Форум “Банківський ринок 2025” від Незалежної асоціації банків України, ЕП і Mastercard:‍ головне з дискусій

WebFont.load({ google: { families: [“Fira Sans:100,100italic,200,200italic,300,300italic,regular,italic,500,500italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic,900,900italic:cyrillic,cyrillic-ext,latin”] }});
!function(o,c){var n=c.documentElement,t=” w-mod-“;n.className+=t+”js”,(“ontouchstart”in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+”touch”)}(window,document);

$(‘.slider’).on(‘mouseenter’, function() {
$(this).slick(‘slickPlay’);
});

(function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({‘gtm.start’:
new Date().getTime(),event:’gtm.js’});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],
j=d.createElement(s),dl=l!=’dataLayer’?’&l=’+l:”;j.async=true;j.src=
‘https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id=’+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);
})(window,document,’script’,’dataLayer’,’GTM-WW7B57′);

window.dataLayer = window.dataLayer || [];
function gtag(){dataLayer.push(arguments);}
gtag(‘js’, new Date());
gtag(‘config’, ‘G-RTM56J60G5’);

Форум “Банківський ринок 2025” від Незалежної асоціації банків України (НАБУ), ЕП і Mastercard:‍головне з дискусій

СПЕЦПРОЄКТ

27 червня 2025

Четвертий рік український банківський сектор працює в принципово нових, нікому раніше невідомих, умовах. Його учасники вже адаптувались до притаманних воєнному стану обмежувальних заходів та поведінки клієнтів, яка еволюціонувала.
Водночас Національний банк, професійні об’єднання, банки та інші фінансові установи знаходяться в постійному пошуку рішень, які дозволили б зберегти стабільність та забезпечили розвиток ринку. Особливо в ситуації волатильних умов на технологічному та глобальному рівнях.
Незалежна асоціація банків України (НАБУ) разом з “Економічною правдою” та Mastercard 17 червня зібрала банкірів, чиновників та фінансистів на форумі “Банківський ринок 2025”, аби разом подивитися у майбутнє фінансового сектору.

Розвиток попри кризу
Попри складні умови, в яких функціонує економіка країни, банківська система продовжує розвиватися. Зокрема, на 30% зріс портфель корпоративних кредитів. Активно розвивається і споживче кредитування, на чому наголосив голова Ради НАБУ Володимир Мудрий у вітальному слові.
За його словами, змінюється і якість кредитування: з’являються нові інструменти, зменшується частка держави, а кредити для МСБ вже перевищили 60% портфелів банків. Головним викликом для системи залишається макроекономічна нестабільність. Серед внутрішніх проблем – вкрай низький рівень іпотеки.

Володимир Мудрий, голова Ради НАБУ

Ба більше, розвивається не лише кредитування, але й диджитальні продукти банків, про що розповіла генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва. Вона подякувала учасникам ринку за внесок у розвиток фінансового сектору й нагадала, що Україна стабільно входить до когорти країн-лідерів з розвитку NFC платежів.

Інга Андрєєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові

Проте, як зазначили учасники форуму, 2025 рік несе не лише внутрішні ризики для фінансового сектора України, але й зовнішні. Зокрема, це стосується ситуації з американською валютою, адже 83% українських резервів розміщені саме у доларах. Хоча в Національному банку підстав для тривоги не вбачають, про що повідомив голова регулятора Андрій Пишний під час розмови з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком. Так, НБУ моніторить ситуацію на щоденній основі, і там досі вважають долар ключовою резервною валютою, а американську економіку – однією з найпотужніших у світі.

“Чи загрожує щось долару? Мова йде про волатильність. Американська економіка глибока, ринки капіталів теж сильні. Говорити про те, що долар треба «відспівати» – ні. Він відіграватиме свою відчутну роль”, – заявив Пишний.

Він додав, що Національний банк поступово диверсифікує резерви, а у 2024 році регулятор перерахував до державного бюджету 84 млрд грн прибутку.

Валютна лібералізація та євроінтеграція – за планом
Під час виступу Пишний нагадав про Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості валютного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Дорожня карта валютної лібералізації містить три етапи.
Перший етап практично завершено, другий – на фініші і навіть частково реалізується третій. Календарного плану пом’якшень немає, і рішення ухвалюються лише за наявності макроекономічних передумов. За словами Пишного, за режиму керованої гнучкості курс на сьогодні є “поглиначем шоків”, а не створює їх.

