“В Україні відсутнє спеціальне правове регулювання щодо захисту економічної конкуренції на цифрових ринках, але так буде не завжди.”, — write: epravda.com.ua
За результатами розгляду справи корпорацію оштрафували на 2,95 млрд євро та зобов’язали запропонувати Єврокомісії заходи з усунення конфлікту інтересів. Це другий великий штраф, що накладається на Google ЄК. Перший безпрецедентний штраф, на 4,3 млрд євро, ЄК наклала у 2018 році в справі AT.40099 Google Android. У 2022 році Суд справедливості ЄС зменшив його до 4,1 млрд євро.
У 2023 році Єврокомісія запровадила новий інструмент регулювання діяльності компаній на цифрових ринках – закон про цифрові ринки (DMA), що визначив поняття “брамник”, способи запобігання зловживань своїм становищем з боку “брамників” та встановив їх обов’язок регулярно звітувати про свою діяльність.
У тандемі з договором про функціонування Євросоюзу цей закон створив правове поле діяльності для компаній-гравців на цифрових ринках. Глобальний вплив DMA, відомий як “брюссельський ефект”, вплинув на регулювання у Великобританії.
Як зазначила дослідницька служба Європарламенту, положення DMA охоплюють такі практики “брамників”: впровадження утримуючих положень (запобігання направленню бізнес-користувачами своїх споживачів до альтернативних пропозицій); стратегію утримання (запровадження ідентифікаційних послуг платформи); самопреференцію (несправедливе надання переваги власним продуктам і послугам на шкоду конкурентам); механізми обмеження або відмови в доступі до даних, зібраних “брамниками” (наприклад, магазин застосунків, що обмежує інформацію, яку сторонні постачальники застосунків отримують про своїх абонентів, відсутність значущої взаємодії для доступу до таких даних); нав’язування несправедливих умов доступу для бізнес-користувачів (наприклад, ціни або пакетні пропозиції); механізми обмеження доступу або взаємодії послуг та функціональних можливостей платформи (наприклад, операційної системи) з послугами, що пропонуються бізнес-користувачами.
Чому це цікаво В Україні поки відсутнє спеціальне правове регулювання щодо захисту економічної конкуренції на цифрових ринках. Проте у зв’язку з наближенням українського законодавства до євросоюзівських стандартів АМКУ звертатиме більше уваги на цифрові ринки і намагатиметься імплементувати найкращі практики Єврокомісії.
У своєму звіті за 2024 рік комітет визначив пріоритетні напрямки діяльності на 2025 рік, серед яких – контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках, що функціонують з використанням цифрових платформ.
Так, у серпні АМКУ відкрив розгляд справи про концентрацію, пов’язаної з набуттям ПрАТ “Київстар” контролю над ТОВ “МТПК”. Обидва учасники концентрації працюють на ринку цифрових послуг у сфері охорони здоров’я.
“Київстар” володіє сервісом з онлайн-пошуку медичних працівників Helsi, яким користуються 29,4 млн споживачів, а МТПК – сервісом з онлайн-пошуку та бронювання ліків Tabletki з понад 10 млн користувачів щомісячно.
АМКУ дійшов висновку про можливу монополізацію або обмеження конкуренції на одному із задіяних ринків, де частка чи сукупна частка учасників може перевищувати встановлене законом порогове значення – 35% від обсягу ринку.
Компанії, що працюють на цифрових ринках, можуть скористатися своїм правом на оскарження рішень АМКУ, якщо, на їхню думку, під час розгляду справи комітет не дослідив задіяні ринки в належному обсязі. Саме тому справа про концентрацію ПрАТ “Київстар” і ТОВ “МТПК” може стати хрестоматійною для наступних досліджень, концентрацій та розслідувань, що стосуються цифрових ринків, бо саме тут АМКУ має нагоду засвідчити свою позицію щодо цифрових платформ.
Як досліджувати цифровий ринок У 2024 році АМКУ завершив розгляд першої справи про захист економічної конкуренції щодо зловживання монопольним становищем ТОВ “І-тревелс” (BlaBlaCar). Справа завершилася наданням рекомендацій. АМКУ застосував традиційний підхід до дослідження ринку, зосередившись на ціноутворенні при встановленні сервісного збору без належного економічного обґрунтування.
Вбачається, що АМКУ при подальшому розгляді заяв та справ про захист економічної конкуренції та дослідженні ринків, що функціонують з використанням цифрових платформ, може звертати увагу на такі нецінові аспекти.
1. Наявність взаємозамінної платформи, на яку користувач може перейти без суттєвих перехідних втрат (сюди входять певні функціональні особливості, вартість переходу, можлива втрата користувацьких даних, які неможливо перенести з платформи на платформу, втрата часу на ознайомлення з новим інтерфейсом).
2. Кількість користувачів на сайті або кількість завантажень застосунку.
3. Наявність впливу попиту однієї групи користувачів на пропозицію іншої групи користувачів у рамках платформи при дослідженні функціонування багатосторонніх платформ (до прикладу, соцмереж, де одна платформа слугує майданчиком для фізосіб-користувачів, бізнесів, провайдерів рекламних послуг).
Це пояснюється тим, що при співпраці з євросоюзівськими експертами у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ при дослідженні нових для себе ринків може переймати best practices Євросоюзу.
Прикметно, що на сайті АМКУ в пресрелізі щодо зустрічі з представниками ТОВ “І-тревелс” зазначено: “Наразі Україна є однією з найбільш цифровізованих держав Європи. Цей розвиток відбувся відносно недавно, і комітет розуміє, що становлення цифрових ринків для України – доволі нове явище, проте захист економічної конкуренції на них не може залишитися поза увагою АМКУ”.
Наразі надавачам послуг з використанням цифрових платформ слід зосередитися на традиційних аспектах дотримання законодавства про захист економічної конкуренції: переглянути угоди з контрагентами на предмет “ексклюзивних умов”, зробити ревізію ціноутворення щодо послуг для споживачів, переглянути маркетингові матеріали на відповідність вимогам щодо добросовісної конкуренції, сформувати план дій у випадку отримання вимоги АМКУ про надання інформації.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.