Від антиквара у Ватикані до власника ферми: як українець вирощує найбільшу креветку у світі

Вона поширена у далекій Малайзії, а її доставка в інші країни потребує неабияких зусиль. При цьому попит на неї шалений, зокрема завдяки страві “п’яна жива креветка”. Кухарі заливають живу креветку алкоголем, та швидко “п’яніє”, а потім розрізають, солять і подають сирою до столу.

Майбутній засновник ферми “Українська креветка” Олексій Слєпньов в італійському госпіталі випадково познайомився з малазійським бізнесменом, який вирощував креветок. Той запросив українця до себе, показав господарство та провів навчання.

Чоловік повернувся на батьківщину та вирішив заснувати креветкову ферму в Україні. Так почалася історія, яку важко було б придумати: від випадкової зустрічі за кордоном до сотень теплиць по Україні та живих поставок у десятки ресторанів Києва.
Від антиквара у Ватикані до власника ферми: як з’явилась ідея бізнесу
Задовго до того, як Слєпньов відкрив власну креветкову ферму, він протягом п’яти років працював антикваром у Ватикані. Одного разу опинившись в Італії він давав опис кільком картинам. Замовникам сподобалось, тож його запросили на співбесіду у Святий Престол.

У 2014 році, на самому початку російсько-української війни, Олексій повернувся в Україну: “Товариш (Олександр Рябошлик – ЕП) поїхав воювати добровольцем на Слов’янськ. Я назбирав все, що було, накупив одягу, їжі і поїхав до нього”.

Засновник “Української креветки” Олексій Слєпньов

Олександр Чекменьов

За кілька тижнів після цього, будучи волонтером, майбутній підприємець потрапив під обстріл та отримав два важкі поранення. Прогнози українських лікарів були невтішними: у кращому випадку йому він мав все життя ходити “з паличкою”.

Проте завдяки роботі у Ватикані, Слєпньов безоплатно потрапив у військовий госпіталь в Італії. Там, за його словами, він познайомився з “дуже багатим малазійцем”. Чоловік показував фотографії креветок, крабів з власної ферми та заохочував українця зайнятись цим бізнесом. Спершу Олексій скептично ставився до цієї ідеї.

Так пройшли пів року в лікарні, і ще півтора року реабілітації в Італії. “А потім влітку 2018 року він ні з того ні з сього привітав мене з днем народження, хоча ми три роки не спілкувалися. А ще через кілька днів родина малазійця запросила прилетіти до них у гості – мовляв, все оплатять, тільки прилети”, – згадує Слєпньов.

Читайте також

Частинка Тихого океану на Миколаївщині. Як працює найбільша в Європі креветкова ферма

Друга половина літа в Італії – сезон відпусток: все зачинено, працює хіба туристичний Рим. “І я подумав: а х*р з ним, полечу!”. Думав, побуду там два тижні, покайфую та й вернусь”, – каже власник “Української креветки”.

Зрештою він залишився в Малайзії на пів року: “Коли я побачив масштаби, зрозумів, наскільки він серйозний дядько. І зрозумів, що треба залишитися”. На 36 акрах (близько 15 гектарів або 21 футбольне поле) там вирощують 12 видів риби, 7 видів креветок, 4 види краба, устриці, змій, черепах собак і котів.

Креветка Розенберга з теплиці Олексія

Олександр Чекменьов

Всі пів року Слєпньов опановував нове ремесло та був вражений, наскільки це водночас простий і тонкий процес. Він зрозумів, що креветку можна вирощувати буквально “з нічого”, якщо правильно вибудувати систему, тож по поверненню хотів відкрити власний бізнес в Італії.

Дорогою спершу вирішив заїхати до батьків в село Узин, що у Київській області. “Про всяк випадок” взяв з собою дві грілки, запустив туди мальок креветки – думав, буде мамі “сувенір” потім.

Довгу дорогу пережили лише 100 мальків з однієї грілки, яких і випустили в басейн. Потім почалась пандемія, карантин, локдаун. З одного боку, повернутися до Італії Слєпньов не міг, а з іншого – креветки почали добре рости в Україні.

Так підприємець і вирішив розвивати креветковий бізнес на батьківщині: замовив корм для креветок та почав будувати інкубатор – спеціально обладнане місце, де з найменшого малька вирощують життєздатних креветок. Згодом завіз маточне поголів’я.

