Як Україна відновлює і оберігає ліси під час війни

WebFont.load({ google: { families: [“Lato:100,100italic,300,300italic,400,400italic,700,700italic,900,900italic”] }});
!function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document);

(function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:
new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],
j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=
‘https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);
})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′);

window.dataLayer = window.dataLayer || [];
function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’, new Date());
gtag(‘config’, ‘G-RTM56J60G5’);

Як Україна відновлюєі оберігає ліси під час війни

спецпроєкт

11 червня 2025

Чотири роки тому 7 червня 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ про старт проєкту “Зелена країна”.

“Ми розпочинаємо проєкт «Зелена країна». Одразу скажу – це не політичний, а суто екологічний проект для природи й довкілля”, – заявив Володимир Зеленський.

В Україні один з найнижчих в Європі показників лісистості – 15,9% (від 3,7% в Запорізькій до 51,4% в Закарпатській областях). У Польщі, Німеччині лісистість понад удвічі більше. Нестача лісів негативно впливає на біорізноманіття – рослинний і тваринний світи. Зменшення лісового покриву призводить до зневоднення або забруднення водойм, оскільки ліси утримують та фільтрують воду, зберігають її якість. Дефіцит лісів означає високу вразливість країни до змін клімату.
Програма “Зелена країна” поставила за мету за три роки висадити мільярд дерев, а також збільшити площу лісового фонду – за 10 років на 1 млн га.

“Це – надзвичайно важлива програма, яка сприяє досягненню кліматичних цілей, відповідно до Європейської зеленої угоди і євроінтеграційних зобов’язань України”, – розповів ЕП голова комітету Верховної ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

До війни лісівники встигли провести лише осінню лісокультурну кампанію 2021 року. У лютому 2022-го почалось повномасштабне вторгнення.

“Після 24 лютого 2022 року ініціатива Президента України набула нового сенсу – відновлення лісів. Попри російську збройну агресію, окупацію та замінування українських лісів, виконання програми не зупинялось. Ліси висаджували на безпечних та розмінованих територіях”, – повідомили в пресслужбі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля). 

Неймовірно, але під час війни “Зелену країну” не лише не зупинили, але змогли реалізувати. В “Лісах України” запевняють, що до кінця 2025 року в Україні таки буде створений мільярд дерев. Навіть незважаючи на те, що в зоні бойових дій на тимчасово окупованих територіях опинився понад 1 млн га лісового фонду.
Наразі вже висаджено 821,5 млн шт. нових дерев, що становить 82,1% від запланованого, свідчать дані сайту “Зелена країна”.

далі у матеріалі:

I

Лісова реформа

II

Відновлення лісів на Півдні

III

“Зелена країна” на деокупованих територіях

IV

Створення лісів нової якості

V

Мережа лісонасіннєвих центрів

VI

Природне лісівництво у Карпатах

VII

Співпраця з громадами – площі для залісення

VIII

Збереження самосійних лісів

XI

Нерозподілені ліси

X

Протидія пожежам

XI

“Зелена країна”: виклики на майбутнє

Лісова реформа
У спадок від СРСР Україні дісталась лісгоспна модель управління лісовим господарством. Самі господарюємо, самі себе контролюємо. У держлісгоспах процвітали корупція та неефективність – деякі господарства в ресурсних регіонах непогано заробляли, але сумарно система працювала у збиток, збагачуючи скоріше чиновників та місцеві еліти. Наразі, дивлячись на рекордні прибутки “Лісів України”, це складно уявити, але держава роками виділяла субсидії на підтримку галузі.
В 2020 році від пожеж вигоріло 75 тис. га лісів – стало остаточно зрозуміло, що лісгоспна модель не здатна реагувати на актуальні виклики. Країна втрачає в рази більше лісу, ніж створюємо, про який мільярд дерев може йтись?

