“Про неочевидну сторону роботи снайперів розповіли на сторінці 14-ї бригади оперативного призначення НГУ «Червона Калина». Бійці з позивними «Сокіл» і «Чорний» із посмішкою реагують на міфи про те, що бути снайпером…”, — write on: armyinform.com.ua
Про неочевидну сторону роботи снайперів розповіли на сторінці 14-ї бригади оперативного призначення НГУ «Червона Калина».
Бійці з позивними «Сокіл» і «Чорний» із посмішкою реагують на міфи про те, що бути снайпером безпечно та просто. Вони згадують свій перший спільний бойовий вихід, коли вже при заході на позицію по них прицільно працював російський міномет, а після того більше години їх обстрілював танк.
Такий досвід, за їхніми словами, об’єднує. В їхній снайперській парі — ідеальний баланс. «Чорний» каже, що він людина більш непосидюча, а його побратим «Сокіл» — спокійний, любить почекати та провести точне спостереження.
«Коли ми працюємо й вражаємо ціль, з’являється певний азарт. Ти розумієш, що ти дійсно чимось допомагаєш своїй країні й очищаєш її від цих свиней, які прийшли на наші землі», — каже «Сокіл».
Бійці також розвінчують міф про снайперів-одинаків. Вони активно взаємодіють з іншими родами військ, можуть корегувати артилерію та давати цілі для ударних дронів.
Головним у своїй роботі вони вважають постійне навчання. «Дорога снайпера — це пізнання й навчання. Якщо ти зупиняєшся на думці, що вже все вмієш — це не той шлях, який варто обирати, — каже снайпер „Чорний“. — Наша задача, щоб ряди російської армії ставали все більш тонкими й у підсумку дійшли до нуля».
Як повідомляла АрміяInform, водій шведського бронетранспортера PBV на псевдо «Пан» розповів, як одного разу, евакуюючи поранених, завантажив у свою машину стільки бійців, що вони не могли зачинити двері, а також про те, як його власне життя врятувала надійна броня «кумедної» на перший погляд, техніки.
