Офіс президента готує заміну голови НКЦПФР. Чим не влаштовує радник Єрмака?

Тоді Петро Порошенко, сам того не розуміючи, у телефонній розмові озвучив те, що стало, ймовірно, ключовим афоризмом періоду його правління: “Де тобі ще, бл…, Тимуре, реформ не вистачає?”. Після цих слів уся країна дізналася про Тимура Хромаєва і трохи про очолювану ним на той момент НКЦПФР.

Свою шестирічну каденцію на цій посаді Хромаєв досидів до кінця, але його другий термін “збив” радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Руслан Магомедов. У лютому 2021 року Володимир Зеленський призначив його керувати комісією.

Наявність покровителя давала Магомедову карт-бланш на будь-які зміни в одному з двох регуляторів фінансового сектору та створення інвестиційних інструментів, нестачу яких фондовий ринок відчуває добрий десяток років. Однак, як це часто трапляється в українській історії, наявний “потенціал реалізувати не вдалося”.

Усе можна було списати на велику війну, яка почалася через рік після зміни очільника НКЦПФР, якби не одне “але”. Непомітний, на перший погляд, регулятор насправді відіграє важливу роль у фінансовій системі держави. Без ухвалення ним рішень неможливо виконати вимоги МВФ, від чого залежить фінансування державних видатків. А з ухваленням цих рішень є проблеми.

Затягування НКЦПФР з реалізацією поставлених перед нею вимог роздратувало представників МВФ, які просили Єрмака втрутитися в ситуацію. Як результат – Офіс президента вже шукає заміну Магомедову. Чи вдасться знайти?

Причина перша: схеми Перші скарги представників МВФ на голову НКЦПФР Магомедова надійшли керівництву держави у вересні 2024 року, розповідає співрозмовник ЕП в Офісі президента. За його словами, невдоволення викликало те, що регулятор ринку цінних паперів ігнорував прохання Національного банку, а згодом і МВФ, стосовно закриття схем, які дозволяють обходити валютні обмеження.

Ідеться про дві схеми, які Нацбанк детально описав у листі до комісії від 10 травня 2024 року (копія є в розпорядженні ЕП). Офіційному зверненню передували усні прохання представників НБУ до посадовців комісії, розповідають співрозмовники ЕП в НКЦПФР. Що це за схеми і чому вони важливі?

Перша стосується облігацій уряду США (трежерис). Клієнти інвестиційних компаній купували ці цінні папери, у яких наближалася дата погашення. Оскільки індивідуальними рішеннями НКЦПФР трежерис допускалися до торгівлі на українському ринку, то їх купівля відбувалася за гривню.

Коли цінні папери опинялися на рахунку клієнта в Україні, він давав розпорядження переказати їх на свій рахунок в іноземному депозитарії (установа, яка веде облік прав на цінні папери). Коли наступала дата погашення облігацій, клієнт отримував валюту від уряду США на свій банківський рахунок уже за кордоном.

За допомогою цієї схеми громадяни та бізнес конвертували гривню, яка перебувала в Україні, у валюту за кордоном, тобто виводили її з країни, обходячи валютні обмеження НБУ, які діють з моменту запровадження воєнного стану.

Про те, що НКЦПФР не поспішала закривати цю схему, свідчить і той факт, що, не маючи інших варіантів, Нацбанк 3 грудня розіслав банкам листа (з копією ознайомилася ЕП), у якому описав згадану схему і рекомендував “посилити увагу” до операцій з трежерис, які проводять три інвесткомпанії: “Домінанта трейд”, “Універ капітал” та “Інвестиційний капітал Україна” (група ICU).

У межах виконання меморандуму з МВФ про “вжиття заходів для забезпечення ефективності заходів контролю за рухом капіталів у консультаціях з НБУ” НКЦПФР 23 грудня припинила існування цієї схеми. За тиждень до дедлайну.

Друга схема, описана в листі НБУ річної давнини, стосується валютних ОВДП українського уряду. Вона полягає в тому, що експортер, який отримав валютну виручку, замість її продажу на міжбанківському ринку через свій банк, купує за неї валютні ОВДП, за якими невдовзі відбудеться погашення.

