“Як зробити швидке кредитування якісним і відповідальним?”, — write: epravda.com.ua
Ще кілька років тому на ринку небанківських фінансових послуг була маса зловживань і колекторського дикунства. Тоді українці клювали на привабливу рекламу, позичали кошти у фінкомпаній під шалені відсотки, а далі потрапляли в борговий зашморг і під тиск колекторських компаній.
Тепер ситуація змінилася суттєво і на краще, але з’являються все нові й нові виклики. Застаріло регулювання діяльності бюро кредитних історій, а дикий ринок запозичень перекочував у крипту.
Трішки історії Через відсутність належного регулювання в цій сфері тривалий час сектор небанківських фінпослуг був широким полем для безкарної діяльності несумлінних учасників ринку та навіть відвертих шахраїв. Від них потерпали всі: і пенсіонери, й люди з ігровою та іншими залежностями, які хотіли позичити “швидкі гроші”, й ті, хто гроші взагалі не позичав – їхніми даними скористались зловмисники.
У 2021 році Верхова Рада прийняла так званий “антиколекторський закон“, що забороняє шантажувати боржників, надокучати їх родичам. Зрештою телефонний терор колекторів практично припинився. Діяльність колекторських компаній було впорядковано. Гуляйполе на ринку швидких кредитів тепер регулює Національний банк, який попереджає, штрафує, а за суттєві порушення й викидає з ринку неслухняних колекторів.
На черзі був новий виклик. Дуже часто потенційному позичальнику у своїх рекламних матеріалах фінансові компанії не надавали повної інформації про справжні відсотки, тобто ціну їхніх швидких позик. Самі ж відсотки подекуди сягали кількох сотень в місяць. Ми з НБУ виправили і це – розробили і спільно добилися прийняття у 2023 році закону, завдяки якому тепер денна ставка має стелю – 1%, а оманлива реклама потрапила в бан.
З останніх прикладів того, як це працює на практиці: в лютому 2025 року НБУ виявив системні порушення вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг з боку ТОВ “ФК “Технофінанс”. Ця компанія впровадила такий продукт споживчого кредитування, відповідно до реальних умов якого денна процентна ставка перевищує граничний розмір в 1%, визначений законом. Відтак, Нацбанк застосував до неї захід впливу – штраф на суму 1,2 млн грн.
Поряд з ортодоксальними зловживаннями на ринку фінансових послуг, де Нацбанк отримав батіг, яким нещадно бʼє зловмисників, зʼявились і більше вишукані схеми – маскування кредитів під операції з криптоактивами, наприклад.
Аби дати можливість регулятору реагувати і на різні екзотичні незаконні практики на піднаглядному йому ринку в лютому 2024 року зареєстрували законопроєкт, який запроваджував можливість Нацбанку застосовувати професійне судження при здійсненні нагляду. Вже в жовтні проєкт став законом, завдяки якому Нацбанк тепер не спить і ловить за руку негідників.
Так, до прикладу, онлайн-сервіс BitCapital створив незаконну схему надання коштів у кредит, маскуючи свою діяльність під операції з криптоактивами. НБУ перевірив діяльність компанії і як наслідок саме завдяки вказаним нормам про наявність у нього повноважень застосовувати професійне судження визнав у правочинах, що укладаються на сервісі BitCapital, наявність ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит і заборонив установі Golden Interest Group Limited надання споживачам на сервісі BitCapital послуг, які містять ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит.
Заразом регулятор виявив системні порушення установою законодавства: перевищення граничної денної процентної ставки; недотримання законодавства про захист прав споживачів у частині вимог до договорів та відображення повної вартості кредиту; інформаційну непрозорість та введення в оману щодо умов кредиту; відсутність обов’язкової інформації до розкриття на вебсайті тощо.
Тобто, мова йде про системну боротьбу за права позичальників та протидію шахрайству і введенню в оману споживачів таких послуг. Законодавчі зміни працюють. І це очевидний результат наведення порядку в галузі.
Трішки факапів На жаль, норма в згаданому законопроєкті, спрямована на те, щоб Національна поліція невідкладно отримувала всю інформацію щодо платіжної операції, якщо така платіжна операція мала ознаки кримінального правопорушення, не пройшла під час розгляду в залі.
За даними Кіберполіції із кишень наших громадян до шахраїв перетекло більше 6 млрд грн тільки в два перші роки великої війни. Ця цифра росте в геометричній прогресії щорічно.
З цим терміново треба було щось робити і ключ до цього “щось” – це можливість Нацполу за гарячими слідами затримати шахраїв. А для цього Нацпол мав бачити, кому пішли кошти. Утім, Верховна Рада цю норму не підтримала. Хоча ми не пропонували давати Нацполу доступ до банківської таємниці, там був чіткий перелік даних, що дозволяв відстежувати операції: геолокація, номер банкомату зняття готівки тощо.
Трішки безглуздя і безвідповідальності Рішучі реформи, які ми розпочали, щоб привести ринок кредитування до ладу розбиваються об купол Верховної Ради. Зокрема, там не вистачило голосів на завершальний акорд – ухвалення в першому читанні нового закону про кредитну історію. Його відправили на всенародне обговорення. Що б він нам приніс?
Покращення обміну інформацією між бюро кредитних історій, яких в країні декілька, та кредиторами. А також забезпечення цільового використання кредитної історії лише для оцінювання кредитоспроможності, управління ризиками та ідентифікації клієнтів.
Зокрема, ним вводиться обов’язок регулярного оновлення інформації про виконання грошових зобов’язань; запроваджується ефективний механізм взаємодії між позичальником та кредитором для цілей виправлення недостовірної інформації в кредитній історії; передбачено визнання недійсними кредитних правочинів, укладених всупереч поданій до бюро кредитних історій заяві споживача про його небажання кредитуватися.
Окремо хочу наголосити на вирішенні проблеми жахливих злочинів, подібних до тих, що сталися у Дніпрі, де шахраї викрадали гроші з рахунків загиблих військових.
Ми пропонуємо автоматизувати надання банкам і іншим фінансовим установам відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян через систему “Трембіта”. Підкреслю: проєкт був попередньо підтриманий як регулятором, бюро кредитних історій і представниками кредиторів на робочій групі 10 січня 2025 року та є важливим елементом реформ, зазначених у пункті 64 Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Але, перефразовуючи класиків: обговорення так обговорення! Законопроєкт буде оприлюднено в “Голосі України”, після чого ми назбираємо зауважень, проведемо комітет і знову винесемо його в зал.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.