“Покинувши тепличний комплекс в окупації, фермер з Херсонщини не тільки повернувся до звичного йому бізнесу з побудови теплиць і вирощування овочів та ягід, а й почав збирати урожай у соціальних мережах.”, — write: epravda.com.ua
Після початку великої війни фермер заново почав аграрний бізнес на Криворіжжі. На четвертому році війни його підприємство ТОВ “Грінелевейшн” вирощує продукцію і встановлює теплиці не лише в Україні, а й у Молдові.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Виграти лотерею з погодою Амбасадор теплиць – так можна сказати про Рожка. Він переконаний, що майбутнє – за таким типом вирощування. За нинішніх кліматичних змін вирощування у відкритому ґрунті дедалі більше схоже на лотерею, у яку з фермерами грає погода.
Чи виграє при цьому вітчизняна продукція порівняно з дешевшим імпортом, фермер пояснює на прикладі полуниці, яку зараз збирають у теплицях його компанії. На початку травня його фірма продавала цю ягоду на оптових ринках по 200-220 грн за кг, а поруч реалізовувалася грецька по 170 грн за кг.
Утім, за словами підприємця, виробники якісної продукції конкурують з імпортом попри різницю цін. “Нам вдається продавати продукцію за нашою ціною, бо наші ягоди якісніші, смачніші. Коли ціна сезонно опуститься до 110-120 гривень за кілограм, тоді грецька полуниця просто не буде імпортуватися в Україну – невигідно. І вітчизняна полуниця знову трішки здорожчає”, – пояснює фермер.
Ціни на овочі після скорочення постачань з Херсонщини високі. “Вирощувати овочі прибутково, навіть попри те, що вони потребують опалення. Цим починають займатися багато людей, зокрема за грантовими програмами. Яким би не був імпорт, на овочі зараз вигідні ціни, якщо ти вмієш їх вирощувати”, – каже аграрій.
До великої війни він переважно вирощував томати, полуниці та виноград. Фермер обрав таке співвідношення культур, щоб збирати врожай кілька разів на рік і мати стабільний дохід. Паралельно заробляв на встановленні теплиць для фермерів. Монтажем займалися три бригади і черга на цю послугу була на пів року вперед.
Оскільки в теплиці можна контролювати клімат, цей бізнес-механізм здавався налагодженим і здатним працювати за будь-яких умов. Проте почалася велика війна. Селище Дніпряни на Херсонщині, де були виробничі потужності Рожка, опинилося на лінії фронту. “Усе залишилося там. Вдалося вивезти лише себе. Зараз там усе заміноване, частина теплиць згоріла”, – з жалем констатує фермер.
Перший рік великої війни Володимир та його родина провели в невизначеності. Надія на закінчення війни і повернення на Херсонщину наразі не здійснилася.
У 2023 році почали повертатися до роботи, але вже на Криворіжжі, де живе один з партнерів Рожка. Набрали команду, орендували цех і стали брати замовлення на встановлення теплиць. Компанія залучила мікрогрант на 250 тис. грн для закупівлі обладнання, чого вистачило лише на 15% необхідного устаткування.
Поступово докуповували потрібне. Зараз на підприємця працюють шестеро людей. До війни команда, яка встановлювала теплиці, складалася з 14 працівників.
Для пошуку клієнтів Володимир почав ділитися досвідом тепличного бізнесу в соцмережах. “У мене на сторінці в Instagram 44 тисячі підписників, у TikTok – 14 тисяч. Почали надходити запити з Молдови. Я приїхав, познайомилися, уклали перші угоди. Молдавські фермери дивляться на український досвід, переглядають ролики наших фермерів, вони поки що трохи позаду”, – пояснює він.
В Україні компанія Рожка будує теплиці для фермерів з різних областей, але найбільше замовлень надходить з Київщини та Одещини. Виробництво та встановлення оцинкованої теплиці на 500 кв. м коштує 320 тис. грн, з опаленням – удвічі дорожче. За місяць команда може звести чотири-пʼять теплиць, якщо це замовлення в різних точках країни, або вісім-десять, якщо в одній локації.
“Ринок доволі конкурентний. Є три-п’ять компаній, з якими ми конкуруємо, але роботи вистачає – у всіх є замовлення”, – зазначає очільник агропідприємства.
