“2025 рік найбільший мобільний оператор країни “Київстар” почав з гучних нових: вихід на американську біржу Nasdaq, придбання сервісу замовлення таксі Uklon, та плани щодо інших бізнесів, серед яких сервіс бронювання ліків Tabletki.ua. А перед цим була ще угода зі Starlink.
Якщо врахувати той факт, що з 2023 року над “Київстаром” висить “дамоклів меч” націоналізації, нинішні плани керівництва виглядають як справжня жага до життя. Однак життя на телеком ринку доволі “нудне” і консервативне. “Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється”, – ділиться спостереженням президент “Київстар” Олександр Комаров.
Герой інтерв’ю очолює компанію уже понад шість років. До цього керував Beeline Казахстан, який вивів у лідери за кількістю абонентів. Але якщо там йому довелося в прямому сенсі боротися за те, щоб стати найбільшим гравцем, то в Україні “Київстар” без надзусиль лишається лідером мобільного та фіксованого зв’язку.
Комаров визнає: класичний розвиток компанії можливий, але вже не є пріоритетом. Головне завдання від материнської компанії Veon – трансформація.Реклама:
У розмові з президентом “Київстару” одразу впадає в око його структурне мислення. Вже за кілька хвилин перед вами ніби оживає 3D-модель компанії, де кожен елемент змінюється, утворюючи нові бізнес-структури. У цій моделі знаходиться місце і для Uklon, і для Tabletki.ua, чи навіть фінтеху. Проте реальність складніша.
Комаров визнає: далеко не всі, хто пробував іти подібним шляхом, отримали бажаний результат. Іноді задум виглядає перспективніше, ніж його реалізація, особливо коли мова про сотні мільйонів доларів інвестицій.
Втім, схоже, що рішення для компанії вже прийняті. Чи вдасться оператору вийти за рамки класичного для себе бізнесу?Реклама:Про скорочення абонентів, конкуренцію з lifecell та нового мобільного оператора— У 2018 році, коли стали в.о. президента “Київстар”, ви розповідали, що перед вами поставили завдання зберегти темп розвитку, зростання показників і загалом не втратити компанію. Які завдання вам поставили у 2025 році?
— Не втратити компанію (сміється). Група Veon, яка є материнською компанією “Київстар”, має свої цілі, які адаптує до кожного ринку, зокрема й українського.
Одним із ключових напрямів є трансформація “Київстар” з телеком-оператора до діджитал-оператора, також розділення інфраструктури мережі – делейдинг (йдеться про розширення послуг, зокрема за рахунок інших цифрових сервісів, та відокремлення управління мережею від надання цих послуг – ЕП). Ми вже рухаємося в цьому напрямку: кілька років тому у нас з’явилась компанія Ukrainian Tower Company (UTC), яка відповідальна за пасивну інфраструктуру.
Друге – це темпи зростання. Третє – фінансовий результат. Крім того, серед пріоритетних проєктів для Veon зараз є вихід “Київстар” на біржу у 2025 році.
— У 2024 році “Київстар” втратив понад 200 тисяч абонентів, скоротивши базу з понад 24 мільйони у 2023 році до трохи більше 23 мільйонів користувачів. Втім, загальний баланс на ринку мобільного зв’язку суттєво не змінився. Чи можна сказати, що позиції трьох операторів настільки монолітні, що їх складно похитнути?
— Це поверхневий висновок. Ми звітуємо про тримісячну активну базу, але вона має свої нюанси. Наприклад, найбільша одномісячна база за останній рік була в лютому 2024 року. Чому? Після кібератаки “Київстар” надавав послуги безплатно для всіх охочих.
Поточний тренд складається з трьох елементів. Перший – наприкінці 2023 року ми провели масштабне очищення бази. Під час переходу на нову білінгову систему ми виявили неточності в даних близько пів мільйона абонентів. Тому частина цифр, про які ви говорите, – це коригування, зроблене в кінці 2023 року.
Другий – кількість активних абонентів у країні поступово зменшується через міграцію українців. На сьогодні близько 74% власників SIM-карток “Київстар” використовують їх за кордоном.
І третій – дійсно відбувається дуже повільна, але поступова зміна динаміки. Це пов’язано з тим, що ми не демпінгуємо. Олександр Комаров: “Новий великий мобільний оператор в Україні – це утопія” Фото: Getty Images
— А щодо монолітності ситуації на ринку?
