“Чверть українських книгарень розташовані в Києві, тоді як третина громадян живуть у населених пунктах, де немає жодної книгарні.”, — write: epravda.com.ua
Недавнє міжкраїнне порівняння, проведене для 14 держав Європи, від Люксембургу й Данії до Румунії та України, демонструє пряму, статистично значущу залежність між рівнем добробуту та частотою читання.
Кореляція між ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності, дані МВФ та Світового банку за 2023-2024 роки) та часткою дорослих, які прочитали принаймні одну книжку на рік, становить 0,57 за коефіцієнтом Пірсона (p = 0,034). Це помірно сильний позитивний зв’язок: чим вища економічна спроможність країни, тим більше її громадяни читають.
Причина – не лише в прямих доходах населення, а в доступності та якості культурної інфраструктури: бібліотек, книгарень, освітніх кампаній, державної підтримки локального книговидання.
Північна Європа демонструє сталу модель: високий ВВП супроводжується сильною інституціоналізацією читання. У Фінляндії, Швеції, Нідерландах книжка – невід’ємна частина державної культурної та освітньої політики. У цих країнах читання – не привілей окремих груп, а загальнонаціональна норма.
Ситуація в Україні контрастна. При ВВП на душу населення 15 тис. дол. читацька активність дорослих – 35%. Цей один з найнижчих показників серед європейських країн, який свідчить про значний невикористаний потенціал.
Для порівняння: деякі країни із значно вищим ВВП, як-от Італія, також можуть демонструвати не оптимальні показники читання, що підкреслює вирішальну роль культурної політики та інфраструктури, а не лише рівня доходів.
Серед українських дітей ситуація динамічна: понад 66% читають щотижня, а частка щоденних читачів за рік зросла з 16% до 25%. Це важливий сигнал не лише культурного, а й поколіннєвого зсуву на користь знання та розвитку.
У світовій дискусії читання дедалі частіше розглядається як частина довгострокової когнітивної активності.
Згідно з аналізом Світового економічного форуму, у межах економіки довгого життя інвестиції в когнітивну стійкість такі ж важливі, як у фізичне здоров’я. Здатність зберігати інтелектуальну активність, критичне мислення, доступ до знання в будь-якому віці стає фактором продуктивності на рівні країни.
Читання в цьому контексті – не звичка, а форма підтримки економічної життєздатності суспільства. Попри війну та економічні труднощі, український книжковий ринок демонструє ознаки стійкості і навіть зростання. У 2024 році кількість покупців книжок зросла на 10 відсоткових пунктів.
Онлайн-продажі посилили позиції, але фізичні книгарні, кількість яких за останній рік зросла з 422-х до 460-ти, залишаються ключовим каналом дистрибуції. Проте є проблема географічного дисбалансу: 25% книгарень – у Києві, тоді як 33% українців живуть у населених пунктах, де немає книгарні.
Ціна – актуальний бар’єр: 33% респондентів не купують книжки через брак коштів. Проте суспільний запит на підтримку книжкової інфраструктури очевидний: понад 50% українців підтримують ідею субсидування книгарень, а 86% – інвестиції в модернізацію та поповнення фондів бібліотек.
Саме бібліотеки, хоча ними активно користуються лише близько 5% дорослого населення, залишаються критично важливим, але часто недооціненим інструментом забезпечення рівного доступу до знань та культури.
У довгій перспективі читання – це фундаментальна інвестиція в людський капітал. У суспільствах, де формуються стійкі читацькі практики, зростає здатність до інновацій, критичного мислення, ефективної комунікації та соціального згуртування. Для України, яка прагне не лише післявоєнного відновлення, а й глибокої модернізації, культура читання – це не релікт минулого, а стратегічний ресурс для побудови успішного майбутнього.
У матеріалах Федерації роботодавців України, присвячених європейській інтеграції, наголошується на ролі людського капіталу в модернізаційних процесах. Знання, мовна і цифрова компетентність, культурна мобільність – пріоритетні напрями. Читання як база для когнітивної та комунікативної компетенції має бути вмонтоване в цю модель. Ідеться не лише про освіту, а про включення читання в механізми культурної сумісності з ЄС.
Чи зможе держава перетворити дітей на освічене та конкурентоздатне покоління, залежить від того, чи отримає книжка системну та послідовну підтримку через національні бібліотечні програми, стимулювання дистрибуції якісного україномовного контенту, підтримку видавництв та книгарень. Ефект від таких інвестицій не буде миттєвим, але саме вони створюють родючий ґрунт, на якому виростають стійкі та інноваційні економіки довгого циклу.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.