“З чого складається реформа управління публічними інвестиціями, чому вона важлива, що зроблено і що необхідно зробити.”, — write: epravda.com.ua
Етапи цієї реформи закладені в структурних маяках програми МВФ і в індикаторах “Плану України”, за виконання яких ЄС надає гроші в межах Ukraine Facility.
Реформа системи УПІ була на порядку денному роками, але її нагальність зараз зросла. Через війну росії проти України, постійні руйнування критичної та соціальної інфраструктури наша країна потребує понад 400 млрд дол. на компенсацію втрат та відновлення (оцінка Світового банку у 2024 році).
У кінці 2024 року в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна було зареєстровано понад 247 тис. об’єктів, з них понад 222 тис. житлових будівель.
Реформування системи УПІ дозволить визначати пріоритетні напрямки для інвестицій та спрямовувати обмежений фінансовий ресурс на пріоритетні проєкти відновлення. Діагностичний звіт Світового банку, підготовлений у 2023 році, визначив такі основні напрямки реформування системи УПІ.
• Створення єдиної, прозорої та стратегічно орієнтованої системи управління публічними інвестиціями.
• Запровадження обов’язкового аналізу вартості та ефективності проєктів перед їх включенням до бюджету.
• Забезпечення прозорості фінансування та моніторингу інвестиційних проєктів через єдину інформаційну систему.
• Посилення ролі Міністерства фінансів як контрольного органу, що блокуватиме неоцінені або неефективні проєкти.
• Гармонізація та уніфікація процедур PIM, включаючи введення чітких критеріїв відбору інвестиційних проєктів.
• Розвиток кадрового потенціалу центральних і місцевих органів влади у сфері управління державними інвестиціями.
• Створення єдиної бази даних проєктів, що охоплюватиме повний життєвий цикл: від оцінки до впровадження.
• Розробка довгострокової стратегії інфраструктурного розвитку та запровадження середньострокового інвестиційного планування.
Усі ці заходи знайшли своє відображення в ухваленій урядом у грудні 2023 року “Дорожній карті реформування системи УПІ”. У 2024 році уряд ухвалив важливі рішення з впровадження документа. Зокрема, ухвалив план дій з його реалізації, визначивши головними виконавцями Мінфін, Мінекономіки та Мінрозвитку.
Також уряд визначив пріоритети для фінансування публічних інвестиційних проєктів на 2025 рік, критерії їх відбору та відібрав перші проєкти з переліку поданих до Єдиного проєктного портфеля. За результатами першого раунду збору заявок було зібрано понад 700 інвестиційних проєктів вартістю близько 2,6 трлн грн, що становить 60% видатків держбюджету у 2024 році.
Очевидно, що на всі проєкти фінансування не вистачить, тож необхідна прозора та зрозуміла пріоритезація проєктів. Цьому сприяють визначені критерії їх відбору.
На 2025 рік було відібрано 90 проєктів. У державному бюджеті на них заклали 36 млрд грн і ще понад 200 млрд грн очікуються від МФО, зокрема Світового банку та ЄІБ. Усі ці проєкти оприлюднені на цифровій платформі відновлення DREAM, тож донори можуть їх побачити та оголосити про свою зацікавленість у них.
Однією з проблем, виявлених при аналізі поданих публічних інвестиційних проєктів, є їх різна готовність до впровадження. Лише 15% мають готову проєктно-кошторисну документацію, а 17% готові до закупівель. Водночас 30% поданих проєктів – це радше ідеї без ретельного обчислення та підготовки. Тож багато проєктів внесені в Єдиний проєктний портфель лише у формі концептів.
Частково це може пояснюватися різною спроможністю громад готувати проєкти. Це буде викликом для впровадження реформи: не всі громади, що потребують інвестицій, зможуть підготувати якісні проєкти та отримати фінансування.
Гарна новина в тому, що у 2025 році Мінекономіки планує реорганізувати Агенцію з державно-приватного партнерства та створити на її основі Project Preparation Facility, який має сприяти підготовці якісних проєктів на рівні територіальних громад. Нова установа буде залучати радників, які допомагатимуть готувати проєкти. Це відповідає вимогам Ukraine Facility, який серед іншого передбачає підтримку місцевих проєктів. Для цього також треба буде розробити чіткі пріоритети, які відповідатимуть тому, що прописано в “Плані України”.
Важливі зміни в межах реформи системи УПІ парламент ухвалив 16 січня 2025 року. Зокрема встановлено зв’язок між системою УПІ та середньостроковим бюджетним плануванням, яке ґрунтується на відповідності стратегії розвитку держави. Зміни в Бюджетний кодекс щодо управління публічними інвестиціями деполітизують процес відбору проєктів, за що роками виступали міжнародні партнери та експерти. На жаль, наразі ці зміни досі не підписав президент.
На 2025 рік заплановані подальші важливі кроки з впровадження реформи системи УПІ. Ідеться про ухвалення методологічної бази, що лежить в основі УПІ. Зокрема – про оновлення переліку критеріїв відбору проєктів, оскільки у 2024 році їх ухвалили лише на 2025 рік. Важливим кроком буде розбудова платформи DREAM – перетворення її на ІТ-систему управління публічними інвестиціями.
Реформа системи УПІ – не єдина умова для ефективного фінансування відбудови. Важливо підвищувати спроможність територіальних громад готувати якісні публічні інвестпроєкти. Також необхідно змінити нормативне поле, яке регулює питання будівництва. Будівельні тендери характеризуються низькою конкуренцією, бо окремі компанії не хочуть будувати за бюджетні кошти через миттєве потрапляння під нагляд правоохоронних органів та Державної аудиторської служби.
Також важливо змінити підходи до формування кошторисів для проєктів. Зокрема, зараз компанії повинні закладати в кошториси заробітні плати на рівні середніх за даними Держстату, які набагато нижчі за справжні через велику частку неформальних операцій у будівництві. Також є проблеми з оформленням відповідно до законодавства маршрутних листів. Важливо змінювати і стандарти.
Це лише початковий та дуже обмежений перелік дій. Насправді ще багато кроків попереду, але початок дороги до ефективних інвестицій уже пройдений.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.