Після цього експортер продає ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню. Однак у таких угодах використовується дещо вищий, ніж на міжбанківському ринку, курс: як правило, на 30-50 копійок за кожен долар чи євро.

Як продовження схеми – купівля цих же облігацій інвескомпаніями з перепродажем за гривню суб’єктам, які хочуть купити іноземну валюту в обхід обмежень НБУ. Коли приходить час погашення ОВДП, ці суб’єкти – зазвичай великі компанії – отримують від Міністерства фінансів гроші у валюті, у якій були випущені облігації.

Через існування цієї схеми міжбанківський ринок щомісяця недоотримував 150 млн дол. пропозиції від експортерів. Тобто саме стільки Нацбанку доводилося додатково “спалювати” резервів для підтримки курсової стабільності в країні.

За даними джерел ЕП, серед компаній, які в січні-квітні 2025 року перепродавали валютні ОВДП і могли допомагати обходити обмеження НБУ, були ICU, “Домінанта трейд”, а також “Профі-т цінні папери”, “БТС брокер” та “Конкорд кепітал”.

У червні 2025 року НКЦПФР “за ініціативи НБУ та в рамках виконання меморандуму з МВФ” таки схвалила рішення, яке унеможливлює існування описаної схеми. Воно набрало чинності 30 червня.

Причина друга: конфлікт інтересів “Магомедов та, власне, половина керівного складу комісії не пройдуть перевірку на відсутність конфлікту інтересів”, – розповідає співрозмовник “Економічної правди” в ОП. Про яку перевірку і який конфлікт іде мова?

У лютому 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформу ринку капіталів. За словами Магомедова, цей документ мав зробити комісію “гнучкою і по-справжньому сучасною”. Серед іншого ухвалення цього документа дозволяло Україні отримати від Світового банку 1,4 млрд дол.

Проте через кілька днів голова НКЦПФР запропонував Зеленському ветувати документ. Магомедов просив прибрати із закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їх сімей мати частку в підконтрольних НКЦПФР компаніях, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду.

Депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк пояснили прохання тим, що в Магомедова є конфлікт інтересів. Він вказав у деклараціях, що проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів “Інвестиційний капітал Україна” (ICU). Якби тоді Зеленський підписав закон, постало б питання про відповідність Магомедова займаній посаді.

Президент, не в останню чергу завдяки керівнику свого офісу, ветував закон і неприємну для Магомедова норму прибрали. Однак у ситуацію втрутився МВФ.

Під час чергового перегляду програми в грудні 2024 року його представники наполягли на перевірці бездоганної ділової репутації керівництва НКЦПФР. Відповідну оцінку комісія мала завершити до кінця січня 2025 року, однак березневий перегляд програми зафіксував, що це не було зроблено.

У відповідь на запит ЕП Магомедов пояснив, що з грудня 2024 року комісія розробляла оновлений Кодекс етики (у ньому прописані критерії для оцінки) і не могла його затвердити без погодження з міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Сталося це лише наприкінці лютого 2025 року.

“Комісія з МФО опрацьовувала технічне завдання для проведення незалежної перевірки голови та членів НКЦПФР… Планувалося, що відповідну перевірку проведуть за кошти міжнародної технічної допомоги проєкту USAID”, – пояснив він.

Після того, як на початку лютого USAID припинило діяльність, комісія оголосила тендер на закупівлю послуг з незалежної оцінки. Її здійснить аудиторська компанія KPMG. Відповідно до меморандуму з МВФ, це мало статися до кінця червня, однак під час останнього перегляду термін перенесли на кінець серпня.

За словами Магомедова, у комісії відсутня інформація про його можливий конфлікт інтересів, який би завадив йому пройти перевірку. Він також повідомив, що йому нічого не відомо про можливе звільнення когось з керівного складу НКЦПФР.

“До комісії не висувалися надзвичайні вимоги – просто робити те, що просять партнери. Але затягування з ухваленням цих рішень спочатку налаштувало проти Магомедова НБУ, а разом з ним – і МВФ. Останнім часом з ним ніхто навіть не хоче розмовляти. Комісія в нинішньому складі продемонструвала нездатність ухвалювати необхідні стратегічні рішення, як це від них вимагається. З травня ми шукаємо заміну голові комісії”, – додав співрозмовник ЕП в Офісі президента.

