““Київстар” готовий придбати дві великі українські компанії. Навіщо мобільному оператору сервіси з виклику таксі і замовлення ліків?”, — write: epravda.com.ua
Напередодні четвертого року великої війни на тлі новин про хід переговорів щодо її заморожування інвестиційні амбіції “Київстару” вселяють оптимізм.
Утім, у багатьох громадян постає закономірне запитання, на яке немає офіційної відповіді: навіщо мобільному оператору бізнеси у сфері перевезень та бронювання ліків? Іронічно можна припустити, що мета такого розширення – доставка корвалолу українцям, які останні три роки перебувають у стресовому стані. У реальності ж у діях компанії – суто прагматичні інтереси.
ЕП поспілкувалася з представниками інвестиційного і телекомунікаційного ринків, а також із співробітниками “Київстару”, щоб зрозуміти, чому компанії “стало тісно” залишатися просто мобільним оператором.
Для чого “Київстар” купує компанії У серпні 2022 року, коли російські війська нависали над Слов’янськом, а Херсон перебував під окупацією, “Київстар” придбав за 556 млн грн частку (69,9%) в найбільшій українській медичній інформаційній системі Helsi. Новина про цю угоду стала несподіванкою для ринку не лише через активні бої в країні, а й через російських бенефіціарних власників самого “Київстару” – підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана, Пьотра Авена та Андрєя Косогова.
Майже через рік, у липні 2023 року, держава націоналізувала “Сенс банк” Фрідмана та партнерів. Питання можливої націоналізації “Київстару” залишалося відкритим. Водночас, за словами співрозмовників ЕП в компанії, уже тоді опрацьовувалися ідеї і надсилалися пропозиції щодо купівлі компанії Uklon.
Однак через ризик стати державною компанією найбільшому мобільному оператору країни довелося відкласти свої амбіції щодо поглинань. У жовтні 2023 року Шевченківський районний суд заарештував усі корпоративні права в Україні, які належали Фрідману, Авену та Косогову включно з частками в “Київстарі”.
На певний час захист компанії від потенційної націоналізації став завданням номер один не лише для менеджменту оператора, а й для представників його материнської компанії Veon. Після численних судових засідань наприкінці 2024 року той самий суд зняв арешт із 47% корпоративних прав “Київстару”.
Приблизно в цей же час почала з’являтися інформація про плани оператора вийти на американську біржу Nasdaq, після чого інформаційний простір заполонили новини про потенційні нові угоди. Так, у січні стало відомо, що АМКУ отримав від “Київстару” заявку на купівлю сервісу таксі Uklon. Згодом з’явилася інформація про намір компанії вийти на ринок бронювання ліків.
За даними Forbes Ukraine, мобільний оператор подавав заявку до АМКУ на придбання Tabletki.ua у листопаді 2024 року, але отримав відмову через арешт його корпоративних прав. Схоже, що після зняття цього арешту та усунення перешкоди для поглинання “Київстар” може зробити ще одну спробу.
Придбання Uklon і Tabletki.ua – лідерів у своїх сегментах – може коштувати для оператора близько 100 млн дол. Навіщо це “Київстару”? Співрозмовники ЕП на інвестиційному та телекомунікаційному ринках називають кілька мотивів.
Перший – підготовка до IPO. Вихід на біржу завжди пов’язаний з ризиками недооцінки чи скасування. Для компанії, активи та операційна діяльність якої зосереджені в країні, де триває війна, ризики зростають у геометричній прогресії.
За оптимістичним сценарієм, каже президент “Київстару” Олександр Комаров, компанія може вийти на IPO на початку третього кварталу 2025 року. До цього часу кожна новина про поглинання чи співпрацю, як-от угода із Starlink, може зробити її привабливішою для інвесторів. Телекомунікаційні компанії на біржі не настільки цікаві, як технологічні, що об’єднують низку сервісів.
“Причина присутності “Київстару” в інформаційному полі – підготовка до IPO. До виходу на біржу компанія й надалі інформуватиме про угоди та контракти, щоб підвищити капіталізацію, інвестиційну привабливість, фінансові очікування та вартість акцій. Угоди із Starlink, придбання Uklon і Tabletki.ua – лише початок”, – вважає консультант з цифрових технологій eQualitie Олександр Глущенко.
