“В Україні продовжує гриміти резонансна справа з «плівками Міндіча» , яка знову кидає тінь на вище політичне керівництво. Згідно з новими зливами, на них фігурує дехто під псевдонімом «Алі-Баба» . Є підозри, що це «АБ» — Андрій Борисович, тобто керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. На цьому тлі вже є інсайди, що багато хто як всередині”, — write on: ua.news
В Україні продовжує гриміти резонансна справа з «плівками Міндіча» , яка знову кидає тінь на вище політичне керівництво. Згідно з новими зливами, на них фігурує дехто під псевдонімом «Алі-Баба» . Є підозри, що це «АБ» — Андрій Борисович, тобто керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. На цьому тлі вже є інсайди, що багато хто як всередині України, так і ззовні закликає звільнити Єрмака з посади керівника ОП. Зокрема, таким інсайдом поділився нардеп Ярослав Железняк. Він також впевнений , що Єрмак був тісно пов’язаний з корупційними схемами групи Міндіча.
Чи звільнить президент Зеленський свого найближчого соратника — сказати складно. З одного боку, Єрмак залишається надійною людиною для голови держави, і його вплив беззаперечний. З іншого боку, президент здатний і на різкі, радикальні вчинки — тож, в теорії, може і звільнити, але виключно у випадку, якщо інших способів вийти з ситуації не залишиться.
До того ж логіка в цьому потенційному рішенні буде. Адже Єрмак відомий цілим шлейфом різного роду скандалів та просто гострих кейсів за ті 5,5 років, що він керує ОП.
Якими ж ТОП-скандалами вже зараз запам’ятався Андрій Єрмак? Видання UA.News розбиралося в питанні.
Позаінституційна консолідація влади
Мабуть, найбільш системним та багаторічним звинуваченням проти Єрмака є узурпація влади та абсолютно не демократична консолідація власного впливу. Критики стверджують , що Єрмак перетворив ОП на позаконституційний центр управління країною, використовуючи воєнний стан для концентрації влади. Згідно з оцінками, він став «наймогутнішим керівником апарату в історії країни», чий вплив настільки великий, що навіть практично не відрізняється від свого начальника, тобто від самого голови держави.
Вже наприкінці 2022 року, на думку журналістів , в Україні не залишилося жодного органу влади, на який не впливав би голова ОП. Звинувачення включають: обмеження доступу до президента Зеленського, керування призначенням чиновників (включно із військовими призначеннями), а також прагнення Єрмака особисто контролювати майже кожне важливе рішення. Критики заявляють, що Єрмак відсунув на другий план МЗС, втручався у військові рішення та укладав ключові угоди з партнерами, зокрема зі США — це ті завдання, які мали б виконуватися геть іншими людьми та органами згідно з Конституцією.
Всі ці звинувачення критиків підривають авторитет самого президента та викликають сумніви стосовно того, хто насправді несе відповідальність за ухвалені рішення.
«Вагнергейт» та звинувачення в роботі на РФ
«Вагнергейт» є, мабуть, найрезонанснішим скандалом, що стосується Єрмака та сфери національної безпеки. Йдеться про неуспіх унікальної спецоперації із затримання найманців ПВК «Вагнер», причетних до військових злочинів проти України. Центральне місце у скандалі займає факт перенесення дати проведення спецоперації, яке, за даними міжнародної групи розслідувачів Bellingcat , призвело до її повного провалу.
Згідно з розслідуванням, у липні 2020 року тодішній голова ГУР Василь Бурба та заступник директора СБУ Руслан Баранецький прибули до Офісу Президента для подання остаточної доповіді щодо операції, але зустрілися з Андрієм Єрмаком. Саме він, за свідченнями опитаних оперативників ГУР, запропонував їм відкласти проведення спецоперації на тиждень. Причиною для такого перенесення було бажання Єрмака «не зірвати домовленості з Росією» щодо перемир’я на Донбасі, яке мало розпочатися 27 липня 2020 року.
На перший погляд, логіка в цьому є. Однак таке рішення стало прямим конфліктом між політичною доцільністю та інтересами національної безпеки, що підживило звинувачення критиків у тому, що Єрмак нібито діяв на користь Росії. Хоча ОП рішуче спростовував ці звинувачення, а ТСК Верховної Ради у проміжному звіті «не виявила ознак державної зради через перенесення дати», звинувативши у провалі диктатора Білорусі Олександра Лукашенка, свідчення Bellingcat про втручання Єрмака залишаються вагомим контраргументом. Кадрові наслідки, до речі, також були негайними: після зриву операції голову ГУР Василя Бурбу усунули від виконання своїх обов’язків.
