“Лише за перші три місяці 2025 року Україна придбала закордоном товарів на 8,6 млрд дол. більше аніж продала. На купівлю чого витрачається валюта?”, — write: epravda.com.ua
Наразі цей дефіцит покривається завдяки зовнішній фінансовій допомозі. Її обсяги у 2023 році становили 42,5 млрд дол., у 2024 році – 41,7 млрд дол., а у 2025 році можуть сягнути 56,9 млрд дол. Завдяки тому, що Національний банк продає накопичену валюту, що надходить від партнерів, Україна й має можливість продовжувати імпортувати вдвічі більше товарів, ніж експортує.
Проте потік доларів та євро від союзників не безкінечний. “Ситуація із зовнішнім фінансуванням суттєво погіршиться у 2026 році”, – попереджає директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан.
Чому попри зменшення населення обсяги імпорту в Україну зростають? Які категорії іноземних товарів на додаткові 2,4 млрд дол. придбали українці у першому кварталі? Який вплив на це має війна?
Газ, хімія, енергетика, війна – зростають У 2024–2025 роках Росія атакувала 34 об’єкти “Укргазвидобування”. Найбільш руйнівною стала атака в лютому 2025 року: тоді втрати у видобутку газу сягнули майже 50%. Російські обстріли могли призвести до системного газового блекауту.
У відповідь на цей виклик “Нафтогаз” почав прискорені ремонти пошкодженої інфраструктури та імпорт газу. Як результат в першому кварталі 2025 року закупівлі закордоном блакитного пального зросли вчетверо, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 629 млн дол.
Це майже стільки ж, скільки Україна витратила на імпорт газу за увесь 2024 рік. Проте це все ще менше за довоєнні обсяги.
Після початку великої війни країна трималася на власному видобутку, але обстріли початку 2025 року частково знищили й ці потужності, а на додачу до виснажених наразі запасів газу у сховищах зростають ризики того, що Україна буде змушена зберігати високі показники імпорту і далі.
Дефіцит газу спричинив кризу в хімічній промисловості. У березні виробництво добрив в Україні скоротилось на 50%. За інформацією профільного агентства “Інфоіндустрія”, у лютому “Рівнеазот” та “Черкасиазот” працювали на 65-67% потужностей, тоді як за місяць до цього – на 45% і 31% відповідно.
“Це пояснюється обстрілами газотранспортної системи, що стались на тлі високої активності ринку добрив напередодні посівної. Таким чином, у березні в Україні виробництво карбаміду скоротиться у порівнянні з минулим роком не менше ніж на 45-50%”, – додають аналітики агентства.
На це ринок відреагував збільшенням закупівлі іноземних добрив напередодні посівної, що за розрахунками ЕП додало до загальної цифри імпорту 220 млн дол.
Те ж саме стосується енергетики. Через часткове знищення генерації Україна змушена все більше імпортувати як електроенергію, так і обладнання для поточних ремонтів і відновлення: електрогенераторів, трансформаторів тощо. Це призвело до зростання імпорту ще не менш ніж на 900 млн дол.
Попри розмови про мир, не збавляє темпів військовий імпорт. Безпілотники, мікроелектроніка, радіотелеграфи чи передавачі для РЕБ – все продовжує зростати, як і утаємничена категорія “Інші товари” (на 15% до 1,36 млрд дол.). Раніше ми аналізували, що під цією категорією, якої майже не існувало до 2022 року, імпортується зброя.
Від початку 2025 року це “коштувало” торговельному балансу додаткові 500 млн дол імпорту.
Споживчі товари – падають Імпорт майже всіх споживчих категорій товарів на початку 2025 року або впав, або не змінився у порівнянні з першим кварталом 2024 року. Найбільше скоротився імпорт ліків, легкових автомобілів, мобільних телефонів, автомобільного пального та побутової техніки.
Відтак, збільшення негативного торгового балансу з початку року – аж ніяк не результат поглиблення структурних проблем в економіці. Природний газ, енергообладнання та військові потреби відповідають за 2,1-2,2 млрд дол. з 2,4 млрд дол., на які імпорт зріс у першому кварталі 2025 року порівняно з аналогічним періодом торік. Купівля цих категорій товарів – прямий наслідок військової агресії РФ.
“Вочевидь, економічному блоку уряду треба вжити додаткових заходів для підтримки українських експортерів”, – дає універсальну пораду голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Залишилося придумати, як її втілити в життя, адже експортні спроможності не менше залежні від ситуації на фронті.