Як monobank, Rozetka та “Нова пошта” досягли успіху з мінімумом ресурсів

В сучасному бізнесі капітал генерують не ті, хто більше працює, а ті, хто розумніше використовує доступні ресурси. Ця стратегія, яку ще називають “ресурсним левериджем”, кардинально змінює правила гри. Чого лише варті наступні факти:

• імперія Uber оцінюється понад 150 млрд дол., але компанія не володіє жодним автомобілем;
• ринкова капіталізація Airbnb досягла 75 млрд дол., не володіючи жодним з готелів;
• Meta перетворилася на один із найдорожчих брендів світу, використовуючи контент, який створюють безпосередньо користувачі соцмереж;
• банки примножують свої активи, оперуючи чужими грошима, а не власними.

Який можна зробити з цього висновок? Його чітко сформулювали в компанії EY. За їхніми даними, бізнеси які опанували концепцію “використання чужих ресурсів”, щорічно збільшують прибутки в середньому на 4%.

Якщо проаналізувати успішні бізнес-стратегії, можна виділити чотири основні моделі ресурсного левериджу.

Українські чемпіони “ресурсного левериджу“ Стратегія використання сторонніх ресурсів успішно працює і в українських реаліях.

Мonobank: банк без банку

Monobank – блискучий приклад ресурсного левериджу в Україні. Ця історія почалася у 2017 році, коли група колишніх топ-менеджерів “ПриватБанк” вирішила створити новий банківський бренд… але без власного банку.

Можна було б інвестувати сотні мільйонів у створення установи “з нуля”, але команда Fintech Band обрала інший шлях:

• Використали чужу ліцензію – замість проходження складної процедури отримання банківської ліцензії, команда створила партнерство з Universal Bank.
• Реалізували модель без відділень – дорогу з точки зору видатків мережу відділень замінили мобільним додатком і доставкою карток.
• Мінімізували початкові інвестиції – запуск проєкту оцінюється в 9 млн дол., що мізерно у порівнянні із запуском традиційного банку.
• Користуються сторонньою інфраструктурою – для видачі карток команда організувала мережу партнерських точок по всій Україні.

Результат: за перші 2,5 роки monobank залучив 2 мільйони клієнтів, а нині обслуговує понад 9 мільйонів користувачів. Вартість залучення одного клієнта на початку становлення банку виявилась меншою за 5 дол., тоді як традиційні банки витрачали на це 100-200 дол.

“Нова пошта”: максимальна віддача з мінімальних інвестицій

“Нова пошта” – ще один приклад українського бізнесу, коли команда стартувала з мінімальними ресурсами, але спромоглася створити компанію національного масштабу.

Декілька стратегій ресурсного левериджу від її засновників В’ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка:

• Мінімальні початкові інвестиції – у 2001 році вони запустили бізнес усього з 7000 дол – суми, якої вистачило на оренду невеликих офісів у трьох містах та стареньку “Славуту” для перевезень.
• Використання чужих контактів замість реклами – почали з “телефонного бізнесу” – обдзвонювали потенційних клієнтів, використовуючи наявний бізнес-нетворк.
• Франчайзингова модель масштабування – заради швидкого розширення без великих капіталовкладень компанія впровадила франчайзингову модель, яка дозволила збільшити мережу до понад 8700 відділень, використовуючи інвестиції партнерів.
• Криза як можливість – у 2008 році, коли більшість компаній “зачаїлися” через фінансову кризу, “Нова пошта” пішла ва-банк, активно розширюючи мережу, і за два роки збільшила кількість відділень з 80 до 140.
• Кадровий леверидж – компанія створила “Корпоративний університет”, який підбадьорював звичайних робітників швидко крокувати кар’єрними сходами (як у випадку з Євгеном Тафійчуком, який подолав шлях від вантажника до операційного директора).

Сьогодні “Нова пошта” – це не просто компанія, а повноцінна екосистема з різноманітними сервісами, включаючи міжнародні перевезення, логістичні послуги та фінансові операції.

Стара “Славута”, з якої розпочався бізнес закарбована на постаменті біля Київського інноваційного терміналу як символ того, що для старту великого бізнесу не обов’язково мати великі ресурси – достатньо вправно використовувати ті, що є.

Психологічні бар’єри на шляху до ресурсного левериджу Чому не всі підприємці використовують цю стратегію? Дослідження виявили чотири ключові психологічні перешкоди:

• “Я маю все контролювати” – страх втратити контроль змушує багатьох бізнесменів зосереджуватися лише на власних ресурсах, обмежуючи потенціал зростання компанії.
• “Спочатку – собі, потім – іншим” – хибне переконання, згідно якого спочатку потрібно досягти успіху самостійно, перш ніж залучати сторонні ресурси.
• “Це не працює в моїй галузі” – переконання в тому, що бізнес – “особливий” і не корелює зі стратегією левериджу.
• “Я не знаю потрібних людей” – обмеження соціального нетворку до кордонів “свого кола”, що зменшує доступ до різноманітних ресурсів.

Стратегія побудови зв’язків, які примножують багатство Використання ресурсного левериджу пов’язано із розвитком мережі контактів:

• Визначте свою унікальну цінність – чим ви можете бути корисні потенційним партнерам (досвід, знання, контакти).
• Складіть карту ресурсів – визначте 10 ключових ресурсів, які можуть прискорити ваше зростання, та осіб, які мають до них доступ.
• Робіть перший крок – пропонуйте допомогу і цінність іншим до того, як попросите про щось навзаєм.
• Інвестуйте у відносини – підтримуйте зв’язок і допомагайте своїм контактам, не очікуючи негайної вигоди.
• Створюйте систему обміну – встановіть чіткі “правила гри”, аби всі сторони отримували вигоду.