Андрій Пишний, голова регулятора

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Також голова НБУ відповів на запит великого бізнесу, який скаржиться на неможливість виведення капіталу за кордон та купівлі іноземної валюти у необхідних обсягах. Останнє не дозволяє компаніям хеджувати валютні ризики. За словами Пишного, Нацбанк розробив концепцію розвитку ринку деривативів і вже працює над її впровадженням.
Пишний прокоментував побоювання українських банкірів щодо конкуренції з фінансовими установами ЄС після вступу України до Європейського Союзу. Він визнав, що такі ризики є, але українські банки можуть їм протистояти – завдяки гнучкості, клієнтоорієнтованості та здатності до адаптації.
Водночас українським банкам є чому і повчитися у європейських, передусім у сферах комплаєнсу, відповідальності та корпоративного управління.

Андрій Пишний, голова регулятора

Вже невдовзі Україна може приєднатися до єдиної зони платежів у євро (SEPA). Ми ближчі, ніж будь-коли, вважає Пишний. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано у парламенті.

“30 квітня 2025 року в Раді зареєстровано законопроєкт, який дозволить подати заявку на приєднання до SEPA у третьому кварталі 2025 року. Наступний етап – технічна інтеграція”, – повідомив Пишний.

Кількість банків в Україні, на думку регулятора, не є завеликою. Ринок не перенасичений, а конкурентний, вважає голова Нацбанку. А, як відомо, конкуренція – стимул до розвитку. Разом з цим НБУ виступає за поступову приватизацію державних банків.

Макроекономічні сценарії в умовах геополітичних змін
Україна перебуває в унікальному економічному моменті: висока ліквідність, відносна фінансова стабільність, воєнна невизначеність і шанс на довгострокові інвестиції. Свій внесок у волатильність макроекономічних сценаріїв для держави робить і міжнародний контекст, змушуючи економічних агентів адаптуватися.
Наша країна вже кілька років живе в умовах надвисокої невизначеності, і за цей час навчилась приймати рішення в кризі, розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час першої панельної дискусії. Він зазначив, що основними стовпами української стійкості є міжнародна підтримка, зважена макрополітика, а також адаптивність і витривалість громадян, бізнесу і банків.
За його словами, роль останніх у підтримці фінансової стабільності є вирішальною. Банки не лише зберігають довіру вкладників, а й активно підтримують економіку кредитним ресурсом. Як доказ, Ніколайчук навів простий факт: за останній рік обсяги кредитування банками зросли майже на третину.

Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Віталій Ваврищук, директор департаменту макроекономічних досліджень групи ICU

Банківський ринок 2025

Обсяги кредитування, а також залучення іноземних інвестицій могли б бути ще вищими, якби не війна. Саме безпековий ризик залишається найбільшим стримуючим фактором, зазначив директор департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Поки цей ризик не буде суттєво знижений, розраховувати на масовий приплив капіталу не доводиться.

“Відновлення кредитування – це не мільярди щотижня, а тисячі кредитних рішень щодня. Плюс 30% на рік у гривневому корпоративному портфелі – це і є реальне відновлення”, – заявив Ваврищук.

З ним погодився і заступник голови правління Ощадбанку Юрій Каціон. Він наголосив на запиті бізнесу щодо ухвалення Закону про страхування воєнних ризиків, який уже поданий до парламенту, але досі не розглянутий. Запровадження цього механізму може стати поштовхом для подальшого збільшення інвестиційного кредитування.
Попри відсутність такого страхового механізму, банки продовжують фінансувати великі кредитні проєкти у сферах енергетики та оборонної промисловості.

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку

Це підтвердив і голова правління ПУМБ Сергій Черненко. Його банк у 2023 році зумів наростити корпоративний портфель на 40%. Водночас подальше нарощення стримує питання достатності капіталу для подальшого масштабування кредитного портфеля.

“Якщо подивитися на нашу історію, то найкраще зростання у нас завжди припадало на періоди криз. Це ілюстрація нашого вміння аналізувати ризики. Але також важливо переконувати, що можна приймати нові ризики. Це формувалося багато років”, – зазначив Черненко.

Ще одна перешкода для нарощування інвестицій в банківський сектор – поточні валютні обмеження Національного банку. Зокрема ті, що стосуються виплати дивідендів, вважає Володимир Мудрий. Ще однією проблемою він назвав недостатню ємність бізнесу в країні: банки готові кредитувати, але часом клієнтів небагато.

