“Про це йдеться у відео на сторінці бригади. Ранок починався тихо. Неспокійна тиша перед бурею, знайома кожному, хто стоїть на краю життя й смерті. «Годину було…”, — write on: armyinform.com.ua
Про це йдеться у відео на сторінці бригади.
Ранок починався тихо. Неспокійна тиша перед бурею, знайома кожному, хто стоїть на краю життя й смерті. «Годину було незвично спокійно. Ми вже знали: буде штурм», — розповідає Дракула.
Під акомпанемент сирого дощу й туману ворог сунув важку броню. Знайомий гуркіт мотора пролунав, коли боєць саме наливав собі кави — можливо, найсмачнішої у своєму житті. «Я думав, умру під тухан», — із гумором згадує Дракула, іскристо і по-солдатськи щиро.
Чітка взаємодія побратимів, короткі команди, прикриття автоматників — і ось уже він на позиції. Без страху, на адреналіні. Приціл, постріл — і… розчарування. Спочатку здалося, що не влучив.
Але доля й навички виявилися на його боці. З іншої позиції підтвердили: техніка горить! Командир по рації привітав героя, побратими обіймали, вітаючи з першою великою перемогою. А сам Дракула не стримував емоцій:
«Хотілося плакати. Це як народження дитини — така радість!» — каже десантник.
Фотографія з одноразовим гранатометом, яким було вражено ворожу броню, стала для нього своєрідним орденом слави. Скромним, як і сам герой.
77-ма окрема аеромобільна бригада вкотре показала: справжня міць України — не тільки в технологіях і FPV-дронах, а передусім у серцях наших бійців, що безстрашно зустрічають ворога обличчям до обличчя.
Бо там, де небо важке від дощу і снарядів, там завжди знайдеться той, хто, навіть посеред пекла, усміхнеться і впевнено скаже: «Горить! Підбили!».
Як повідомляла АрміяInform, оператори підрозділу ударних БПЛА «Рубака» 77 аеромобільної Наддніпрянської бригади показали ураження цілей різними комплексами БПЛА.
