“Санкції – один із небагатьох реальних інструментів, які є у світу, щоб схилити Росію до серйозних переговорів.”, — write: www.president.gov.ua
Шановні друзі!
Радий вас усіх бачити і вдячний за вашу підтримку України та українців.
Емманюелю, ще раз дякую за те, що приймаєте нас тут, у Франції, і в ширшому сенсі – за підтримку цього робочого формату.
Кіре, я також хочу подякувати вам особисто за вашу відданість справі й за важливі зустрічі, які ви провели у Великій Британії, – ваша підтримка справді дуже цінна.
Перше – поговорімо про нинішню ситуацію.
Як ви всі бачите, війна все ще триває, і це відбувається лише з вини Росії. Їхня позиція проста – продовжувати війну, продовжувати атакувати та затягувати дипломатію. Зараз на столі є пропозиції США, зокрема щодо повного й безумовного припинення вогню. Ми погодилися на це. Але, звісно, Росія відмовилася й висунула купу абсурдних умов, яких ніхто не просив.
Те саме з ідеєю припинення вогню в Чорному морі – Росія намагається нав’язати нашим партнерам свої умови, але ці умови нереалістичні. Зняття санкцій із Росії зараз стало б катастрофою для дипломатії.
Санкції – один із небагатьох реальних інструментів, які є у світу, щоб схилити Росію до серйозних переговорів. Що ще є, окрім санкцій? Якщо санкції буде послаблено і Росія порушить угоду, процес повернення санкцій буде неймовірно повільним і складним. І до того часу багато хто просто перестане вірити, що санкції справді працюють.
Росія занадто часто порушує свої обіцянки – ми не можемо робити кроки їм назустріч, доки вони реально не зміняться. Санкції мають діяти доти, доки триватиме агресія та окупація. Я прошу всіх вас не втрачати рішучості й працювати з іншими нашими партнерами над збереженням тиску на Росію.
Водночас нам потрібна постійна підтримка нашої оборони та стійкості. Ось чому всі конкретні рішення на підтримку України такі важливі – і на державному рівні, як-от ваші державні пакети підтримки, і через спільні оборонні й фінансові ініціативи, передусім на рівні ЄС. Прошу вас і надалі підтримувати ці зусилля згідно з нашими спільними інтересами.
Кожен день в Україні – це російські бомби, дрони, постійні ракетні загрози. Ситуація на лінії фронту все ще дуже складна. Стабілізація на фронті – це надійна основа для дипломатії. Нам вдалося стабілізувати ситуацію на Донеччині, і ми продовжуємо операції в російській Курській області, щоб захистити наші східні райони. За даними нашої розвідки, Росія готується до нових наступів на Сумську, Харківську та Запорізьку області. Вони затягують переговори й намагаються втягнути США в нескінченні, беззмістовні дискусії про фальшиві «умови», щоб виграти час, а потім спробувати захопити ще більше земель. Путін хоче вести переговори про територію із сильнішої позиції. Він думає лише про війну. Отже, наша робота – всіх нас – це оборона в найширшому розумінні цього слова. Тобто продовження військової допомоги, але, окрім того, ми потребуємо інвестицій, більше спільних проєктів, більше спільного виробництва, більше локалізації, усього, що спрямоване на масштабування та розвиток нашого оборонного виробництва – від снарядів до безпілотників і ракет. Європі потрібно все можливе для власного захисту. Розгляньмо сьогодні, які оборонні напрями з погляду підтримки та виробництва є найбільш корисними. Це 5 мільярдів євро на артилерійські снаряди для нашої оборони цього року. І це фінансування треба знайти вже зараз. Також – системи протиповітряної оборони й ракети. Далі – наше внутрішнє виробництво. Є речі, які ви можете виробляти у ваших країнах, а є те, що ми можемо локалізувати в Україні. Наша оборонна промисловість в Україні недофінансована приблизно на 20 мільярдів євро. Ми вважаємо, що це можна закрити коштом російських активів. І це необхідно зробити.
Другий момент.
Нам потрібні чіткі оперативні рішення і спільне бачення майбутньої системи безпеки. Очевидно, що сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки. Тому ми маємо будувати все навколо цього: наші Збройні Сили, їхнє оснащення, технології, ефективність – це основа. І на додаток до цього ми маємо визначити, як діятимуть сили наших партнерів на українській землі, у небі й на морі. Наша коаліція охочих і спроможних партнерів уже працює як у політичному, так і у військовому плані. Я вдячний Франції, Великій Британії та всім причетним за щире прагнення допомогти нам у розбудові довготривалої безпеки. І зараз, під час цієї зустрічі, під час майбутніх військових переговорів і в усіх наших обговореннях тут, у Європі, і з іншими партнерами, зокрема зі США, ми маємо відповісти на деякі дуже конкретні запитання. Які країни будуть залучені на землі, у небі й на морі в Україні? Де саме розміщуватимуться ці сили? Якою буде чисельність і структура цих сил? Якими будуть їхні процедури реагування у разі виникнення загрози? І коли наша коаліція фактично розгорне сили в Україні – коли почнеться перемир’я чи коли війна повністю закінчиться і буде досягнуте врегулювання?
Нам потрібен один чіткий план – план, на який ми всі погодимося і який почнемо втілювати в життя, – на основі тих варіантів і планів, які вже були обговорені з вами і є для вас доступними. Ми хочемо запросити невелику групу людей – ваших представників – в Україну, щоб разом розробити цей план.
Ще раз дякую всім за підтримку.
Слава Україні!