В кінці 2021 року Кабмін приймає державну стратегію управління лісами до 2035 року. Концепція передбачає збільшення лісистості території України до 18% ( + приблизно 1 млн га, що відповідає “Зеленій країні”). Також планується реформа – створення замість лісгоспів спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства (у перспективі акціонерне товариство із 100% власністю держави). На щастя, Україна не вигадувала велосипед – аналогічну реформу в кінці 90-х провела Латвія.

Зміни реалізуються в кінці 2022 року – функція контролю переходить новоствореним міжрегіональним управлінням Держлісагентства.
Господарювати починає ДП “Ліси України”, до якого приєднують 150 лісгоспів (спочатку вони стають філіями нового підприємства, 2025 року їх остаточно ліквідовують як структурну одиницю).
В ДП “Ліси України” кажуть, що централізували управління, перевели реалізацію лісоматеріалів на спеціалізовані біржі, основні закупівлі перейшли на Prozorro. Штат господарств уніфікували, скоротивши величезну кількість зайвих адміністративних посад. Закрили власні цехи переробки, які існували лише завдяки преференціям. Почали реалізацію через ФДМУ непрофільних збиткових активів.
У підприємства з’явилась внутрішня безпека, і тепер кожна господарська діяльність по декілька разів на рік проходить комплексну перевірку. Тож практично всі порушення, зловживання, про які повідомляють правоохоронці, виявляться “Лісами України”.

Порівняно з лісгоспами, “Ліси України” на порядок збільшили рентабельність, генеруючи річний прибуток приблизно у 3,5 млрд грн на рік. Цього року фінансові показники продовжують зростати. Як повідомив голова наглядової ради “Лісів України” Олексій Кучер, у I кварталі 2025 року прибуток держкомпанії зріс на 50% до 1,24 млрд грн.

Одночасно на рівні Держлісагентства, Міндовкілля, Кабміну, активно тривала робота з формування цифрового наскрізного ланцюгу прослідковуваності руху деревини від заготівлі до експорту. В 2022 році всіх лісокористувачів зобов’язали вносити дані в Електронну систему обігу деревини (ЕОД). В 2023 році в Україні запровадили електронний лісорубний квиток та сертифікат походження деревини. З 2024 року в товаро-транспорту накладну (ТТН) почали додавати зображення завантаженої на автомобіль деревини.
Цифровізація сприяла збільшенню прозорості ринку деревини та детінізувала колосальний фінансовий потік, який проходив повз офіційні рахунки лісгоспів.
У державного лісового господарства з’явились ресурси для більш ефективного збереження лісового фонду, інвестицій у його відновлення та розширення.

“У цілому реформування лісового господарств включає як реформування управління лісовим господарством, так і посилення боротьби із незаконними рубками, збереження та збільшення площ лісів за рахунок переведення до лісового фонду самозаліснених ділянок, впровадження механізмів отримання достовірної інформації про ліси, зокрема шляхом проведення інвентаризації лісів, цифровізація галузі”, – зазначили в Міндовкілля. 

Відновлення лісів на Півдні
Одним з важливих напрямів “Зеленої країни” стало відновленні лісів Півдня України. Південні лісгоспи завжди були дотаційними. Десятиліттями лісовим господарством регіонів не займались, тоді як зміни клімату нещадно руйнували вже існуючі ліси.
Щорічно в Одеській та Миколаївських областях висаджували не більше 200-300 га нового лісу, що дуже мало. Для прикладу, Ізмаїльський лісгосп останній раз висаджував ліс у 2018 році. Висадив 3 га. Люди у лісгоспах працювали на півставки або навіть на 0,25. Для висадки не було ані культиваторів, ані трактористів, кажуть в ДП “Ліси України”.

Масштабна компанія по відновленню лісів на Півдні розпочалась у 2023 році. У її рамках ДП «Ліси України» збільшили площу висадки в двадцять разів. У період за 2023-2024 роки висаджено 5,16 тис га лісу. Восени 2024 вперше висаджено сіянці із закритою кореневою системою – 202 тис шт., із них 140 тис сіянців дуба.

