“Як можуть виглядати мирні переговори України і Росії? Головні сценарії Києва, Москви і США — огляд ВВС 26 листопада, 12:35 Поділитися: Останнім часом про переговори говорять все частіше (Фото: Getty Images / ВВС) ВВС розповідає, як учасники війни та їхні головні союзники бачать сценарії закінчення конфлікту і як за останній час змінилися їхні позиції. NV публікує матеріал журналістки ВВС Єлизавети Фохт”, — write on: ua.news
Як можуть виглядати мирні переговори України і Росії? Головні сценарії Києва, Москви і США — огляд ВВС Останнім часом про переговори говорять все частіше (Фото: Getty Images / ВВС)
ВВС розповідає, як учасники війни та їхні головні союзники бачать сценарії закінчення конфлікту і як за останній час змінилися їхні позиції. NV публікує матеріал журналістки ВВС Єлизавети Фохт на правах інформаційної співпраці.
У війні Росії проти України настав черговий критичний момент. У відповідь на дозвіл США Києву завдавати ударів далекобійною зброєю по території РФ, Росія застосувала в Україні нову балістичну ракету і пригрозила ударами по Європі. Водночас російська армія наступає на Донбасі та в Курській області – за допомогою КНДР. Все це відбувається напередодні повернення Дональда Трампа на посаду президента США.
На фоні цього все частіше звучать розмови про мирні перемовини між Москвою і Києвом.
ВВС розповідає, як учасники війни та їхні головні союзники бачать сценарії закінчення конфлікту і як за останній час змінилися їхні позиції.
Росія: Путін вимагає визнати анексію територій і не брати Київ в НАТО
Президент Росії Володимир Путін озвучив свої вимоги для початку мирних переговорів влітку цього року. Умови такі:
- Україна повинна повністю вивести війська з окупованих Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей в їхніх адміністративних межах. Тобто йдеться не тільки про території, захоплені Росією, а й про ті, які контролює Київ — до них, наприклад, відносяться обласні центри — Херсон і Запоріжжя
- Київ повинен офіційно відмовитися від планів щодо вступу в НАТО — тобто погодитися на нейтральний статус
- Статус Криму, Севастополя і анексованих територій на сході України як російських повинен бути зафіксований в міжнародних договорах
- Санкції проти Росії повинні зняти
- Путін заявив, що при виконанні цих умов Москва готова сісти за стіл перемовин «хоч завтра». Він пообіцяв віддати наказ «припинити вогонь» в «ту ж хвилину», як Київ почне відводити свої війська. Президент України Володимир Зеленський назвав пропозицію Путіна ультиматумом.
У якихось питаннях ця позиція відрізняється від перших вимог Кремля. Російська влада з початку війни дуже розпливчато казала про цілі «військової операції»: частіше за все серед них звучали «денацифікація», «демілітаризація» і захист жителів Донбасу.
Але нещодавно журналісти розслідувального медіа «Система» знайшли і опублікували перші пропозиції Росії щодо мирної угоди з Україною: їх Москва відправила Києву невдовзі після початку вторгнення.
Серед них — скорочення армії до 50 тисяч людей (це в 5 разів менше, ніж було в України до 2022), скорочення кількості озброєння до рівня, меншого, ніж у сусідньої Білорусі, скасування всіх законів про декомунізацію, визнання російської мови державною. Тобто тоді Росія розраховувала на повну капітуляцію України і, ймовірно, зміну влади в цій країні.
Зараз про це на словах уже не йдеться (хоча виключати, що Росія вимагатиме скорочення української армії, якщо переговори почнуться, звичайно ж, не можна). Крім того, тепер Росія наполягає на визнанні захоплених територій російськими. На початку війни і під час перемовин в Стамбулі Росія ще не встигла формально анексувати українські регіони і була згодна на те, щоб відкласти обговорення їхнього статусу.
Попри те, що Путін весь час каже про готовність почати переговори, в реальності картина виглядає дещо інакше. Російські війська наступають на Донбасі та в Курській області (The Telegraph писала, що Путін хоче відвоювати території в цьому регіоні до інавгурації Дональда Трампа).
