May 20, 2025
Гроші з диму: що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну thumbnail
Economy

Гроші з диму: що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну

Тіньовий продаж цигарок: ознаки нелегальної продукції

WebFont.load({ google: { families: [“Inter:100,200,300,regular,500,600,700,800,900,100italic,200italic,300italic,italic,500italic,600italic,700italic,800italic,900italic:cyrillic,latin”] }});
!function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document);

(function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:
new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],
j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=
‘https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);
})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′);

window.dataLayer = window.dataLayer || [];
function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’, new Date());
gtag(‘config’, ‘G-RTM56J60G5’);

Гроші з диму:
що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну

Спецпроєкт

20 травня 2025

Під час війни несплата податків – це зрада, сказав 33-й президент США Гаррі Трумен. За словами прем’єр-міністра Британії Вінстона Черчилля, той, хто ухиляється від податків у час війни, – стріляє в спину своїм захисникам. Черчиллю належать і слова про те, що у війні перемогу купують не словами, а потом, кров’ю і – податками.
На жаль, такі висновки не поділяють учасники нелегальних схем в Україні. У 2025 році після тривалого періоду падіння ринок нелегального тютюну відновив зростання. За даними дослідницької компанії Kantar Ukraine, сума несплачених до бюджету країни податків у 2025 році може скласти понад 24 млрд грн. Для більшого розуміння, за ці кошти можна було б придбати щонайменше 400 тис. FPV-дронів для українських військових. Слова, сказані Черчиллем понад сто років тому, стають актуальними знову.
Небайдужі громадяни б’ють в набат: вони закликають запровадити дієвий контроль, який зв’яже руки злочинцям, зупинить нелегальний ринок тютюну, через який гроші, що мають надходити в бюджет і служити для придбання зброї та дронів, перетворюються на дим.
Чому після тривалого затишшя тіньовий ринок знову набирає обертів, про які схеми ухилення податків вже відомо, як прості громадяни впливають на розвиток нелегального ринку та чому новий закон, направлений на збільшення надходження коштів в бюджет, може призвести до ще більшого зростання нелегального ринку, а головне – як цього уникнути – розбираємось далі.

Скільки грошей втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну
Ринок нелегального тютюну в Україні знову почав піднімати голову, повертаючи втрачені торік позиції. Згідно з “Дослідженням ринку нелегальної торгівлі” дослідницької компанії Kantar Ukraine, у лютому 2025-го вперше після тривалого періоду падіння протягом 2024 року було зафіксовано зростання обсягів нелегальної тютюнової продукції в Україні до 14,1%. За оцінками Kantar Ukraine, обсяг нелегальних сигарет в Україні у 2025 році може скласти близько 5 млрд штук, а сума несплачених до бюджету України податків – 24,2 млрд грн.

За ці кошти можна було б придбати приблизно 120 бойових дронів типу “Байрактар” або понад 400 тис. FPV-дронів. Цих коштів вистачило б, наприклад, щоб утримувати понад 50 тис. солдатів (із зарплатами 40–45 тис. грн на місяць) майже цілий рік. 24,2 млрд грн було б достатньо для побудови 12 тис. квартир для родин, які втратили житло через війну, трьох госпіталів або для модернізації кількох великих аеродромів.
Після повномасштабного вторгнення РФ влада, розуміючи необхідність ліквідувати прірву, яка щороку “ковтає” мільярди бюджетних коштів, розпочала активну боротьбу з нелегальним ринком. Країною прокотились обшуки на виробництвах, які підозрювали у виготовлені нелегальної продукції, розпочались арешти та ліквідації багаторічних злочинних схем.
Утім, відрубати голову гідрі виявилось непростою задачею: після закриття нелегальні фабрики поновили виробництво, а схеми ухилення від податків через проріхи в законодавстві повернулись.
За даними Kantar Ukraine, у жовтні 2023 року частка нелегального ринку сигарет промислового виробництва в Україні досягла нового рекордного показника і склала 25,7% від загального обсягу ринку. Середньорічний обсяг нелегального ринку сигарет також встановив рекорд і досяг 21,8% у 2023 році порівняно з 19,9% у 2022 році. За даними асоціації “Укртютюн”, обсяг нелегального ринку в 2023 році досягнув 353 млн 115 тис. пачок сигарет – кожна п’ята сигарета була підробленою; бюджетами всіх рівнів недоотримано 23,5 млрд грн надходжень від сплати акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу.

У 2024 році терези знову на певний час схилились на бік держави: середньорічна частка у загальному ринку знизилась до 16,1% – найнижчого показника з початку повномасштабної війни. У жовтні вона була ще меншою – 12,6% після 14,6% у липні. Проте з початку 2025 року тінь знову відновила зростання.
За оцінкою Міжнародного валютного фонду, Україна через тіньовий ринок тютюну втрачає від 17 до 31 млрд грн акцизного податку щорічно. Це було і залишається кричуще неприпустимим.

Хто і як заробляє на нелегальних цигарках
Найбільш розповсюдженими схемами ухилення від податків в Україні залишається торгівля контрафактною тютюновою продукцією і також продукцією, призначеною для продажу в зоні безмитної торгівлі (з написом Duty Free) або на експорт. Вона реалізується нелегально, без сплати податків, а отже, коштує дешевше, ніж продукція легальних виробників.
Доля нелегальної тютюнової продукції з маркуванням Duty Free в лютому 2025 року сягала 6,4%, тоді як середньорічний показник такої продукції у 2024 році становив 5,9%. Доля підробленої продукції в лютому 2025 року досягла 7% при середньорічному показнику у 2024 році 8,3%.
За даними Kantar Ukraine, понад половину маркованої написом Duty Free або призначеної для експорту продукції, яка нелегальна продається в Україні (55%), за написом на упаковці, вироблена “Винниківською тютюновою фабрикою”. Основні торгові марки цієї групи – Compliment (50%) та Lifa (5%). Решта 45% – продукція з невизначеним виробником; серед найпоширеніших брендів – Marshall (25%), Urta (9%) та Brut (6%).