Майбутні ліси Півдня України будуть змішаними і складатимуться з більш витривалих та стійких до змін клімату порід, таких як черешчатий дуб вперемішку з кленом, сосною, ясенем, чагарниковими породами.
Місцеві лісівники отримали зарплати, техніку, паливо, посадковий матеріал. Програма розвитку лісів Півдня планується, як довгострокова – це один з головних пріоритетів, запевнили в ДП “Ліси України”. Вкриту лісом площу двох областей (Одеської і Миколаївської), яка у 2023 році не перевищувала 140 тис. га, планується збільшити в рази.

“Екстремальна спека і тривалі посухи вбивають лісовий фонд південних областей. Протистояти глобальним змінам клімату можна лише створюючи нові, більш стійкі ліси. Без лісу Південь поступово перетвориться на пустелю. Може хтось вважає, що це природній процес, природа сама знає, як краще. Але мешканці південних областей і ми, місцеві лісівники, так не вважаємо. Ми бачимо наш край квітучим та родючим, для цього потрібно збільшувати площу лісів”, – зазначив директор Південного лісового офісу ДП “Ліси України” Олександр Грицай.

“Зелена країна” на деокупованих територіях
Ще один важливий пріоритет – ліси на Сході України, які постраждали від бойових дій. До складу ДП “Ліси України” було передано три державних лісгоспи – Ізюмській, Вовчанський та Куп’янский. Ситуація в господарствах була катастрофічною: викрадена, знищена або дуже стара радянська техніка, розбиті контори. Більша частина територій – майже 140 тис. га – заміновно. Рахунки підприємств були заблоковані через заборгованість. Тільки Ізюмський лісгосп мав 57 млн грн боргів по зарплатах, податках, виконавчим провадженням. Місцеві лісівники не могли ані висаджувати ліс, ані боротись з пожежами. Значна частина працівників – тимчасово переміщені особи, які при середній зарплаті 9 тис. грн ще і винаймали житло.
На початку 2025 року приєднавши Харківські лісгоспи ДП “Ліси України” негайно розпочали формувати інвестиційну програму – “лісівничий план Маршалла”, як назвав його в своїй авторській колонці гендиректор державного підприємства Юрій Болоховець. До лісгоспів з інших регіонів передали засоби зв’язку, транспорт, оргтехніку, інструмент для гасіння пожеж. Розпочались процеси підвищення заробітної плати працівникам, було погашено заборгованість. Весною 2025-го року на безпечних ділянках в Ізюмському надлісництві відновили 42,6 гектарів лісу.

До кінця року ДП “Ліси України” приєднає державні херсонські та донецькі лісгоспи, де ситуація не менш гостра ніж на Харківщині.

Створення лісів нової якості
У ДП “Ліси України” підкреслюють, що залісення України в рамках президентської програми принципово відрізняється від радянських практик. Після Другої світової війни ліси масово вирубували, заліснюючи зруби монокультурами – однією породою дерев. У більшості регіонів України це були соснові насадження. Проте суцільні хвойні насадження мають найбільші ризики виникнення та поширення пожеж, що набуває особливого значення в умовах змін клімату. З 90-х років минулого сторіччя внаслідок потепління, зменшення вологості та враження короїдом, почалось масове всихання соснових насаджень.
З цієї причини в рамках програми Президента ДП “Ліси України” висаджує лише мішані – хвойні та листяні насадження (наприклад дуб і сосна), які є більш продуктивні, в яких значно менші ризики виникнення пожеж. У Карпатах замість всихаючих смерекових насаджень відтворюються буково-ялицеві ліси, додаються супутні породи (клен, явір, модрина). Мішані ліси, наближені до природніх, значно кращі з точки зору збереження біорізноманіття.