А 21 листопада Росія застосувала в Україні нову балістичну ракету середньої дальності «Орешник» — Путін при цьому пригрозив, що удари такою зброєю в майбутньому можуть бути завдані по країнах НАТО. Все це радше вказує на те, що поки що Росія готова воювати і до переговорів за будь-яку ціну не прагне.
Україна: Зеленський просить підтримати «план перемоги» для покращення позицій Києва
Позиція України щодо переговорів з Росією змінювалася кілька разів.
На початку війни Київ погодився на діалог з російською делегацією. Але вже до середини 2022 року цей контакт припинили, а невдовзі Зеленський підписав рішення про неможливість переговорів з Володимиром Путіним. Але в останні місяці президент України все частіше і частіше каже про те, що війну можна закінчити дипломатичним урегулюванням — але за умови, що союзники поставлять Україну в вигідну перемовну позицію.
Ці пропозиції Києва називають «планом перемоги Володимир Зеленського». Він їх надав восени цього року. У них 5 основних положень:
- Україна повинна отримати формальне запрошення в НАТО
- Укріплення української оборони. Західні союзники повинні зняти обмеження щодо ударів по території Росії із далекобійної зброї, надавати Україні розвідувальні дані в режимі реального часу і посилити українську систему ППО
- В Україні варто розмістити «комплексний неядерний стратегічний пакет стримування», необхідний для стримування російської загрози
- Спільне з країнами Заходу використання економічних ресурсів України (наприклад, корисних копалин) і посилення санкцій проти Росії
- Використання українських військових для заміни окремих частин контингенту США в Європі після закінчення війни.
Згідно з планом Києва, виконання всіх цих умов змусить Росію сісти за стіл переговорів. Одне з них вже фактично виконано — США дозволили українській армії завдавати ударів далекобійною зброєю по території Росії. Цих ударів вже завдають — Росія побачила в цьому ескалацію конфлікту і змінила свою ядерну доктрину. Щодо інших пунктів згоди союзників немає.
Financial Times стверджувала, що останні два пункти адміністрація Зеленського писала в співпраці з республіканцями з прицілом на перемогу Дональда Трампа, якому близька тема зниження військової підтримки Європи з боку США.
Як випливає з «плану перемоги», Київ не згоден ні на відмову від вступу в НАТО, ні на відмову від своїх територій. FT при цьому писала, що українська влада насправді обговорює формальну (але не юридичну) відмову від повернення територій військовим шляхом в обмін на вступ в НАТО та гарантії.
Риторика Києва в останні тижні дійсно говорить про те, що українська влада вже не вважає можливим повернення всіх територій станом на 1991 рік воєнним шляхом.
«Юридично ми цього не визнаємо. Ми цього не приймаємо. З іншого боку, ми розуміємо, що поки що ми не маємо такої сили, щоб зі зброєю в руках відкинути Путіна на лінію 1991 року, — сказав Зеленський в інтерв’ю Fox News. — Ми не можемо витрачати десятки тисяч наших людей, щоб вони гинули заради повернення Криму… Ми розуміємо, що Крим можна повернути дипломатичним шляхом».
Це суттєва зміна в риториці Зеленського: ще нещодавно він говорив, що ніякі переговори про закінчення війни неможливі до повного виведення російських військ з території України в її міжнародно визнаних кордонах.
Як в Києві бачать дипломатичний шлях, який допоміг би всадити Росію за стіл перемовин? Щонайменше раніше в планах України було запрошення Москви на так званий Саміт миру. Перший пройшов в Швейцарії літом цього року, а другий мав відбутися в листопаді.
«Обов’язково там мають бути присутні представники Росії. Ми розуміємо, що без російської сторони закінчити цю війну дипломатично дуже складно», — сказав Зеленський у вересні.
