“Війна Росії проти України вкрай негативно вплинула на банківське кредитування, однак порівняно з початком 2022 року наразі ситуація докорінно змінилася. В перші місяці великої війни через зниження ділової активності та пригнічені споживчі настрої попит на кредити майже зник. Невизначеність стримувала й кредитні апетити банків.
Кредитування критичних галузей підтримувалося за рахунок державних програм та гарантій. Зараз, попри тривалу війну та розгортання торговельних протистоянь у світовій економіці, ми бачимо стійкий тренд нарощення кредитів та відновлення довоєнної структури балансу банків.
Ба більше, через потребу відновлювати руйнування бізнес кредитується під капітальні інвестиції, попри значну невизначеність.
Кредитування зростає
Кредитний портфель банківської системи збільшується два роки поспіль дедалі швидшими темпами. Чисті гривневі корпоративні кредити зараз зростають на 28% у рік, малому та середньому бізнесу – 31%, населенню – 36%.
Реклама:
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Востаннє такі темпи зростання кредитів в Україні були ще до великої війни. Співвідношення кредитів до ВВП в Україні за перший квартал 2025 року зросло вперше з лютого 2022 року. Нарощують портфелі банки усіх груп.
Найбільші реципієнти кредитів – аграрії, підприємства сфер оптової торгівлі, будівництва та машинобудування.
Кредити стали доступними
Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу нині в середньому становлять 15,5% річних (за поточних 13% за річними депозитами за даними Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб UIRD).
Варто розуміти, що кредити не можуть бути безкоштовними. Однак маржа над депозитними ставками помірна, що є свідченням активності та конкурентності цього сегмента. З часом наші комплексні кроки з приборкання інфляції разом зі зниженням ризик-складової вартості кредитів мають дати відчутний результат: разом зі сповільненням інфляції з другого півріччя цього року кредитні ставки теж очікувано знижуватимуться.
Більшість кредитів – ринкові
Питома вага субсидійованих кредитів у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” у загальному чистому працюючому портфелі бізнесу скоротилася з пікових 40% (у 2023 році) до 31,2% (кінець першого кварталу 2025).
Основна причина – сприятливі умови кредитування поза програмою. Оскільки кредити на ринкових умовах стали доступнішими, державна підтримка надалі може ставати ефективнішою завдяки концентрації в окремих сферах, де вона надалі критично потрібна: у фінансуванні інвестиційних проєктів та кредитуванні в ризикованіших регіонах.
Кредитування повертає свою ключову роль у балансах банків
За даними свіжого Огляду банківського сектору, протягом першого кварталу 2025 року кредитування стало ключовим чинником підтримки активів та прибутковості банків. Серед активів зростали виключно кредити, водночас обсяг ОВДП у портфелях банків та вкладень у депозитні сертифікати НБУ скоротився.
Одночасно висока операційна ефективність за низьких відрахувань у резерви стала визначальним чинником збереження прибутковості, а це ключова умова для підтримки капіталу і подальшого нарощення кредитного портфеля. Банки, розуміючи перспективу нарощення кредитного портфеля, надалі активніше розвиватимуть цей напрям.
Конкуренція за позичальників загострюється
З огляду на дедалі вищу вагу кредитування для бізнес-моделей банків, все більше фінустанов поринають в активну конкуренцію, передусім цінову. Про це, зокрема, свідчить стримана реакція ринкових ставок на нещодавнє підвищення облікової ставки.
За даними опитування банків про умови кредитування за перший квартал, посилення конкуренції стимулювало їх пом’якшувати кредитні стандарти для корпорацій, а конкурентний тиск з боку небанківських фінансових установ – і стандарти для населення.
Попит на кредити зростає, зокрема інвестиційний
Ключовий фактор зростання кредитування – це попит на кредити. Він досі є пригніченим через війну, але відновлюється. За даними того ж опитування, банки фіксують зростання попиту бізнесу і населення на кредити та очікують такої динаміки надалі.
Важливо, що відновлюється інвестиційний попит – цей тренд триває другий квартал поспіль. Середньострокові позики з терміном погашення від 1 до 3 років у першому кварталі зростали темпами понад 34% у річному вимірі, або швидше, ніж портфель у цілому.
Стратегія з розвитку кредитування працює
Вона покликана спрямувати доступні кредитні ресурси банків передусім на зміцнення обороноздатності через підтримку низки критичних галузей. Маємо непогані результати в енергетиці: за період з червня 2024 до травня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури на 18 млрд грн, або потужність генерації на понад 680 МВт.