Мережа лісонасіннєвих центрів

Стандартна технологія висадки лісу, яку використовували лісгоспи, передбачає використання сіянців з відкритою кореневою системою, які вирощують в розсадниках. Під час “Зеленої країни” ДП “Ліси України” почало перехід на більш сучасну технологію – висадку сіянців з закритою кореневою системою (в контейнерах). Вони значно краще приживаються та швидше ростуть (більша енергія росту). Простіше транспортуються та зберігаються (доставляються в інші регіони). Термін садіння здійснюється протягом всього вегетаційного періоду.

Наразі у ДП “Ліси України” функціонує 9 лісонасіннєвих центрів з вирощування сіянців із закритою кореневою системою.

Лісонасіннєві центри мають сучасне обладнання: автоматизовані лінії для висівання, цехи переробки лісонасіннєвої сировини, цехи посіву, теплиці, поля дорощування, цехи упаковки сіянців, приміщення з регульованим кліматом для зимового зберігання сіянців, шишкосушарні.

У 2025 році ДП “Ліси України” планує збільшити потужність центрів на понад 33 млн сіянців на рік.

Природне лісівництво у Карпатах
“Зелена країна” це не лише про площу та кількість сіянців. Програма Президента стала поштовхом для переходу на нові більш сучасні лісогосподарські технології.
Зокрема, минулого року Кабмін анонсував повну заборону (з 2027 року) суцільних рубок в Карпатах.

Зміни стосуватимуться 500 тис. га експлуатаційних лісів ДП “Лісів України” у гірській місцевості Карпатського регіону. Вони більше не зазнаватимуть навіть тимчасової втрати лісового покриву. Підприємство перейде на так звані рубки переформування. З певною періодичністю з ділянок забиратиметься лише частка деревини. В результаті інші дерева розвиватимуться більш активно, постійно триватиме процес природного поновлення. Замість одновікових культур створюватимуться різновікові багатоярусні, до яких лісівники додаватимуть цінні породи.

Перехід потребує дуже значних інвестицій у лісові дороги, техніку, навчання персоналу, актуалізацію матеріалів лісовпорядкування. Але “Ліси України” наголошують, що виділятимуть на це кошти.

“Майбутнє Карпат це здорові, природні ліси, стійкі до змін клімату. Фраза про «лисі Карпати» назавжди залишиться у минулому”, – кажуть в ДП “Ліси України”.  

Співпраця з громадами – площі для залісення
За словами Олега Бондаренка, виконання цільового показника програми “Зелена країна” у частині збільшення площі лісів на 1 млн гектар не менш важлива ніж висадка 1 млрд дерев.

Але де брати площі для залісення?
В “Лісах України” кажуть, що в середньому щорічно висаджують 27 тис. га лісів, проте більша частина припадає на лісовідновлення. За час реалізації “Зеленої країни” підприємство практично вичерпало свій запас вільних територій, придатних для висадки лісу. І це одна з головних викликів для виконання другої частини програми.

“Вільні площі під залісення є у громад. Як правило, це землі запасу. Тому ми постійно працюємо з громадами: за два роки нам під залісення передано 2,8 тис га, хоча заявки нами подані на значно більші території”, – зазначили в ДП “Ліси України”.

Громади не надто поспішають передавати землі під залісення, вважаючи, що з агровиробництва вони отримають більше. Але мотивація громад може змінитись, якщо повноцінно запрацює механізм продажу карбонових сертифікатів. ДП “Ліси України” наразі проводить консультації з декількома міжнародними компаніями, які пропонують послуги з реалізації сертифікатів на європейському ринку. Розрахунки свідчать, що за поточними цінами сертифікатів, власник залісеної території зможе на кожному гектарі заробляти в середньому понад 100 євро на рік. Це значно підвищить так би мовити інвестиційну привабливість лісу.