Третина підроблених цигарок в Україні (33%), згідно з дослідженням Kantar Ukraine, має ознаки підроблених акцизних марок. 67% були підробками брендів міжнародних тютюнових компаній. Серед виробників контрафактної (підробної) тютюнової продукції у 2025 році Kantar Ukraine вказують “Маршалл Файнест Тобакко”, “Юнайтед Тобако”, VK Tobacco FZE, на які приходиться 25% підробленої продукції – сигарет без акцизних марок, а також “Українське тютюнове виробництво” – 8%.

Водночас доля контрабандних поставок, які в минулому були головним джерелом постачання нелегального тютюну в країну, скорочується. Згідно з дослідженням Kantar Ukraine, у серпні довоєнного 2021 року доля контрабандних цигарок досягала 2,7%, у листопаді того ж року – 2,9%, у лютому 2025 року вона скоротилась до 0,6%. У 2024 році фіксувались сплески контрабандних поставок – до 2,2% у квітні й до 2,6% – у жовтні, середній показник за рік склав 1,9%.
У листопаді 2022 року представники Державної податкової служби (ДПС), Служби безпеки та Генеральної прокуратури України проводили обшук тютюновій фабриці United Tobacco (ТОВ “Юнайтед Табако”, Жовті Води Дніпропетровської обл.), який тривав два місяці. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляв, що лише за 9 міс. з початку повномасштабної російської агресії підприємство не сплатило до державного бюджету України понад 5 млрд грн акцизного податку. За його словами, фабрика “Юнайтед Табако” з 2015 року була символом української корупції, насичуючи ринок безакцизним тютюном під мовчазну згоду всіх правоохоронців. На підприємстві було заарештовано та демонтовано сім надсучасних ліній із виробництва цигарок.
Перед тим, у серпні 2021 року, співробітники Державної фіскальної служби (ДФС, після реформи минулого року – Бюро економічної безпеки) зробили спробу провести обшуки на фабриці United Tobacco у справі про незаконне провадження контрафактних цигарок, проте їхню роботу блокувала група. В’їзд слідчих на підприємство був заблокований важкою технікою, масовим скупченням “людей спортивного характеру” та місцевих жителів. ДФС звітувало про вилучення у січні-серпні 2021 року майже 800 тис. пачок тютюнових виробів вартістю близько 13 млн грн, виготовлених під ТМ United Tobacco без марок акцизного податку. Продукцію фабрики неодноразово вилучали й під час обшуків податковою міліцією складських приміщень та у місцях реалізації контрафакту.
Продукція компанія Marshall Finest Tobacco Ukraine, виробничі потужності якої розташовані в с. Острів Тернопільської області, також піддававсь вилученню після обшуків через підозру у виготовленні нелегальних сигарет ще у 2024 році.
Розташоване в смт Гоща Рівненської області ТОВ “Українське тютюнове виробництво” – не виняток і неодноразово фігурувало у численних кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, виробництвом контрафактної продукції та контрабандою. 

За даними судового реєстру, у 2023–2024 роках компанія виготовляла сигарети як власних марок, так і підробки відомих брендів, які продавалися на внутрішньому ринку з використанням фальшивих акцизних марок та експортувалися контрабандою до ЄС. У листопаді 2024 року “Українське тютюнове виробництво” позбавили ліцензії.

Добре відома також як “Львівська тютюнова фабрика”, “Винниківська тютюнова фабрика” неодноразово опинялась в центрі уваги правоохоронців. Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державна податкова служба (ДПС) повідомляли про проведення обшуків на території підприємства. У березні 2023 року детективи БЕБ знайшли на складах підприємства близько 1,6 млн пачок нелегальної продукції, через яку недоотримання держбюджету склали близько 85 млн грн.
Фабрику неодноразово звинувачували в ухиленні від сплати акцизних та інших податків і використанні неправомірних схем маркування продукції: на пачки сигарет наклеювали дешевші акцизні марки, призначені для сигарил, що значно знижувало суму податку до сплати. Окрім того, неодноразово фіксувались випадки, коли підприємство порушувало вимоги законодавства щодо атестації виробництва, що ставало підставою для відмови у поновленні ліцензії.
Після заборони виробництва сигарет Duty Free в Україні місцеві напівлегальні виробники експериментують з новими незаконними схемами обігу тютюнових виробів, такими як псевдоекспорт.
При митному оформленні контейнерів з сигаретами, переважно в пунктах пропуску порту Одеси, відправники надають так звані експортні контракти, згідно з якими сигарети, що перевозяться, вироблені для внутрішнього обігу ринків Сирії, Іраку, Туреччини, Таїланду та інших країн. Необхідно зазначити, що маркування упакування експортованих тютюнових виробів не відповідають вимогам ані внутрішнього законодавства країни призначення, ні міжнародним (ратифікація РКБТ), ні українським нормам. Мова маркування упакування сигарет виключно англійська, з досить обмеженим вмістом інформації про шкоду паління для здоров’я або взагалі без застережень щодо цього.

