September 5, 2025
Аграрії фіксують падіння врожайності зерна. Випадковість чи тренд? thumbnail
Economy

Аграрії фіксують падіння врожайності зерна. Випадковість чи тренд?

Держстат повідомив, що у 2025 році врожайність зернових культур в Україні значно знизилася порівняно з 2024 роком. Експерти пояснюють, що обсяги виробництва збіжжя скорочуються насамперед через пізніший початок жнив і погану погоду.

Збір урожаю йде повільно. До 22 серпня аграрії зібрали 27,25 млн тонн зерна з 6,7 млн га (60% посівів). Лідером за обсягами є пшениця: з 4,87 млн га зібрано понад 21 млн тонн. Середня врожайність суттєво поступається торішній.

.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */
}

import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/877a38de3d10831f@3788.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “total”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-total-54c53ec1″));
});

За словами голови аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлани Литвин, поточна врожайність на 19% менша, ніж минулорічна, і на 13% нижча за середній показник останніх п’яти років.

Читайте також:

Комахи-ненажери. Чи загрожує Україні сарана і як їй протидіяти

В. о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук (НААН) Ігор Гринік також відзначає значне падіння врожайності. За його оцінками, у 2025 році озимої пшениці зберуть на 7,8% менше, ячменю – на 7,1% менше, ніж у 2024-му. Середня врожайність озимої пшениці впала з 4,3-4,5 тонни з га у 2024 році до 3,1 тонни з га у 2025-му, озимого ячменю – з близько 4 тонн з га до 3,3 тонни з га.

Науковець наголошує на глибоких регіональних розбіжностях: в основних зернових областях півдня та сходу (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) середня врожайність озимих зернових культур становить 1,25-2,9 тонни з га, тоді як у центральних та західних – 5-6 тонн з га.

.weekly_charts figure{
margin-inline-start: 0px;!important;
margin-inline-end: 0px;!important;
font-size:13px;
}
label[for^=”inputs”] {
font-size:14px;
}
.weekly_charts {
display: flex;
flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */
justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */
gap: 5px; /* Додає проміжок між елементами */
}

import {Runtime, Inspector} from “https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js”;
import define from “https://api.observablehq.com/d/877a38de3d10831f@3788.js?v=4”;
new Runtime().module(define, name => {
if (name === “vis1”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis1-2806d642”));
if (name === “vis2”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis2-2806d642”));
if (name === “vis3”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis3-2806d642”));
if (name === “vis4”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis4-2806d642”));
if (name === “vis5”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis5-2806d642”));
if (name === “vis6”) return new Inspector(document.querySelector(“#observablehq-vis6-2806d642”));
});

Основна інтрига пов’язана з пізніми культурами, передусім кукурудзою. Її лише починають збирати і саме від неї залежить, чи зменшиться врожай у 2025 році.

Попри тривалу спеку, ситуація обнадійлива. Більшість посівів сконцентрована в північних та центральних регіонах (Сумщина, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина), де влітку випало достатньо опадів. Тому навіть з урахуванням втрат посівів на півдні в масштабах країни кукурудзяний урожай очікується непоганим.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький прогнозує, що врожай кукурудзи у 2025 році становитиме близько 28 млн тонн, це більше, ніж у 2024-му. Експерти НААН говорять про 27 млн тонн, тобто врожай приблизно дорівнюватиме показнику минулого року.

Кращий урожай кукурудзи компенсує суттєвіше падіння збору інших зернових культур, тож загальний урожай буде лише на 3-7% меншим, ніж у 2024 році.
Чому знизилася врожайність
Перша винуватиця – погода: весна видалася маловодною, а літо – спекотним та посушливим. Найбільше “дісталося” півдню та сходу. Втрати врожаю на 1,2 млн га у 2025 році через посуху становили 30-50%. Навіть сучасні посухостійкі сорти не реалізували свій потенціал. Колос просто не наповнився. У червні-липні зерно передчасно дозріло дрібним через брак дощів. Вітер і спека “домолотили” решту.

Читайте також:

Контейнерні перевезення відновлюються. Чи стане Чорноморськ головним морським хабом країни

Другий чинник, що вдарив по врожайності, – війна. Зокрема, підрив Каховської ГЕС у 2023 році залишив поля Херсонщини, Запоріжжя та частини Дніпропетровщини без життєдайної дніпровської води, адже зрошувальні системи були виведені з ладу. Якщо раніше завдяки зрошувальним каналам кукурудза та соя давали по 8-10 тонн з га, то тепер у пересохлій землі вродили крихітні 1-2 тонни з га.

