“У 2025 році в українському сегменті ритейлу кратно побільшало магазинів формату “біля дому”. Водночас інший великий сегмент ритейлу – гіпермаркети – стагнує. З чим це пов’язано?”, — write: epravda.com.ua
Парадокс у тому, що “малий формат” розростається навіть тоді, коли у “великого” нижча ціна: дорога, час і звичка беруть своє. У цій логіці гіпермаркет – це вже не “перший вибір”, а “план Б”.
Чи призведе “мінібум” до зникнення гіпермаркетів з мап українських міст?
Про що говорять цифри Український роздріб у 2025 році зростає, але це зростання має два “обличчя”. Номінально все виглядає оптимістично: за перше півріччя товарообіг усього ритейлу (не тільки продовольчого) підскочив приблизно на 17% – до 936,6 млрд грн у порівнянні з 800,2 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Та якщо зняти “інфляційну піну”, реальна динаміка зростання скромніша – близько 2,7%. Тобто ринок не стільки “вибухає”, скільки обережно росте з огляду на апетити споживача.
Паралельно триває інша тенденція – концентрація. Левову частку продажів все ще тримають 15 найбільших ритейлерів, які за підсумками першого півріччя року зробили 369,4 млрд грн обороту, що становить 39% ринку.
Найцікавіше зараз відбувається в малих форматах. За даними Асоціації ритейлерів України, мінімаркети (площею до 150 квадратних метрів) зростають одразу за трьома осями: товарообіг, кількість транзакцій і кількість точок.
“Якщо порівнювати 2024-й до 2023 року кількість нових магазинів у таких форматах зросла на 19%. А в період серпень 2024 року – серпень 2025 року мінімаркети стали “чемпіонами” за кількістю запусків”, – розповіли ЕП в Асоціації ритейлерів України.
Лідер за відкриттями – мережа “Сімі”. За 2025 рік вона поповнилася 109 магазинами і загалом має вже близько 400 точок. Суббренд відомої мережі Novus “Мі маркет” додав 34 магазини, доріс до 51 точки й планує щорічно відкривати по 60-70 магазинів.
За виторгом у першому півріччі 2025 року лідерами серед мінімаркетів стали “Сімі” (3,4 млрд грн), “Коло” (1,6 млрд грн) та “Делві” (1,25 млрд грн). За темпами зростання доходів картина ще більш показова: за січень-червень цього року “Мʼясомаркет” зріс на 62,4%, “Бадьорий” – на 57%, “Сімі” – на 51%. За звітний період найпопулярніші мережі в середньому додали 30-60%.
На цьому тлі великі формати виглядають “важчими на підйом”. Гіпер- та супермаркети площею понад 1500 квадратних метрів розвиваються повільно, що зумовлено дороговартісним запуском і утриманням великих приміщень. Результати за рік різні й не завжди “про зростання”.
Наприклад, мережа METRO у січні-червні 2025 року отримала близько 15,5 млрд грн виторгу, за січень-вересень – 24,04 млрд грн, але спрацювала за цей період зі збитком 0,3 млрд грн.
Auchan теж радше стоїть на місці з виторгом у 4,9 млрд грн, що лише на 1% більше, ніж минулого року. За підсумками 2024 року французька мережа мала близько 10,2 млрд грн виручки і збиток у 600 млн грн.
В результаті малі формати зростають протягом двох років, а конкуренти з “гіперрозмірами” стагнують. Чому так відбувається?
Причини зростання і стагнації Причин діаметрально протилежного розвитку форматів продуктового ритейлу декілька, але всі так чи інакше стосуються великої війни.
Час в українських містах дедалі частіше вимірюється не хвилинами, а “сигналами” повітряної тривоги. За підрахунками Української ради торговельних центрів, у 2024 році тривоги “з’їли” 11,4% робочого часу ТЦ, а середній вимушений простій через них сягнув 40 робочих днів на рік.
Для покупця поїздка в гіпермаркет у віддалені райони іноді обривається тривогою, і швидка закупка стає квестом із повторними маршрутами та очікуванням. В листопаді 2025 року частка тривог у часі роботи ТЦ піднялася до найбільшого значення за час великої війни – 15,1%.
В середньому по Україні від початку великої війни торговельні центри не працювали 125 робочих днів через повітряні тривоги.
На цьому тлі мінімаркет виграє не полицею чи знижкою, а розташуванням. Магазин “під домом” – це короткий похід, менше часу в дорозі й менше шансів опинитися далеко від укриття.