Компанії-отримувачі, що зазначені в митних документах та контрактах, ніяк не стосуються легального імпорту, виробництва чи зберігання тютюнових виробів у країні призначення.
Якщо такий контейнер успішно проходить митний контроль та оформлення в порту Одеси, ці нелегальні сигарети або осідають в Україні й продаються у 2,5 раза дешевше за оригінальну продукцію, без сплати податків, або вивозяться контрабандою в країни Європи, де так само заходять на ринок нелегальної продукції за катастрофічно низькою вартістю.
Серед власників / відправників таких контейнерів здебільшого зазначені Marshall Finest Tobacco Ukraine або “Львівська тютюнова фабрика”.
Виходить, що попри численні спроби правоохоронців зупинити роботу “нелегалів”, жодна справа не була доведена до кінця? Попри численні звинувачення, виробникам нелегальної продукції вдалось поновити роботу і вони продовжують обкрадати український бюджет під час війни та армію на мільярди гривень, які могли б піти на придбання дронів і озброєння? Сліпота, за яку громадські активісти та народні депутати неодноразово звинувачували правоохоронців і відповідальні органи, знову повернулась і дозволила вирости злочинній тіні?

“Нелегальна тютюнова продукція – це не просто питання дешевших сигарет. Це питання безпеки держави та економічної стійкості країни. Ринок нелегального тютюну серйозно підриває законний бізнес, звужуючи державний бюджет, оскільки зменшується надходження податків, що є основним джерелом фінансування для армії. Водночас нелегальний тютюн підтримує кримінальні схеми, які негативно впливають на економіку та державні інститути. Проблема також полягає у відсутності дієвого контролю за виробництвом і поширенням цієї продукції, що створює передумови для розвитку нелегальної діяльності. Споживаючи таку продукцію, люди часто не усвідомлюють, що стають частиною цієї великої тіньової мережі, що шкодить усім нам”, – коментують в ініціативі “Ні контрабанді”.

Хто і де збуває цигарки, за які не сплачено податки
Відповідальність за злочинну схему, через яку бюджет і армія втрачають мільйони коштів, лежить не тільки на нелегальних ділках – виробниках контрафактної та безакцизної продукції, – але і на тих, хто її реалізовує та купує.
За даними Kantar Ukraine, основними каналами розповсюдження нелегальної тютюнової продукції у 2025 році лишаються кіоски та магазини. Ця тенденція зберігається з минулого року. На магазини припадає 29% продажів, а на кіоски – 39%. Ще 14% нелегальних цигарок продаються через вуличних продавців, а 11% – на відкритих ринках.
Найбільші обсяги торгівлі нелегальними тютюновими виробами традиційно фіксуються у шести областях, які разом формують 73% ринку такої продукції: Дніпропетровська – 28%, Одеська – 16%, Львівська – 9%, Харківська – 8%; Київ і Київська обл. – 7%, Хмельницька – 5%.

В ініціативі “Ні контрабанді” коментують: “Громадяни можуть допомогти у боротьбі з нелегальним тютюновим ринком, звертаючи увагу на ознаки нелегальної продукції. Найбільш очевидна ознака такої продукції – якщо сигарети мають підозріло низьку ціну. Також якщо сигарети продають з рук, з лотків та без наявності відповідної ліцензії чи реєстратора розрахункових операцій. Крім того, слід звертати увагу на відсутність марки акцизного податку, штрихового коду (бар-коду), дефекти упаковки, нерівні стики, нечіткий логотип або відсутність медичних попереджень, або на пачці сигарет, що продається на митній території України, є напис For Duty Free Only”.

Експерти побоюються, що найближчим часом в Україні ситуація може погіршитися, адже тютюновий ринок стоїть на порозі ще одного серйозного підвищення цін. 24 березня президент Володимир Зеленський підписав закон № 4115 про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Крім зростання акцизів, з 1 квітня додатково був застосований новий коефіцієнт до акцизу, що підвищив рівень оподаткування ще на 10% , що також вплинуло на кінцеву вартість сигарет. Закон запроваджує зміни до Податкового кодексу та передбачає поступове приведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до 90 євро за 1000 штук сигарет у 2028 році, що відповідає вимогам Директиви 2011/64/ЄС. Для порівняння, станом на 1 січня 2024 року мінімальне податкове зобов’язання на сигарети в Україні становило 2516,54 грн (приблизно 60 євро) за 1000 штук.
Після прийняття законопроєкту держава розраховує збільшити надходження до бюджету, отримавши від додаткових надходжень акцизного податку у 2025 році близько 612 млн грн, у 2026 році – 5,001 млрд грн, у 2027 році – 9,379 млрд грн, у 2028 році – 13,852 млрд грн.

Це можливо тільки за умови значного посилення контролю за тіньовим ринком, адже, як відомо, підвищення податків значно збільшує привабливість нелегальних продажів і спроб ухилення від податків.
У роздрібній ціні сигарет частка прямих податків становить 70–80%. Крім того, легальні виробники сплачують податок на прибуток підприємств, військовий збір, податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, а також інші відрахування. Учасники нелегального ринку уникають сплати всіх або частини цих платежів. Так споживач отримує начебто дешевші сигарети, а нелегали – величезні тіньові доходи.
Народний депутат Ярослав Железняк стверджував, що подорожчання може бути на рівні 40 грн за пачку у 2025 році. За його даними, мінімальна ціна пачки цигарок вже у 2026 році досягне майже 150 грн. 