Басейн з креветками Розенберга

Олександр Чекменьов

За рік власник “Української креветки” вклав у побудову бізнесу близько 150 тис. дол. власних заощаджень. Також довелося розпродати невелику колекцію картин.

Лише у 2021 році, через півтора року, бізнес почав приносити перші прибутки. Через кілька місяців товариш Слєпньова отримав важке поранення і теж приєднався до ведення бізнесу. На початку повномасштабної війни Рябошлик повернувся на фронт. Восени 2024 року військовий загинув.
Що таке креветки Розенберга та як їх вирощують
Креветка Розенберга – це велика прісноводна креветка, яка походить з Індії, Південно-Східної Азії та північної Австралії.

На відміну від морських, для вирощування креветок Розенберга не потрібна солона вода та спеціальні системи. До того ж цей вид не вибагливий в їжі, не потребують спеціальних кормів. При цьому, вони швидко ростуть (близько 4 місяців до продажу), та можуть досягати 30 сантиметрів в довжину та важити понад 100 грамів. Слєпньов пояснив, що особливість креветки Розенберга у структурі м’яса: вона має 74% білка, коли у звичайній – 45%.

Креветка Розенберга (100 грамів) у порівнянні з Австралійським раком (120 грамів)

Анастасія Дячкіна, ЕП

У природі креветка Розенберга народжується в океані, а потім поступово переходить у прісну воду. На українській фермі цей процес відтворюють штучно: рівень солі у воді поступово зменшується з “океанічної” до прісної.

В теплиці в Узині стоїть 13 басейнів, в кожному з яких по близько 5 кубометрів води. Зазвичай на один куб “садять” 100 штук мальків – це вважається нормою початкової посадки. Однак на фермі встановили рекорд України, посадивши на один куб води 281 штуку.

Стіна на фермі в Узині

Олександр Чекменьов

З одного куба води виходить десь 2-2,2 кг креветок. При цьому, Олексій жартівливо називає це своїм найгіршим результатом.

Кожен місяць креветок “калібрують” – розсаджують за розмірами. Зокрема для того, щоб великі креветки не займали панівне положення в басейні і не забирали їжу у малих.

“Вони не будуть ніколи в житті у вас рівномірно рости, ніколи. Це так само як люди – одні виростають більші, одні менші, як би ви там не старалися, щоб ви не робили, все одно будуть якісь певні зміни. Тому спочатку садяться всі разом, потім кожен місяць калібрується і відповідно по розмірам розсаджується. Коли вже доходить до товарної ваги, їх відловлюють і відправляють на продаж”, – розповіла технолог ферми Леся.

У басейнах встановлюють звичайні пластикові ящики, які креветки використовують як укриття та в якості своєрідного дому. Крім цього, в басейнах плавають звичайні рибки, яких креветки під’їдають.

Креветка Розенберга, вирощена в басейні

Олександр Чекменьов

Загалом креветки їдять переважно кашу з овочів – перетерті гарбуз, кабачок, огірок тощо. Також у раціон входять опариші, яких на фермі вирощують на молоці та яйцях.

Роботу однієї теплиці повністю забезпечує одна людина. На фермі в Узині це пан Микола. Він заготовляє корм, заморожує його та годує креветок. Корм заморожують раз на рік і дають креветкам у замороженому вигляді.

Слєпньов виділяє три найбільші витратні статті креветкового бізнесу: електроенергія, підтримка температурного режиму та харчування. Завдяки сонячним панелям витрати на електроенергію мінімальні, а корм він виготовляє самостійно. У підсумку найбільша витрата на підприємстві – це 500 дол. зарплати пану Миколі, жартує власник бізнесу.
“На Буковель не вистачило”: де продають “Українську креветку”
Реалізація живої креветки складна та має багато ризиків. Насамперед потрібно забезпечити логістику і всі умови для неї: спеціальні контейнери, контроль температури, аерація (система насичення води киснем).

Слєпньов пояснює, що креветки можна поділити на 4 класи:

клас А – жива креветка, найдорожчий сегмент. Її доставляють у спеціальних контейнерах з аерацією, може зберігатися лише кілька годин.

