“Розмінування стосується не тільки життя та здоров’я людей, це ще й питання економічної стійкості країни.”, — write: epravda.com.ua
Це більше, ніж площа окремих країн, тож вартість і тривалість розмінування виглядають непідйомними – понад 30 млрд дол. (ця цифра постійно зростає), понад 20 років за найоптимістичнішими підрахунками. Але українці не раз доводили, що неможливих завдань немає, є виклики, на які слід шукати рішення.
У минулому в інших країнах формування ринку гуманітарного розмінування починалося зазвичай лише після завершення активних боїв. Проте Україна змушена будувати цей сектор просто під час великої війни.
Основна причина – необхідність підтримки економічної діяльності, насамперед в агросекторі, оскільки це впливає на продовольчу безпеку і фінансову стабільність країни. Україна – перша у світі держава, яка в розпалі боїв створює ефективний, конкурентний і прозорий ринок гуманітарного розмінування, який ґрунтується на партнерстві держави, міжнародних донорів та приватних операторів.
Центр гуманітарного розмінування відіграє в цьому процесі ключову роль. За короткий термін (центр почав роботу у вересні 2024 року) ми досягли суттєвого зниження вартості розмінування. Якщо середня ціна міжнародних організацій становить 3-30 тис. дол. за га, то ЦГР забезпечив таку ж якість за 1 370 дол.
Завдяки відкритим тендерам на Prozorro виникає здорова ринкова конкуренція: сертифіковані оператори пропонують кращі варіанти, знаючи, що їх не “зріже”, наприклад, іноземна грантова організація через якісь внутрішні домовленості.
Зниження вартості – це не лише економія коштів, це й важливий сигнал для міжнародних партнерів. Україна не просто просить фінансову допомогу на розмінування, а демонструє відповідальний підхід. Ба більше – розробляє нові інструменти, аби вартість процесу істотно зменшилася, а ефективність зросла.
Це досвід, технології та ідеї, які в майбутньому допоможуть іншим країнам, що потерпають від замінування. Тож донори бачать реальні результати та ефективне використання коштів, довіра до України зростає, покращується її репутація, принаймні, у питаннях протидії корупції щодо військової допомоги.
Один з ключових етапів еволюції ринку гуманітарного розмінування ми вбачаємо у створенні унікального цифрового продукту: глобальної інтерактивної мапи замінованих територій, яка вирішує одразу кілька завдань.
По-перше – дозволяє оцінити масштаби проблеми. Ми отримаємо єдину інтегровану систему, яка відображатиме реальну картину забруднення територій.
По-друге – визначає пріоритезацію розмінування. Завдяки ШІ-алгоритмам території будуть оцінюватися за критеріями економічної, соціальної, екологічної важливості.
По-третє – актуалізує дані. Оскільки бої тривають, мапа дозволить оперативно позначати очищенні території і ті, що могли бути повторно забруднені.
Інтерактивна мапа важлива для всіх ключових учасників ринку розмінування: державних органів, міжнародних партнерів, суспільства та бізнесу. Українці повинні мати доступ до достовірної інформації про заміновані території, аграрії – можливість відстежувати статус розмінування своїх ділянок, міжнародні донори – можливість бачити чітку картину ефективності своїх інвестицій.
Інтерактивна мапа замінованих територій – лише один приклад цифровізації процесів у гуманітарному розмінуванні. Є план створити екосистему цифрових продуктів, яка знизить людський фактор і надасть необхідний рівень прозорості всіх супутніх фінансових процесів. Цей план уже почав реалізуватися у взаємодії Центру гуманітарного розмінування з Міністерством економіки України.
Наступний крок такої співпраці – створення унікальної кросплатформної системи, що обслуговуватиме низку важливих питань протимінної діяльності.
Це управління операціями гуманітарного розмінування, інтеграція з Prozorro, публічний та непублічний доступ до даних про забруднення територій вибухонебезпечними предметами та інші типи забруднень. Це також моніторинг і звітність, управління ресурсами, дашборди. Передбачається, що система зможе взаємодіяти із сторонніми системами, пов’язаними з протимінною діяльністю.
Наразі Мінекономіки та ЦГР активно співпрацюють з компанією Palantir, яка спеціалізується на розробці передових технологій аналізу великих обсягів даних та дозволяє розв’язувати складні аналітичні завдання. Це значно підвищить ефективність протимінної роботи в України в найближчому майбутньому.
Європейські країни активно включилися в ініційований центром процес диджиталізації українського ринку розмінування. Наприклад, британські та швейцарські партнери інвестували в створення цифрових алгоритмів для визначення пріоритетності ділянок на Харківщині.
До кінця 2025 року ми плануємо представити робочий прототип цифрової мапи. Упевнені, що це стане важливим повідомленням для всього світу: Україна не просто реагує на виклики, а власноруч створює ефективні інструменти та принципи розмінування, які можуть колись стати взірцем для інших країн.
Одним з головних результатів діяльності ЦГР є те, що українські фермери та громади можуть отримувати стовідсоткову компенсацію витрат на розмінування. Це робить процес доступним і стимулює використання офіційних методів замість нелегального “чорного” демайнінгу, який створює ризики для життя людей.
Для нас важливо зберегти темп і забезпечити сталий розвиток нового ринку. Для цього нам потрібна максимальна відкритість до співпраці державних установ, а також усі можливі шляхи отримання міжнародної допомоги. Ми налаштовані рішуче, оскільки йдеться не просто про ринок, а буквально про життя й здоров’я сотень тисяч українців і про безпечне майбутнє для прийдешніх поколінь.
Центр гуманітарного розмінування – неприбуткова бюджетна установа, що належить до сфери управління господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабміну. З моменту запуску ЦГР та впровадження програми компенсації витрат було проведено 50 аукціонів для закупівлі послуг з розмінування 9 600 га сільськогосподарських земель. За результатами аукціонів укладено 47 договорів, що охоплюють розмінування 9 500 га на понад 530 млн грн.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.