Не відстає й ОПК: у межах державної програми фінансування оборонних проєктів, що стартувала в грудні 2024 року, підписано договори на понад 1 млрд грн (це лише невеликі проєкти, що підтримуються новоствореною державною програмою, водночас сукупний кредитний портфель ОПК у рази вищий). Наразі ми розробляємо окрему Стратегію з розвитку іпотечного кредитування і очікуємо на її суттєвий ефект для роздрібного ринку.
Кредитна політика банків – виважена
Під час великої війни банки довели, що вміють працювати з кредитними ризиками. Зараз якість портфеля хороша, а частка непрацюючих кредитів на початок квітня скоротилася до 28,6% (17,1% без старих безнадійних кредитів держбанків та боргів колишніх власників ПриватБанку).
Показник поліпшився в банків усіх груп. За збереження тренду вже в наступному кварталі ми досягнемо рівня NPL як до повномасштабного вторгнення. Усвідомлюючи свою ефективність у врегулюванні боргів, банки готові брати більше ризиків, тож їх апетити до кредитування зростають.
Боргове навантаження – прийнятне
Зараз, попри швидкі темпи зростання кредитування, про надмірне боргове навантаження на бізнес та населення не йдеться. Бізнес зберігає фінансову стійкість та помірне боргове навантаження, близьке до довоєнних показників.
На кінець першого кварталу 2025 року обсяг чистих корпоративних кредитів становить 7,8% ВВП, домогосподарств – близько 3% ВВП. Загалом обсяг гривневих кредитів зростає швидше за економіку, а надалі додатковим рушієм стане розвиток інфраструктури.
Такими темпами зростання кредитування не створює дисбалансів і є безпечним.
Прибутковість банків підтримує їх кредитний потенціал
Достатній прибуток підтримує капітал банків, даючи змогу виконувати регуляторні вимоги, зокрема за результатами оцінки стійкості, та надалі нарощувати кредитування. Система зараз має потенціал суттєво наростити портфель. Банки до цього операційно, технічно та фінансово цілком готові.
Передумовами для цього стало відновлення регуляторних вимог. Адже без фінансової стабільності стійке економічне зростання неможливе, як дуже влучно зазначив голова Банку Англії Ендрю Бейлі в одній зі своїх промов.
Однак банки мають розраховувати на свій зароблений прибуток під час планування, адже досі податкова невизначеність стримувала їх інвестиційні плани.”, — write: epravda.com.ua
Кредитування критичних галузей підтримувалося за рахунок державних програм та гарантій. Зараз, попри тривалу війну та розгортання торговельних протистоянь у світовій економіці, ми бачимо стійкий тренд нарощення кредитів та відновлення довоєнної структури балансу банків.
Ба більше, через потребу відновлювати руйнування бізнес кредитується під капітальні інвестиції, попри значну невизначеність.
Кредитування зростає Кредитний портфель банківської системи збільшується два роки поспіль дедалі швидшими темпами. Чисті гривневі корпоративні кредити зараз зростають на 28% у рік, малому та середньому бізнесу – 31%, населенню – 36%.
Востаннє такі темпи зростання кредитів в Україні були ще до великої війни. Співвідношення кредитів до ВВП в Україні за перший квартал 2025 року зросло вперше з лютого 2022 року. Нарощують портфелі банки усіх груп.
Найбільші реципієнти кредитів – аграрії, підприємства сфер оптової торгівлі, будівництва та машинобудування.
Кредити стали доступними Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу нині в середньому становлять 15,5% річних (за поточних 13% за річними депозитами за даними Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб UIRD).
Варто розуміти, що кредити не можуть бути безкоштовними. Однак маржа над депозитними ставками помірна, що є свідченням активності та конкурентності цього сегмента. З часом наші комплексні кроки з приборкання інфляції разом зі зниженням ризик-складової вартості кредитів мають дати відчутний результат: разом зі сповільненням інфляції з другого півріччя цього року кредитні ставки теж очікувано знижуватимуться.
Більшість кредитів – ринкові Питома вага субсидійованих кредитів у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” у загальному чистому працюючому портфелі бізнесу скоротилася з пікових 40% (у 2023 році) до 31,2% (кінець першого кварталу 2025).
Основна причина – сприятливі умови кредитування поза програмою. Оскільки кредити на ринкових умовах стали доступнішими, державна підтримка надалі може ставати ефективнішою завдяки концентрації в окремих сферах, де вона надалі критично потрібна: у фінансуванні інвестиційних проєктів та кредитуванні в ризикованіших регіонах.
