July 27, 2025
У нашесті сарани в Україні винна Росія, каже Держпродспоживслужба thumbnail
Economy

У нашесті сарани в Україні винна Росія, каже Держпродспоживслужба

Її розмноженню сприяла поява занедбаних земель біля лінії фронту та руйнування Каховської ГЕС  ”, — write: epravda.com.ua

Нашестя сарани в деяких регіонах України — це не катастрофа, ситуація керована і спричинена війною, кліматичними змінами та руйнуванням екосистем.

Про це у інтерв’ю Latifundist розповів заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.

За його словами, проблема справді існує, особливо на лінії зіткнення. Проте вона не є новою: спалахи сарани трапляються щороку, і цього року ситуація не вийшла з-під контролю.

“Нашестя сарани — наслідок екоциду росії проти України. Та й не тільки проти України, а і проти всього світу”, — підкреслив Чайковський.

Головними причинами нашестя стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані землі біля фронту.

У 2024 році особливий режим захисту рослин було введено в Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківщини. У попередні роки осередки спостерігали в Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях, а ще раніше — у південних регіонах, зокрема Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській.

Чайковський також розповів, що у Запорізькій області качки масово поїдають сарану, і, за словами місцевих, не хочуть їсти нічого іншого. Такі біологічні методи контролю, як використання природних ворогів, уже допомогли Пакистану впоратися з навалою сарани.

Між тим у Запорізькій області фахівці фіксують міграцію сарани в південно-східному напрямку – в бік лінії бойового зіткнення.

11 липня на території Запорізької області вперше виявили осередок перелітної сарани – на території Кушугумської громади.

На території Комунарського району Запоріжжя ввели особливий режим захисту рослин на площі 6110 гектарів. Заражено орієнтовно близько 50 % цієї площі. Це рекреаційні зони, землі несільськогосподарського призначення та берегова зона Дніпра.

Втім, вже встановлено зменшення активності та чисельності шкідника – 7-10 екземплярів на квадратний метр. Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області продовжують контролювати ситуацію.

У Держпродспоживслужбі повідомили, що Херсонській області після здійснення успішних винищувальних заходів проти сарани розглядається питання щодо скасування особливого режиму захисту рослин. Осередки сарани знищено також у Одеській області. У Дніпропетровській області чисельність сарани загрози поки не становить.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялося, що у Херсонській області спалах сарани вдалося локалізувати. Особливий режим захисту рослин у регіоні ввели 23 червня, і вже на старті було оброблено 297 гектарів, з яких 27 – це посіви соняшнику.

Раніше повідомлялося, що у Херсонської області було зафіксувано масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Аграріїв із Херсонської, а також сусідніх Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей фахівці закликають обстежувати занедбані території, пасовища та узбіччя доріг.

Раніше вже повідомлялося про осередки масового розмноження сарани у Херсонській області. Масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району.

Також повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися до 13,6 млн тонн. Так, аналітики ASAP Agri переглянули прогноз через затяжну посуху – попередній прогноз був на рівні 14,1 млн тонн. Перегляд відображає зростаючі побоювання щодо екстремальних погодних умов, зокрема спекотної та сухої погоди під час цвітіння, яка стала основною причиною втрати врожайності.

Related posts

“Here are our beats”: 53% of US companies in Ukraine were injured through the strikes of the Russian Federation – the head of the American Chamber of Commerce

cccv

Фірма з орбіти Трампа витратила $2 мільярди на Bitcoin

unn

БПЛА атакували електропідстанцію на залізниці у Волгоградській області РФ

unn

Leave a Comment

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More