Збереження самосійних лісів
Збільшенням лісового фонду непомітно займається і сама природа. Покинуті сільгоспугіддя заростають деревами – таких територій по Україні нараховується понад мільйон га.

Правовий механізм ідентифікації та збереження самосійних лісів законодавчо затверджений ще у 2022 році. З того часі лісівники звертаються до громад та місцевих органів влади з пропозицією передавати такі території у державний лісовий фонд, захищаючи їх від вирубки.

“Самосійні ліси потребують догляду, в них часто виникають пожежі, які поширюються на інші лісові угіддя”, – кажуть в ДП “Ліси України”.

Лісівникам вдалось буквально випросити у місцевих громад 29,7 тис га самосійних лісів. Запитів направили на площу в десятки разів більшу.

“У місцевого самоврядування є два шляхи організувати охорону та захист лісу на території громад. Власне комунальне підприємство, яке потребує багатомільйонних витрат (техніка, зарплати працівників, лісовпорядкування, податки, тощо), або передача ділянки у постійне користування ДП “Ліси України”. В другом випадку всі витрати за нами, громада не сплачує ані копійки”, – зазначили у держпідприємстві.

“Це – важлива частина роботи. На жаль, не поодинокі випадки, коли громади або не приймають жодного рішення, або займають вкрай безвідповідальну позицію, не помічаючи лісів на своїй території, дозволяючи розпаювання зайнятих ними земель, нещадні незаконні вирубки. На нещодавньому з’їзді Всеукраїнської асоціації громад, я піднімав це питання і закликав громади до співпраці. Переконаний, що вони мають або запропонувати дієвий механізм для виконання їх зобов’язань в частині збереження і примноження заліснених територій, або активніше передавати їх до ефективного користувача ДП “Ліси України”, – каже Олег Бондаренко.

Нерозподілені ліси
Нерозподілений ліс (землі запасу лісогосподарського призначення, які не надані у власність або користування) – це ще один напрям збереження лісового фонду, на який почали звертати увагу під час реалізації “Зеленої країни”. Це ліси, які не мають визначеного лісокористувача. Таких лісів в Україні близько 800 тис. га. У 2024 році “Лісам України” вдалось приєднати Селянський ліс, розташований поблизу села Воронки у Рівненській області. Це – об’єкт однієї з наймасштабніших незаконних вирубок в історії України. Під час інвентаризації представники держпідприємства зафіксували 500 тисяч пнів. Суму завданих збитків у Селянському лісі оцінили в 3,41 млрд грн, що є антирекордом за обсягами незаконних рубок і за сумою завданої шкоди. ДП “Ліси України” взяли зобов’язання інвестувати у відновлення лісових угідь на Рівненщині 20 млн грн.

“Програма Президента це не лише про садіння та збільшення площі лісового фонду – це про професійний догляд та збереження лісів. Кожна лісова ділянка має бути ідентифікована, захищена, за кожною має стояти відповідальний та ефективний лісокористувач”, – зазначають в ДП “Ліси України”.

Загалом підприємством вже зареєстровані речові права на 20,6 тис га нерозподілених лісів (включно з селянським лісом).

Протидія пожежам
Висаджувати ліс, не дбаючи про його збереження – марна праця. Тому паралельно із “Зеленою країною” відбувається посилення системи протидії пожежам.

Значно удосконалена система моніторингу: лісівники отримують дані дистанційного зондування із термального поля зі супутників, а також використовують систему пожежних веж (майже 500 по всій Україні), з яких більшість обладнана телевізійною системою спостереження за лісовими масивами.

Закуповується техніка для швидкого реагування – зокрема, лісопожежні модулі на базі пікапів, які дозволяють якнайшвидше дістатись до місця загоряння. У лісової охорони з’явились мотоцикли, ранцеві вогнегасники, моторні човни, щоб діставатись до лісових масивів на островах.

