“Європейський суд у Люксембурзі ухвалив скасувати санкції проти російського мільярдера, колишнього співвласника групи Сінара і Трубної металургійної компанії (ТМК) Дмитра Пумпянського.”, — write: epravda.com.ua
Про це пише The Moscow Times.
Згідно з рішенням суду, анулюванню підлягає продовження обмежувальних заходів, які діють до 15 вересня 2025 року.
Окрім того, Раду Європейського Союзу зобов’язали сплатити витрати, які бізнесмен зазнав під час розгляду.
Пумпянський, чиї статки Forbes оцінює в $2,9 млрд, потрапив під санкції ЄС майже відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну – у березні 2022 року.
На той момент він контролював 90% ТМК, був членом її ради директорів, а також бенефіціаром та президентом “Сінари”.
Через потрапляння до “чорного списку” Євросоюзу Пумпянському довелося залишити всі посади в обох компаніях. Після цього він вирішив оскаржити санкції.
У вересні 2023 року суд ЄС відмовився зняти з нього обмеження.
У рішенні говорилося, що хоча бізнесмен і “не грав прямої ролі у воєнному наступі в Україні, він бере участь у секторах економіки, які є істотним джерелом доходу для уряду Російської Федерації”.
Пумпянський оскаржив це рішення і через рік виграв суд, ставши першим російським мільярдером, якому це вдалося.
Однак у березні Рада ЄС вкотре продовжила обмежувальні заходи щодо нього на пів року. Оскільки цей акт не заперечував бізнесмен, він залишився в списку санкцій ЄС.
У квітні цього року Пумпянський знову виграв суд про відміну санкцій проти нього, його дружини Галини та сина Олександра. Але йшлося про анулювання продовження заходів у період із березня 2024 до вересня 2024 року.
Таким чином, обмеження щодо бізнесмена, які продовжуються ЄС кожні пів року, продовжили діяти.
Нагадаємо:
Україна займається дипломатичною роботою, аби не допустити скасування персональних обмежень Євросоюзу для шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії.
За словами уповноваженого президента Володимира Зеленського з питань санкційної політики Владислава Власюка, йдеться, зокрема, про Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.