Існує висока ймовірність, що оператор спробує придбати ще один український бізнес. Співрозмовник ЕП, який раніше був дотичний до відділу злиттів і поглинань (M&A) “Київстару”, стверджує, що пошук вигідних угод вівся постійно.
Про наміри “Київстару” й надалі розширюватися свідчить і те, що там зібрали невелику команду, яка займатиметься поглинаннями. Частина цих фахівців приєдналася до компанії лише у 2025 році, повідомляло видання Scroll.media.
Співрозмовник ЕП, який раніше працював в M&A-відділі оператора, переконує, що майбутнє IPO – точно не головна ціль компанії щодо поглинань.
Getty Images
Другий мотив – накопичений прибуток на рахунках оператора, який неможливо вивести за кордон через запроваджені Національним банком валютні обмеження.
Попри війну в третьому кварталі 2024 року “Київстар” отримав 10,3 млрд грн доходів – на 17,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. У 2023-му, навіть після масштабної кібератаки, дохід компанії зріс на 8% до 33,58 млрд грн.
Компанії вдалося досягти такої прибутковості навіть в умовах значних інвестицій в інфраструктуру. У “Київстарі” розповіли ЕП, що за час великої війни оператор інвестував близько 24 млрд грн у модернізацію мережі, розширення 4G-покриття та енергетичну безпеку, зокрема 2,3 млрд грн – у підготовку до можливих блекаутів. Для розуміння: у платформу Helsi компанія інвестувала 210 млн грн.
“Київстар має значні обігові кошти, у жовтні ця сума становила 12,7 мільярда гривень. Ці гроші належать власникам, але їх неможливо переказати акціонерам”, – зазначає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Тримати такі кошти на рахунках в умовах поточної інфляції недоцільно. Один із співрозмовників ЕП, знайомий з фінансовою ситуацією в “Київстарі”, каже, що частину вільних коштів компанія вкладає в ОВДП, хоча сама вона це не коментує.
Придбання перспективних фірм – альтернатива інвестуванню прибутку. Завдяки таким бізнесам, як Uklon, можна виходити на міжнародні ринки навіть під час війни. Хоча співзасновникам Uklon міжнародна експансія не завжди вдавалася.
Третій мотив – стратегічний. Мова йде про технологічне лідерство. “Київстар” заявляє, що інвестиції в інноваційні технології та сервіси – один з ключових напрямків його розвитку. Маючи кошти, що дозволяють інвестувати, компанія зосереджується на домашньому інтернеті і цифрових сервісах. Схоже, що через специфіку ринку фіксованого зв’язку оператор обрав саме цифрові сервіси.
Що будує “Київстар” Новини про потенційні поглинання компаній викликали припущення про трансформацію бізнесу “Київстару”. Одна з найпопулярніших версій – перетворення оператора на super-app – супердодаток.
Супердодаток – це багатофункціональний мобільний застосунок, який об’єднує низку послуг: від замовлення таксі та оплати рахунків до онлайн-шопінгу та спілкування. Найвідоміший приклад – китайський WeChat. Ключовим елементом таких платформ є платіжна система. Саме тому фінтех-компанії – найактивніші гравці в цій сфері. В Україні до формату супердодатка рухається Monobank, поступово додаючи нові функції поза межами традиційного банкінгу.
Для мобільних операторів цей шлях складний і потребує значних інвестицій, які не завжди окуповуються. “Жодному оператору досі не вдалося досягти значних успіхів за межами свого ринку, навіть після значних інвестицій. Через певний час після витрати коштів постає питання: який з цього зиск, окрім появи нових абонентів? Економічний результат виявляється далеким від очікувань і компанії змушені згортати експансію”, – зазначає телекомунікаційний експерт Роман Хіміч.
У 2017 році Veon уже запускала в Україні суперзастосунок, проте у 2019 році закрила його через концептуальні недоліки. Компанія визнала, що ідея супердодатка не була достатньо продумана, що призвело до невдалого старту.
Більш реалістичним сценарієм для “Київстару” є розвиток у напрямку Value Added Services (VAS) – додаткових послуг. VAS, що з’явилися у 1990-х роках разом з смс, рингтонами та голосовою поштою, нині охоплюють мобільні ігри, стримінгові сервіси, платежі та хмарні сховища. Вони підвищують цінність послуг для користувачів і приносять додатковий дохід компаніям.
