“Виповнився рік роботи Ради з питань підтримки підприємництва. Які результати?”, — write: epravda.com.ua
Це свідчить про те, що механізми захисту потребують перегляду. Однак без розуміння коренів проблеми її розв’язати неможливо. На жаль, більшість учасників ради і підприємців не розуміють причин, які призвели до такої ситуації.
Насправді ж нинішні проблеми тиску на бізнес з боку правоохоронних органів виникли через системні зміни в кримінальному процесуальному законодавстві. Унаслідок цього український бізнес опинився в пастці між спробами держави боротися з катуваннями та її ж нездатністю створити належний правовий баланс.
Справжні корені проблеми Ситуація, що склалася, має глибші корені, ніж здається на перший погляд. До 2012 року в Україні діяв Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) 1960 року, який вимагав наявності чітких приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
У 2012 році набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, що докорінно змінив порядок реєстрації кримінальних проваджень. Відтоді будь-яке повідомлення про злочин ставало підставою для реєстрації провадження.
Відповідно до статті 214 нового КПК, слідчий зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати кримінальне провадження в разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, незалежно від джерела отримання інформації. Таким джерелом може вважатися будь-що: анонімна скарга, повідомлення в засобах масової інформації, допис чи коментар у соціальних мережах.
Така норма надає слідчим широкі повноваження для початку кримінального переслідування будь-якої особи за будь-яких обставин. Відповідно, це може призводити до зловживань та порушення прав громадян.
Як наслідок, кількість кримінальних проваджень зросла в десятки разів. Чиновників почали викликати на допити, вимагати документи, ретельно перевіряти їхню діяльність. Така атмосфера страху паралізувала їхню роботу і створила передумови для зловживань щодо бізнесу.
Як це вплинуло на підприємців Нові норми надали правоохоронним органам можливість з найменшого приводу перевіряти бізнес, проводити обшуки та вилучати майно. Слідчі мають законні підстави вважати будь-який документ посадовця потенційною підробкою, а його дії – зловживанням службовим становищем. Це може призводити до блокування видачі дозволів або взагалі паралізування роботи підприємств.
Чиновники, побоюючись кримінальних переслідувань, стали уникати ухвалення рішень і це ще більше ускладнило діяльність бізнесу. Підприємці почали сприймати контакти з правоохоронцями як загрозу, адже ризик безпідставного та необґрунтованого кримінального переслідування значно зріс.
Бізнес змушений або витрачати ресурси на юридичний захист, або йти в тінь, що негативно впливає на інвестиційний клімат у країні.
Як пов’язані ЄСПЛ і новий КПК Згадані зміни в законодавстві були спричинені прагненням виправити системні порушення прав людини. На той час Україна програвала численні справи в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) через неналежне розслідування випадків, пов’язаних з катуваннями, тортурами та жорстоким поводженням.
Громадяни скаржилися на неправомірні дії правоохоронців, а слідчі ігнорували їх заяви і не відкривали кримінальних проваджень. Україна несла відповідальність за порушення прав людини, програючи справи в ЄСПЛ. Щоб усунути ці недоліки, було вирішено реєструвати абсолютно всі заяви про можливі злочини.
Новий КПК передбачив суворіші правила для запобігання катуванням, але не врахував виникнення ризиків надмірного тиску на бізнес. Тепер будь-який підприємець може стати фігурантом кримінального провадження через анонімну скаргу, допис у соціальній мережі чи суб’єктивну думку активіста.
Чиновники теж бояться ухвалювати рішення, які можуть бути розцінені як незаконні. Розвʼязуючи одну проблему – катування в поліції, держава створила нову: страх чиновників перед ухваленням рішень і переслідування бізнесу.
Шляхи розв’язання проблеми Для розвʼязання цієї проблеми необхідно внести зміни до статті 214 КПК. Реєстрація кримінальних справ у межах проваджень повинна відбуватися лише за наявності достатніх приводів і підстав.
Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) має залишатися електронним інструментом обліку заяв про злочини, але його використання для автоматичного відкриття проваджень і кримінального переслідування потрібно переглянути.
ЄРДР має використовуватися суто для електронної реєстрації кримінальних проваджень. Це унеможливить зловживання з паперовими журналами, зокрема зникнення сторінок або заяв. Електронний слід гарантуватиме розгляд заяви та ухвалення процесуального рішення. У разі незгоди з рішенням людина зможе його оскаржити. Раніше ж виявляли випадки, коли заяви громадян слідчі просто викидали в смітник і людина не могла довести факт свого звернення.
Правоохоронцям слід надати певний термін, наприклад, 10-30 днів, для перевірки фактів і встановлення складу злочину. Лише після цього запис у ЄРДР повинен отримувати додатковий статус кримінальної справи.
Зміни, запроваджені у 2012 році, мали благородну мету: захистити права громадян і покласти край катуванням. Проте відсутність належної оцінки їх впливу на підприємницьку діяльність призвела до того, що бізнес став жертвою.
Перегляд ключових положень КПК допоможе відновити баланс між боротьбою із злочинністю і створенням сприятливих умов для роботи бізнесу. Вчасно внесені зміни дозволять повернути довіру до правоохоронної системи, запобігатимуть безпідставним переслідуванням підприємців і сприятимуть розвитку бізнесу.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.