“Ефективне регулювання має створювати баланс між підтримкою конкурентного середовища та гарантуванням прав водіїв і пасажирів.”, — write: epravda.com.ua
Європейські моделі регулювання: досвід та інновації Хорватія уніфікувала регулювання традиційних таксі та райд-хейлінгових сервісів, створивши єдине правове поле для всіх учасників ринку. Основний принцип – технологічна нейтральність: незалежно від способу замовлення послуги (через мобільний застосунок чи традиційно) для всіх діють однакові правила.
Важливим елементом хорватської моделі є обов’язкова попередня демонстрація маршруту та вартості поїздки пасажирові, що значно підвищує прозорість послуг.
Інший підхід до регулювання сектору демонструє Угорщина, яка розподілила повноваження між центральною та місцевою владою. Національне транспортне управління відповідає за загальні правила та ліцензування, а муніципалітети мають значну автономію у встановленні локальних вимог.
Зокрема, у Будапешті діє комплексна система контролю якості, яка включає регулярні перевірки стану автомобілів та оцінку професійної придатності водіїв.
Словаччина розробила сувору систему перевірки водіїв: регулярні медичні огляди та психологічне тестування, особливо після 65 років. Окремо чітко регламентовані правила збору, зберігання та використання персональних даних з метою захисту інформації і забезпечення конфіденційності даних пасажирів.
Чехія зробила ставку на цифровізацію державних послуг у сфері таксі. У 2025 році планується повний перехід на електронну систему видачі ліцензій та дозволів.
Польща створила комплексну систему регулювання посередницьких послуг у сфері таксі, встановивши чіткі вимоги до платформ-агрегаторів, мобільних застосунків та платформ для розрахунків.
Які приклади найбільш релевантні для України Аналізуючи європейський досвід, можна виділити кілька елементів, які варто врахувати при розробці української моделі регулювання. Перш за все, це необхідність створення єдиних правил для всіх учасників ринку незалежно від форми роботи й технологічної платформи. Досвід Хорватії показує, що такий підхід сприяє здоровій конкуренції та підвищенню якості послуг.
Особливу увагу варто приділити питанням безпеки та якості послуг. Словацький досвід показує важливість регулярних перевірок водіїв та авто. Україна може запровадити аналогічний механізм, адаптуючи його до національних реалій.
Цифровізація державних послуг, як показує досвід Чехії, може значно спростити адміністративні процедури та зменшити корупційні ризики. Створення єдиної електронної системи ліцензування та контролю має стати пріоритетом для України. “Дія” дає для цього всі можливості.
Шлях уперед: що пропонується Аналіз європейського досвіду та українських реалій дозволяє визначити механізми регулювання ринку райд-хейлінгу. Ключовим елементом має стати створення сучасної цифрової інфраструктури, інтегрованої з державними системами.
Основою нової системи повинен стати електронний реєстр онлайн-сервісів та інформаційно-диспетчерських послуг. Цей реєстр забезпечить прозорість ринку і дозволить ефективно контролювати діяльність усіх учасників.
Важливим елементом системи може стати інтеграція з платформою “Дія” або цифровий аналог на базі існуючих реєстрів, що дозволить автоматизувати більшість процесів верифікації та контролю, спростити взаємодію між учасниками ринку та контрольними органами і зменшити адміністративне навантаження.
Рівність та виконання. Необхідно запровадити рівні правила та вимоги для всіх гравців ринку. Контроль має здійснювати централізований орган, а виконання законів повинне забезпечуватися на загальнодержавному рівні. Це усуне можливість різного тлумачення норм і забезпечить єдиний стандарт для ринку.
Локалізація. Платформи повинні бути зареєстровані в Україні, а їх діяльність має бути ліцензована. Важливо локалізувати всі операції, а платформи мають стати податковими агентами для самозайнятих водіїв. Така модель успішно працює в багатьох країнах і дозволяє ефективно контролювати податкові надходження.
Критерії для партнерів. Усі водії та авто повинні бути належним чином перевірені та відповідати встановленим критеріям. В ідеалі – через застосунок “Дія”, що дозволить швидко та автоматично підтверджувати допуск водіїв до ринку. Може бути запроваджена обов’язкова щоквартальна або річна синхронізація баз даних.
Ліцензування. Пропонуються два шляхи легалізації діяльності водіїв: ФОП або “самозайнята особа” через ліцензованого адміністратора онлайн-сервісу з інтегрованим е-сертифікатом у системі “Дія”. Водії повинні мати можливість отримати ліцензії без значного адміністративного чи фінансового тягаря.
Співіснування з традиційними таксі. Райд-хейлінг і традиційні таксі можуть успішно співіснувати на ринку. У цьому випадку платформи повинні мати можливість залучати обидва типи постачальників послуг. Такий підхід сприятиме здоровій конкуренції та підвищенню якості послуг для споживачів.
Нове регулювання в Україні має впроваджуватися поетапно з урахуванням готовності ринку до змін. Перший етап повинен включати ухвалення базового законодавства, яке встановить основні правила гри. Наступний крок – створення інфраструктури: електронних реєстрів, систем моніторингу, механізмів контролю.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.