“Що за чотири роки подорожчало найбільше і чому інфляція здається більшою, ніж каже офіційна статистика?”, — write: epravda.com.ua
На початку великої війни найбільше зросли тарифи на транспортні послуги, але йдеться не про проїзд у громадському транспорті. У 2022 році “Укрзалізниця” підвищила тарифи на вантажні перевезення одразу на 70% (у 2025 році дискутується ще одне підвищення – на 37%) і наслідки цього рішення проявилися в наступні роки.
Окупація росіянами півдня країни, особливо Херсонщини, призвела до втрати доступу до значної частини врожаю овочів та фруктів. Ефект від цього проявився трохи пізніше: у 2023 році ціни на харчові продукти виросли насамперед через дефіцит овочів та фруктів і знову стрімко піднялися на початку 2025-го.
Зараз харчові продукти – №1 за зростанням цін: плюс 74% за останні чотири роки.
Цей показник теж приховує велике коливання, що по-різному позначається на домогосподарствах залежно від їхніх харчових звичок. Так, овочі та фрукти подорожчали у 2,5-2,8 разу, тоді як найменше, на 25%, зросла ціна на цукор (порівняно з груднем 2021 року).
Це одна з причин, чому українці відчувають інфляцію значно сильніше, ніж це показує офіційна статистика. Проблема в методології розрахунку: за офіційним споживчим кошиком, витрати на харчування та напої становлять лише 39,9%. У реальності ці пропорції інші.
У середньому в країні частка витрат на їжу перед великою війною становила 47-49% (наприклад, 47,1% у 2021 році за даними Держстату).
Офіційне вибіркове обстеження умов життя домогосподарств Держстатом показувало, що бідніші сім’ї витрачають значно більшу частку свого бюджету на базові потреби, особливо на харчування. Так, до 2022 року домогосподарства нижчого дециля (з найменшими доходами) спрямовували 53-57% сукупних витрат на їжу, тоді як верхній дециль (найзаможніші) – 34-38%.
Загальна структура споживчих витрат в Україні виглядала так: близько половини – продукти харчування, третина – непродовольчі товари та послуги (одяг, транспорт, зв’язок), решта – житло, комунальні послуги та інші обов’язкові платежі. На освіту, розваги та відпочинок припадали лічені відсотки.
Таким чином, реальна інфляція значно вища для більшої частини населення. Щоб порахувати адаптований індекс цін для домогосподарств із “своїм” споживчим кошиком, треба застосувати ваги витрат, відмінні від офіційних. За таких розрахунків реальна інфляція, наприклад, для біднішої частини населення за чотири роки може сягати 70%.
Різниця ще відчутніша, якщо врахувати, що це відбувається на додачу до розбіжності в зростанні доходів.
За даними моніторингу умов життя в Україні від Світового банку, після 2022 року доходи найбідніших домогосподарств (нижні 20%, Q1) упали з близько 5 тис. грн на місяць (у цінах 2024 року) до близько 3 тис. грн у 2023 році та залишаються на цьому рівні у 2024-му.
Водночас доходи найбагатших 20% населення (Q5) зросли з близько 18 тис. грн у 2022 році до 28-30 тис. грн у 2023-2024 роках, тобто майже в 1,6 разу. Доходи середніх груп (Q2-Q4) спочатку теж суттєво знизилися у 2023 році, на 20-30%, частково відновилися у 2024-му, але не повернулися до довоєнного рівня.
Таким чином, велика війна не просто підвищила загальний рівень бідності, а й різко посилила нерівність: доходи бідних домогосподарств скорочуються, тоді як заможні стають ще багатшими.
Економічна теорія говорить: найбільше від зростання цін страждають люди з найнижчими заробітками. Довести її просто: ті, хто мають низькі доходи, повинні витрачати більшу частину своїх заробітків на їжу та житло, тому коли ціни на ці товари та послуги зростають, у них залишається менше на все інше. Багаті та середній клас, навпаки, краще захищені.
Ця закономірність спостерігається протягом багатьох десятиліть у багатьох країнах. Саме це зараз доводять українці своїм життєвим досвідом.