Міжнародні кейси: які кроки спрацювали в інших країнах
Експерти радять враховувати досвід інших країн, які змогли утримати під контролем “тіньовий ринок” і не дозволили розвинутись нелегальній торгівлі.
Суттєвих результатів досягла сусідня Польща, яка протягом багатьох років була в епіцентрі нелегальної торгівлі в Європі. У період з 2005 по 2017 рік у Польщі відбувалось майже в 10 разів більше рейдів на фабриках за ймовірне виробництво нелегальних тютюнових виробів, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Особливого поширення в країні набуло нелегальне виробництво та експорт сигарет. Здолати ці негативні явища вдалось, запровадивши прогнозоване оподаткування тютюнових виробів до 2027 року. Польські податкові органи встановили партнерські відносини з учасниками ринку, що допомогло подолати незаконну діяльність. Завдяки диференційованому підходу до оподаткування, споживачі були заохочені шукати легальні та дешевші альтернативи тютюну, такі як тютюнові вироби для електричного нагрівання, електронні сигарети чи нікотинові пакети. Зникненню рівня незаконного обігу тютюнових виробів у Польщі сприяло і посилення контролю на кордоні з Білоруссю.
У Нідерландах для боротьби з нелегальним ринком був застосований комплексний підхід, заснований на посиленні співпраці між правоохоронними та контролюючими органами всередині країни, а також зміцненні довіри між відомствами в різних країнах. У боротьбі з нелегальним ринком об’єднались поліція, аналітики даних, митні органи, прокуратура, що дозволило значно зменшити обсяги нелегальної торгівлі, які охоплюють різноманітні канали, включно з онлайн-платформами. 
Досвід боротьби з нелегальним споживанням має і Румунія, яка, подібно до України, у межах євроінтеграційних процесів вдалася до підвищення цін на сигарети. Середньозважена ціна пачки сигарет в країні зросла на 35%, що швидко зробило сигарети менш доступними. Це викликало різке зростання споживання нелегальних сигарет, оскільки споживачі шукали дешевші альтернативи. Щоб стабілізувати ситуацію, уряду Румунії довелося вжити заходів для припинення незаконної торгівлі. Паралельно з цим був представлений довгостроковий план більш помірного підвищення податку на сигарети, починаючи з 2011 року.

Більш поступовий податковий підхід у поєднанні з покращенням роботи правоохоронних органів став ключем для розв’язання проблеми нелегального ринку в Румунії. Країна швидко й ефективно поборола зростання незаконної торгівлі тютюном. Станом на 2022 рік частка нелегальної продукції в Румунії нижча за середньоєвропейський рівень і дорівнює 6,4%.
Узагальнюючи міжнародний досвід, можна сказати, що в боротьбі з нелегальним тютюном виграють країни, які діють на випередження і не тільки підвищують податки, а й одночасно інвестують у посилення митного контролю, аналітичні системи дієвого відстеження та просвітницькі кампанії для населення.

“Світовий досвід показує, що успіх у боротьбі з нелегальним тютюном досягається завдяки інтегрованому підходу, який включає посилення контролю на всіх етапах – від виробництва до роздрібної торгівлі. Ключовими елементами є вдосконалена система моніторингу, використання передових технологій для ідентифікації нелегальних товарів, а також активна співпраця з міжнародними органами та бізнесом. В Україні ми маємо основу для впровадження таких практик, і важливо адаптувати ці міжнародні досягнення до нашої реальності, зважаючи на специфіку ринку та виклики, які стоять перед нами”, – коментують у “Ні контрабанді”.

Які кроки можливі в Україні вже сьогодні
За останні роки було вжито низку заходів, спрямованих на посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів. Серед найважливіших – ухвалення закону про систему “єАкциз”, встановлення податкових постів на фабриках, обов’язкове цілодобове відеоспостереження, введення норм витрат сировини, заборона виробництва на території України тютюнових виробів для магазинів безмитної торгівлі, криміналізація контрабанди підакцизних товарів у великих розмірах, що набула чинності з 1 січня 2024 року.
Разом з тим, за словами експертів, більшість ініціатив прямо не впливає на рівень нелегального ринку, часто посилюючи адміністративний тиск лише на легальний бізнес. Короткострокові правоохоронні операції дають тимчасовий ефект, але після завершення активних дій нелегальна торгівля швидко відновлюється.

У “Ні контрабанді” зазначають: “Законодавчі інструменти для боротьби з нелегальним тютюновим ринком вже існують, і вони є достатніми для ефективного контролю. Проблема не в їх відсутності, а в реальному застосуванні цих інструментів на практиці. Правоохоронні органи повинні мати чітке розуміння необхідності їх активного використання та притягнення до відповідальності не лише кінцевих продавців, але й всіх учасників нелегальних ланцюгів – від виробників до розподільників. Разом з тим для досягнення реальних результатів необхідна політична воля, ресурси та координація між усіма державними органами, щоб ефективно зупиняти потоки нелегальної продукції”.

Як приклад ефективних і доречних ініціатив експерти згадують законопроєкт № 9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, який було ухвалено Радою у першому читанні ще у квітні 2024 року. Попри те, що легальна індустрія загалом підтримує цей законопроєкт і, відповідно, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, він досі залишається у статусі доопрацювання до другого читання.

Вибілюванню ринку значною мірою допоможе створення бібліотеки зразків готової продукції, до якої всі компанії-виробники сигарет, які оперують на українському ринку, мають обов’язково надавати зразки своєї виробленої продукції. За допомогою цього інструменту можна буде швидко ідентифікувати нелегальну продукцію та, що найбільш важливо, – обладнання, на якому вона була виготовлена, шляхом оперативного проведення порівняльних трасологічних експертиз (порівнюючи нелегальну продукцію з офіційно наданими зразками бібліотеки). Створення бібліотеки зразків готової тютюнової продукції значно посилило б можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком.
Кожен дорослий українець має відчувати відповідальність та розуміти наслідки своїх дій. Знати, що покупка “дешевої пачки цигарок” – це не спосіб зекономити, це вкрадена можливість на нормальне життя у всіх тих, кого війна лишила житла. Свідома покупка нелегальної продукції – це крок на багато років назад і плювок у спину тим, хто віддає життя за краще майбутнє нашої країни.

Спецпроєкт реалізовано за підтримки “Ні контрабанді”.

© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.‍”Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.‍Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.‍Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.‍Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

window._io_config = window._io_config || {};
window._io_config[“0.2.0”] = window._io_config[“0.2.0”] || [];
window._io_config[“0.2.0”].push({
page_url: “https://epravda.com.ua/projects/groshi-z-dimu-806664/”,
page_url_canonical: “/projects/groshi-z-dimu-806664/”,
page_title: “Гроші з диму: що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну”,
page_type: “article”,
page_language: “ua”,
article_publication_date: “Tue, 20 May 2025 13:00:00 +0300”
});
”, — write: epravda.com.ua

Гроші з диму: що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну

Під час війни несплата податків – це зрада, сказав 33-й президент США Гаррі Трумен. За словами прем’єр-міністра Британії Вінстона Черчилля, той, хто ухиляється від податків у час війни, – стріляє в спину своїм захисникам. Черчиллю належать і слова про те, що у війні перемогу купують не словами, а потом, кров’ю і – податками.

На жаль, такі висновки не поділяють учасники нелегальних схем в Україні. У 2025 році після тривалого періоду падіння ринок нелегального тютюну відновив зростання. За даними дослідницької компанії Kantar Ukraine, сума несплачених до бюджету країни податків у 2025 році може скласти понад 24 млрд грн. Для більшого розуміння, за ці кошти можна було б придбати щонайменше 400 тис. FPV-дронів для українських військових. Слова, сказані Черчиллем понад сто років тому, стають актуальними знову.

Небайдужі громадяни б’ють в набат: вони закликають запровадити дієвий контроль, який зв’яже руки злочинцям, зупинить нелегальний ринок тютюну, через який гроші, що мають надходити в бюджет і служити для придбання зброї та дронів, перетворюються на дим.

Чому після тривалого затишшя тіньовий ринок знову набирає обертів, про які схеми ухилення податків вже відомо, як прості громадяни впливають на розвиток нелегального ринку та чому новий закон, направлений на збільшення надходження коштів в бюджет, може призвести до ще більшого зростання нелегального ринку, а головне – як цього уникнути – розбираємось далі.

Скільки грошей втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну Ринок нелегального тютюну в Україні знову почав піднімати голову, повертаючи втрачені торік позиції. Згідно з “Дослідженням ринку нелегальної торгівлі” дослідницької компанії Kantar Ukraine, у лютому 2025-го вперше після тривалого періоду падіння протягом 2024 року було зафіксовано зростання обсягів нелегальної тютюнової продукції в Україні до 14,1%. За оцінками Kantar Ukraine, обсяг нелегальних сигарет в Україні у 2025 році може скласти близько 5 млрд штук, а сума несплачених до бюджету України податків – 24,2 млрд грн.

За ці кошти можна було б придбати приблизно 120 бойових дронів типу “Байрактар” або понад 400 тис. FPV-дронів. Цих коштів вистачило б, наприклад, щоб утримувати понад 50 тис. солдатів (із зарплатами 40–45 тис. грн на місяць) майже цілий рік. 24,2 млрд грн було б достатньо для побудови 12 тис. квартир для родин, які втратили житло через війну, трьох госпіталів або для модернізації кількох великих аеродромів.

Після повномасштабного вторгнення РФ влада, розуміючи необхідність ліквідувати прірву, яка щороку “ковтає” мільярди бюджетних коштів, розпочала активну боротьбу з нелегальним ринком. Країною прокотились обшуки на виробництвах, які підозрювали у виготовлені нелегальної продукції, розпочались арешти та ліквідації багаторічних злочинних схем.

Утім, відрубати голову гідрі виявилось непростою задачею: після закриття нелегальні фабрики поновили виробництво, а схеми ухилення від податків через проріхи в законодавстві повернулись.

За даними Kantar Ukraine, у жовтні 2023 року частка нелегального ринку сигарет промислового виробництва в Україні досягла нового рекордного показника і склала 25,7% від загального обсягу ринку. Середньорічний обсяг нелегального ринку сигарет також встановив рекорд і досяг 21,8% у 2023 році порівняно з 19,9% у 2022 році. За даними асоціації “Укртютюн”, обсяг нелегального ринку в 2023 році досягнув 353 млн 115 тис. пачок сигарет – кожна п’ята сигарета була підробленою; бюджетами всіх рівнів недоотримано 23,5 млрд грн надходжень від сплати акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу.

У 2024 році терези знову на певний час схилились на бік держави: середньорічна частка у загальному ринку знизилась до 16,1% – найнижчого показника з початку повномасштабної війни. У жовтні вона була ще меншою – 12,6% після 14,6% у липні. Проте з початку 2025 року тінь знову відновила зростання.

За оцінкою Міжнародного валютного фонду, Україна через тіньовий ринок тютюну втрачає від 17 до 31 млрд грн акцизного податку щорічно. Це було і залишається кричуще неприпустимим.

Хто і як заробляє на нелегальних цигарках Найбільш розповсюдженими схемами ухилення від податків в Україні залишається торгівля контрафактною тютюновою продукцією і також продукцією, призначеною для продажу в зоні безмитної торгівлі (з написом Duty Free) або на експорт. Вона реалізується нелегально, без сплати податків, а отже, коштує дешевше, ніж продукція легальних виробників.

Доля нелегальної тютюнової продукції з маркуванням Duty Free в лютому 2025 року сягала 6,4%, тоді як середньорічний показник такої продукції у 2024 році становив 5,9%. Доля підробленої продукції в лютому 2025 року досягла 7% при середньорічному показнику у 2024 році 8,3%.

За даними Kantar Ukraine, понад половину маркованої написом Duty Free або призначеної для експорту продукції, яка нелегальна продається в Україні (55%), за написом на упаковці, вироблена “Винниківською тютюновою фабрикою”. Основні торгові марки цієї групи – Compliment (50%) та Lifa (5%). Решта 45% – продукція з невизначеним виробником; серед найпоширеніших брендів – Marshall (25%), Urta (9%) та Brut (6%).

