“Навіщо розвивати децентралізовану енергетику і як у цьому допоможе штучний інтелект.”, — write: epravda.com.ua
Сприяє буму й підтримка від держави та міжнародних інституцій у вигляді грантів чи пільгових кредитів, які спрямовані на розвиток “зеленої” енергетики.
Для багатьох українців сонячна енергетика – уже не щось наскільки складне, як ще кілька років тому. На дахах будинків можна помітити дедалі більше сонячних панелей. Люди розуміють: це не розкіш, а реальна енергонезалежність.
Обсяги сонячної генерації в Україні ще відносно невисокі, якщо порівнювати з євросоюзівськими країнами чи США, проте розвиток очевидний і він триватиме. Чим же буде жити ринок сонячної енергетики в Україні у 2025 році?
Збільшення частки децентралізованої системи Розвиток децентралізованої енергосистеми – це користь не лише для населення чи бізнесів, а загалом для української енергетичної системи. У звіті Міжнародного енергетичного агентства (IEA) зазначено, що розвиток технологій сонячної енергетики – один з головних факторів, які допоможуть Україні сприяти енергетичній безпеці в найближчій та довгостроковій перспективах.
Що таке децентралізована система виробництва і споживання електроенергії? Це будь-які об’єкти генерації, які мають СЕС та установку зберігання енергії. Тобто споживач може використовувати електроенергію не лише для своїх потреб, коли йде активна генерація від сонця вдень, а й тоді, коли її немає – у похмуру погоду чи вночі. Таким чином можна забезпечувати себе електроенергією, зменшувати залежність від централізованої енергосистеми і продавати надлишки кіловатів.
У 2024 році кількість користувачів та бізнесів, які генерували та продавали електроенергію в мережу, суттєво зросла. Ця тенденція триватиме і у 2025 році, що суттєво підтримає централізовану енергетичну систему країни.
Використання ШІ в галузі сонячної енергетики Сонячна галузь не є винятком у впровадженні рішень на основі штучного інтелекту. Уже є сервіси, які надають прогнози щодо обсягу вироблення енергії для власників електростанцій на основі локації, погоди та особливості СЕС. Такі рішення дозволяють аналізувати фактичну та прогнозовану кількість згенерованої енергії, виявляти й усувати проблеми з обладнанням чи налаштуваннями.
Наприклад, у світі та в Україні (особливо в столиці) використовують Forecast.Solar. Сервіс бере за основу метеорологічні дані, розташування СЕС, її орієнтацію та кут нахилу панелей. На основі цих даних власник станції отримує інформацію про те, скільки СЕС виробить кіловатів за певний проміжок часу.
Попит на будівництво станцій росте До відключень електроенергії абсолютна більшість користувачів обирала мережеві сонячні станції, ті, які одразу передають вироблені вати в мережу. Зараз люди хочуть мати запас електрики для її використання під час вимкнень світла.
Ринкове ціноутворення з погодинною варіацією вартості електроенергії – ще одна вагома причина купівлі установок. У періоди активної генерації, тобто вдень, ціна кіловата нижча. Користувачам вигідніше накопичувати електроенергією і віддавати її в мережу ввечері чи вранці, коли споживання більше і вища ціна.
Це особливо актуально для великих обʼєктів, наприклад, для промислових СЕС. Їм вигідно ставити установки зберігання енергії, тому що таким чином вони балансують на ринку й ефективніше продають електроенергію.
Установки для зберігання енергії потрібні бізнесу, бо вони забезпечують безперервність виробництва, особливо на великих підприємствах. Через вимкнення світла навіть на короткий час доводиться перезапускати обладнання.
До великої війни виробники продавали електроенергію за “зеленим” тарифом, який був фіксований. Зараз умови змінилися. Ставка “зеленого” тарифу щороку зменшується на 10%, а з 1 січня 2030 року програма припиняє працювати. Через це попит на СЕС з установками зберігання електроенергії зростає.
