“Як трансформується глобальна екологічна політика після приходу президента Трампа і що слід робити Україні?”, — write: epravda.com.ua
“BlackRock оголосила, що ухвалила рішення вийти з ініціативи Net Zero Asset Managers (NZAM), великої групи інвестиційних керівників, які зобов’язалися підтримувати мету досягнення нульових викидів парникових газів до 2050 року. Це стало значною символічною перемогою для політиків, які виступають проти ESG і які погрожували інвестиційному гіганту через його участь у коаліції”.
Водночас зазначається, що, незважаючи на вихід з групи, у листі до клієнтів, підписаному віцеголовою BlackRock Філіпом Хільдебрандом та глобальним керівником відділу сталого розвитку та трансформаційних рішень Хелен Ліс-Джонс, компанія заявила, що “цей вихід не змінить того, як ми розробляємо продукти та рішення для клієнтів або як ми управляємо їхніми портфелями”.
Подібні заяви звучать також на рівні великих компаній та посадовців ЄС.
У грудні 2024 року компанія ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, оголосила про затримку інвестицій у “зелений” сталеливарний сектор у ЄС, посилаючись на труднощі, спричинені невизначеністю в регулюванні. Це рішення підкреслює напругу між зобов’язаннями щодо досягнення нульових викидів та економічними тисками, з якими стикаються ArcelorMittal та інші компанії в галузі.
HSBC (британський міжнародний комерційний банк – ЕП) підтвердив, що виключив головного спеціаліста з питань сталого розвитку з виконавчої ради після публікації квартальних фінансових результатів. Це викликало занепокоєння, що банк може стати останнім, який відмовиться від кліматичних зобов’язань.
Після повернення Дональда Трампа до президентства стале інвестування в США зіткнулося з такими викликами.
- Зміни в політиці. Плани Трампа скасувати закон про зниження інфляції, який стимулював інвестиції в чисту енергію, можуть вплинути на стале інвестування.
- Вихід з альянсів. Американські банки та інвестори відходять від ініціатив нульових викидів, щоб уникнути політичних та юридичних ризиків.
- Зниження інвестицій. У 2024 році інвестори вивели близько 30 млрд дол. з фондів, орієнтованих на клімат, через економічні труднощі та політичну невизначеність.
- Законодавчі зміни. За даними юридичної фірми Morgan Lewis, у 2023 році законодавці штатів, переважно республіканці, подали 99 законопроєктів щодо обмеження зростання ділової практики ESG порівняно з 39 у 2022-му.
Наразі існує необхідність адаптації сталого інвестування до нових політичних реалій і підвищення вимог до прозорості та підзвітності.
Останні зміни в інвестиційних трендах показують зміщення акценту в контексті ESG та оборонної промисловості. Наприкінці 2024 року понад 1 200 фондів, що заявляють про підтримку екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів, володіли акціями компаній із сектору “Аерокосмічна та оборонна промисловість”, серед яких були виробники зброї Raytheon та Lockheed Martin.
Згідно з останнім звітом Financial Times, після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року європейські ESG-орієнтовані інвестиційні фонди більш ніж удвічі збільшили свої інвестиції в оборонну галузь. Близько третини таких фондів у Європі та Великій Британії наразі мають 7,7 млрд євро, вкладених в оборону, порівняно з 3,2 млрд євро в першому кварталі 2022 року.
Ці зміни свідчать про еволюцію підходу до оборонної промисловості в рамках ESG, де певні інвестори почали розглядати вкладення в оборону як важливий елемент забезпечення безпеки та соціальної стабільності.
Наскільки тема ESG близька для України? Для країни, яка переживає війну, ця тема, безумовно, актуальна, хоча й має свої специфічні виклики. Війна змінила правила інвестування, значно підвищивши ризики, що визначають інвестиційну привабливість, однак цей процес відкриває нові можливості для привнесення принципів сталого розвитку в економічну стратегію країни. Можна виділити кілька основних фокусів, які також мають безпосередній стосунок до ESG.
Людський капітал та його збереження. Війна створила безпрецедентний тиск на трудові ресурси, зокрема через втрату життів, міграцію та зниження кількості робочої сили. Відновлення людського капіталу через освітні програми, розвиток професійних навичок та збереження кваліфікованих кадрів стане важливою складовою стратегії сталого розвитку. Це включає соціальні ініціативи, які підтримують уразливі групи та сприяють їхньому відновленню.
Розкриття інформації та корпоративна звітність. В умовах війни важливим аспектом є прозорість і вчасне інформування про фінансові та соціальні наслідки діяльності бізнесу. Уряд запровадив кілька ініціатив для просування цих стандартів, зокрема закон про державну фінансову підтримку і постанову уряду №28 від 24 січня 2020 року. Закон дозволяє державні позики, які відповідають екологічним та соціальним стандартам Світового банку.
Крім того, політика НБУ щодо сталого фінансування до 2025 року та інші програми спонукають фінансовий сектор активно впроваджувати принципи ESG та нефінансової звітності. Очікується, що після завершення війни збільшиться фокус на звітності та розкритті інформації в контексті сталого розвитку, зокрема через інструменти Sustainable Finance Disclosure Regulation.
Енергетична незалежність та енергетична безпека. Вклад у розвиток альтернативної енергетики, відновлюваних джерел енергії та впровадження “зелених” технологій стане важливим елементом інвестиційної стратегії. Ці ініціативи можуть бути підтримані через механізми міжнародних фінансів на зразок Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро.
Керування ланцюгами постачання. Війна вимагає нових підходів до керування ланцюгами постачання, зокрема з акцентом на стійкість, надійність та мінімізацію ризиків. Це включає забезпечення стабільності поставок товарів та послуг навіть в умовах глобальних криз та конфліктів. Бізнеси, які почнуть використовувати ESG-принципи у своїх ланцюгах постачання, зможуть краще адаптуватися до змін і стати більш конкурентоспроможними.
Інвестиції в традиційні екологічні галузі. Такі інвестиції можуть стати важливою частиною відновлення країни після війни. Також варто впроваджувати незначні елементи екологізації в усі бізнес-процеси, знижуючи негативний вплив на довкілля.
Співпраця з європейським ринком та рух України в напрямку євроінтеграції можуть суттєво змінити підходи до сталого розвитку в Україні.
Євроінтеграція передбачає не лише залучення нових інвестицій, а й зростання вимог до відповідальності ланцюгів постачання, дотримання прав людини та використання ESG-принципів в усіх аспектах бізнес-моделей. Включення принципів сталого розвитку в умови фінансування може стати важливим чинником для залучення капіталу, що особливо важливо після закінчення війни.
Враховуючи впровадження ESG-принципів у програми міжнародної допомоги Україні, можна стверджувати, що для українського бізнесу та державних органів важливо фокусуватися на практичних аспектах реалізації цих принципів.
Дотримання ESG стане вигідним для країни, якщо ключові гравці зосередяться на енергозбереженні, оптимізації виробничих та управлінських процесів, інвестиціях в людський капітал, підвищенні прозорості та антикорупційних механізмах.
Важливим елементом досягнення конкурентних переваг може стати підтримка локальних ініціатив. Замість того, щоб обмежуватися виконанням вимог донорів, ESG-стратегії можуть забезпечити довгострокові вигоди, які не лише підвищать репутацію, а й зумовлять сталий розвиток та економічний прогрес країни.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.