Третина підроблених цигарок в Україні (33%), згідно з дослідженням Kantar Ukraine, має ознаки підроблених акцизних марок. 67% були підробками брендів міжнародних тютюнових компаній. Серед виробників контрафактної (підробної) тютюнової продукції у 2025 році Kantar Ukraine вказують “Маршалл Файнест Тобакко”, “Юнайтед Тобако”, VK Tobacco FZE, на які приходиться 25% підробленої продукції – сигарет без акцизних марок, а також “Українське тютюнове виробництво” – 8%.

Водночас доля контрабандних поставок, які в минулому були головним джерелом постачання нелегального тютюну в країну, скорочується. Згідно з дослідженням Kantar Ukraine, у серпні довоєнного 2021 року доля контрабандних цигарок досягала 2,7%, у листопаді того ж року – 2,9%, у лютому 2025 року вона скоротилась до 0,6%. У 2024 році фіксувались сплески контрабандних поставок – до 2,2% у квітні й до 2,6% – у жовтні, середній показник за рік склав 1,9%.

У листопаді 2022 року представники Державної податкової служби (ДПС), Служби безпеки та Генеральної прокуратури України проводили обшук тютюновій фабриці United Tobacco (ТОВ “Юнайтед Табако”, Жовті Води Дніпропетровської обл.), який тривав два місяці. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомляв, що лише за 9 міс. з початку повномасштабної російської агресії підприємство не сплатило до державного бюджету України понад 5 млрд грн акцизного податку. За його словами, фабрика “Юнайтед Табако” з 2015 року була символом української корупції, насичуючи ринок безакцизним тютюном під мовчазну згоду всіх правоохоронців. На підприємстві було заарештовано та демонтовано сім надсучасних ліній із виробництва цигарок.

Перед тим, у серпні 2021 року, співробітники Державної фіскальної служби (ДФС, після реформи минулого року – Бюро економічної безпеки) зробили спробу провести обшуки на фабриці United Tobacco у справі про незаконне провадження контрафактних цигарок, проте їхню роботу блокувала група. В’їзд слідчих на підприємство був заблокований важкою технікою, масовим скупченням “людей спортивного характеру” та місцевих жителів. ДФС звітувало про вилучення у січні-серпні 2021 року майже 800 тис. пачок тютюнових виробів вартістю близько 13 млн грн, виготовлених під ТМ United Tobacco без марок акцизного податку. Продукцію фабрики неодноразово вилучали й під час обшуків податковою міліцією складських приміщень та у місцях реалізації контрафакту.

Продукція компанія Marshall Finest Tobacco Ukraine, виробничі потужності якої розташовані в с. Острів Тернопільської області, також піддававсь вилученню після обшуків через підозру у виготовленні нелегальних сигарет ще у 2024 році.

Розташоване в смт Гоща Рівненської області ТОВ “Українське тютюнове виробництво” – не виняток і неодноразово фігурувало у численних кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, виробництвом контрафактної продукції та контрабандою. 

За даними судового реєстру, у 2023–2024 роках компанія виготовляла сигарети як власних марок, так і підробки відомих брендів, які продавалися на внутрішньому ринку з використанням фальшивих акцизних марок та експортувалися контрабандою до ЄС. У листопаді 2024 року “Українське тютюнове виробництво” позбавили ліцензії.

Добре відома також як “Львівська тютюнова фабрика”, “Винниківська тютюнова фабрика” неодноразово опинялась в центрі уваги правоохоронців. Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державна податкова служба (ДПС) повідомляли про проведення обшуків на території підприємства. У березні 2023 року детективи БЕБ знайшли на складах підприємства близько 1,6 млн пачок нелегальної продукції, через яку недоотримання держбюджету склали близько 85 млн грн.

Фабрику неодноразово звинувачували в ухиленні від сплати акцизних та інших податків і використанні неправомірних схем маркування продукції: на пачки сигарет наклеювали дешевші акцизні марки, призначені для сигарил, що значно знижувало суму податку до сплати. Окрім того, неодноразово фіксувались випадки, коли підприємство порушувало вимоги законодавства щодо атестації виробництва, що ставало підставою для відмови у поновленні ліцензії.

Після заборони виробництва сигарет Duty Free в Україні місцеві напівлегальні виробники експериментують з новими незаконними схемами обігу тютюнових виробів, такими як псевдоекспорт.

При митному оформленні контейнерів з сигаретами, переважно в пунктах пропуску порту Одеси, відправники надають так звані експортні контракти, згідно з якими сигарети, що перевозяться, вироблені для внутрішнього обігу ринків Сирії, Іраку, Туреччини, Таїланду та інших країн. Необхідно зазначити, що маркування упакування експортованих тютюнових виробів не відповідають вимогам ані внутрішнього законодавства країни призначення, ні міжнародним (ратифікація РКБТ), ні українським нормам. Мова маркування упакування сигарет виключно англійська, з досить обмеженим вмістом інформації про шкоду паління для здоров’я або взагалі без застережень щодо цього.

Компанії-отримувачі, що зазначені в митних документах та контрактах, ніяк не стосуються легального імпорту, виробництва чи зберігання тютюнових виробів у країні призначення.

Якщо такий контейнер успішно проходить митний контроль та оформлення в порту Одеси, ці нелегальні сигарети або осідають в Україні й продаються у 2,5 раза дешевше за оригінальну продукцію, без сплати податків, або вивозяться контрабандою в країни Європи, де так само заходять на ринок нелегальної продукції за катастрофічно низькою вартістю.

