“Сотні міст та сіл в усій країні щодня сидять без електрики, але це не пов’язано з дефіцитом в енергосистемі. Що відбувається?”, — write: epravda.com.ua
Це викликало в багатьох тривожні спогади про липень 2024 року, коли світло в домівках могло бути лише по чотири-шість годин на добу. У групах та чатах месенджерів люди почали запитувати, чи не повториться такий сценарій. З чим пов’язані часті випадки перебоїв і чи є ризик дефіциту в енергосистемі?
Чи є проблема в енергосистемі Наразі в Україні виробляється достатньо електроенергії, щоб повністю покрити потреби побутових, промислових та бізнес-споживачів. Ба більше, країна має змогу навіть експортувати частину електроенергії за кордон. Отже, дефіциту в енергосистемі немає. Проте сотні міст і сіл щодня залишаються без світла.
Одним з чинників, що спричиняв масові знеструмлення минулого тижня, була погода. Штормовий вітер, сильні дощі, град і блискавки пошкоджують лінії електропередачі, спричиняють короткі замикання, обриви, падіння дерев на дроти.
Наприклад, 8 липня негода одночасно знеструмила понад 700 населених пунктів у шести областях, в інші дні – по 400-500 містечок та сіл. Залежно від обсягів руйнувань ремонти мереж можуть тривати від кількох годин до кількох днів.
Хоча на початку цього тижня погодні умови в Україні покращилися і постраждало лише близько 20 населених пунктів, ризик повторення таких ситуацій залишається.
Добре, що хоч обстрілів немає Це твердження не зовсім точне. Хоча тривалий час масштабні атаки з пусками сотень ракет на об’єкти генерації та розподілу не фіксуються, регулярними залишаються прильоти та знеструмлення в прифронтових регіонах.
Раніше Міненерго щодня публікувало статистику таких випадків, однак зараз ці цифри приховують. За даними джерел ЕП, наразі до 500 населених пунктів щодня можуть бути повністю або частково знеструмленими через російські обстріли.
У таких випадках терміни відновлення світла залежать від безпекової ситуації: ремонтники часто не мають доступу до об’єктів у зоні ризику.
Чому вимикали світло в Києві Час від часу від обстрілів страждають енергооб’єкти в столиці. Так було під час останніх масштабних дроново-ракетних атак: уламки суттєво пошкодили підстанції та електромережі. Це спричинило локальні відключення в Оболонському та Солом’янському районах, у житлових масивах Соцмісто, Виноградар та Мінський масив. У таких випадках електропостачання відновлюють за кілька годин.
Які ще є причини відключень Ще одна поширена причина – планові ремонтні або профілактичні роботи. Працівники обленерго виконують їх за графіком, про що заздалегідь повідомляють.
У таких оголошеннях зазначаються вулиці, де очікується відключення, і часові межі, наприклад, з 10:00 до 17:00. Роботи, як правило, передбачають заміну або техобслуговування окремих ділянок мереж і проводяться доволі оперативно.
Чи можливі відключення через дефіцит Перший місяць літа пройшов спокійно. Ба більше, у червні Україна продала в ЄС більше електрики, ніж купила: експорт зріс у 2,5 разу до понад 237 тис. МВт-год.
Проте в липні ситуація змінилася: через спеку в країні значно збільшилося споживання, обсяги імпорту зросли вдвічі, а експорт скоротився. Це нормальна реакція системи на зростання попиту. Попри це ситуація залишається стабільною.
“Якихось дефіцитів не очікується, хоча споживання різко зросло. Якщо сильна спека протримається кілька днів, експорт електроенергії може бути зупинений, усе піде на покриття внутрішнього попиту. Обмежень для побутових споживачів наразі не прогнозуємо”, – каже співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.
Інший співрозмовник ЕП наголошує, що певний ризик дефіциту буде залишатися до кінця літа, поки не завершаться ремонти на всіх атомних блоках. Наразі в енергосистемі працюють шість енергоблоків АЕС, ще три – ремонтують.
Підтверджує ці побоювання і “Укренерго”, яке попередило про можливий дефіцит і закликало не користуватися потужними приладами з 18:00 до 23:00.
Які ризики залишаються Головний ризик для стабільності енергопостачання – воєнний. У разі поновлення обстрілів енергетичних обʼєктів повернення до графіків відключень населення неминуче. Проте певні ризики залишаються навіть без російських атак.
“Коли споживання збільшується настільки, що перебуває на грані фолу в балансі з виробництвом, то різко зростає важливість надійності роботи обладнання електростанцій. Обстріли не додали “здоров’я” обладнанню, його аварійність зараз вища, ніж була раніше”, – каже співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.
“Якщо в пікові години споживання одночасно вийдуть з ладу кілька блоків теплових електростанцій, система може наблизитися до критичної межі, але навіть тоді спочатку будуть залучені резерви: імпорт та аварійна допомога з інших країн.
Якщо ці інструменти не дозволять стабілізувати систему, то будуть застосовані обмеження для споживачів. Передусім – для промисловості та бізнесу і лише потім – для населення. Наразі немає жодних підстав говорити про обмеження для населення”, – підсумував співрозмовник у державній енергетичній компанії.