— Її можливо змінити тільки, якщо хтось зробить дуже велику помилку, органічну або неорганічну. Наприклад, якби у грудні 2023 року “Київстар” не зміг би відновитися за 36 годин (після кібератаки – ЕП). Тоді можуть бути тектонічні зміни. Більше я не бачу чинників для цього. Наш ринок залишається помірним і спокійним, особливо враховуючи те, що близько 75% клієнтів обслуговуються без ідентифікації в межах передплаченої системи.
— Чи вплинув прихід французьких інвесторів у lifecell на конкуренцію на мобільному ринку?
— І так, і ні.
— Поясніть.
— Об’єдналися різні типи активів: великі гравці фіксованого зв’язку – Volia та “Датагруп” – із компанією lifecell. Їхня конвергентна пропозиція – вже третій подібний продукт на ринку, що поєднує мобільний і фіксований зв’язок із розважальними сервісами. Ми були першими, хто впровадив таку модель, і довгий час залишалися єдиними.
Швидкість запуску такого рішення від lifecell вражає. Водночас у цій пропозиції є нюанси залучення користувачів. Читайте також: lifecell за крок від продажу французькому мільярдеру Ксав’є Ньєлю: подробиці найбільшої угоди часів великої війни
— Тобто вони ще допрацьовують екосистему?
— Так, і роблять це швидко та у правильному напрямку. Чи відчуваємо ми ще якісь зміни? Поки ні. Якщо повертатися до питання перенесення номерів (МNP), то цю послугу запустили у травні 2019 року, і з того часу нею скористалося близько мільйона абонентів.
Для порівняння, щомісяця ми підключаємо близько 200 тисяч нових SIM-карток. Тож до недавнього часу MNP не мав суттєвого впливу на ринок. Проте його роль змінюється, але це не результат нової команди, а результат багаторічної роботи lifecell.
— Тобто розрив між компаніями зберігатиметься?
— Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється. Думаю, що за дуже наполегливої праці ми відчуємо суттєву різницю за 2-3 роки, коли технологічний розрив між компаніями скоротиться. Зараз він працює на користь “Київстар”.
— Ви користуєтесь послугами інших операторів?
— У мене є резервна SIM-картка одного з операторів для екстреного зв’язку. Це корпоративне рішення. Всім членам антикризового комітету ще до повномасштабної війни ми зробили корпоративне підключення на випадок надзвичайної ситуації. Але я нею не користуюся.
— Чи можна сказати, що розвиток телеком-компаній має наступний сценарій: спочатку зростає кількість абонентів, досягається межа, а потім необхідно рухатися у фіксований зв’язок або інші цифрові сервіси?
— Так, у нашому випадку зростання відбувається за двома напрямками: нові бізнеси та ціноутворення. Майже всі абоненти вже підключені, а попит на додаткові SIM-картки здебільшого зростає під час кризових ситуацій, наприклад, блекаутів, але потім поступово знижується. Тому оператор має пропонувати щось нове.
Ми першими запустили конвергентну пропозицію, і завдяки цьому “Київстар” став лідером фіксованого інтернету в Україні. 81% наших абонентів Домашнього Інтернету користуються одночасно мобільним і фіксованим зв’язком. Окрім цього, розвиваємо нові бізнеси, наприклад, “Київстар ТБ”, який із 50-80 тисяч активних користувачів у 2018 році зріс до майже двох мільйонів.
— Чи може в Україні з’явитися ще один великий мобільний оператор?
— Це утопія. Є два чинники, які це унеможливлюють. Перший – це наявність частот. Телеком-бізнес не можна просто робити на так званій “енергії підприємця”.
Друге – зараз немає такої технології, яка б дала змогу побудувати бізнес майже з нуля і конкурувати з операторами, які будували свої мережі від 2G до 4G протягом останніх 25 років.Про нову категорію споживачів інтернету, мету угоди з Uklon та купівлю інтернет-провайдера— Куди рухається український телеком?
— Як я вже казав, це конвергенція. “Київстар” задав цей тренд і зараз конкуренти слідують за ним. Я впевнений, що за 2-3 роки у всіх трьох операторів буде сильна пропозиція з мобільного та фіксованого зв’язку і телебачення. Це три базові послуги, які класно одна одну доповнюють.
Другий важливий тренд – розвиток додаткових послуг. Темпи розвитку, рівень інвестицій та готовність ризикувати визначатимуть, наскільки успішним буде цей процес для кожного гравця на ринку.