Серед власників / відправників таких контейнерів здебільшого зазначені Marshall Finest Tobacco Ukraine або “Львівська тютюнова фабрика”.

Виходить, що попри численні спроби правоохоронців зупинити роботу “нелегалів”, жодна справа не була доведена до кінця? Попри численні звинувачення, виробникам нелегальної продукції вдалось поновити роботу і вони продовжують обкрадати український бюджет під час війни та армію на мільярди гривень, які могли б піти на придбання дронів і озброєння? Сліпота, за яку громадські активісти та народні депутати неодноразово звинувачували правоохоронців і відповідальні органи, знову повернулась і дозволила вирости злочинній тіні?

“Нелегальна тютюнова продукція – це не просто питання дешевших сигарет. Це питання безпеки держави та економічної стійкості країни. Ринок нелегального тютюну серйозно підриває законний бізнес, звужуючи державний бюджет, оскільки зменшується надходження податків, що є основним джерелом фінансування для армії. Водночас нелегальний тютюн підтримує кримінальні схеми, які негативно впливають на економіку та державні інститути. Проблема також полягає у відсутності дієвого контролю за виробництвом і поширенням цієї продукції, що створює передумови для розвитку нелегальної діяльності. Споживаючи таку продукцію, люди часто не усвідомлюють, що стають частиною цієї великої тіньової мережі, що шкодить усім нам”, – коментують в ініціативі “Ні контрабанді”.

Хто і де збуває цигарки, за які не сплачено податки Відповідальність за злочинну схему, через яку бюджет і армія втрачають мільйони коштів, лежить не тільки на нелегальних ділках – виробниках контрафактної та безакцизної продукції, – але і на тих, хто її реалізовує та купує.

За даними Kantar Ukraine, основними каналами розповсюдження нелегальної тютюнової продукції у 2025 році лишаються кіоски та магазини. Ця тенденція зберігається з минулого року. На магазини припадає 29% продажів, а на кіоски – 39%. Ще 14% нелегальних цигарок продаються через вуличних продавців, а 11% – на відкритих ринках.

Найбільші обсяги торгівлі нелегальними тютюновими виробами традиційно фіксуються у шести областях, які разом формують 73% ринку такої продукції: Дніпропетровська – 28%, Одеська – 16%, Львівська – 9%, Харківська – 8%; Київ і Київська обл. – 7%, Хмельницька – 5%.

В ініціативі “Ні контрабанді” коментують: “Громадяни можуть допомогти у боротьбі з нелегальним тютюновим ринком, звертаючи увагу на ознаки нелегальної продукції. Найбільш очевидна ознака такої продукції – якщо сигарети мають підозріло низьку ціну. Також якщо сигарети продають з рук, з лотків та без наявності відповідної ліцензії чи реєстратора розрахункових операцій. Крім того, слід звертати увагу на відсутність марки акцизного податку, штрихового коду (бар-коду), дефекти упаковки, нерівні стики, нечіткий логотип або відсутність медичних попереджень, або на пачці сигарет, що продається на митній території України, є напис For Duty Free Only”.

Експерти побоюються, що найближчим часом в Україні ситуація може погіршитися, адже тютюновий ринок стоїть на порозі ще одного серйозного підвищення цін. 24 березня президент Володимир Зеленський підписав закон № 4115 про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Крім зростання акцизів, з 1 квітня додатково був застосований новий коефіцієнт до акцизу, що підвищив рівень оподаткування ще на 10% , що також вплинуло на кінцеву вартість сигарет. Закон запроваджує зміни до Податкового кодексу та передбачає поступове приведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до 90 євро за 1000 штук сигарет у 2028 році, що відповідає вимогам Директиви 2011/64/ЄС. Для порівняння, станом на 1 січня 2024 року мінімальне податкове зобов’язання на сигарети в Україні становило 2516,54 грн (приблизно 60 євро) за 1000 штук.

Після прийняття законопроєкту держава розраховує збільшити надходження до бюджету, отримавши від додаткових надходжень акцизного податку у 2025 році близько 612 млн грн, у 2026 році – 5,001 млрд грн, у 2027 році – 9,379 млрд грн, у 2028 році – 13,852 млрд грн.

Це можливо тільки за умови значного посилення контролю за тіньовим ринком, адже, як відомо, підвищення податків значно збільшує привабливість нелегальних продажів і спроб ухилення від податків.

У роздрібній ціні сигарет частка прямих податків становить 70–80%. Крім того, легальні виробники сплачують податок на прибуток підприємств, військовий збір, податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, а також інші відрахування. Учасники нелегального ринку уникають сплати всіх або частини цих платежів. Так споживач отримує начебто дешевші сигарети, а нелегали – величезні тіньові доходи.

Народний депутат Ярослав Железняк стверджував, що подорожчання може бути на рівні 40 грн за пачку у 2025 році. За його даними, мінімальна ціна пачки цигарок вже у 2026 році досягне майже 150 грн. 

Міжнародні кейси: які кроки спрацювали в інших країнах Експерти радять враховувати досвід інших країн, які змогли утримати під контролем “тіньовий ринок” і не дозволили розвинутись нелегальній торгівлі.

Суттєвих результатів досягла сусідня Польща, яка протягом багатьох років була в епіцентрі нелегальної торгівлі в Європі. У період з 2005 по 2017 рік у Польщі відбувалось майже в 10 разів більше рейдів на фабриках за ймовірне виробництво нелегальних тютюнових виробів, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Особливого поширення в країні набуло нелегальне виробництво та експорт сигарет. Здолати ці негативні явища вдалось, запровадивши прогнозоване оподаткування тютюнових виробів до 2027 року. Польські податкові органи встановили партнерські відносини з учасниками ринку, що допомогло подолати незаконну діяльність. Завдяки диференційованому підходу до оподаткування, споживачі були заохочені шукати легальні та дешевші альтернативи тютюну, такі як тютюнові вироби для електричного нагрівання, електронні сигарети чи нікотинові пакети. Зникненню рівня незаконного обігу тютюнових виробів у Польщі сприяло і посилення контролю на кордоні з Білоруссю.