Порядком денним саміту миру, за планом Зеленського, має стати «формула миру» з 10 пунктів, які він представив світу ще в 2022 році. Серед них — забезпечення ядерної, продовольчої та енергетичної безпеки, звільнення полонених (в тому числі депортованих дітей), а також виведення російських військ і виплата репарацій за збитки.
Російська сторона зацікавленості в участі в саміті не висловила. Про нього менше говорять і в Україні: другий саміт миру перенесли на невизначений термін.
Але перемовини щодо окремих пунктів плану, можливо, вже йдуть. У жовтні Financial Times писала, що Україна і Росія обговорюють відновлення переговорів щодо взаємної відмови від ударів по енергетичних об’єктах. Посередником виступає Катар, який зайнявся їхньою підготовкою якраз після першого саміту миру. Переговори зупинилися на фоні вторгнення української армії в Курську область.
Офіційно сторони факту перемовин не коментують. Але Володимир Зеленський казав, що відмова від ударів по об’єктах енергетики могла би стати першим кроком на шляху до кінця війни. З наближенням зими це дуже болюча тема для Києва.
Але на якій стадії ці перемовини — неясно. Але очевидно, що поки що великих результатів вони не принесли. В середині листопада Росія завдала один із найбільш масштабних ударів по об’єктах енергетики з початку війни. Це призвело до багатогодинних відключень світла по всій країні.
США: Всі чекають на план Дональда Трампа
Позиція США буде ключовою в будь-якому сценарії завершення війни — саме тому за результатами президентських виборів так уважно стежили і в Києві, і в Москві.
В січні на посаду президента США прийде Дональд Трамп. Під час своєї кампанії він неодноразово казав, що здатен закінчити конфлікт ще до своєї інавгурації і навіть зупинить війну за добу. З моменту його перемоги на виборах ні він, ні його оточення поки що не представили конкретний план урегулювання.
Але зрозуміти його контури можна завдяки зливам в ЗМІ і кандидатам в команду Трампа, яких він запросив працювати в Білий дім та інші відомства.
Ще влітку Reuters писала про план, який розробили відставний генерал Кіт Келлог і Фред Флейтц — радники Трампа і члени Ради безпеки в період його президентства. Серед усього іншого вони пропонували позбавити Україну підтримки, поки вона не погодиться на переговори з Росією. У разі відмови Росії сідати за переговори вони пропонували пригрозити Москві посиленням підтримки Києва.
План містив замороження конфлікту на лінії зіткнення. Флейц тоді сказав, що план Трампу сподобався, хоча він і не погодився «з кожним його словом». Офіційні представники республіканця від плану дистанціювалися.
Вже після перемоги Трампа на виборах матеріал про детальніші обговорення в команді Трампа опублікувала The Wall Street Journal. Газета підкреслила, що оточення майбутнього президента обговорює кілька сценаріїв. Але вони заводяться до того, щоб відмовитися від принципу чинної адміністрації: підтримки України «стільки, скільки потрібно». Син Трампа після його обрання жартував в соцмережах, що скоро Зеленський «втратить субсидії».
У пропозицій є й інша спільна риса, стверджує WSJ: всі вони пропонують замороження фронту на нинішніх позиціях та щонайменше тимчасову відмову від прийняття України в НАТО.
З формальної точки зору адміністрація Байдена теж не дала згоди на схвалення української заявки на вступ в альянс. Після його візиту в Вашингтон американські ЗМІ писали, що в Білому домі поставилися до «плану перемоги» Зеленського «зі скепсисом. При цьому Le Monde до президентських виборів писала, що як мінімум позиція США щодо запрошення Києва в НАТО почала мінятися і Вашингтон більше не має принципових заперечень щодо цього питання.
Обрання Трампа робить прийняття України в альянс менш ймовірним, писав Reuters з посиланням на незваного українського чиновника. WSJ стверджує, що один із планів, який зараз обговорює команда Трампа, припускає, що Київ відмовиться від вступу в альянс на найближчі 20 років. В обмін на це США продовжать надавати Україні озброєння для стримування Росії.