Хто кандидати Опитані ЕП чиновники та учасники ринку називали двох потенційних кандидатів на посаду голову НКЦПФР. Перший – нинішній член комісії Максим Лібанов.

“З ним проводили розмову з цього приводу. Так, він не має конфлікту інтересів, але є певні сумніви щодо того, чи справиться він з менеджерськими функціями, які передбачають управління всією комісією”, – каже співрозмовник в Офісі президента. Сам Лібанов від коментарів відмовився.

Другий кандидат – заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник, який відповідає, зокрема, за фінансовий моніторинг. Утім, співрозмовники ЕП і в Офісі президента, і в НБУ кажуть, що його перехід в НКЦПФР малоймовірний через завантаженість в Нацбанку, де в нього “ще не завершені справи”.

За даними джерел ЕП, під час пошуку кандидатів на цю посаду ОП зіткнувся з проблемою, з якою влада в останні роки стикається при спробах змінити членів уряду: відсутністю достатньої кількості охочих, з яких можна було б когось вибрати.

“Є професійні люди, які працюють на фондовому ринку з 2014 року і їм це потенційно було б цікаво, але кожного разу, коли вони чують про PEP, одразу відмовляються”, – пояснює співрозмовник видання в ОП.

Статус PEP (Politically Exposed Person – національні та іноземні публічні діячі), якого набувають керівники державних органів, передбачає низку обмежень з точки зору фінансового моніторингу.

За словами партнера VB Partners Сергія Бойка, набуття статусу PEP – одна з причин непопулярності державних посад, адже така особа та її сім’я будуть під ретельним фінансовим контролем, а джерела набуття активів, які були отримані навіть задовго до вступу на публічну службу, досліджуватимуться.

Навіть припинення особою повноважень не зупинить заходи фінконтролю. “Це також впливає на поточних та потенційних бізнес-партнерів такої особи, які несуть тягар додаткового фінансового контролю”, – додав Бойко.

Як скоро можуть замінити Магомедова? Відповідь на це запитання залежить від того, коли ОП знайде кандидата. “Це може статися за тиждень або за кілька днів. Проблема лише в кадрах”, – резюмував співрозмовник ЕП в Офісі президента.

* * *

Звісно, цей матеріал був би неповним без історії про відрядження.

6 лютого “Українська правда” опублікувала розслідування про те, що керівник апарату НКЦПФР Михайло Янчук з 1 по 8 січня 2025 року перебував з родиною у службовому відрядженні у Фінляндії. Відповідний наказ підписав Магомедов. Згодом виявиться, що конференцій, на які нібито відправлявся Янчук, не було.

Розслідування УП показало, що і сам голова НКЦПФР у жовтні 2024 року був у відрядженні в Кракові, Польща.

“Це атака на мене персонально, щоб посварити мене з Офісом президента і Андрієм Борисовичем”, – цими словами Магомедов пізніше пояснить колегам публікацію розслідування, розповідає співрозмовник ЕП в комісії. Жодних організаційних висновків з цієї історії не було зроблено.

Після цих слів читач, можливо, побачить чергове підтвердження безкарності у владній системі. Проте це не той випадок.

Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52025000000000253 від 6 травня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 191 ККУ та ч. 1 ст. 366 ККУ. Підозру ще нікому не оголосили, але, за словами співрозмовника ЕП в НАБУ, мова йде про епізоди відряджень Магомедова та Янчука.

А 29 травня 2024 року Печерський районний суд на прохання слідчого Національної поліції надав доступ до документів у рамках іншого кримінального провадження – №12023000000002324 від 20 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 364 ККУ. Відповідно до опису справи, керівництво НКЦПФР у квітні 2022 року надало індивідуальний дозвіл одному з інвестиційних фондів направити 26,5 млн грн для придбання медичних товарів (підгузків). Кошти вивели за кордон.

Ця справа досі не закрита.