“Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її країна готова до конструктивного діалогу щодо зміцнення безпеки в Гренландії, але якщо це буде зроблено з повагою до територіальної цілісності. Про це вона заявила після переговорів президента США Дональда Трампа та генсека НАТО Марка Рютте, а також на тлі повідомлень ЗМІ про те, що Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва військових баз.
Фредеріксен повідомила, що Данія веде тісний діалог з НАТО. Вона повідомила, що спілкувалася з генсекретарем альянсу – до та після його зустрічі з президентом Трампом у Давосі.
За її словами, Копенгаген може вести переговори з усіх політичних питань – безпеки, інвестицій, економіки, але не щодо суверенітету країни.
«Мені повідомили, що цього також не було. І, звичайно, лише самі Данія та Гренландія можуть приймати рішення з питань, що стосуються Данії та Гренландії. Королівство Данія бажає продовжувати конструктивний діалог із союзниками щодо того, як ми можемо зміцнити безпеку в Арктиці, включаючи Золотий купол США, за умови, що це буде зроблено з повагою до нашої територіальної цілісності», – йдеться у заяві Фредеріксен.
Президент США Дональд Трамп заявив ввечері 21 січня, що після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Давосі, що вони «сформували рамки для майбутньої угоди щодо Гренландії». За його словами, це рішення, якщо воно буде ухвалене, «стане чудовим для США і всіх країн НАТО». Він не повідомив деталей домовленостей, але згодом ЗМІ повідомили, що Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва американських військових баз.
Перед цим під час виступу у Давосі на щорічних зборах Світового економічного форуму Трамп заявив, що Сполучені Штати не застосовуватимуть військову силу щодо Гренландії, однак наполіг на необхідності повного контролю над островом із міркувань безпеки.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен сказав, що ці слова Трампа є «позитивним сигналом», попри те, що він не відмовився від прагнення приєднати острів до США.
Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання отримати контроль над Гренландією. Вперше ідея була висловлена ним у 2019 році під час першого президентського терміну. Трамп стверджує, що Данія, автономною територією якої є Гренландія, не зробила достатньо для її захисту, і що стратегічно розташований і багатий на корисні копалини острів є життєво важливим для безпеки США, а також, що Сполучені Штати повинні володіти ним, щоб запобігти його окупації Росією чи Китаєм.
Президент Росії Володимир Путін 21 січня на засіданні Ради безпеки заявив, що «те, що відбувається з Гренландією, нас зовсім не стосується», але він швидко перейшов до мовчазного заохочення придбання США території Данії.
Водночас він заявив, що Росія має «досвід вирішення подібних питань зі Сполученими Штатами» і згадав про продаж Росією Аляски в 1867 році. Потім Путін порівняв розмір Аляски з Гренландією та припустив, що за подібною логікою вартість Гренландії може становити «десь близько 200-250 мільйонів доларів» або «ближче до мільярда».”, — write: www.radiosvoboda.org
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її країна готова до конструктивного діалогу щодо зміцнення безпеки в Гренландії, але якщо це буде зроблено з повагою до територіальної цілісності. Про це вона заявила після переговорів президента США Дональда Трампа та генсека НАТО Марка Рютте, а також на тлі повідомлень ЗМІ про те, що Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва військових баз.
Фредеріксен повідомила, що Данія веде тісний діалог з НАТО. Вона повідомила, що спілкувалася з генсекретарем альянсу – до та після його зустрічі з президентом Трампом у Давосі.
За її словами, Копенгаген може вести переговори з усіх політичних питань – безпеки, інвестицій, економіки, але не щодо суверенітету країни.
«Мені повідомили, що цього також не було. І, звичайно, лише самі Данія та Гренландія можуть приймати рішення з питань, що стосуються Данії та Гренландії. Королівство Данія бажає продовжувати конструктивний діалог із союзниками щодо того, як ми можемо зміцнити безпеку в Арктиці, включаючи Золотий купол США, за умови, що це буде зроблено з повагою до нашої територіальної цілісності», – йдеться у заяві Фредеріксен.
Президент США Дональд Трамп заявив ввечері 21 січня, що після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Давосі, що вони «сформували рамки для майбутньої угоди щодо Гренландії». За його словами, це рішення, якщо воно буде ухвалене, «стане чудовим для США і всіх країн НАТО». Він не повідомив деталей домовленостей, але згодом ЗМІ повідомили, що Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва американських військових баз.
Перед цим під час виступу у Давосі на щорічних зборах Світового економічного форуму Трамп заявив, що Сполучені Штати не застосовуватимуть військову силу щодо Гренландії, однак наполіг на необхідності повного контролю над островом із міркувань безпеки.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен сказав, що ці слова Трампа є «позитивним сигналом», попри те, що він не відмовився від прагнення приєднати острів до США.
Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання отримати контроль над Гренландією. Вперше ідея була висловлена ним у 2019 році під час першого президентського терміну. Трамп стверджує, що Данія, автономною територією якої є Гренландія, не зробила достатньо для її захисту, і що стратегічно розташований і багатий на корисні копалини острів є життєво важливим для безпеки США, а також, що Сполучені Штати повинні володіти ним, щоб запобігти його окупації Росією чи Китаєм.
Президент Росії Володимир Путін 21 січня на засіданні Ради безпеки заявив, що «те, що відбувається з Гренландією, нас зовсім не стосується», але він швидко перейшов до мовчазного заохочення придбання США території Данії.
Водночас він заявив, що Росія має «досвід вирішення подібних питань зі Сполученими Штатами» і згадав про продаж Росією Аляски в 1867 році. Потім Путін порівняв розмір Аляски з Гренландією та припустив, що за подібною логікою вартість Гренландії може становити «десь близько 200-250 мільйонів доларів» або «ближче до мільярда».