П’ять рівнів ресурсного левериджу: від України до глобального бізнесу Аналізуючи історії успіху monobank, “Нової пошти” та Rozetka, можна виділити п’ять рівнів ресурсного левериджу, які використовують успішні компанії. Кожен наступний рівень відкриває більші можливості для зростання.

Рівень 1 – використання наявних ресурсів. Основний принцип – продавати те, чим не володієш: Rozetka торгує товарами, які не виробляє, “Нова пошта” починала з однієї “Славути” і орендованих офісів, Uber залучає автомобілі приватних водіїв, а Airbnb здає в оренду чужі квартири.

Рівень 2 – використання інфраструктури. Основний принцип – розбудовувати бізнес на існуючій інфраструктурі: monobank використовує банківську ліцензію Universal Bank, Rozetka розвивалася як онлайн-платформа без власної роздрібної мережі, а “Нова пошта” використовує франчайзингові відділення, побудовані партнерами.

Рівень 3 – використання людських ресурсів. Основний принцип – залучати знання, експертизу та зв’язки інших людей: “Нова пошта” залучає франчайзингових партнерів не лише для відкриття відділень, але й для залучення клієнтів у нових регіонах, monobank використовує вірусний маркетинг і рекомендації клієнтів, а Rozetka залучила до партнерства десятки тисяч продавців, які приводять своїх клієнтів.

Рівень 4 – використання фінансових ресурсів. Основний принцип – залучати зовнішні інвестиції для зростання: Rozetka кошти залучила кошти від фонду Horizon Capital для прискорення розвитку, “Нова пошта” використовує інвестиції франчайзинг-партнерів, а monobank використав початкові інвестиції від Сергія Тігіпка.

Рівень 5 – використання кризових ситуацій. Основний принцип: перетворювати кризи на можливості: Rozetka під час кризи 2008-2009 років збільшила закупівлі в той час, як конкуренти їх скорочували, “Нова пошта” активно масштабувалась під час фінансової кризи 2008 року, а monobank з’явився після банківської кризи, зумівши запропонувати альтернативу традиційним банкам.

Ці п’ять рівнів – це не просто теорія, а реальні стратегії, які використовують найуспішніші компанії в Україні та світі. Щоб максимізувати ефективність бізнесу, прагніть поступово освоювати всі рівні ресурсного левериджу.

Цифрова революція: нові можливості для ресурсного левериджу Сучасні цифрові технології відкривають безпрецедентні можливості для використання “чужих ресурсів”:

• API-економіка дозволяє інтегрувати функціонал інших компаній у власні продукти.
• Хмарні технології забезпечують доступ до обчислювальних потужностей без капітальних витрат.
• Платформи фріланс-фахівців допомагають залучати таланти з усього світу без офіційного найму.
• Соціальні мережі спрощують пошук і встановлення зв’язків із потенційними партнерами.

Компанії, які активно користуються цими можливостями, демонструють на 40% вищу продуктивність.

Час змінити мислення: практичні кроки Використання стратегій ресурсного левериджу – це не просто теорія, а реальний шлях до створення успішного бізнесу в сучасних умовах. Ось практичні кроки, з яких варто почати:

Крок 1 – переосмисліть ваші потреби в ресурсах.

Запитайте себе: “Чи справді мені потрібно володіти всіма ресурсами для свого бізнесу?” Якщо ви плануєте відкрити ресторан, чи обов’язково купувати приміщення? Можливо, краще орендувати або використати модель dark kitchen (кухня суто для доставки).

Крок 2 – визначте ключові активи вашого бізнесу.

Успішні компанії зосереджуються на своїх унікальних перевагах, а все інше отримують через партнерство: monobank сконцентрувався на клієнтському досвіді та мобільному додатку, Rozetka – на онлайн-платформі та маркетингу; “Нова пошта” – на логістиці та сервісі.

Крок 3 – шукайте партнерів замість постачальників.

Замість того, щоб просто купувати товари чи послуги, шукайте стратегічних партнерів:

• запропонуйте постачальнику модель розподілу прибутку замість фіксованої оплати;
• залучіть партнерів, які здатні інвестувати у ваш спільний проєкт;
• розгляньте франчайзингову модель для швидкого розширення.

Крок 4 – використовуйте цифрові платформи.

Digital-інструменти дозволяють масштабувати бізнес з мінімальними витратами:

• використовуйте існуючі маркетплейси замість створення власного інтернет-магазину;
• користуйтеся хмарними сервісами замість придбання власних серверів;
• залучайте фрілансерів замість розширення штату.

Крок 5 – дійте, коли інші вагаються.

Кризові періоди – найкращий час для зростання:

• заздалегідь підготуйте резервний капітал для інвестицій під час економічних спадів;
• аналізуйте реакцію конкурентів на кризу – адаптуйте вдалі рішення і скористайтеся прорахунками.
• шукайте можливості для придбання активів за зниженими цінами.

Починайте вже сьогодні. Проаналізуйте свій бізнес (або бізнес-ідею) та визначте три ресурси, які ви можете отримати через партнерства замість прямих інвестицій. Розробіть план дій, як залучити ці ресурси протягом наступних 3-6 місяців.

Історії становлення monobank, “Нова пошта” та Rozetka доводять: в Україні можна створити багатомільйонний бізнес, навіть якщо ви не маєте великого стартового капіталу. Головне – правильно використовувати доступні ресурси та можливості.