“Якби в цих регіонах було зрошення, втрат можна було б уникнути. Там могли вирости від 3 до 4 мільйонів тонн зернових та олійних культур”, – каже Висоцький.

Третя причина падіння врожайності – фінансові та логістичні проблеми у фермерів. Ці труднощі змусили їх економити на добривах та засобах захисту рослин.

“Виснажені землі, які отримують дедалі менше добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності, а через нестачу засобів захисту рослини стали вразливіші до хвороб та шкідників”, – констатують у НААН. Іншими словами, аграрії змушені виживати, знижуючи витрати, а це неминуче б’є по врожайності.

Додатково виснажують ґрунти посіви соняшнику, кажуть науковці. Ця рослина залишає мало поживних речовин і вологи, через що наступні культури відчувають дефіцит ресурсів. Низький рівень мінерального живлення, порушення сівозміни та використання дешевих сортів добрив знижують урожай уже протягом кількох років.
Чи зароблять фермери
У сезоні 2024-2025 років Україна експортувала 40,1 млн тонн зерна – на 21% менше, ніж у попередньому маркетинговому році. Однак з фінансової точки зору сектор майже не програв. Світові ціни на зерно у 2024 році різко зросли, тож експортна виручка знизилася лише на 2% (з 8,3 млрд дол. до 8,1 млрд дол.).

Чи повториться ця ситуація у 2025 році? Поки що ринок дає суперечливі сигнали.

З одного боку, закупівельні ціни “високі, дійсно гарні” і майже не падають навіть у пік збирання врожаю, зазначають у Мінекономіки. Через високий попит на тлі воєнних ризиків та обмежень пропозиції деякі покупці готові платити більше, аби тільки отримати українське зерно навіть у складних логістичних умовах.

Читайте також:

Як Порошенко та Веревський штовхають угору ціни на землю

З іншого боку, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН прогнозує рекордний урожай. Через це очікується, що у 2025-2026 маркетинговому році світові ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь будуть нижчими, ніж торік.

За прогнозом Світового банку, у 2025 році світові ціни на зерно впадуть на 11%. Подібні прогнози дає й Міністерство сільського господарства США: середня ціна 1 бушеля (35,24 літра) пшениці в США знизиться з 5,5 дол. у 2024 році до 5,3 дол.

За розрахунками ЕП, якщо знизяться і світові ціни (на 11%), і український урожай (до 35-38 млн тонн), то Україна недоотримає 0,9-1 млрд дол. експортної виручки.”, — write: epravda.com.ua

Держстат повідомив, що у 2025 році врожайність зернових культур в Україні значно знизилася порівняно з 2024 роком. Експерти пояснюють, що обсяги виробництва збіжжя скорочуються насамперед через пізніший початок жнив і погану погоду.

Збір урожаю йде повільно. До 22 серпня аграрії зібрали 27,25 млн тонн зерна з 6,7 млн га (60% посівів). Лідером за обсягами є пшениця: з 4,87 млн га зібрано понад 21 млн тонн. Середня врожайність суттєво поступається торішній.

За словами голови аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлани Литвин, поточна врожайність на 19% менша, ніж минулорічна, і на 13% нижча за середній показник останніх п’яти років.

В. о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук (НААН) Ігор Гринік також відзначає значне падіння врожайності. За його оцінками, у 2025 році озимої пшениці зберуть на 7,8% менше, ячменю – на 7,1% менше, ніж у 2024-му. Середня врожайність озимої пшениці впала з 4,3-4,5 тонни з га у 2024 році до 3,1 тонни з га у 2025-му, озимого ячменю – з близько 4 тонн з га до 3,3 тонни з га.

Науковець наголошує на глибоких регіональних розбіжностях: в основних зернових областях півдня та сходу (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) середня врожайність озимих зернових культур становить 1,25-2,9 тонни з га, тоді як у центральних та західних – 5-6 тонн з га.

Основна інтрига пов’язана з пізніми культурами, передусім кукурудзою. Її лише починають збирати і саме від неї залежить, чи зменшиться врожай у 2025 році.