Паралельно з цим відбуватиметься технологічний розвиток. Минулого року відбувся тендер на частоти, і ми активно впроваджуємо новий прошарок мережі в діапазонах 2300 МГц, що дозволяє суттєво покращити швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, Україна вже посідає 81 місце у світі за цим показником.
— 81-ше, тому що у нас немає 5G?
— Так. Якщо ми приберемо країни, у яких працює 5G, то скоріш за все будемо в першій двадцятці. Ми вже вийшли за 30 Мб/с. Інвестиції в мережу тривають, модернізація – один із ключових трендів. Зокрема, активно впроваджується агрегація спектрів (MIMO), що дозволяє збільшити швидкість і ємність мережі. Читайте також: Більше для медіа, ніж для людей. Навіщо Мінцифри запускає пілотний 5G
— Чи принесе це компанії додатковий прибуток?
— І так, і ні. З одного боку, збільшується споживання, з іншого – це пов’язано не лише з попитом. Чим швидший інтернет, тим більше контенту автоматично завантажується у вищій якості, а значить – більше трафіку використовується. Це не приносить миттєвого прибутку, але в довгостроковій перспективі збільшує дохід оператора. У нас зараз один із великих чинників зростання доходу – це зростання споживання, навіть попри зниження загальної бази клієнтів.
— Чи можна сказати, що з впровадженням 5G ця модель вичерпає себе?
— Ні.
— Чому?
— З’являється новий прошарок споживачів, яких раніше не було – штучний інтелект. У нас буде велика частка нових виробників і споживачів контенту. І це будуть не люди.
— Ви маєте на увазі технології IoT?
— Не зовсім. Уявіть, ШІ генерує контент без участі людини та використовує мережу для його розміщення. Зовсім скоро у нас будуть персональні аватари, цифрові помічники, які постійно взаємодіятимуть між собою, оброблятимуть дані, шукатимуть інформацію в інтернеті та генеруватимуть відповіді. Розумієте, у нас іде таке експоненціальне споживання без залучення людей.
— Чи вичерпала себе бізнес-модель мобільного зв’язку як основного джерела доходу?
— Ні, це ключове джерело доходу і залишатиметься таким ще щонайменше 10 років. Проте ми вже бачимо, як змінюється структура прибутків. У нас є корпоративний показник – співвідношення цифрових доходів до телеком-доходів. В середньому по групі цей показник становить 12-13%, а в деяких компаніях уже досягає 25%.
— Як саме це працює?
— “Київстар” має три основні напрями доходу. Перший – це класичний телеком: мобільний і фіксований зв’язок. Другий – цифрові сервіси, такі як “Київстар ТБ”, хмарне сховище, Big Data. Ми обліковуємо їх окремо, щоб відстежувати динаміку зростання. Третій – дохід від інфраструктури, тобто від Ukrainian Tower Company (UTC), яка здає в оренду вежі для інших операторів.
— Чим сьогодні є “Київстар”?
— Ми часто використовуємо для цього різні терміни, але якщо говорити відверто, то “Київстар” – це вже не просто телеком-компанія (telco), а частково технологічна компанія (techco).
Умовно, наша структура має кілька рівнів. На нижньому – інфраструктура: мережеві ресурси, IT-стек, пасивна інфраструктура, тисячі кілометрів оптоволокна по всій країні, великі бізнес-центри та технологічні хаби. Ми навіть розглядаємо можливість виділення мережевого бізнесу в окрему компанію.
Наступний рівень – сервісний бізнес, який надає мобільний зв’язок та додаткові послуги. А ще вище – цифровий сегмент, який включає сервіси, що працюють як у зв’язці з основним бізнесом, так і як окремі компанії зі своєю структурою та фінансовими показниками. Олександр Комаров: “Купити можна все, що завгодно. В цьому повинен бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити” Фото: Getty Images
— У який момент “Київстар” перестав бути просто мобільним оператором?
— Він ще не перестав.
— Коли тоді перестане?
— Можливо, у 2025 році, коли ми досягнемо 10% чистого доходу від не телекомунікаційного бізнесу. У валовому вираженні це – 15%.
— Виглядає так, що ви створюєте для своїх користувачів цифровий світ.
— Поки що це окремі елементи, і ми б хотіли, щоб їхня кількість зростала. Подивимось, що ми можемо робити у фінтеху чи цифровій освіті.
— Фінтех – це платіжні системи?
— Так.
— Можна купити банк.
— Купити можна все, що завгодно. В цьому повинен бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити.