Нові більш потужні та економічні трактори дозволять посилили роботу по облаштуванню мінералізованих смуг, які запобігають перекиданню вогню на сусідні лісові масиви (минулого року облаштовано майже 40 тис. км мінералізованих смуг, здійснено догляд за ними на площі 173 тис. км).
До сезону 2025 року облаштовано 1,8 тис. протипожежних штучних водойм, а 2,2 тис. природніх протипожежних водойм обладнані пірсами для забору води.
Зросла зарплата, а відповідно і мотивація працівників лісової охорони.

ДП “Ліси України” облаштувало 110 нових рекреаційних пунктів (“Лісовичок”), що розташовані поблизу населених пунктів, туристичних маршрутів, автодоріг, місцях традиційного відпочинку населення без належного дотримання правил пожежної безпеки. Наявність рекреаційного пункту з облаштованою мангальною зоною, контейнерами для сміття, альтанками, дитячою та спортивною зонами – дає можливість спрямовувати потік відвідувачів у контрольовані і безпечні зони, мінімізуючи ризики виникнення загорянь у стихійних місцях.

Минулого року кліматичні умови в Україні були співставні з 2020 роком. Аномальна спека, в деяких регіонах, зокрема на Полтавщині, опадів не було протягом кількох місяців. Плюс постійні займання після падіння дронів (особливо на Київщині, Черкащині, тощо), пожежі на замінованих територіях, які можливо лише локалізовувати. Однак у підсумку площа лісових пожеж у масивах ДП “Ліси України” в 2024 році приблизно в десять разів менша ніж у 2020 році.
За даними Міндовкілля, станом на 1 травня 2025 року в лісах Держлісагентства зафіксовано 285 лісових пожеж. Загальна площа, пройдена вогнем, склала 882,1 гектара, з яких 5,3 гектара — це верхові пожежі. Водночас було зареєстровано 18 великих пожеж, площа яких становить понад 580 гектарів. Найбільше випадків зафіксовано в Київській області — 62 займання. Найбільша площа ураження — в Харківській області: майже 398 гектарів, попри меншу кількість загорянь (39 випадків).

У 2024 році основною причиною лісових пожеж стали воєнні дії та обстріли — на цей фактор припадає понад 45% усіх зафіксованих випадків, підкреслили у Міндовкілля.
На жаль, ця тенденція зберігається, особливо в прифронтових та деокупованих районах, де ситуація залишається складною та нестабільною. Ще 28,5% загорянь виникли з вини населення — внаслідок недбалого поводження з вогнем або порушення правил пожежної безпеки, додали в Міністерстві.

“Зелена країна”: виклики на майбутнє
Висадка мільярду дерев завершується, але актуальність програми лише зростає.

Колосальної шкоди українським лісам завдала війна. Згідно з опублікованим нещодавно дослідженням Єврокомісії, лише 2024 року в Україні було вражено пожежами 157 тис. га. залісених територій. Опублікована мапа свідчить, що найбільша щільність припадає на зону бойових дій та окуповані території (площа пожеж на територіях ДП “Ліси України” лише 6 тис. га). Тож потрібно вже сьогодні готуватись до необхідності відновлювати десятки тисяч спалених та знищених війною лісів. Задача архіскладна, адже навіть після пожежі ліс потребує розмінування. Наразі у ДП “Ліси України” 312,6 тис. га замінованих лісів і цей показник значно зросте після приєднання Херсонських та Донецьких лісгоспів. Спроби комерційного «ручного» розмінування показали, що потрібно шукати інші шляхи вирішення проблеми. Тривають консультації із виробниками лісозаготівельної техніки, але про результати говорити зарано.
Але як би не було, до наступних етапів “Зеленої країни” Україна підходить із значно більш ефективним лісовим господарством, здатним навіть без підтримки держави, реалізовувати масштабні та амбітні проєкти. І саме в цьому напевно головний результат програми Президента.

© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.‍”Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.‍Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.‍Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.‍Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.