“Джозеф Най Політолог, колишній декан Гарвардської школи ім. Кеннеді, екс-помічник міністра оборони США, автор концепції «м’якої сили» Переломний момент для світу? Що буде далі 2 квітня, 19:29 NV Преміум Поділитися: Переломними були також 1945, 1991 і 2008 роки. Чи додадуть майбутні історики до цього списку 2025-й? Після падіння Берлінської стіни 1989 року — і майже за рік до розпаду СРСР”, — write on: ua.news
Переломними були також 1945, 1991 і 2008 роки. Чи додадуть майбутні історики до цього списку 2025-й?
Після падіння Берлінської стіни 1989 року — і майже за рік до розпаду СРСР наприкінці 1991 року — президент США Джордж Буш-старший проголосив настання «нового світового порядку». А всього за два місяці після початку другого президентського терміну Дональда Трампа — головний дипломат Євросоюзу Кая Каллас оголосила, що «міжнародний порядок переживає зміни в масштабах, яких не спостерігалося з 1945 року». Але що таке «світовий порядок», як він зберігається і змінюється?
У повсякденній мові порядком називають стабільний стан або розташування предметів, функцій, відносин тощо. У внутрішній політиці ми говоримо про «порядок у суспільстві» і в його уряді. Але на міжнародній арені немає верховного уряду. Домовленості між державами завжди схильні до змін, тому в якомусь сенсі світ «анархічний».
Утім, анархія — це не те саме, що хаос. У порядку важливий ступінь: з часом він змінюється. У внутрішній політиці стабільне суспільство може зберігатися, незважаючи на певний ступінь некерованого насильства. У більшості країн організована і неорганізована збройна злочинність залишається фактом життя. Але коли насильство досягає занадто високого рівня, це вважають ознакою «держави, що не відбулася». У жителів Сомалі може бути спільна мова та етнічне походження, але ця країна давно перетворилася на арену битви кланів, а «національний» уряд у Могадішо майже не має влади за межами столиці.
Якщо порівнювати з Китаєм, сила Америки справді зменшилася
Німецький соціолог Макс Вебер дав знамените визначення сучасній державі як політичному інституту, що володіє монополією на легітимне застосування сили. Але наше розуміння легітимних повноважень спирається на ідеї та норми, які можуть змінюватися. І тому легітимний порядок створюється судженнями про силу норм, а також простим сприйняттям розмірів і характеру насильства в державі.
Якщо говорити про світовий порядок, там ми можемо вимірювати зміни в розподілі сил і ресурсів, а також у прихильності нормам, які встановлюють легітимність. Ми також можемо вимірювати частоту та інтенсивність збройних конфліктів.
Стабільний розподіл сил між державами часто формується війнами, які прояснюють сприйманий баланс сил. Але погляди на легітимність воєн з часом змінювалися. Наприклад, у Європі XVIII століття, коли король Пруссії Фрідріх Великий захотів відібрати в сусідньої Австрії провінцію Сілезія, він просто захопив її. Але після Другої світової війни країни світу створили ООН, яка вважає тільки війни з метою самооборони легітимними (якщо немає іншого рішення Ради Безпеки).
Так, коли президент Росії Володимир Путін напав на Україну і окупував її територію, він стверджував, що діє з метою самооборони — від розширення НАТО на схід. Але більшість країн ООН проголосували за резолюцію, яка засуджує його поведінку, а у тих, хто цього не зробив (наприклад, Китай, Північна Корея та Іран), був спільний із Путіним інтерес — створити противагу американській силі.
Хоча одні країни можуть подавати скарги на інші країни в міжнародні суди, у цих судів немає можливості домогтися виконання своїх рішень. Рада Безпеки ООН може дозволяти державам забезпечувати колективну безпеку, але рідко це робить. П’ять постійних членів Ради (Велика Британія, Китай, Франція, Росія і США) мають право вето, і вони не хочуть ризикувати великою війною. Вето діє як запобіжник в електромережі: краще нехай вимкнеться світло, ніж згорить будинок.
Світовий порядок може слабшати або зміцнюватися завдяки таким факторам, як технічні зміни, що впливають на розподіл військової та економічної сили; внутрішні соціальні та політичні зміни, які впливають на зовнішню політику великої держави; транснаціональні сили, подібні до ідей або революційних рухів, що можуть поширюватися, не піддаючись контролю урядів, і впливати на сприйняття суспільством легітимності панівного порядку.
Наприклад, після Вестфальського миру 1648 року, який завершив європейські релігійні війни, принцип державного суверенітету закріпився в нормативному світовому порядку. Але крім змін у принципах легітимності бувають також зміни в розподілі силових ресурсів. До початку Першої світової війни економіка Америки стала найбільшою у світі, що дало їй змогу визначити результат війни шляхом військового втручання. Хоча президент США Вудро Вільсон намагався змінити нормативний порядок за допомогою Ліги Націй, внутрішня політика США штовхала країну до ізоляціонізму, і це дало змогу державам «осі» спробувати нав’язати світові свій порядок у 1930-ті роки.
Після Другої світової війни на частку Америки припадала половина всієї світової економіки, але її військова міць врівноважувалася Радянським Союзом, водночас нормативна сила ООН була слабкою. Коли 1991 року СРСР розпався, США насолоджувалися коротким «моментом однополярності», але потім їхні сили виявилися перенапруженими на Близькому Сході, а кульмінацією допущених помилок у фінансовому управлінні стала фінансова криза 2008 року. Вважаючи, що США переживають занепад, Росія і Китай змінили свою політику. Путін віддав наказ про вторгнення в сусідню Грузію, а замість обережної зовнішньої політики часів Ден Сяопіна Китай вибрав більш напористі підходи. При цьому бурхливе зростання економіки дозволило Китаю скоротити відставання в силі від Америки.
Якщо порівнювати з Китаєм, сила Америки дійсно зменшилася, але її частка у світовій економіці, як і раніше, на рівні 25%. Поки США зберігають міцні альянси з Японією і Європою, їхня загальна частка у світовій економіці буде більше половини, а частка Китаю і Росії дорівнюватиме лише 20%.
Чи збереже адміністрація Трампа це унікальне джерело сили Америки, що зберігається, або ж Каллас права — ми переживаємо переломний момент? Переломними були також 1945, 1991 і 2008 роки. Якщо майбутні історики додадуть до цього списку 2025-й, це буде, скоріше, результатом американської політики (самоушкоджувальна поведінка), ніж якогось неминучого, тривалого розвитку подій.
NV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Оригінал
Copyright: Project Syndicate 2025
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV