“Активне довголіття – шлях до стійкості компанії. Як “Астарта” показує приклад для українського бізнесу, залучаючи до роботи людей 60+ WebFont.load({google:{families:[“Fira Sans:100,100italic,200,200italic,300,300italic,regular,italic,500,500italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic,900,900italic:cyrillic,cyrillic-ext,latin”]}}); !function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document); window.dataLayer=window.dataLayer||[];function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’,new Date());gtag(‘config’,’UA-554376-18′);gtag(‘js’,new Date());gtag(‘config’,’UA-554376-23′); (function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=’https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′); window._io_config=window._io_config||{};window._io_config[“0.2.0”]=window._io_config[“0.2.0”]||[];window._io_config[“0.2.0″].push({page_url:”https://epravda.com.ua/projects/yak-astarta-pokazuye-804080/”,page_url_canonical:”/projects/yak-astarta-pokazuye-804080/”,page_title:”Активне довголіття – шлях до стійкості компанії. Як Астарта показує приклад для українського бізнесу, залучаючи до роботи людей 60+”,page_type:”article”,page_language:”ua”,article_publication_date:”Fri, 07 Mar 2025 13:00:00 +0300″});
Активне довголіття – шлях до стійкості компанії.Як “Астарта” показує приклад для українського бізнесу, залучаючи до роботи людей 60+За підтримки Астарта07 березня 2025
Повномасштабна війна, загибель тисяч людей, мобілізація, міграція, а також природне старіння населення та демографічна криза в Україні є важливими чинниками, що породжують кадровий голод. Тож українському бізнесу доводиться не лише постійно адаптуватися до різних викликів, але й весь час розв’язувати питання кадрового дефіциту, який з часом лише збільшується.Одним з ефективних рішень, яке вже роками впроваджують у країнах Європи та США та яке переймає провідний український агропромхолдинг “Астарта-Київ”, – це залучення до роботи фахівців 60+ та створення умов для продовження активного довголіття інших вікових категорій працівників.Кожній людині незалежно від віку важливо відчувати себе потрібною. І якщо вона присвятила своє життя роботі та має бажання й можливість передавати свої знання та навички або ж продовжувати їх застосовувати, то цифра “60” і слово “пенсія” не мають бути перепоною для професійної діяльності.Люди старші 60 років часто в силі та здоров’ї виконувати сповна або частково посадові обов’язки, готові перекваліфіковуватися та, головне, в них вже є цінний досвід, який надважливо передавати молодому поколінню для тяглості та безперервності бізнес-процесів.”Економічна правда” вирішила дослідити питання довголіття на роботі з різних сторін та поспілкувалася з лікарем щодо переваг праці для людей пенсійного віку.Розпитала в експертки, яка працює в країнах Європи та США, про досвід залучення старших людей до роботи та громадської діяльності.А також дізналася, як агропромхолдингу “Астарта-Київ” вдається залучати до роботи людей пенсійного віку, на які посади можуть розраховувати такі фахівці та як проєкт “Активне довголіття” допомагає бізнесу розвиватися й покращувати життя громади.”У цього покоління є унікальні знання, і ці люди максимально орієнтовані на результат”Агропромхолдинг “Астарта-Київ” ще до початку повномасштабної війни почав працювати з людьми передпенсійного та пенсійного віку. За словами директорки по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій “Астарти” Світлани Мозгової, компанія протягом декількох років залучає фахівців, які збираються чи вже вийшли на пенсію, в ролі радників чи консультантів, адже це цінні професіонали, в яких є бажання, сили, знання і навички, якими вони готові поділитися для розвитку індустрії.”У цього покоління є унікальні знання, і ці люди максимально орієнтовані на результат. Вони гарні наставники для молодого покоління. І якщо їх брати на роботу, їх не потрібно навчати з нуля. В них вже є певний обсяг знань, який можна трансформувати та адаптувати під поточні запити. І вони, відчуваючи турботу і свою значущість, дають відчуття довгожиттєвості самої компанії. Робота зі старшими людьми – це така перспектива в довгу, на досягнення довгострокових цілей”, – ділиться Світлана Мозгова.За словами пані Світлани, співпраця колег різного віку є вигідною для обох сторін – як молодих працівників, які тільки починають свій шлях в агрокомпанії та мають змогу працювати з досвідченими наставниками, так і “дорослих”. Люди старшого покоління залюбки діляться своїми знаннями. Для них важливо відчувати визнання їхніх досягнень. А молодь відкриває для них диджитал-світ, вчить користуватися фінансовими інструментами та розповідає про новинки глобального світу. Таким чином відбувається дуже якісний взаємообмін.”Якщо брати, наприклад, процеси цукрового виробництва, то в Україні, на жаль, немає необхідної кількості фахівців цієї сфери. І ці знання здебільшого передаються якраз від досвідченіших працівників, а молоде покоління навчає старших трансформаційним змінам”, – пояснює Світлана Мозгова.Щоб така робота була системною та ефективною, у компанії діють програми наступництва та наставництва, а для отримання необхідних навичок і знань спеціально створена корпоративна цифрова навчальна платформа. На якій кожен або ж за обов’язковим призначенням відповідно до своєї посади, або ж самостійно може безоплатно та в будь-який час (можна з мобільного телефону) проходити навчальні курси.”Люди розуміють, що зараз незалежно від того, наскільки ти добре виконуєш свою роботу, треба вчитись безперервно, тому що змінюється багато зовнішніх факторів, і ми маємо бути до цього готові. Тому такий взаємообмін досвідом, знаннями та навичками – надзвичайно цінний як для самих працівників, так і для бізнесу”, – пояснює директорка по роботі з персоналом “Астарти”.”У всієї країни є потреба все більше залучати до праці людей віком 60+”Тільки за останні 8 місяців в “Астарті” суттєво зросла кількість працівників віком 60+ і у відсотковому відношенні становить майже 10%, а це – 646 людей. І це не межа, вважають у компанії. А під час відновлення та відбудови країни вона стане ще актуальнішою, адже залучення фахівців 60+ дає вигоду не лише бізнесу, а й безпосередньо людям старшого віку, громадам та країні загалом.Йдеться насамперед про психосоціальні аспекти, питання фізичного самопочуття та економічну стійкість – робота сприятиме тому, що люди старшого віку будуть відчувати себе потрібними, впевненішими, матимуть коло спілкування та не потребуватимуть стороннього фінансової допомоги. Це в результаті також призводить до зменшення навантаження як на медичну систему, так і на місцеві й державний бюджети.”Ті компанії, які це зрозуміли вчасно, вони виграють насправді. Як і виграють громади, і виграє загалом Україна. Нам в цьому напрямі (залучення до роботи фахівців 60+ – ред.) є багато чого робити, але у нас і дуже великий потенціал. Ми можемо стати прикладом для інших країн. Саме тому «Астарта» не просто залучає до роботи людей старшого віку, а впроваджує масштабний проєкт «Активне довголіття», метою якого є не лише створити умови для роботи людей 60+, але й сприяти активному та здоровому довголіттю всіх інших працівників компанії. І ми готові ділитися своїм досвідом з іншими бізнесами та державними інституціями”, – говорить Мозгова.”Коли робота дорівнює життя”. Як треба дбати про своє здоров’я, щоб на пенсії займатися улюбленою справоюСергій Козлов багато років був головним лікарем Інституту геронтології – установи, що досліджує проблеми старіння. Нещодавно чоловік вийшов на пенсію та частково продовжує працювати медиком.За словами фахівця, дуже важливо, щоб людина в будь-якому віці, зокрема і пенсійному, була соціалізована. Саме робота – колектив та середовище – найкраще допомагають відчувати себе частиною професійної спільноти. Це покращує психологічний стан людини.”Людина повинна знаходити для себе якесь заняття. Якщо хтось працював все життя, то раптово кинути роботу буде для нього великим стресом. Він залишиться сам з собою. Добре, якщо що є друзі та сім’я, але інколи саме робочий колектив дає людині відчуття повноцінного життя”, – говорить лікар.Окрім психологічної складової, продовжувати працювати, за словами Сергія Козлова, багатьох українців також мотивує фінансовий фактор. Не всі пенсіонери мають змогу за виплати від держави, які зазвичай є суттєво меншими від заробітної плати, забезпечити якісне життя. Тож робота навіть на пів чи чверть ставки стає допомогою.”Багато людей працюють, щоб заробити додаткові гроші, оскільки мала пенсія. Але я також знаю багато людей похилого та старечого віку, які працюють в інтелектуальній сфері, і для них їхня професія – це їхнє життя, от і все”, – ділиться Сергій Козлов.Звісно, пенсійний вік, який визначає кожна країна, прямо залежить від здоров’я населення. Але те, як почуватиметься людина з приходом 60 чи більше років, багато в чому залежить безпосередньо від кожного.Експерт зазначає, що в старшому віці збільшується кількість хвороб: загострюють серцево-судинні захворювання, проблеми з опорно-руховим апаратом, діабет, онкологія, деменція. Також важливим фактором є спадковість, тобто схильність до певних недуг. Але якщо змолоду дбати про здоров’я, то цілком реально забезпечити собі здорову старість.Лікар зауважує, що здоров’я людини – це не лише особиста історія кожного. А й те, на що має звертати увагу працедавець та створювати відповідні умови, щоб працівники якісніше і довше могли виконувати свою роботу на благо компанії.”Перш ніж брати людину на роботу, треба спочатку, щоб вона пройшла обстеження, щоб знати, чим хворіє та який стан здоров’я. Це розв’яже проблему, коли працевлаштовують нового працівника, а за короткий час виявляється, що у людини букет хвороб і вона не може виконувати свою роботу”, – пояснює Козлов.Для “Астарти” здоров’я їхніх працівників відіграє важливу роль. Ще з початку 2023 року компанія розпочала реалізацію корпоративного проєкту “Здорові й незламні”, який охоплює постійні медичні чекапи, фізичні активності, індивідуальну та групову роботу з психологом, різноманітні лекції.”У цей проєкт залучені абсолютно всі працівники «Астарти». Його мета – сформувати культуру здорового способу життя та усвідомленого ставлення до свого здоров’я, щоб мати можливість працювати й жити повноцінно протягом багатьох років”, – ділиться Світлана Мозгова.Запроваджуючи такі програми, агропромхолдинг хоче привернути увагу українського бізнесу до важливості бережного ставлення до здоров’я працівників і заохотити їх дбати про добробут колективу. А щоб результати були вагомішими, а вплив – кардинальним, потрібно об’єднуватися в партнерства.Дуже важливими є щорічні якісні перевірки стану здоров’я працівників, говорить Сергій Козлов. Саме профілактика та вчасне виявлення захворювань – найкращий спосіб швидкого одужання чи запобігання серйозних недуг.Лікар неодноразово наголошує, що турбуватися про своє здоров’я потрібно замолоду, тож неважливо, чи вам 20, чи 59 років, найкраще, що ви можете зробити, щоб мати здорову старість, це:стежити за харчуванням та не переїдати;займатися руховою активністю;робити планові огляди у лікарів: хоча би раз на рік здавати кров на аналіз;якщо є хронічні захворювання, приймати відповідні ліки та не нехтувати приписами медиків.”Про здоров’я треба дбати все життя. Починати треба змолоду. Здоров’я дається один раз, і все залежить від людини, як вона далі його збереже”, – резюмує Сергій Козлов.Як світові компанії та держави дбають про здорове старінняЗа словами експертки з управління фінансами та економіки здоров’я Харківської експертної групи, запрошеної викладачки Магдебурзького університету з питань здоров’я громади Олени Решетняк, загалом світовий тренд – дбати про працездатність та здоров’я людей похилого віку – набув поштовху у 2010-х роках. У 2020 році на 73-й Всесвітній асамблеї ВООЗ схвалили програму Десятиліття здорового старіння до 2030 року. Мета ініціативи, до якої також долучилася Україна, полягає в тому, щоб змінити суспільне ставлення до старіння, розвивати інтегровану соціальну та медичну допомогу, орієнтовану на потреби старших людей, сприяти створенню спільнот, які сприятимуть розкриттю потенціалу людей літнього віку та покращенню якості їхнього життя.