«Плівки Єрмака» і торгівля посадами
У березні 2020 року нардеп від «Слуги народу» Гео Лерос оприлюднив серію відеозаписів, на яких брат керівника ОП — Денис Єрмак — нібито «торгує» державними посадами. На записах зафіксовані переговори Дениса Єрмака з різними особами щодо призначення на високі державні пости. Фігурували й суми — сотні тисяч доларів. І хоча фігуранти згодом стверджували, що частину отриманих грошей Денис Єрмак мав передати старшому брату, ОП рішуче спростував ці звинувачення, заявивши , що жодна особа, яка фігурувала на записах, не отримала посади, а розмови «не мають стосунку до реального життя».
Після публікації плівок САП почала розслідування щодо суті розмов — обіцянки сприяння в отриманні посад. Водночас Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР із заявою щодо поширення записів, вимагаючи перевірити джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження. Таким чином, на тлі скандалу відкрили не менше п’яти проваджень, що сповна ілюструє звичку використання правоохоронних органів для захисту від політичних звинувачень.
Покупка Mercedes-Benz на початку карантину
На початку 2020 року, за кілька місяців після вступу на посаду і напередодні запровадження суворого карантину, Андрій Єрмак став фігурантом в якомусь сенсі етичного скандалу, пов’язаного з його майновим станом. 11 березня він придбав автомобіль Mercedes-Benz S 350 d 4MATIC long 2019 року випуску. Вартість покупки становила майже 3 мільйони гривень. Хоча інформація про це і була задекларована керівником ОП вже 20 березня, сама покупка в критичний для країни момент викликала публічний резонанс та питання щодо своєчасності такого дорогого придбання.
Фінансові зв’язки: Колюбаєв та російський капітал
Громадськість також неодноразово звертала увагу до бізнес-зв’язків Єрмака. Розслідування виявляли потенційні зв’язки з російським капіталом через експартнера Єрмака по бізнесу в кіноіндустрії Артема Колюбаєва. Зокрема, було встановлено, що дружина Колюбаєва позичала кошти у фірми, яка має зв’язки з РФ. Хоча сам Колюбаєв заперечував будь-яку значущу співпрацю, такі фінансові та бізнес-зв’язки, особливо пов’язані з російським капіталом під час війни, створюють додатковий ґрунт для підозр та критики.
Несприйняття західними партнерами
Неодноразово повідомлялося, що дії та сама особистість Єрмака викликають «незадоволення» та «роздратування» у західних партнерів України. Західні дипломати та чиновники висловлюють занепокоєння з кількох причин.
По-перше, критики вважають, що Єрмак уособлює недемократичну консолідацію влади, втручається у військові та дипломатичні рішення, а також керує кадровою політикою. По-друге, це пов’язано з постійним шлейфом корупційних скандалів та інших гострих кейсів, частково перелічених вище.
Щобільше: часто іноземні партнери не знаходять спільної мови з Андрієм Єрмаком в абсолютно буквальному сенсі. Західні медіа вже не раз писали , що керівник ОП погано володіє англійською мовою. Через це на переговорах подекуди виникало суцільне непорозуміння.
Загалом же регулярні підозри та чутки щодо корупції, і особливо — у критично важливій сфері енергетики, якщо це підтвердиться «плівками Міндіча» — прямо впливають на міжнародну довіру та фінансову підтримку. Західні чиновники вже наголошують, що новий скандал аж ніяк не покращить імідж Києва, а Єврокомісії, можливо, доведеться переглянути підхід до витрачання коштів. Все це призводить до того, що західні партнери вимагають від Зеленського зачистити оточення від корупціонерів.
Резюмуючи, незважаючи на значний обсяг публічних звинувачень та численні кримінальні провадження — жодна підозра журналістів, розслідувачів або силовиків, пов’язана безпосередньо з Андрієм Єрмаком, жодного разу не дійшла до судового вироку чи політичного покарання. Жоден епізодичний скандал не зміг зрушити керівника ОП з його посади, яка давно перетворилася на механізм політичного контролю, що стоїть над конституційними інститутами. Можливо, в найближчому майбутньому президент Зеленський ухвалить рішення та звільнить свого найближчого соратника — такі чутки вже ходять у політичному середовищі. Однак стверджувати щось на сто відсотків поки що не можна.
Сам Єрмак неодноразово заявляв, що деякі політичні сили експлуатують корупційні розслідування з метою підірвати репутацію українського керівництва. Можливо, і скоріше за все, так воно і є: вороги є у всіх, і особливо — враховуючи ту кількість повноважень, яку зосередив у своїх руках очільник президентського офісу.
Проте політичні наслідки не розслідуваних скандалів, що довгим шлейфом тягнуться за кар’єрою керманича ОП, є величезними. Вони підривають авторитет президента, авторитет держави, створюють загрозу для подальшої міжнародної підтримки та призводять до повного розчарування населення у всьому, що пов’язано з владою та країною загалом.