“Інструменти захисту вітчизняних виробників від демпінгових цін на китайську продукцію не працюють, якщо не контролювати справжність митних документів. ”, — write: epravda.com.ua
Але почнемо по-порядку. Трохи теорії. В Україні є потужні вітчизняні товаровиробники, що виробляли і виробляють якісну продукцію. І є китайські виробники, які звикли демпінгувати. Не тільки в Україні.
Складається враження, що демпінг – це національна гра китайських виробників по всьому світу. Яка підтримується державою. А як ще назвати позицію Китаю, яка вже багато років відмовляється відповідати на запити Державної митної служби України щодо митної вартості експортних товарів з Китаю? Але зараз не про це.
В ситуації китайського “демпігу без правил” українські виробники намагаються цивілізовано, тобто в рамках СОТ, захиститися від нього та постійно звертаються зі скаргами до Мінекономіки. Останнє проводить розслідування, а Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі приймає рішення щодо запровадження антидемпінгового мита. Та повернемося до практичного кейсу.
В Україні є виробники сталевих кріплень та пофарбованого прокату зі сталі, які на певному етапі їх діяльності теж стали жертвами китайського демпінгу. В результаті товари українських компаній почали втрачати свою конкурентоздатність на ринку, а виробники – зазнавати збитків. Останні домоглися від Мінекономіки та Міжвідомчої комісії запровадження антидемпінгового мита на подібні китайські товари.
Його розмір коливався від 31% до 67% від митної вартості товарів. І, начебто, ситуація для українських виробників повинна була змінитися на краще. В тому сенсі, що їх продукція повинна була відновити свої позиції на внутрішньому ринку України.
Але сталося не так, як гадалося. Як тільки було запроваджено антидемпінгове мито на китайське кріплення і китайський прокат, Україну почали завалювати аналогічними товарами по демпінговим цінам, але вже, начебто, походженням з Малайзії. При цьому, обсяг так званого малайзійського імпорту за кілька місяців зріс по окремим позиціям пофарбованого прокату зі сталі та сталевого кріплення майже вдесятеро.
А обсяг китайського імпорту таких товарів синхронно знизився практично на такі ж цифрові значення. Тобто, очевидно, це – звичайний масштабний обхід антидемпінгового мита.
У 2023 році виробники почали “бити у всі дзвони”, звертатися до Держмитслужби та Мінекономіки щодо необхідності невідкладного впливу на цю ситуацію, яка почала загрожувати їх економічним інтересам і фактично зводити нанівець всі заходи у вигляді антидемпінгового мита.
Далі цікавіше і масштабніше. При імпорті товарів, щодо яких запроваджено антидемпінгове мито, обов’язковою вимогою є подання сертифіката походження товарів. Це робиться для того, щоб не було обходу антидемпінгових заходів через інші країни.
У нашому випадку всі ці сталеві кріплення і прокат, що був вироблений начебто з Малайзії, імпортувався в Україну за наявності сертифіката про походження з Малайзії. Побачивши ситуацію з таким масштабним нетиповим аномальним за обсягами малайзійським експортом, який з’явився чітко після запровадження антидемпінгового мита на товари з Китаю, Держмитслужба почала надсилати запити в Малайзію щодо підтвердження автентичності таких сертифікатів на ці товари.
Виявилось, що десятки сертифікатів про походження прокату та кріплення з Малайзії виявились банально підробленими. І на підставі цих сертифікатів митницею протягом місяців та років здійснювалось оформлення прокату та кріплення по всій Україні.
Тобто, можна з високим рівнем вірогідності припустити, що це ті самі китайські кріплення та прокат, які чарівним чином “перетворювались” на малайзійські для того, щоб не сплачувати антидемпінгове мито при імпорті в Україну. “Китайська качка під малайзійським соусом”.
Виробники в приватних розмовах повідомляють, що за їх підрахунками в бюджет держави не надійшли сотні мільйонів гривень антидемпінгового мита. І це без врахування ПДВ та тих податків, які моли сплатити національні товаровиробники, якби їм не шкодив малайзійський демпінговий імпорт.
Митниця почала проводити перевірки, документування порушень правил, донарахування платежів. Але є одне “але”. Митниця могла перевіряти дійсність сертифікатів про проходження товарів тільки після завершення оформлення. Тобто, навіть якщо у служби були сумніви щодо сертифікатів про походження в момент оформлення, то вона повинна була спочатку завершити оформлення, а потім написати листа до Малайзії і чекати відповіді.
Наскільки мені відомо, митниця вже багато місяців чекає на відповідь від Малайзії по підтвердженню автентичності десятків сертифікатів про походження прокату та кріплення. І може не дочекатися. Малайзійці, мабуть, самі шоковані обсягами фальсифікацій їх сертифікатів про походження.
Цю ситуацію вдалося трохи врегулювати правками в закон, який набув чинності з жовтня 2024 року. З грудня, якщо митниця має інформацію про фальсифікацію сертифікатів про походження товарів, вона може вимагати безпосередньо при оформленні надання додаткових документів, які підтверджують виробництво таких товарів в конкретній країні та логістику поставки таких товарів в Україну.
Національні товаровиробники влітку звернулись до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з інформацією про наявність масштабної схеми підробки сертифікатів про походження товарів. Тобто фактично вони надіслали повідомлення про злочин та очікують відповідної реакції правоохоронців.
17 жовтня 2024 року Головним слідчим управлінням Національної поліції, за фактами можливої підробки сертифікатів походження сталевих кріплень та прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням із Малайзії, а також вчинення невстановленою групою осіб кримінальних правопорушень спрямованих на нанесення збитків державі у великому розмірі розпочато кримінальне провадження №12024000000002135 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 ККУ.
Нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у згаданому кримінальному провадженні здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора. Чим завершиться це кримінальне провадження прогнозувати важко. Це – принципово новий злочин міжнародного характеру. Можливо хоч почуття безкарності у кого-небудь з “демпінгових ділків” трохи зменшиться.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.