За словами Глущенка, “Київстар” прагне монетизувати наявну абонентську базу, співпрацюючи із сервісами, які стануть частиною його екосистеми.
“Вони створюють середовище, де номер телефону абонента виконує роль ідентифікатора (ID) для доступу до послуг, сервісів “для своїх” з певним дисконтом, формуючи систему лояльності та збільшуючи чек.
Це схоже на власні торгові марки супермаркетів, які пропонують дешевші товари завдяки мінімальній маржі, великим обсягам продажів та оптимізації капіталовкладень у маркетинг та рекламу. Додатково не монетизувати абонентську базу, що перевищує 20 мільйонів, – це гріх”, – пояснює він.
Така стратегія виглядає логічною, враховуючи масштаб бізнесу: “Київстар” має близько 23 млн абонентів, Tabletki.ua співпрацює з 12 тис. аптек, в Uklon працюють понад 80 тис. водіїв, а додатком Helsi, до якого приєднано 1 600 медичних закладів, користуються 8 млн українців.
Однак такі бізнеси мають і ризики. Uklon, каже Хіміч, є прикладом “уберизації”, що розмиває відповідальність постачальника послуг перед клієнтами.
“Бізнес-модель цього сервісу значною мірою залежить від державного регулювання. У разі його посилення компанія може втратити стабільність. Поки що незрозуміло, як “Київстар” планує захистити цей бізнес від можливих жорстких обмежень або повної заборони”, – зазначає Хіміч.
Що робитимуть конкуренти У 2024 році на українському телекомунікаційному ринку відбулися тектонічні зміни. Новим власником третього за кількістю абонентів мобільного оператора lifecell став французький мільярдер Ксав’є Ньєлю.
Глущенко переконаний, що поява нового гравця – “Датагруп-воля-лайфселл” (DVL) – змінила баланс на телекомунікаційному ринку України, загостривши конкуренцію серед постачальників послуг зв’язку в усіх сегментах.
“Якщо раніше “Київстар” і Vodafone особливо не конкурували за абонентів мобільного зв’язку, зосередившись на інтернет-абонентах та конкуренції з іншими гравцями ринку інтернет-доступу, то з появою консорціуму DVL усі оператори змушені боротися за абонентів у сегментах мобільного та фіксованого зв’язку, пропонуючи комплексні послуги та будуючи власні екосистеми”, – додає експерт.
Хіміч погоджується, що розвиток телекомунікаційного ринку залежить від дій третього гравця. Водночас наразі не зрозуміло, чим стратегія французьких власників lifecell відрізнятиметься від підходів попередніх турецьких інвесторів.
За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового звʼязку (НКЕК), у 2024 році кількість номерів, які абоненти перенесли від одного оператора до іншого, зросла у 2,3 разу порівняно з 2023-м до 340,63 тис.
Найбільшим донором став “Київстар”, понад 200 тис. абонентів якого мігрували до інших операторів. У Vodafone цей показник удвічі менший – понад 109 тис., у DVL – понад 22 тис. Найбільше користувачів отримав DVL – майже 270 тис. До Vodafone перейшли понад 54 тис. номерів, до “Київстару” – близько 16 тис.
Попри такі результати, очікувати змін у розстановці сил на ринку найближчим часом навряд чи варто. DVL та Vodafone, імовірно, доведеться виходити за межі традиційних послуг, наслідуючи приклад “Київстару”.
“Імовірно, конкуренти “Київстару” не тільки купуватимуть компанії, а й створюватимуть спільні підприємства, щоб розширювати спектр сервісів. Наприклад, “Київстар ТБ” – це спільний проєкт “Viasat Україна” та “Київстару”, а Vodafone TV – продукт, створений на базі Sweet.tv”, – зазначає Глущенко.
Утім, наразі головний прибуток українські оператори генерують завдяки мобільному бізнесу. Натомість побудувати фінансово успішну екосистему сервісів довкола послуг мобільного зв’язку – справжній виклик для кожної компанії.
“Мобільний бізнес складний та консервативний, середній дохід від одного користувача невеликий, а створювати послуги, цікаві мільйонам, непросто. Через масштабність бізнесу інвестиції у вузькі ніші з невеликою аудиторією часто виявляються невигідними”, – підсумовує Хіміч.