У Нідерландах для боротьби з нелегальним ринком був застосований комплексний підхід, заснований на посиленні співпраці між правоохоронними та контролюючими органами всередині країни, а також зміцненні довіри між відомствами в різних країнах. У боротьбі з нелегальним ринком об’єднались поліція, аналітики даних, митні органи, прокуратура, що дозволило значно зменшити обсяги нелегальної торгівлі, які охоплюють різноманітні канали, включно з онлайн-платформами. 

Досвід боротьби з нелегальним споживанням має і Румунія, яка, подібно до України, у межах євроінтеграційних процесів вдалася до підвищення цін на сигарети. Середньозважена ціна пачки сигарет в країні зросла на 35%, що швидко зробило сигарети менш доступними. Це викликало різке зростання споживання нелегальних сигарет, оскільки споживачі шукали дешевші альтернативи. Щоб стабілізувати ситуацію, уряду Румунії довелося вжити заходів для припинення незаконної торгівлі. Паралельно з цим був представлений довгостроковий план більш помірного підвищення податку на сигарети, починаючи з 2011 року.

Більш поступовий податковий підхід у поєднанні з покращенням роботи правоохоронних органів став ключем для розв’язання проблеми нелегального ринку в Румунії. Країна швидко й ефективно поборола зростання незаконної торгівлі тютюном. Станом на 2022 рік частка нелегальної продукції в Румунії нижча за середньоєвропейський рівень і дорівнює 6,4%.

Узагальнюючи міжнародний досвід, можна сказати, що в боротьбі з нелегальним тютюном виграють країни, які діють на випередження і не тільки підвищують податки, а й одночасно інвестують у посилення митного контролю, аналітичні системи дієвого відстеження та просвітницькі кампанії для населення.

“Світовий досвід показує, що успіх у боротьбі з нелегальним тютюном досягається завдяки інтегрованому підходу, який включає посилення контролю на всіх етапах – від виробництва до роздрібної торгівлі. Ключовими елементами є вдосконалена система моніторингу, використання передових технологій для ідентифікації нелегальних товарів, а також активна співпраця з міжнародними органами та бізнесом. В Україні ми маємо основу для впровадження таких практик, і важливо адаптувати ці міжнародні досягнення до нашої реальності, зважаючи на специфіку ринку та виклики, які стоять перед нами”, – коментують у “Ні контрабанді”.

Які кроки можливі в Україні вже сьогодні За останні роки було вжито низку заходів, спрямованих на посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів. Серед найважливіших – ухвалення закону про систему “єАкциз”, встановлення податкових постів на фабриках, обов’язкове цілодобове відеоспостереження, введення норм витрат сировини, заборона виробництва на території України тютюнових виробів для магазинів безмитної торгівлі, криміналізація контрабанди підакцизних товарів у великих розмірах, що набула чинності з 1 січня 2024 року.

Разом з тим, за словами експертів, більшість ініціатив прямо не впливає на рівень нелегального ринку, часто посилюючи адміністративний тиск лише на легальний бізнес. Короткострокові правоохоронні операції дають тимчасовий ефект, але після завершення активних дій нелегальна торгівля швидко відновлюється.

У “Ні контрабанді” зазначають: “Законодавчі інструменти для боротьби з нелегальним тютюновим ринком вже існують, і вони є достатніми для ефективного контролю. Проблема не в їх відсутності, а в реальному застосуванні цих інструментів на практиці. Правоохоронні органи повинні мати чітке розуміння необхідності їх активного використання та притягнення до відповідальності не лише кінцевих продавців, але й всіх учасників нелегальних ланцюгів – від виробників до розподільників. Разом з тим для досягнення реальних результатів необхідна політична воля, ресурси та координація між усіма державними органами, щоб ефективно зупиняти потоки нелегальної продукції”.

Як приклад ефективних і доречних ініціатив експерти згадують законопроєкт № 9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, який було ухвалено Радою у першому читанні ще у квітні 2024 року. Попри те, що легальна індустрія загалом підтримує цей законопроєкт і, відповідно, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, він досі залишається у статусі доопрацювання до другого читання.

Вибілюванню ринку значною мірою допоможе створення бібліотеки зразків готової продукції, до якої всі компанії-виробники сигарет, які оперують на українському ринку, мають обов’язково надавати зразки своєї виробленої продукції. За допомогою цього інструменту можна буде швидко ідентифікувати нелегальну продукцію та, що найбільш важливо, – обладнання, на якому вона була виготовлена, шляхом оперативного проведення порівняльних трасологічних експертиз (порівнюючи нелегальну продукцію з офіційно наданими зразками бібліотеки). Створення бібліотеки зразків готової тютюнової продукції значно посилило б можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком.

Кожен дорослий українець має відчувати відповідальність та розуміти наслідки своїх дій. Знати, що покупка “дешевої пачки цигарок” – це не спосіб зекономити, це вкрадена можливість на нормальне життя у всіх тих, кого війна лишила житла. Свідома покупка нелегальної продукції – це крок на багато років назад і плювок у спину тим, хто віддає життя за краще майбутнє нашої країни.

© 2005-2025, Економічна правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

“Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Related posts

Російська нафта зникає з радарів: танкери ховають маршрути постачань

unn

Мита Трампа б’ють по Європі: ВВП зростатиме повільніше

unn

US and Ukraine have signed a mineral agreement

cccv

Leave a Comment

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More