Олена Решетняк пояснює, що культура здорового старіння – насамперед про створення середовища для людей пенсійного віку, яке дає можливість людям бути тими й робити те, що вони найбільше цінують у житті. Попри те, що з віком у людей дійсно знижується рівень здоров’я та енергії, працедавці у світі пропонують своїм працівникам гнучкі умови, які дозволять охочим продовжувати свій професійний шлях.Експертка ділиться однією з ініціатив для працівників 60+ у Німеччині, яку запровадили у поштовій компанії: людей пенсійного віку, які хочуть зменшити робоче навантаження, об’єднують на посаді з молодою людиною, яка, наприклад, через догляд за дитиною чи інші особисті причини, не готова працювати на повний робочий день. Така робота у парі дозволяє двом особам розділяти обов’язки однієї повної посади та працювати на спільний результат, отримуючи час на важливі на даному етапі життя справи.Робота над здоровим старінням у деяких закордонних компаніях починається задовго до того, як людям потрібно думати про пенсію. Для працівників організують просвітницькі заходи, такі як дні обізнаності про певні захворювання, інформаційні дні про запобігання недуг та збереження здоров’я, навчають, як краще підтримувати свій емоційний стан, дбати про ментальне здоров’я.Олена Решетняк зазначає, що хоча з віком фізичні можливості можуть знижуватися, а проблеми зі здоров’ям частішають, стратегічне мислення, мудрість і раціональність, навпаки, нерідко покращуються, що дозволяє людям старшого віку залишатися конкурентоспроможними на ринку праці.Компанії, що дбають про добробут своїх працівників, підтримують не лише їхній професійний розвиток, але й допомагають плавно підготуватися до пенсії: зокрема, навчають фінансової грамотності, пояснюючи, як планувати своє життя з меншим доходом; сприяють кращому усвідомленню сильних сторін та інтересів. Усе це спрямовано на те, щоб вихід на пенсію або суттєве зменшення навантаження не викликало стресу, а стало комфортним і радісним етапом життя.Також, за словами Олени Решетняк, закордонні компанії велику увагу приділяють дозвіллю та особистому розвитку своїх працівників, що сприяє їхньому емоційному добробуту та підвищенню мотивації.У німецькому університеті, з яким співпрацює експертка, співробітники, зокрема, мають можливість в робочий час за символічну плату відвідувати курси іноземних мов, різноманітні заняття зі спорту чи танців. Популярною практикою у громадах є залучення людей старшого віку до волонтерської діяльності, адже, як зауважує Олена Решетняк, за результатами досліджень Гарвардського університету, саме добрі справи для інших, а також соціальні зв’язки допомагають людям відчувати себе щасливими.”Програми, які залучають до роботи людей пенсійного віку, допомагають пенсіонерам відчути себе важливими. Багато міжнародних компаній на аутсорсі залучають старших людей-професіоналів навчати молодь, ділитися досвідом та частково долучатися до нових проєктів вже в ролі експертів.Іноземці на пенсії часто безоплатно долучаються до допомоги компанії, адже основним для них є відчуття корисності й підтвердження того, що ти робиш щось класно. Це дуже важливо”, – говорить Олена Решетняк.© 2005-2025, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.”Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.”, — write: epravda.com.ua
07 березня 2025
Повномасштабна війна, загибель тисяч людей, мобілізація, міграція, а також природне старіння населення та демографічна криза в Україні є важливими чинниками, що породжують кадровий голод. Тож українському бізнесу доводиться не лише постійно адаптуватися до різних викликів, але й весь час розв’язувати питання кадрового дефіциту, який з часом лише збільшується.
Одним з ефективних рішень, яке вже роками впроваджують у країнах Європи та США та яке переймає провідний український агропромхолдинг “Астарта-Київ”, – це залучення до роботи фахівців 60+ та створення умов для продовження активного довголіття інших вікових категорій працівників.
Кожній людині незалежно від віку важливо відчувати себе потрібною. І якщо вона присвятила своє життя роботі та має бажання й можливість передавати свої знання та навички або ж продовжувати їх застосовувати, то цифра “60” і слово “пенсія” не мають бути перепоною для професійної діяльності.
Люди старші 60 років часто в силі та здоров’ї виконувати сповна або частково посадові обов’язки, готові перекваліфіковуватися та, головне, в них вже є цінний досвід, який надважливо передавати молодому поколінню для тяглості та безперервності бізнес-процесів.
“Економічна правда” вирішила дослідити питання довголіття на роботі з різних сторін та поспілкувалася з лікарем щодо переваг праці для людей пенсійного віку.
Розпитала в експертки, яка працює в країнах Європи та США, про досвід залучення старших людей до роботи та громадської діяльності.
А також дізналася, як агропромхолдингу “Астарта-Київ” вдається залучати до роботи людей пенсійного віку, на які посади можуть розраховувати такі фахівці та як проєкт “Активне довголіття” допомагає бізнесу розвиватися й покращувати життя громади.
Щоб така робота була системною та ефективною, у компанії діють програми наступництва та наставництва, а для отримання необхідних навичок і знань спеціально створена корпоративна цифрова навчальна платформа. На якій кожен або ж за обов’язковим призначенням відповідно до своєї посади, або ж самостійно може безоплатно та в будь-який час (можна з мобільного телефону) проходити навчальні курси.
Йдеться насамперед про психосоціальні аспекти, питання фізичного самопочуття та економічну стійкість – робота сприятиме тому, що люди старшого віку будуть відчувати себе потрібними, впевненішими, матимуть коло спілкування та не потребуватимуть стороннього фінансової допомоги. Це в результаті також призводить до зменшення навантаження як на медичну систему, так і на місцеві й державний бюджети.
За словами фахівця, дуже важливо, щоб людина в будь-якому віці, зокрема і пенсійному, була соціалізована. Саме робота – колектив та середовище – найкраще допомагають відчувати себе частиною професійної спільноти. Це покращує психологічний стан людини.
Окрім психологічної складової, продовжувати працювати, за словами Сергія Козлова, багатьох українців також мотивує фінансовий фактор. Не всі пенсіонери мають змогу за виплати від держави, які зазвичай є суттєво меншими від заробітної плати, забезпечити якісне життя. Тож робота навіть на пів чи чверть ставки стає допомогою.
Звісно, пенсійний вік, який визначає кожна країна, прямо залежить від здоров’я населення. Але те, як почуватиметься людина з приходом 60 чи більше років, багато в чому залежить безпосередньо від кожного.
Експерт зазначає, що в старшому віці збільшується кількість хвороб: загострюють серцево-судинні захворювання, проблеми з опорно-руховим апаратом, діабет, онкологія, деменція. Також важливим фактором є спадковість, тобто схильність до певних недуг. Але якщо змолоду дбати про здоров’я, то цілком реально забезпечити собі здорову старість.
