Чи є захист від “масок-шоу”?

В українському бізнес-середовищі в останні десятиліття вкорінилася практика подрібнення бізнесу на ФОПи. Такі моделі активно використовується з метою оптимізації податків завдяки використанню спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) замість загальної (ФОПи використовуються одночасно або послідовно до досягнення лімітів у доходах) та спрощеному виведенню коштів (без необхідності організації виплати дивідендів та нарахування податку на дивіденди).

ФОПівські моделі ризикові з таких причин.

ДПС оцінює консолідацію бізнесу на ФОПах як підміну організаційних форм бізнесу: замість використання юридичних осіб бізнес подрібнюється на численні ФОПи, щоб платити єдиний податок замість загальної системи оподаткування. Мета подрібнення – створення умов для зниження податкового навантаження.

Чому таке подрібнення оцінюють незаконним? У правовому полі ФОП розглядається як самостійний суб’єкт господарювання, але на практиці ФОП використовується здебільшого як транзитна одиниця для обігу коштів без ведення самостійної господарської діяльності.

Податкова працює за принципом фіскальної ефективності: постійно відстежує та вивчає схеми мінімізації податків, щоб мати підстави для їх блокування. Часто після виявлення схеми податківці впадають у “приспаний період”: ДПС чекає, чи змінить підприємець поведінку або накопичить критичну кількість порушень.

Після початку великої війни бізнеси дедалі частіше звертаються до юридичних компаній із запитами щодо зміни юридичної моделі із “сірої” на “білу”. Це показує, що багато власників змушені переглянути своє ставлення до ведення бізнесу.

На перший план вийшли дві речі: бажання підтримати державу через сплату податків і прагнення особистих безпеки та спокою. Однак практика показує, що далеко не всі готові до повного податкового навантаження. Водночас сподівання знайти “чарівну пігулку”, яка дозволить платити мінімум податків і залишатися в безпеці, виявилися ілюзією, такої формули просто не існує.

Чому бізнес працює через “подрібнені” ФОПи Чимало бізнесів досі працюють на базі ФОПів з таких причин.

Перша – досі існує клас підприємців, які не вважають це порушенням, оскільки такі структури прямо не заборонені законом.

Друга – підприємці роками спостерігали, що більшість аналогічних бізнесів залишаються поза увагою ДПС і БЕБ (реальні проблеми виникали лише в поодиноких компаніях, які отримували мільйонні донарахування та штрафи, а також кримінальні справи за фактом умисного ухилення від сплати податків).

Третя – психологічна неготовність зменшувати рівень профіту через підвищене податкове навантаження.

Четверта – неможливість вижити на базі загальної системи оподаткування через відсутність маржинальності. Ця причина часто маскує “психологічну неготовність”. При цьому окремі бізнес-моделі дійсно не можуть вийти на плюсову маржинальність у разі переходу на загальну систему оподаткування.

Пʼята – конкурентна проблематика. “Білі” податкові моделі провокують більш високий рівень ціноутворення порівняно із “сірими” та “чорними”. Якщо провідна кількість гравців бізнесу існує на подрібненій ФОПівській моделі, то “біла ворона” в такому полі стає конкурентно неспроможною.

Опинившись на перехресті вибору, підприємці балансують між цими причинами, порівнюючи їх з вигодами “білих” моделей: відносна безпека, контрольованість і можливість капіталізації.

Як ДПС і правоохоронці реагують на ФОПівський бізнес У контексті ризиків структури бізнесу, що використовують ФОПи, донедавна перебували в “приспаному періоді”. Наразі вони дедалі частіше транслюють у публічному просторі тези щодо незаконності “ФОПівських структур”.

ДПС збільшила перевірки таких бізнесів. Контролери роблять висновок: у таких структурах ФОПи не ведуть власну діяльність, а лише “пропускають” через себе операції як транзит винятково для використання більш вигідної системи оподаткування. Тобто ФОПи не виконують визначеної для них законом ролі – самостійний і незалежний підприємець. Натомість бенефіціари бізнесу використовують їх як майданчики для фінансових транзакцій.

Отже, ризики настання негативних наслідків у таких моделях підвищуються, особливо через помітність бізнесу, великі обороти чи конкурентну атаку.