Кредитування повертає свою ключову роль у балансах банків За даними свіжого Огляду банківського сектору, протягом першого кварталу 2025 року кредитування стало ключовим чинником підтримки активів та прибутковості банків. Серед активів зростали виключно кредити, водночас обсяг ОВДП у портфелях банків та вкладень у депозитні сертифікати НБУ скоротився.
Одночасно висока операційна ефективність за низьких відрахувань у резерви стала визначальним чинником збереження прибутковості, а це ключова умова для підтримки капіталу і подальшого нарощення кредитного портфеля. Банки, розуміючи перспективу нарощення кредитного портфеля, надалі активніше розвиватимуть цей напрям.
Конкуренція за позичальників загострюється З огляду на дедалі вищу вагу кредитування для бізнес-моделей банків, все більше фінустанов поринають в активну конкуренцію, передусім цінову. Про це, зокрема, свідчить стримана реакція ринкових ставок на нещодавнє підвищення облікової ставки.
За даними опитування банків про умови кредитування за перший квартал, посилення конкуренції стимулювало їх пом’якшувати кредитні стандарти для корпорацій, а конкурентний тиск з боку небанківських фінансових установ – і стандарти для населення.
Попит на кредити зростає, зокрема інвестиційний Ключовий фактор зростання кредитування – це попит на кредити. Він досі є пригніченим через війну, але відновлюється. За даними того ж опитування, банки фіксують зростання попиту бізнесу і населення на кредити та очікують такої динаміки надалі.
Важливо, що відновлюється інвестиційний попит – цей тренд триває другий квартал поспіль. Середньострокові позики з терміном погашення від 1 до 3 років у першому кварталі зростали темпами понад 34% у річному вимірі, або швидше, ніж портфель у цілому.
Стратегія з розвитку кредитування працює Вона покликана спрямувати доступні кредитні ресурси банків передусім на зміцнення обороноздатності через підтримку низки критичних галузей. Маємо непогані результати в енергетиці: за період з червня 2024 до травня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури на 18 млрд грн, або потужність генерації на понад 680 МВт.
Не відстає й ОПК: у межах державної програми фінансування оборонних проєктів, що стартувала в грудні 2024 року, підписано договори на понад 1 млрд грн (це лише невеликі проєкти, що підтримуються новоствореною державною програмою, водночас сукупний кредитний портфель ОПК у рази вищий). Наразі ми розробляємо окрему Стратегію з розвитку іпотечного кредитування і очікуємо на її суттєвий ефект для роздрібного ринку.
Кредитна політика банків – виважена Під час великої війни банки довели, що вміють працювати з кредитними ризиками. Зараз якість портфеля хороша, а частка непрацюючих кредитів на початок квітня скоротилася до 28,6% (17,1% без старих безнадійних кредитів держбанків та боргів колишніх власників ПриватБанку).
Показник поліпшився в банків усіх груп. За збереження тренду вже в наступному кварталі ми досягнемо рівня NPL як до повномасштабного вторгнення. Усвідомлюючи свою ефективність у врегулюванні боргів, банки готові брати більше ризиків, тож їх апетити до кредитування зростають.
Боргове навантаження – прийнятне Зараз, попри швидкі темпи зростання кредитування, про надмірне боргове навантаження на бізнес та населення не йдеться. Бізнес зберігає фінансову стійкість та помірне боргове навантаження, близьке до довоєнних показників.
На кінець першого кварталу 2025 року обсяг чистих корпоративних кредитів становить 7,8% ВВП, домогосподарств – близько 3% ВВП. Загалом обсяг гривневих кредитів зростає швидше за економіку, а надалі додатковим рушієм стане розвиток інфраструктури.
Такими темпами зростання кредитування не створює дисбалансів і є безпечним.
Прибутковість банків підтримує їх кредитний потенціал Достатній прибуток підтримує капітал банків, даючи змогу виконувати регуляторні вимоги, зокрема за результатами оцінки стійкості, та надалі нарощувати кредитування. Система зараз має потенціал суттєво наростити портфель. Банки до цього операційно, технічно та фінансово цілком готові.
Передумовами для цього стало відновлення регуляторних вимог. Адже без фінансової стабільності стійке економічне зростання неможливе, як дуже влучно зазначив голова Банку Англії Ендрю Бейлі в одній зі своїх промов.
Однак банки мають розраховувати на свій зароблений прибуток під час планування, адже досі податкова невизначеність стримувала їх інвестиційні плани.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.