Купівля-продаж електрики за механізмом самовиробництва Нетбілінг або механізм самовиробництва (Net Billing) – це система, за якою власник альтернативного джерела енергії може продавати надлишок вироблених кіловатів у загальну мережу. Надлишок електроенергії, який активний споживач готовий продати, обліковується через лічильник та надходить у загальну мережу. Щомісячно споживач отримує розрахунок за продану електроенергію.
Щоб скористатися нетбілінгом, потрібно укласти договір купівлі-продажу електроенергії за механізмом самовиробництва з постачальником універсальних послуг (ПУП). Також можливий варіант укладення договору для певних категорій споживачів з окремим електропостачальником. У такому випадку продаж електроенергії відбуватиметься за умовами та цінами, зазначеними в договорі.
Це зручний та популярний механізм, тому у 2025 році можна очікувати вдосконалення відповідного законодавства.
Повернення ролі ESG Напрям ESG (англ. environmental, social, governance – “довкілля”, “соціальна сфера”, “корпоративне управління”) для європейських країн – це вже усталений принцип, яким керуються роками. В Україні після підписання угоди про асоціацію з ЄС компанії маленькими кроками розвивали цей напрямок, проводили активності й тренінги для підвищення екологічної свідомості громадян.
Проте велика війна резонно змінила пріоритети й екологія відійшла з першого плану. У 2025 році цей напрям потрохи почне повертатися на порядок денний, бо сонячна енергетика – це перш за все “зелена” енергетика і тут потрібно врахувати, наскільки сильно постраждала екологія України внаслідок воєнних дій.
Помітнішим буде вплив галузі на соціальну сферу: сонячна енергетика потребує великої кількості фахівців, яку не може надати ринок праці. Компанії готові навчати фахівців, ініціювати курси й програми перекваліфікації, співпрацю з навчальними закладами та створювати програми з підготовки спеціалістів.
Наприклад, команда iSolar разом з професійним училищем готує монтажників СЕС. Компанія розробила та впровадила програму перекваліфікації для ветеранів, планує відкрити академію iSolar і навчати більше людей, які прагнуть працювати в галузі та посилювати енергонезалежність нашої країни.
Поширення автоматизованих СЕС Ідеться про СЕС, які поєднують сонячні панелі, установки для зберігання та систему, що аналізує, у який час доби вигідніше продати накопичену енергію. Такі системи оцінюють кількість накопиченої енергії та години її продажу. Це дозволяє максимально вигідно реалізовувати кіловати без втручання людини в процес.
Також у 2025 році ширше використовуватимуться інноваційні рішення: сонячні панелі, які автоматично повертаються за сонцем, балконні панелі і навіть будинки, фасад яких повністю вкритий сонячними модулями.
Продовження підтримки сфери Одна з причин інтенсивного розвитку галузі – численні програми підтримки. Одна з них, “ГрінДІМ” від Фонду енергоефективності, стартувала у 2024 році. Завдяки їй ОСББ можуть встановити сонячну електростанцію в будинку і мати електроенергію для роботи ліфтів, насосів чи опалення при вимкненнях світла.
Багато банків співпрацюють з ЄБРР за програмами кредитів, кешбеку, грантових програм. Бізнес може компенсувати до 20% вартості реалізації проєктів із “зеленої” енергетики. У 2025 році ЄБРР планує надавати кешбеки 15-25% на енергоефективні кредити для фізосіб та розширювати галузеві програми.
Збільшення кількості СЕС та обсягів генерації У 2025 році кількість СЕС в Україні буде динамічно збільшуватися, хоча світовий тренд говорить про зворотне. Проте ситуація в ЄС чи США суттєво інша. Сфера сонячної енергетики в цих країнах почала розвиватися раніше, тому обʼєктів генерації там у рази більше, ніж в Україні. Наприклад, у 2023 році в Румунії частка використання відновлювальної енергії становила 25,2%, в Україні – 5,4%.
У нашій країні галузь сонячної енергетики має величезний потенціал. Ми тільки на початку шляху до більшого використання “зеленої” енергії, яка особливо потрібна для здобуття енергонезалежності, підтримки енергетичної безпеки, відкриття нових вакансій на ринку праці й сталого розвитку країни.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.