клас В – не жива креветка, яку спіймали і доставили до точки реалізації протягом доби. За словами підприємця, вартість такої креветки близько 2,3-2,4 тис. грн за кілограм;

клас С – заморожена креветка (найпоширеніша у супермаркетах);

клас D – повторно заморожена.

У Малайзії жива креветка коштує близько 20 дол. за кілограм, але це той вид, який не витримує перельоту. Доросла креветка гине під час злету, летить лише мальок.

Слєпньов каже, що зараз попит на його продукцію значно перевищує пропозицію. Його креветкою активно цікавляться і за кордоном, але він не може забезпечити всіх охочих навіть всередині України, тому поки що не експортує.

“У Монако вже готові купити креветку по 100 євро за кілограм і замовити 200 кілограмів. Проте в Україні я можу продати цю саму креветку трохи дешевше, зате без логістики та зайвого клопоту. Креветкою цікавляться, бо вона жива. Зараз у світі надзвичайно популярною є страва “п’яна жива креветка”. У багатьох ресторанах для цього встановлені спеціальні басейни: гості приходять, отримують маленьку вудочку, самі ловлять креветку, а потім кухарі її готують”, – каже підприємець.

Страва “п’яна жива креветка”

Олександр Чекменьов

Він додає, що цього року не буде постачати свій продукт до Буковелю, адже насамперед має забезпечити ресторани, з якими співпрацює: вони встановили спеціальне обладнання для зберігання креветок живими, і підвести їх він не може.

Нині підприємство здійснює близько 40 поставок на день у десятки ресторанів Києва. Найдешевша креветка коштує 550 грн за 100 грамів. У закладах у центрі столиці ціна сягає 850 грн за 100 грамів, а у закладах у Конча-Заспі – 1100 грн.

Тим не менш, найбільшим клієнтом залишаються фізичні особи. А у літній період є домовленості з приватними пляжами. Слєпньов каже, що нині він продає близько 1-1,1 тону креветок на місяць. Однак, за його оцінками, попит є щонайменше ще на одну тонну продукції. Один кілограм живої креветки продають за 3,5 тис. грн, включаючи вартість доставки.
Від Харкова до Ужгорода: як компанія розрослась на всю Україну
Спершу власник “Української креветки” не планував робити франшизу. Однак власними сили він вже не міг покривати попит. Тож нині по Україні з’явилося понад 200 заводчиків, які працюють за його технологією. Особисто у Слєпньова є 12 теплиць у власності, ще у кількох він є співвласником.

Модель франшизи побудована так, що франчайзі продає 100% вирощеної продукції назад Слєпньову. Заводчик може лишити частину креветки для власного споживання, але самостійно продавати у ресторани не можна.

Креветки, приготовлені на грилі

Олександр Чекменьов

Вартість такої франшизи – від 5 тис. дол. За ці кошти людина отримує обладнання, установку під ключ та навчання. На навчання приїжджають навіть з-за кордону.

Базовий комплект за 5 тис. дол. розрахований на об’єм для вирощування обсягом у приблизно 30 кубометрів, тобто три басейни. Заводчик має лише додати воду та пластикові ящики. Усе інше – від тонкощів годування до догляду – навчає власник бізнесу. Він каже, що з вирощуванням справляються навіть літні люди: “У мене бабуся 78 років вирощує креветок – у неї 16 басейнів”.

Заводчик нічого не шукає самостійно: малька привозять (2,5 грн за штуку), а готову креветку викуповують прямо з дому. Креветку вагою 20-50 грам викуповують за 2,1 тис. грн за кілограм, вагою 50-100 грам – за 2,7 тис. грн і вагою від 100 грамів – за 4,9 тис. грн. Собівартість у людей виходить різною – від 300 до 1 тис. грн за кілограм.

loadScript(“https://connect.facebook.net/en_US/sdk.js#xfbml=1&version=v3.2”, function (){});

Для логістики використовують спеціальні буси, обладнані “басейнами на колесах” по 2,5 тонни води з фільтрами та системами аерації. Тому географія доставки практично необмежена. У відро з креветками ставиться спеціальний прилад для подачі кисню, тому неважливо, чи замовлення їде в Ужгород, чи в Харків – продукт прибуде живим.

Заводчики подають заявку на викуп, після чого формують маршрут. У кожній області по 10-15 ферм, а забирають від 10 кілограмів.