Лікар зауважує, що здоров’я людини – це не лише особиста історія кожного. А й те, на що має звертати увагу працедавець та створювати відповідні умови, щоб працівники якісніше і довше могли виконувати свою роботу на благо компанії.
Для “Астарти” здоров’я їхніх працівників відіграє важливу роль. Ще з початку 2023 року компанія розпочала реалізацію корпоративного проєкту “Здорові й незламні”, який охоплює постійні медичні чекапи, фізичні активності, індивідуальну та групову роботу з психологом, різноманітні лекції.
Запроваджуючи такі програми, агропромхолдинг хоче привернути увагу українського бізнесу до важливості бережного ставлення до здоров’я працівників і заохотити їх дбати про добробут колективу. А щоб результати були вагомішими, а вплив – кардинальним, потрібно об’єднуватися в партнерства.
Дуже важливими є щорічні якісні перевірки стану здоров’я працівників, говорить Сергій Козлов. Саме профілактика та вчасне виявлення захворювань – найкращий спосіб швидкого одужання чи запобігання серйозних недуг.
Лікар неодноразово наголошує, що турбуватися про своє здоров’я потрібно замолоду, тож неважливо, чи вам 20, чи 59 років, найкраще, що ви можете зробити, щоб мати здорову старість, це:
Олена Решетняк пояснює, що культура здорового старіння – насамперед про створення середовища для людей пенсійного віку, яке дає можливість людям бути тими й робити те, що вони найбільше цінують у житті. Попри те, що з віком у людей дійсно знижується рівень здоров’я та енергії, працедавці у світі пропонують своїм працівникам гнучкі умови, які дозволять охочим продовжувати свій професійний шлях.
Експертка ділиться однією з ініціатив для працівників 60+ у Німеччині, яку запровадили у поштовій компанії: людей пенсійного віку, які хочуть зменшити робоче навантаження, об’єднують на посаді з молодою людиною, яка, наприклад, через догляд за дитиною чи інші особисті причини, не готова працювати на повний робочий день. Така робота у парі дозволяє двом особам розділяти обов’язки однієї повної посади та працювати на спільний результат, отримуючи час на важливі на даному етапі життя справи.
Робота над здоровим старінням у деяких закордонних компаніях починається задовго до того, як людям потрібно думати про пенсію. Для працівників організують просвітницькі заходи, такі як дні обізнаності про певні захворювання, інформаційні дні про запобігання недуг та збереження здоров’я, навчають, як краще підтримувати свій емоційний стан, дбати про ментальне здоров’я.
Олена Решетняк зазначає, що хоча з віком фізичні можливості можуть знижуватися, а проблеми зі здоров’ям частішають, стратегічне мислення, мудрість і раціональність, навпаки, нерідко покращуються, що дозволяє людям старшого віку залишатися конкурентоспроможними на ринку праці.
Компанії, що дбають про добробут своїх працівників, підтримують не лише їхній професійний розвиток, але й допомагають плавно підготуватися до пенсії: зокрема, навчають фінансової грамотності, пояснюючи, як планувати своє життя з меншим доходом; сприяють кращому усвідомленню сильних сторін та інтересів. Усе це спрямовано на те, щоб вихід на пенсію або суттєве зменшення навантаження не викликало стресу, а стало комфортним і радісним етапом життя.
Також, за словами Олени Решетняк, закордонні компанії велику увагу приділяють дозвіллю та особистому розвитку своїх працівників, що сприяє їхньому емоційному добробуту та підвищенню мотивації.
У німецькому університеті, з яким співпрацює експертка, співробітники, зокрема, мають можливість в робочий час за символічну плату відвідувати курси іноземних мов, різноманітні заняття зі спорту чи танців. Популярною практикою у громадах є залучення людей старшого віку до волонтерської діяльності, адже, як зауважує Олена Решетняк, за результатами досліджень Гарвардського університету, саме добрі справи для інших, а також соціальні зв’язки допомагають людям відчувати себе щасливими.