У тепличного бізнесу немає сезонності. Можна побудувати теплицю взимку для вирощування редису, за 40-50 днів зібрати перший урожай та отримати прибуток. Для ягід їх облаштовують улітку, а восени встановлюють овочеві теплиці.
Якщо не враховувати витрат на купівлю ділянки, то теплиця може окупитися за два роки. Це залежить від низки факторів. Наприклад, рахунок за електроенергію може відрізнятися залежно від регіону, погоди та обраної культури. “Плюс досвід. Професійним фермерам простіше уникнути помилок. Інші ж тільки починають, тому окупність та перспективи заробітку суттєво різні”, – пояснює аграрій.
Томати і полуниці За рік витрати на бізнес Рожка з будівництва теплиць окупилися і напрямок став прибутковим. Навесні 2024 року його компанія придбала ділянку в Кривому Розі за 20 тис. дол. і побудувала там пів гектара власних теплиць: одну – для томатів, дві – для полуниці, а також окрему для розсади. Восени отримали перший урожай томатів, узимку вирощували кріп та шпинат, а зараз триває збір полуниці.
До ділянки підвели воду з міського водогону, але такий полив надто дорогий. Крім того, після підриву росіянами Каховської ГЕС якість води в регіоні погіршилася. Фермер планує витратити 700-800 тис. грн на власну свердловину глибиною понад 150 м. Ще 600 тис. грн і рік часу пішли на підключення до ділянки електроенергії.
Попит на полуницю завжди стабільний, каже підприємець, однак якість води для неї критично важлива. Через це довелося розробити нові підходи до живлення рослин. Зараз збирають перший урожай полуниці: за кожні два дні отримують 100-200 кг. Томати й огірки “лояльніші” до води з високим вмістом солей та металів.
Починати з нуля фермерське господарство в новому регіоні означає експериментувати, тож восени 2024 року підприємець висадив для експерименту три сорти томатів, щоб знайти найбільш придатний для цієї місцевості.
“Найкраще проявив себе сорт рожевого помідора “Пінк хіт”, а інші, хоча й позиціонувалися як високоврожайні, для нашого регіону не підійшли. Зараз у теплиці зростають 10 тисяч кущів і в червні очікуємо перший не експериментальний, а звичайний урожай”, – підсумовує Рожко.
Підприємство планує отримати з теплиці на 400 кв. м 30-50 тонн преміальних томатів. Експериментальний урожай восени 2024 року приніс 20 тонн помідорів.
Інстафермер Рожко з ностальгією говорить про Херсонщину. До 2022 року йому на думку не спадало, наскільки розвиненим був аграрний напрямок регіону. Це розуміння прийшло лише після переїзду, коли почав працювати в різних куточках України.
“У межах Херсонської області ми мали “під рукою” все необхідне для вирощування. Не потрібно було нікуди їхати. Зараз той чи інший препарат потрібно шукати по всій Україні. Це збільшує витрати на логістику і потребує часу”, – каже фермер.
Рожка можна знайти в кількох соціальних мережах. Звичайний маркетинг він поступово перетворив на новий канал прибутку.
“Поставте себе на моє місце: у вас був бізнес, заради якого ви роками розбудовували комплекс теплиць, статки: будинок, гарна машина, певний рівень життя. В один момент нічого не залишилося. Треба було заробляти на життя. Я почав вести соцмережі про те, що я знаю – про агробізнес. Люди почали купувати навчання. Далі ми почали будувати теплиці – пішли клієнти”, – пояснює Рожко.
У фермера можна замовити послугу аграрного супроводу за 16 тис. грн на місяць. Вона має попит, адже в тепличному бізнесі багато технічних деталей.
“Недавно встановили теплицю для 19-річного хлопця і він замовив аграрний супровід. Я навчаю його вирощувати полуницю. Зазвичай замовникам від 30 до 50 років. Часом це ті, хто раніше працював на відкритому ґрунті і зрозумів, що зараз це вже екстремальні умови для вирощування”, – зауважує аграрій.
Рожко переконує, що інформаційним бізнесом займається без сторонньої допомоги і сприймає його як хобі. Утім, таке хобі розширює аудиторію.
Усі фото: Володимир Рожко