Слава Україні!

Шановні присутні, усі друзі нашої держави, українського народу!

Радий всіх вас бачити в Києві. Дуже дякуємо вам усім за підтримку. Окрема подяка, Алексе, тобі за ці два дні. Дуже дякуємо за таку сильну підтримку. Хочу зараз також особливо подякувати генералу Келлогу: дійсно, раніше ми цього не знали, але виявилось, що у Сполучених Штатів є ППО не гірше, ніж «петріоти». Про це дійсно, пане генерале, кажуть щоразу, коли ви тут. Коли ви в Києві, Кіт Келлог, кияни точно можуть трохи виспатись. Хотілося б, щоб ви їздили по всіх містах України. Ми б хотіли дійсно ще кілька таких американських систем для нашої держави.

І це насправді не зовсім жарт. Чесно.

Коли в Києві представник Президента Сполучених Штатів Америки, Президента Трампа, немає масованих ударів. Убивці утримуються від убивств.

З представниками інших держав це не працює. Можливо, спрацювало б із представником Китаю, але, схоже, Китай не зацікавлений у тому, щоб зупинити якщо не всю війну, то хоча б удари.

Це не працює і з представниками, на жаль, міжнародних організацій, зокрема найбільших. Коли в Києві був Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Гутерріш, Путін завдавав ударів, причому навіть доволі показово завдавав ударів – росіяни били не тільки дронами, росіяни били ракетами. Так само, коли тут ОБСЄ, так само, коли тут НАТО, так само, коли тут місія Міжнародного валютного фонду чи будь-хто інший.

Отже, думаю, у Сполучених Штатів є сила, щоб так впливати на Путіна, щоб він принаймні корегував свою поведінку. І дуже цікаве таке питання: як це працює?

Я памʼятаю, коли представник Китаю їхав до Росії, то вони реально передавали нам ноту, передавали всі сигнали з Пекіна, сигнали, щоб ми не використовували далекобійну зброю в той час, коли Китай – у Росії. Цікаво, у Америки з Росією це так само працює, пане генерале?

Можливо, це і є варіант, як реалізувати ceasefire, про який ще в лютому говорив Президент Трамп. Я готовий надати генералу Келлогу громадянство, все, що потрібно, квартиру… все що потрібно, якщо це спонукатиме Росію до припинення вогню.

Напевно, є можливість і в Китаю, щоб росіяни припинили вбивати. Але світ не побачив бажання Китаю, щоб реалізувати це щодо Росії.

Китай закликав до припинення вогню в цій війні та до нерозширення цієї війни, але Путін нічого не зробив. І це не заважає Китаю гостинно приймати Путіна та говорити з ним про найголовніше – довголіття.

Можливо, у Путіна є певна повага до Індії. Його слова про це начебто свідчать.

Але й заклики Індії до припинення війни й заяви, що наше століття – не час для війни, Росія теж проігнорувала. І це стосується всіх інших у світі.

Хоч би хто це був, росіяни не припиняють убивати за його присутності чи уваги.

Але чи довго може зберігатись увага Америки та Президента Трампа до цієї війни й необхідності її завершення? Чи довго Америка буде підтримувати наш захист від російських ударів? Чи заплющить очі світ на те, що Путін хоче й далі воювати? А він хоче.

Не сумніваюсь, що Путін шукав відповідь на ці та інші подібні питання. І те, що він обрав продовження війни, чітко говорить, яка його відповідь.

Путін не вірить у Європу, в Америку і загалом у Захід. Саме тому Росія воює.

Путін вірить у Китай, в Іран, у Північну Корею. І тому він шукає стратегічних угод саме там.

Путін робить ставку на те, що гроші підточать усіх, до речі, – і слабких, і сильних. Він вірить, що гроші дадуть йому змогу купити собі пробачення – за все. У принципі, це і є його план: спробувати купити пробачення. І продовжувати війну.

Питання головне: хто покупець?

Дорогі друзі!

Фактично кожен день ставить перед усіма нами такі питання – вони різні. Іноді неприємні, некомфортні, на які, схоже, багато хто у світі не збирається справді відповідати.

І саме з таких питань про деталі складається, на мій погляд, і головне питання сьогодення: як закінчити війну?

Дев’ятнадцять російських дронів проти Польщі з території двох держав – України та Білорусі у період російських військових навчань у Білорусі. Цілеспрямований удар. Країни НАТО піднімають бойову авіацію. Кілька днів минуло, і це поступово перестає бути темою. А які наслідки для Росії? Давайте відверто: жодних.

За день до нападу на Польщу росіяни вбили 25 людей у селищі Ярова на Донеччині – звичайні люди, літні люди, вони прийшли отримувати пенсію. Це саме ті мешканці Донбасу, про яких Росія каже, що вона їх рятує. Вона їх убиває. Це саме та земля, яку Росія хоче забрати, щоб начебто «урятувати» – урятувати від життя. Саме так. Росія не залишає на Донбасі нічого, крім могил та руїн. Звісно, ми завдаємо ударів у відповідь. Питання: а що роблять інші?

