Історію бійця з позивним Швед оприлюднили на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.
Від економіки — до снайпінгу
Швед родом із Дніпра. До війни працював за фахом, але після початку повномасштабного вторгнення вирішив долучитися до війська. Саме у підрозділі «Рубіж» він знайшов себе у снайпінгу.
«До того, як прийшов до роти, я був економістом. Мене дуже зачепила стрільба — було цікаво, як це: працювати зі снайперською гвинтівкою. У бригаді професіонали, всі тримаються один за одного. Це мотивує», — розповідає боєць.
Фізична витривалість — не менш важлива за влучність
Служба снайпера — це не лише точний постріл, а й виснажливі переходи бездоріжжям, особливо на Покровському напрямку. Тут у пригоді став багаторічний спортивний досвід.
«Я з 7 до 20 років професійно займався футболом, потім боксом. Навантаження тут великі — багнюка, холод, довгі переходи. Але фізпідготовка з дитинства дуже допомагає це витримувати», — зазначає Швед.
Про зброю — без ілюзій
Попри популярні уявлення, снайпер не женеться за «іконічними» великокаліберними гвинтівками. Для нього важливіші мобільність і контроль.
«Зараз працюю з UAR-10 — це український виробник. А от Barrett мені не зайшов. З нього цікаво стріляти, але тягати на собі 20 кілограмів — таке собі. Пробував і AІ-AX калібру 0.338 — з нею хотілося б удосконалити стрільбу й працювати далі», — пояснює боєць.
Головна мотивація — донька
Своїм внутрішнім якорем і джерелом сили Швед називає доньку, яка з початком війни виїхала за кордон.
«Вона поїхала до Канади у 9 років. Ми не бачилися вже чотири роки. Вона дуже розумна і красива. Заради неї я тут. Якщо дочитаєш — доню, я тебе дуже люблю і сильно скучив», — каже снайпер.
