Історія з масовим блокуванням податкових накладних тягнеться вже два роки. Чим вона закінчиться?

Алгоритм реєстрації податкових накладних та відповідне програмне забезпечення СМКОР (системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків) працює на центральному рівні ДПС України, тому щоб зрозуміти реальну причину зупинки реєстрації податкових накладних підприємству необхідно було шукати фахівця з департаменту управління ризиками ДПС України, оскільки місцеві податківці доволі часто розводили руками.

Десятки тисяч компаній були покарані державою без будь-яких пояснень, акту перевірки чи звинувачень в ухиленні від сплати податків. Презумпція невинуватості бізнесу була знівельована необхідністю надання пояснень податківцям щодо доброчесності своєї діяльності та повноти сплати всіх податків.

У той час бізнес-омбудсман України, Роман Ващук повідомив, що за результатами дослідження Ради бізнес-омбудсмена, у 4 кварталі 2022 року Державна податкова служба заблокувала податкові накладні близько 65 тисячам компаніям, при тому, що у цей період активно працювало та реєстрували податкові накладні близько 161 550 платників податків.

Зважаючи на значний резонанс проблеми блокування реєстрації податкових накладних та лавину скарг від бізнесу, Рада бізнес-омбудсмена провела власне розслідування та презентувала його 10 березня 2023 року за участі провідних бізнес-асоціацій, народних депутатів, представників виконавчої та судової гілки влади.

Серед рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена було зазначено про доцільність дотримання у роботі СМКОР принципів передбачуваності, діджиталізації та комунікації, які мали б суттєво зменшити негативний вплив на білий бізнес, при тому зберегти інтереси держави в частині ефективного адміністрування податку на додану вартість.

Протягом 2023 року до чинного порядку зупинки реєстрації податкових накладних Урядом було внесено ряд змін, однак вони не вплинули на покращення роботи СМКОР, оскільки кількість блокувань не зменшилась, а навіть зросла на 5%: у січні 2023 року було заблоковано накладні у 28.4 тис. компаній, а у грудні 2023 року вже у 29.7 тис. компаній.

Наступним сигналом щодо шкідливості чинного порядку зупинки реєстрації податкових накладних стала антикорупційна експертиза Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), за результатами якої було ідентифіковано п’ять корупційних ризиків:

• непрозора робота СМКОР на користь «ручного режиму» регулювання;
• необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних;
• неврахування таблиць даних платника ПДВ;
• невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних;
• наявність корупціогенних факторів у роботі комісій регіонального рівня.

Також, НАЗК було підготовлено відповідні рекомендації щодо усунення корупційних ризиків, які до цього часу так і не були реалізовані Урядом, зокрема:

1. Встановлення кваліфікаційних вимог до членів комісій з розблокування податкових накладних, що сприяло б упередженню включення до складу комісій осіб без досвіду, знань. Мета — мінімізація впливу керівника комісії на думку її членів, забезпечення об’єктивності рішень, які приймає комісія.

2. Гарантія виконання судових рішень з реєстрації податкових накладних. На початок 2023 року була інформація про більш ніж 4000 невиконаних рішень судів, сьогодні їх кількість знизилась до 400, однак публічна інформація про це відсутня і мають місце тривалі зволікання з їх виконання.

Читайте також:

Іван Маринюк

Розблокування податкових накладних: Практичні поради та поширені помилки

3. Внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення термінів «позитивна податкова історія платника податку» та «таблиці даних платника податків». На сьогоднішній день ці елементи податкового адміністрування введені постановою Уряду, хоча у Податковому Кодексі України вони відсутні, що мало б трактуватись як перевищення повноважень Уряду.

4. Провести повноцінний аналіз витрат-вигод чинної системи адміністрування ПДВ. Система адміністрування ПДВ в Україні надзвичайно витратна для бізнесу та держави, вона суттєво знижує конкурентність вітчизняного бізнесу і має бути переглянута.

5. Оприлюднення на офіційних сайтах ДПС України та регіональних податкових органів інформації про результати роботи СМКОР. Зараз інформація публікується в дуже обмеженому вигляді, без регіонального розрізу, що не дає можливості оцінити рівень ефективності роботи системи. Відчуття, що це робиться умисно, для уникнення ще більшої критики осіб, відповідальних за формування податкової політики в Україні.

6. Привести власні нормативно-правові акти у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру». Наразі не реалізовано, хоча це є одна з вимог угоди про асоціацію України в ЄС.

7. Визначити критерії ефективності СМКОР. Критерії ефективності відсутні, єдиним «позитивним» фактом роботи СМКОР, який наводиться можновладцями, є збільшення надходжень ПДВ порівняно з минулим роком (без урахування факторів інфляції, переплат, невиконання рішень судів, поточної зупинки реєстрації податкових накладних) та росту податкової ефективності податку на додану вартість (без урахування того, що за її низький рівень компаніям просто скасовуються раніше погоджені таблиці даних або/та надається статус ризиковості).

8. Забезпечення принципу екстериторіальності отримання послуг від ДПС України в частині розблокування реєстрації податкових накладних. Усі бази даних податкової служби уже давно централізовано, податкова служба з 2021 року працює у форматі єдиної юридичної особи, тому з метою уникнення упередженого ставлення з боку регіональної комісії до окремих компаній, пропонувалось надати бізнесу можливість звернутися напряму до ДПС України або окремо створеного підрозділу без прив’язки до певної території (більшість схем по ПДВ є працюють на загальнодержавному рівні, а не в одному регіоні).

9. Розглянути можливість запровадження ризик-орієнтованого підходу у визначенні саме ризикових операцій, а не ризикових суб’єктів господарювання. За даними ДПС України, сьогодні до категорії ризикових платників віднесено більше 32 тис. компаній. Це суб’єкти господарювання, які отримали свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість. Слід зазначити, що у ПКУ, відсутнє визначення ризикового платника податків, тому тут, як і в п. 3 можна вести мову про перевищення повноважень виконавчої влади при віднесенні платника податків до категорії ризикових;

Читайте також:

Мирослав Лаба

За підвищення яких податків проголосувала Верховна Рада

10. Розглянути питання персоніфікації рішення податкової служби відповідальністю посадових осіб, які приймають/підтверджують рішення автоматизованої системи щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Автоматизована система СМКОР може проводити аналітичні розрахунки, співставлення даних, порівняльний аналіз, однак рішення про зупинку реєстрації податкових накладних має прийняти посадова особа податкової служби, яка мала б нести персональну відповідальність за прийняте рішення. Зазначений крок міг би суттєво зменшити кількість компаній, яким було безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних. Так, за даними ДПС України, у серпні 2024 року 17.8 тис. платникам було зареєстровано раніше зупинені податкові накладні на суму 3 млрд грн, тобто це були помилкові рішення у роботі автоматизованої системи, яких можна було б уникнути.

Ігнорування Урядом рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена та НАЗК має негативні наслідки, як для бізнесу, так і самих податківців. Підтвердженням цього є низка кримінальних справ, які були порушені правоохоронними органами через зловживання у роботі працівників комісій Харківської, Кіровоградської, Черкаської областей та м. Києва.

Наразі за участі фахівців Міністерства фінансів України, Державної аудиторської служби України та Рахункової палати України триває аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних відповідно до Указу Президента 21/2024 від 23.01.2024 року, який має надати відповіді на усі застереження та невдоволення бізнесу щодо роботи СМКОР та наявних корупційних ризиків.