Співвідношення переваг і недоліків ФОПівські структури (спрощена система оподаткування).

Переваги:

– мінімальні податки;

– спрощене виведення коштів;

– певна “невидимість” для контрольних органів до певного грошового обороту.

Недоліки:

– ризики донарахування податку на прибуток (18%), ПДВ (20%), штрафів (25% від заниженої суми), а також штрафів за нереєстрацію “фантомних” податкових накладних з ПДВ;

– неможливість продати бізнес як цілісний актив або залучити інвестора (у правовому аспекті бізнесу не існує, адже сукупність ФОПів не формує юридичну структуру, придатну для продажу чи інвестування);

– відсутність реального контролю власника над бізнесом через розрізненість ФОПів (ФОП є самостійним суб’єктом бізнесу, контроль рахунків і виведення коштів здійснює самостійно; навіть якщо доступ до рахунків передали іншій особі, то ФОП все одно має можливість змінити ці доступи й отримати повний контроль);

– ризики втрати активів через конфлікти, людський фактор, блокування рахунків фінансовим моніторингом;

– можливість притягнення до кримінальної відповідальності в разі перевищення порогу несплачених податків (4 542 000 грн у 2025 році).

Класичні корпоративні структури (загальна система оподаткування).

Переваги:

– юридично зрозуміла й прозора структура;

– можливість масштабування, капіталізації та продажу бізнесу;

– легальні інструменти для зниження податкового навантаження (реальні витрати, податковий кредит, використання інструментів венчурних інвестиційних фондів, інститутів спільного інвестування);

– різноманітніші юридичні й управлінські механізми захисту.

Недоліки:

– відкритість для контрольних органів, що актуалізує ризики тиску;

– класичні ПДВ-проблеми (блокування податкових накладних, статуси “ризиковості” бізнесу);

– потенційні ризики рейдерських атак.

Прозорий бізнес не ідеальний, але захищений Класична модель теж має свої виклики, але в разі виникнення проблем “білий” бізнес має чіткі механізми захисту – юридичні та репутаційні. Коли прозора компанія потрапляє під тиск, це часто сприймається як несправедливість і зловживання з боку системи. У таких випадках компанія отримує підтримку з боку бізнес-спільноти та професійних асоціацій, а ситуація набуває суспільного резонансу та розголосу через активну комунікацію лідерів думок.

Яскравий приклад – історія з обшуками в ІТ-компанії MacPaw у лютому 2023 року. На думку багатьох, дії правоохоронців виглядали як безпідставний тиск на бізнес.

Цей випадок викликав значний суспільний резонанс і став приводом для виступу глави Мінцифри Михайла Федорова. Він засудив це і закликав змінити КПК. Хоча “законопроєкт “Маски-шоу 3” не був ухвалений, ця історія стала поштовхом до важливих кроків та ініціатив з посилення захисту бізнесу від тиску правоохоронців.

Проблеми “сірого” бізнесу – зовсім інша історія Якщо в центр уваги податківців та правоохоронців потрапляє “сіра” компанія, це майже завжди сприймається як викриття схеми або умисне ухилення від сплати податків. Таким підприємцям у разі розголосу захищатися складно.

У публічному просторі це одразу отримує негативне забарвлення. Навіть якщо бізнес мав раціональні причини для вибору такої моделі, пояснити це суспільству майже неможливо, а виправдання “так працюють усі” не працює.

Відсутність прозорості, зрозумілої структури та чіткої правової позиції залишає мало інструментів для захисту – юридичного та репутаційного.

Показовий кейс – рейди податкової та БЕБ по деяких мережах з торгівлі технікою влітку і восени 2024 року. Результат – мільйонні донарахування, виявлення ввезеної контрафактної техніки, масова підміна працевлаштування моделлю з ФОПами та порушення щодо використання РРО для проведення платежів.

Висновок Проблеми з правоохоронними чи контрольними органами можуть виникнути в будь-якій бізнес-моделі. Різниця в тому, що “білий” бізнес має інструменти для відкритого захисту, а “сірий” позбавлений такої можливості.

В умовах нестабільного бізнес-клімату варто обирати такі юридичні моделі, які витримають тиск і збережуть компанію в критичний момент. Увага до прозорості – нова норма, до якої доведеться адаптуватися всім, хто мислить стратегічно.