А трохи більше ніж за тиждень до Ярової російський прапор майорів на кінофестивалі у Венеції. Двадцять восьмого серпня росіяни завдали жорстокого удару по Києву – діти загинули, хто пам’ятає, загалом більш ніж 20 людей були вбиті – це тільки тут, у Києві. Але… Це не завадило російському прапору потрапити на один із провідних світових мистецьких заходів. Бо мистецтво начебто поза політикою, поза війною. Мистецтво – для живих на фестивалях, а не для мертвих в українських містах, українських селах після чергових російських ударів. Як можна винагороджувати росіян за війну тим, що їх знову приймають у світі, начебто нічого не сталось?

Потрібні сильні відповіді. Сильні відповіді.

Ціль Путіна – це окупація всієї України. І хай би що він комусь говорив, зрозуміло: він так розкрутив свою машину війни, що просто не зможе її зупинити, якщо не змусити його змінити цілі, його особисті цілі змінити фундаментально.

Комусь може здаватися, що обміни територіями чи спроба спокусити Путіна відновленням торгівлі з Америкою чи світом начебто може зупинити цю війну. Це не так.

Російська машина війни зупиниться тільки тоді, коли у неї закінчиться пальне.

І Путін почне її зупиняти сам, коли відчує дійсно, сам відчує, що ресурси для війни будуть закінчуватись.

Саме тому так принципово, щоб були сильні відповіді на кожне питання, на кожен виклик. Росія має повірити, що Америка, Європа й загалом Захід не дозволять Росії воювати.

Тільки умовляннями Росії, тільки діалогом цього не добитись.

Потрібен дійсно сильний тиск, щоб замість цілі окупувати Україну чи будь-яку іншу країну у Путіна була ціль зберегти свою економіку, свою систему, зберегти своє, заради чого він усі ці роки існує.

Ми не можемо замінити цю голову, але можемо замінити головну ціль.

Ми пропонуємо партнерам і спосіб, як змусити Росію припинити удари, припинити повітряний терор.

Якщо ми разом із партнерами зможемо захищати наш повітряний простір дійсно надійно – і Україну передусім від ударів, і наших сусідів, як Польща чи Румунія, від будь-яких російських загроз у небі, – Путін втратить сенс його війни.

Тільки штурмами на землі Росія не досягне свого, а в морі вони вже втратили можливість оперувати.

Саме Сполучені Штати Америки мають і можуть надати такі системи ППО, таку якість і, головне, таку кількість бойових літаків, щоб у межах багатокомпонентної системи захисту передусім неба ми змогли – разом із партнерами у Європі – зупинити терор Росії.

І це точно примусить Росію до закінчення війни.

Тим більше сам Путін підказує своїми діями, що це варто зробити.

Саме такий має бути справді сильний висновок після російських дронів на Польщу. Росія завжди намагається скористатись якимось дефіцитом – і зокрема дефіцитом безпеки. Було би правильно цей дефіцит заповнити дійсно ефективною безпековою співпрацею американців та європейців.

Саме із цією метою ми створюємо нову систему гарантій безпеки – на основі нашої сильної армії. Дякую вам, воїни сильної української армії – частини європейських сил безпеки.

Коли ми говоримо про гарантії безпеки для нас в Україні, насправді це – гарантії безпеки для всіх у Європі. Це вже очевидна річ. Тепер уже навіть банальна. Але це повинно звучати знову й знову, щоб наповнити цю систему реальним змістом. І я вдячний усім партнерам, хто нам допомагає.

Ми повинні знайти спосіб так вплинути на Китай, щоб вони застосували свій вплив на Росію заради закінчення війни. Росія все одно вже не перестане бути постачальником сировини для Китаю та політично залежною від Китаю – такий вони обрали собі шлях і надто багато пройшли по ньому. Але треба знайти відповідь, як мотивувати Китай стати на шлях без війни. І це теж багато в чому залежить від сили Америки та Європи, від сили «сімки».

І одне з ключових питань – ізоляція Росії. Це те, що повинно зберігатись обов’язково. Санкції працюють зокрема на це. Тарифи мають працювати зокрема на це. Російські активи треба конфіскувати зокрема для цього. Важливо, щоб і принциповість працювала – у політичних питаннях, у культурних питаннях, у спортивних – у всіх. Ставка Росії на гроші – на віру Путіна, що він купить все і всіх, – не повинна спрацювати.

Чи можливо це? Так. Якщо світ дійсно хоче, щоб війна закінчилась.

Віддати Путіну ту чи іншу землю України, щоб він зупинив війну, – такого не буде. І це не рішення. Це пауза. Як після 2008-го та Грузії. Як після 2014-го й Криму та Донецька.

Нам потрібне гарантоване завершення війни. Потрібна гарантована безпека для нас, для України, для українських дітей. Нам потрібна гарантована відповідальність Росії за те, що вона зробила проти України, проти українців, проти наших українських дітей.

Я дякую всім, хто нам допомагає цього досягти. Хто підтримує наш захист. Хто працює разом з нами, щоб Україна та вся Європа були сильними. І хто допомагає нам у відносинах із Президентом Трампом та загалом Сполученими Штатами Америки. Тільки разом ми зможемо досягти миру. І тільки якщо будемо сильно відповідати на всі питання щодо цієї війни. Сильно. Для того щоб цілі змінились. Дякую.

Слава Україні!