Цей же план припускає, що сторони погодяться на створення демілітаризованої зони, в якій розташують європейських миротворців.
На те, що Білий дім буде прагнути до найскорішого завершення війни, вказують і кандидати, підібрані ним для посад у зовнішній політиці. Сенатору Марко Рубіо Трамп запропонував посаду голови Держдепа. Рубіо в минулому хоч і називав Путіна «гангстером», в останні місяці казав, що війна в Україні зайшла в глухий кут і треба добиватися її завершення.
На посаду голови Національної розвідки Трамп запросив Тулсі Габбард, яка називала побоювання Росії щодо членства України в НАТО «легітимними» і критикувала Байдена за військову допомогу Києву.
Помічником з питань нацбезпеки в майбутній адміністрації Трампа буде конгресмен Майк Волтц. Він критикував російське вторгнення, але весною був одним із тих республіканців, які голосували проти надання фінансової і військової допомоги Києву.
Багато що залежатиме від того, кого Трамп назначить своїм спецпредставником з питань війни в Україні.
Зараз такої посади в Білому домі немає, але, за даними Reuters, над її створенням міркують. Як з’ясувало агентство, на цю посаду, серед інших, розглядають колишнього посла США в Німеччині Річарда Греннела. В минулому він висловлювався за зупинку війни і проти негайного прийняття України в НАТО.
Володимир Путін сказав, що прагнення Трампа закінчити війну «заслуговує на увагу».
Про те, як в Києві дивляться на перспективу мирних переговорів, ВВС Україна вже писала раніше. З одного боку, українська влада сподівається отримати якомога більше під час останніх місяців правління Джо Байдена. З іншого — вже налагоджує контакти з новою адміністрацією.
Європа: Україні обіцяють підтримку, але у всіх різна думка, як закінчувати війну
Європейські союзники України зі своїми планами мирного врегулювання не виступали. Формальна позиція ЄС така: тільки Київ вирішуватиме, як і коли вести перемовини з Москвою, а Європа тим часом підтримуватиме Україну грішми, зброєю і санкційним тиском на Росію.
У тому, що стосується конкретних сценаріїв завершення війни, думки країн помітно розходяться.
Серед союзників Києва найбільш консервативну позицію займає Німеччина — країна, яка має друге місце з обсягів допомоги Україні після США. Канцлер Олаф Шольц висловлюється проти приєднання України до НАТО, побоюючись прямого конфлікту альянсу з Росією. Цю позицію він не змінив навіть після того, як Росія застосувала в Україні ракету «Орешник» і пригрозила ударами по Європі. Навпаки, Шольц знову повторив, що Європа повинна всіма силами уникнути ескалації в війні.
Більше того, в середині листопада Шольц вперше за два роки поговорив з Володимиром Путіним по телефону. В Берліні заявили, що канцлер закликав його до перемовин з Києвом з ціллю «встановлення справедливого і надійного миру». Путін же, згідно з заявами Кремля, сказав Шольцу, що переговори про мир варто вести «виходячи з нових територіальних реалій».
Володимир Зеленський назвав розмову «ящиком Пандори» і повторив, що, на думку української влади, Росія не прагне до миру, а добивається тільки перерви, щоб потім продовжити війну.
Позиція Шольца щодо закінчення війни важлива, але після розвалу коаліції в лютому канцлера чекають позачергові вибори. В інших європейських столицях думки про те, як саме допомагати Києву і закінчувати війну, розходяться.
В Парижі публічно кажуть про підтримку «плану перемоги». Угорщина вимагає негайного початку переговорів Москви та України.
Британія обіцяє Україні допомогу навіть в тому випадку, якщо США знизять обсяги постачання і фінансування, і публічно підтримує небажання Києва обговорювати відмову від своїх територій. Більше того, хоч Лондон публічно і не оголосив про рішення дозволити ЗСУ використовувати далекобійні ракети Storm Shadow для ударів по цілях всередині Росії, на практиці це вже відбувається.
При цьому один із головних прихильників України в Європі, президент Чехії Петр Павел в останні місяці не раз казав, що досягнути «на 100% справедливого миру» для України (тобто повернення всіх територій та виплати репарацій) навряд чи можливо. Павел, в минулому генерал НАТО, сказав, що Україні доведеться змиритися з тим, що після закінчення війни частина її територій хоча би «тимчасово» опиниться під контролем Росії.
За даними WSJ, в останні тижні, з врахуванням ескалації ударів по Україні та просування російської армії на Донбасі, в Європі зростає кількість країн, які згодні з планом Трампа, який прагне домогтися мирних переговорів Москви та Києва.
Решта світу: Пекін виступає за все хороше проти всього поганого разом із Глобальним Півднем
За подіями в Україні уважно стежать й інші країни. А деякі намагаються активно взяти участь в урегулюванні конфлікту і навіть пропонують Росії та Україні свої плани.
Наприклад, як зʼясувало агентство Bloomberg, свої пропозиції є у президента Туреччини Реджепа Ердогана. Туреччина — ледве не єдина країна-член НАТО, яка зберігає тісні відносини з Москвою. За посередництва Анкари досягли одну з небагатьох угод між Москвою і Києвом після початку війни — зернову угоду.
Свій план Ердоган збирався озвучити на саміті G20, який щойно відбувся, писав Bloomberg. За даними агентства, план полягає в замороженні вступу України в НАТО на 10 років (в обмін на це Київ має отримувати військові постачання) і створення демілітаризованої зони в східній частині Донбасу з розташуванням там контингенту миротворців. Питання приналежності анексованих територій турецька влада пропонує відкласти, а замість цього зосередитися на припиненні вогню.
Чи надала Анкара цей план російській та українській стороні – неясно, турецька влада його існування заперечує.
Свій план є і у Китаю та Бразилії – цим країнам вже вдалося зібрати навколо нього масштабну коаліцію. В кінці вересня ці держави в коаліції з країнами Глобального Півдня (Київ і Москва з початку війни намагалися схилити їх на свій бік) створили платформу «Друзі миру». Зустріч групи пройшла на полях Генасамблеї ООН — до Китаю і Бразилії приєдналися представники ще 17 країн, серед яких Єгипет, Індонезія, ПАР, Мексика і Замбія.
За зібранням спостерігали представники трьох європейських країн — Швейцарії, Франції та Угорщини.
Сам план, який ліг в основу платформи, складається з шести пунктів: зупинка бойових дій, проведення конференції з урегулювання, гуманітарна допомога і обмін військовополоненими, відмова від застосування зброї масового ураження і ударів по ядерних обʼєктах і забезпечення стабільності глобальних постачань.
У підсумковому комюніке за результатами засідання (до нього також приєдналися Алжир, Казахстан, Туреччина та інші) йдеться, що країни закликають до дотримання Хартії ООН і дотримання територіальної цілісності держав, але одночасно з цим — поваги до «легітимних побоювань держав». З врахуванням того, що саме «легітимними побоюваннями» можливої агресії Володимир Путін пояснював необхідність вторгнення в Україну та анексії її територій, неясно, як такий план може примирити дві країни.
Російська сторона до китайсько-бразильської ініціативи поставилася позитивно. Юрій Ушаков, помічник Володимира Путіна з зовнішньополітичної проблематики, заявив, що лідери країн обговорили її положення на саміті БРІКС в Казані (тобто без участі Києва) в кінці листопада.
Володимир Зеленський своєю чергою назвав план «деструктивним».
«Як можна пропонувати свою ініціативу, нічого у нас не спитавши? А Росія вмикається і каже: „Ми підтримуємо цю ініціативу!“, — обурився Зеленський. — Ми ж не дурні! Для чого цей театр?»
- Погана угода чи затяжна війна. Як у Києві готуються до ймовірних переговорів з Росією
- «З нами риторика „сідай і слухай“ не працює». Зеленський про Трампа і мирні перемовини
- Байден хотів запросити Україну до НАТО, але передумав — Bloomberg