“Чи можна одночасно сподобатися інвесторам і не втратити голову в макроекономічному штормі? Можна, якщо не грати в гру “Усе або нічого”.”, — write: epravda.com.ua
Аргумент звучить чітко: інвестор хоче знати, що гроші можна не лише ввести, а й без зайвого квесту вивести. У теорії це схоже на симфонію відкритого ринку. У реальності ж маємо марш воєнної економіки з жорсткими партитурами.
Позиція НБУ: спокій, тільки спокій Національний банк не проти інвестицій, але точно – за контроль. Регулятор наголошує на збереженні міжнародних резервів, оскільки безконтрольна репатріація прибутку може призвести до валютної паніки. У ситуації, коли імпорт часто фінансується з резервів, кожен мільйон – на вагу пального для генераторів.
Ще один аргумент – асиметрія гравців. Часто ініціатором виведення коштів є не іноземний інвестор, а локальний бізнес, що шукає валютний прихисток. У відповідь НБУ обирає політику прицільного стримування замість вільної циркуляції капіталу.
Не менш важлива й макроекономічна стабільність. Україна поки що живе на грантах і пільгових позиках. У цих умовах масштабне відкриття руху капіталу без стабільного припливу нових коштів – як відчинені двері без охорони. Усі ці підходи регулюються, зокрема, постановою НБУ №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами), що залишається рамковим актом валютного контролю під час воєнного стану.
Приклад умовно універсального рішення Ключ – не у відмові від контролю, а у впровадженні гнучкого сегментованого підходу. Я говорю про власну практику супроводу іноземних кредиторів для українських фінансових установ. Один із сценаріїв передбачає можливість погодження регулятором довгострокових міжнародних кредитів за спеціальною процедурою. Такий механізм може включати трансакції через верифіковані фінансові установи з гарантованим валютним наглядом.
Компромісом щодо репатріації прибутку може бути лімітований підхід з поступовим розширенням меж, як це реалізовано через постанову Нацбанку №56 від 2 травня 2024 року, яка послабила деякі обмеження для бізнесу.
Окремо варто розглядати механізми захисту прав кредиторів: через арбітражні застереження, escrow-рахунки або окремі зони правового захисту, погоджені з державними органами. Такий конструктив дозволяє фінансовим установам працювати в межах зрозумілих та юридично обґрунтованих правил, не ставлячи під загрозу національну валютну стабільність.
Для більш наочної картини пропоную порівняти пропозиції ринку щодо лібералізації руху капіталу, аргументи Нацбанку та можливі компромісні рішення.
Аргументи НБУ
Можливі компромісні рішення
Скасування обмежень на репатріацію прибутку
Інвестори прагнуть вільно виводити прибутки, що підвищить привабливість України для іноземних вкладень.
Захист міжнародних резервів
Повна лібералізація може призвести до значного відпливу валюти та зниження резервів, що загрожує макроекономічній стабільності.
Поступове зняття обмежень
Введення лімітів на місячну репатріацію (наприклад, до 1 млн євро), як це було дозволено з травня 2024 року для дивідендів за 2024 рік, з моніторингом впливу на валютний ринок.
Спрощення транскордонних операцій
Бізнес вимагає зняття обмежень на платежі за кордон для оплати послуг і товарів.
Запобігання нелегальному відпливу капіталу
НБУ обмежує такі операції, щоб уникнути схем з виведення коштів і підтримати курс гривні.
Дозвіл на оплату критично важливих послуг
З жовтня 2024 року НБУ дозволив оплату послуг, робіт та прав інтелектуальної власності, наданих після 23 лютого 2021 року, що сприяє міжнародній торгівлі та співпраці.
Відкриття фінансового ринку для іноземних інвесторів
Залучення іноземного капіталу для розвитку економіки.
Ризик дестабілізації фінансової системи
НБУ побоюється, що неконтрольовані приплив та відплив капіталу можуть призвести до виникнення фінансових бульбашок та криз.
Створення спеціальних інвестиційних режимів
Запровадження механізмів, які дозволяють іноземним інвесторам вкладати кошти в певні сектори з гарантіями повернення інвестицій, але з обмеженнями на швидкий вихід.
Дерегуляція валютних операцій і транскордонних платежів
Спрощення процедур для підвищення конкурентоспроможності бізнесу.
Контроль за фінансовими потоками
НБУ наголошує на необхідності контролю для запобігання відпливу капіталу та відмиванню грошей.
Впровадження автоматизованих систем контролю
Використання сучасних технологій для моніторингу транзакцій дозволить спростити процедури без втрати контролю.
Регулювання криптовалютного ринку
Легалізація криптовалют та їх інтеграція з фінансовою системою.
Високі ризики та волатильність
НБУ вказує на відсутність достатніх механізмів захисту інвесторів та можливі фінансові ризики.
Пілотні проєкти і “пісочниці”
Створення регуляторних “пісочниць” для тестування криптовалютних технологій під наглядом держави перед повною легалізацією.
Правовий еквілібризм – наше все Нам не потрібен повний демонтаж валютного регулювання. Потрібна передбачувана система “умовного доступу”. Умови входу і виходу мають бути чіткими, прозорими та об’єктивно виправданими. Бажано – не писані на коліні.
Україна має шанс зробити з обмежень систему, а із системи – сигнал для інвестора: тут складно, але чесно. Чесність, як показує досвід, працює краще, ніж “усе дозволено до першої інспекції”.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.