Попри тривалу спеку, ситуація обнадійлива. Більшість посівів сконцентрована в північних та центральних регіонах (Сумщина, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина), де влітку випало достатньо опадів. Тому навіть з урахуванням втрат посівів на півдні в масштабах країни кукурудзяний урожай очікується непоганим.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький прогнозує, що врожай кукурудзи у 2025 році становитиме близько 28 млн тонн, це більше, ніж у 2024-му. Експерти НААН говорять про 27 млн тонн, тобто врожай приблизно дорівнюватиме показнику минулого року.

Кращий урожай кукурудзи компенсує суттєвіше падіння збору інших зернових культур, тож загальний урожай буде лише на 3-7% меншим, ніж у 2024 році.

Чому знизилася врожайність Перша винуватиця – погода: весна видалася маловодною, а літо – спекотним та посушливим. Найбільше “дісталося” півдню та сходу. Втрати врожаю на 1,2 млн га у 2025 році через посуху становили 30-50%. Навіть сучасні посухостійкі сорти не реалізували свій потенціал. Колос просто не наповнився. У червні-липні зерно передчасно дозріло дрібним через брак дощів. Вітер і спека “домолотили” решту.

Другий чинник, що вдарив по врожайності, – війна. Зокрема, підрив Каховської ГЕС у 2023 році залишив поля Херсонщини, Запоріжжя та частини Дніпропетровщини без життєдайної дніпровської води, адже зрошувальні системи були виведені з ладу. Якщо раніше завдяки зрошувальним каналам кукурудза та соя давали по 8-10 тонн з га, то тепер у пересохлій землі вродили крихітні 1-2 тонни з га.

“Якби в цих регіонах було зрошення, втрат можна було б уникнути. Там могли вирости від 3 до 4 мільйонів тонн зернових та олійних культур”, – каже Висоцький.

Третя причина падіння врожайності – фінансові та логістичні проблеми у фермерів. Ці труднощі змусили їх економити на добривах та засобах захисту рослин.

“Виснажені землі, які отримують дедалі менше добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності, а через нестачу засобів захисту рослини стали вразливіші до хвороб та шкідників”, – констатують у НААН. Іншими словами, аграрії змушені виживати, знижуючи витрати, а це неминуче б’є по врожайності.

Додатково виснажують ґрунти посіви соняшнику, кажуть науковці. Ця рослина залишає мало поживних речовин і вологи, через що наступні культури відчувають дефіцит ресурсів. Низький рівень мінерального живлення, порушення сівозміни та використання дешевих сортів добрив знижують урожай уже протягом кількох років.

Чи зароблять фермери У сезоні 2024-2025 років Україна експортувала 40,1 млн тонн зерна – на 21% менше, ніж у попередньому маркетинговому році. Однак з фінансової точки зору сектор майже не програв. Світові ціни на зерно у 2024 році різко зросли, тож експортна виручка знизилася лише на 2% (з 8,3 млрд дол. до 8,1 млрд дол.).

Чи повториться ця ситуація у 2025 році? Поки що ринок дає суперечливі сигнали.

З одного боку, закупівельні ціни “високі, дійсно гарні” і майже не падають навіть у пік збирання врожаю, зазначають у Мінекономіки. Через високий попит на тлі воєнних ризиків та обмежень пропозиції деякі покупці готові платити більше, аби тільки отримати українське зерно навіть у складних логістичних умовах.

З іншого боку, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН прогнозує рекордний урожай. Через це очікується, що у 2025-2026 маркетинговому році світові ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь будуть нижчими, ніж торік.

За прогнозом Світового банку, у 2025 році світові ціни на зерно впадуть на 11%. Подібні прогнози дає й Міністерство сільського господарства США: середня ціна 1 бушеля (35,24 літра) пшениці в США знизиться з 5,5 дол. у 2024 році до 5,3 дол.

За розрахунками ЕП, якщо знизяться і світові ціни (на 11%), і український урожай (до 35-38 млн тонн), то Україна недоотримає 0,9-1 млрд дол. експортної виручки.

Related posts

Heating season 2025: Ukraine plans to accumulate 13.2 billion cubic meters of gas by November, but this may not be enough

fxempire com

Росіяни не пустили МАГАТЕ до новозбудованої дамби біля Запорізької АЕС

unn

На Кіровоградщині відновили проїзд пошкодженою ділянкою залізниці

unn

Leave a Comment

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More