“В умовах війни, постійних повітряних тривог і блекаутів у людей на перше місце виходять безпека, швидка закупка, забезпечення базових потреб на мінімальній відстані від дому”, – кажуть в Асоціації ритейлерів.
Другий удар по великих форматах – енергетика. Восени 2025 року відключення повернулися, і частка компаній, для яких перебої з електроенергією стали перешкодою, злетіла із 4% до 19%.
За два роки тривоги та перебої зі світлом сформували “природний відбір” на користь форматів, які легше й дешевше зробити автономними. Менші площі простіше живити генератором, підтримувати температуру в холодильниках і забезпечити персоналом.
Крім того, у блекаути магазини з генераторами стали локальною інфраструктурою – не тільки купити хліб, а й підзарядити телефон і перечекати вимкнення.
І хоча генераторний кіловат для бізнесу часто у рази дорожчий за мережевий, однак такою є ціна за довіру й стабільність у часи нестабільності. Коли ж відключень немає, цей емоційний зв’язок залишається і людям звичніше звернутися до магазинів “під рукою”.
Економна економіка Війна пояснює, “чому ближче”, а гроші пояснюють, “чому частіше”. У 2025 році інфляція сповільнюється, але все одно тримається на вищих за очікувані рівнях: у листопаді вона становила 9,3% у річному вимірі, а продукти та напої за грудень-листопад додали понад 10%.
На цьому тлі навіть за умови зростання реальних зарплат (НБУ у жовтневому прогнозі говорив про плюс 6% у 2025 році) люди не “розкошують кошиком”, а дроблять покупки: менше великих заїздів, більше коротких докупів “на сьогодні”.
Це відображається в платіжній статистиці. У першому півріччі 2025 року середній чек при оплаті карткою в магазинах становив 342 грн (+21 грн рік до року). Тобто масштаб щоденної транзакції невеликий і саме під це заточений мінімаркет.
А тепер головне питання: що дорожче – гіпермаркет чи мінімаркет? З точки зору бізнесу, майже завжди гіпермаркет, бо в нього в рази вищі постійні витрати. Навіть якщо ставка оренди за квадрат у ТРЦ нижча, площа робить свою справу. Наприклад, вартість оренди квадратного метра у великих торгових приміщеннях ТЦ Києва коштує 17 дол. на місяць.
Оренда нерухомості під гіпермаркет площею 4 тис. квадратних метрів за 15 дол. за квадрат коштуватиме 60 тис. дол. на місяць (плюс додаткові витрати на охорону, клінінг, енергоспоживання, персонал). Оренда під мінімаркет у житловій забудові у невеликому форматі може становити 18-22 дол. за квадратний метр на місяць, тобто магазин на 120 квадратів обійдеться у 2400 дол. на місяць.
На полиці великий формат часто може дати нижчу ціну завдяки масштабу й промо, але у 2025 році рішення все частіше ухвалюється на підставі розрахунку “повної вартості покупки”: дорога, час, ризик перерваної поїздки, плюс те, що середня транзакція за розміром невелика.
За середнього чека у 342 грн економія “на відсотках” у гіпермаркеті не перекриває витрати на поїздку, тож мінімаркет виграє економією часу та мінімізацією зайвих витрат, навіть якщо не завжди виграє “чистим” цінником.
Гіпермаркети помруть? Виглядає, ніби мінімаркети “відгризають” частку ринку у гіпермаркетів. Дійсно, український ритейл зараз помітно “з’їжджає” в бік магазинів біля дому. Але парадокс у тому, що на “зручних форматах” ринок не тримається – він на них прискорюється. Кістяк обороту й продовольчої інфраструктури все ще формують більші гравці.
Гіпермаркети тим часом адаптуються портфелем і каналами продажів. Показовий кейс – Auchan. Мережа закрила кілька гіпермаркетів у регіонах (Запоріжжя, Кривий Ріг, згодом Чернівці), але це не означало “вихід з міста”, бо компанія продовжила онлайн-присутність і паралельно тестує інші формати на кшталт outlet та pick-up. Тобто, ставку роблять на гнучкість.
Логічно припустити, що на горизонті 3-5 років частка малих форматів у транзакціях і щоденних покупках зростатиме, бо саме вони найкраще закривають попит на “швидко й поруч” та найпростіше масштабуються.
Водночас великі супермаркети й гіпермаркети залишаться базовою інфраструктурою для великих закупівель, широкого асортименту та економії на логістиці й закупівлях. Малий формат забирає щоденну звичку, великий – тримає систему.