Володимир Мудрий, голова Ради НАБУ

Банківський ринок 2025

Банківський ринок 2025

Сергій Черненко, голова правління ПУМБ

Цифровізація фінансових послуг: нові можливості та нові виклики
Обговорення цифрового банкінгу почалося з питання, чи не досяг цей сервіс межі своєї зручності. Учасники погодились, що технологічний прогрес не зупиняється, і попереду банкінг чекатимуть нові зміни.
Серед найбільш перспективних напрямів співзасновник monobank Олег Гороховський назвав великі мовні моделі штучного інтелекту, які здатні значно спростити управління IT-системами у великих організаціях.

“Головний юзер експірієнс (досвід користувачів. – Ред.), який клієнт очікує від банків, – щоб банк був непомітний”, – зауважив він. Ідея полягає в тому, щоб банк працював так, ніби його й немає.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн зазначив, що цифрова зручність вже стала базовою вимогою. За його прогнозом, банківські сервіси будуть все більше автоматизовані, а більшість платежів незабаром здійснюватиметься без активної участі користувачів. Водночас преміальні клієнти й надалі потребуватимуть персонального підходу та спілкування.

Банківський ринок 2025

Олег Гороховський, співзасновник monobank

Банківський ринок 2025

Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанк

Дмитро Мусієнко, член правління ПриватБанку

Хоча базові послуги цифрового банкінгу добре розвинені, складніші продукти, як-от інвестиції, іпотека, пенсійні програми, залишаються слабо представлені у цифровому форматі. На думку члена правління ПриватБанку Дмитра Мусієнка, саме в цих сферах розгорнеться конкуренція диджитальних банків.

“Майбутня конкуренція диджитальних банків буде у продажу більш складних продуктів. Звичайно, що мова йде й про штучний інтелект”, – підкреслив він.

Про використання штучного інтелекту у своїй роботі розказали й у Mastercard. Інга Андреєва розповіла, що штучний інтелект допомагає компанії аналізувати понад 140 млрд транзакцій на рік і запобігати шахрайським операціям на десятки мільярдів доларів.
Крім того, за її словами, трендом останніх років став швидкий перехід на цифрові картки та токенізація платежів. 

“Сьогодні в Україні понад 60% оплат за картками Mastercard у фізичному ритейлі токенізовані – це NFC оплати цифровими картками за допомогою смартфонів та інших гаджетів. До 2030 року ми також прагнемо забезпечити можливість токенізації кожної онлайн-транзакції в нашій мережі”, – каже вона.

Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові

Олексій Шабан, заступник голови НБУ

Банківський ринок 2025

Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові

Поділилися інсайдами й у Мінцифрі. Керівник команди впровадження Дії Олексій Вовк зазначив, що у липні очікується запуск функції передачі банкам довідок ОК-5 і ОК-7 (містять дані про зарплату з якої сплачується ЄСВ та про страховий стаж). Також він розповів, що у 2024 році понад 37 мільйонів українців скористалися цифровими сервісами передачі даних банкам, а їх кількість щороку зростає на 20-30%.
Обговорили й питання зростання кіберзагроз, зокрема фішингових атак і шахрайства. Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що за кордоном для протидії кіберзлочинності впроваджують штучний інтелект. 

“Наприклад, колеги з Данського і Латвійського нацбанків намагаються навчитися використовувати ШІ для виявлення і реагування на кіберінциденти”, – додав Шабан.

Також він наголосив, що стратегічним напрямом для банків і регуляторів є перехід від класичного банкінгу до вбудованих сервісів – embedded banking.
Антон Тютюн з Ощадбанку вважає, що перспективними для боротьби з кібершахрайством є розвиток новітньої біометрії, наприклад, поведінкової, коли ідентифікація користувача відбувається за способом його поведінки.

Олексій Вовк, керівник команди впровадження “Дії”

Банківський ринок 2025

Олексій Шабан, заступник голови НБУ

Банківський ринок 2025

Враховуючи такий бурхливий розвиток цифрового банкінгу, постає логічне питання: чи є майбутнє у класичних банківських відділень?
Тут думки учасників розійшлися: хтось вважає, що відділення трансформуватимуться і зменшуватимуться в кількості, але залишатимуться важливими для певних категорій клієнтів, зокрема старшого покоління. Інші ж припускають, що вони поступово зникнуть. Наприклад, у monobank, який не має фізичних відділень, роблять ставку на формування лояльності з молодшого віку, аби клієнти залишалися з банком і в майбутньому.
Захід організовували Незалежна асоціація банків України разом з ЕП та Mastercard.

© 2005-2025, Економічна правда.Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.”Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.