— Нещодавно Антимонопольний комітет погодив “Київстар” купівлю сервісу таксі Uklon. Коли планується остаточне закриття угоди?
— Ми націлені закрити її найближчим часом.
— У медіа називали різні суми угоди, але одна з останніх – це понад 100 мільйонів доларів. Наскільки вона відповідає дійсності?
— Я не можу прямо назвати суму чи навіть порядок цифр, але після її завершення ми відкрито повідомимо про деталі в рамках звітності.
— За моєю інформацією, поглинання Uklon планувалось ще влітку 2023 року, тобто сама ідея мала час “настоятись”. Якщо абстрагуватись від тези про технологічний розвиток компанії, чи можете ви практично пояснити, для чого “Київстару” сервіс таксі?
— У нас є бачення побудови діджитал-оператора, який об’єднує навколо сервіси з великим рівнем залучення клієнтів. Далі у вас є можливість вибудовувати екосистему таких сервісів, пов’язувати їх між собою різними рівнями синергії.
Перша очевидна синергія для клієнтів – програма лояльності: взаємодія з будь-яким сервісом екосистеми приносить бонуси. Далі – можливість комбінувати послуги, наприклад: після 10 доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.
Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передачі даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). “Київстар” має масштабну інфраструктуру – сотні магазинів, один із найбільших кол-центрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.
Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon. Читайте також: Чому “Київстар” більше не хоче бути просто оператором: що стоїть за новими поглинаннями
— Але зробити це буде не так просто.
— Ми це розуміємо. Це не тривіальне завдання. Така стратегія реалізовувалась у світі декілька разів і половина з них неуспішна.
— Крім Uklon “Київстар” також подавав заявку на купівлю онлайн-сервісу бронювання ліків Tabletki.ua, але отримав відмову. Інтерес компанії щодо Tabletki.ua досі зберігається?
— Не коментуємо це питання.
— “Київстар” активно шукає інтернет-провайдера для придбання, але поки безрезультатно. Чому на ринку так складно знайти готову до продажу компанію?
— Причини різні. По-перше, багато компаній не готові до продажу, і завищена ціна часто свідчить саме про це. По-друге, рівень фінансової звітності є важливим фактором. “Київстар” як публічна компанія дотримується високих стандартів прозорості та комплаєнсу, тому перед будь-якою угодою необхідно ретельно оцінювати ризики. Деякі компанії не відповідають цим вимогам, і для укладення угоди рівень відповідності має бути максимально близьким.
Минулого року ми придбали невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів, щоб протестувати всі етапи інтеграції телеком- або інфраструктурного бізнесу.
— Наскільки мені відомо, ви шукаєте інтернет-провайдера з більшою абонентською базою.
— Так, наразі ми розглядаємо кілька фіксованих операторів і тримаємо їх у фокусі.Про перспективу IPO, угоду з OneWeb та арешт корпоративних прав— У лютому ви заявляли, що розміщення частини акцій “Київстар” на біржі Nasdaq, ймовірно, відбудеться в третьому кварталі 2025 року. На якому етапі зараз підготовка до непрямого IPO?
— Я не можу детально коментувати, але підготовка відбувається активна. Є кілька проміжних точок, які потрібно пройти. Зараз ми на етапі підписання Business Combination Agreement (угода про об’єднання бізнесу) між нами та Cohen Circle. Угода знаходиться на фіналі.
Далі відбуватиметься підготовка проспекту, роад-шоу, тренування, а також вирішення низки важливих питань: як структурувати компанію, яка юрисдикція буде оптимальною, як оцінити активи, хто потенційні інвестори та як організувати зустрічі з ними. Це масштабний і складний процес, що включає, зокрема, отримання погоджень. Наприклад, ми вже отримали схвалення від власників наших облігацій. Читайте також: “Київстар” іде в люди: що стоїть за гучним розміщенням акцій на біржі в США
— Чи правильно я розумію, що перед виходом вам важливо розширити портфель немобільних компаній і сервісів, аби підвищити свою вартість?
— Ні, такої прямої залежності немає.
— Ідея виходу на біржу прийшла від вашої материнської компанії чи ви самі запропонували це Veon?
— Вона в повітрі знаходиться приблизно 3-4 роки.
— Хто ініціатор?
— Це питання більше стосується бачення наглядової ради, яка представляє інтереси акціонерів. Вона оцінює варіанти з точки зору максимальної вигоди для них, враховуючи структуру та географію активів. Значним каталізатором цього процесу став відкритий лист від міноритарного акціонера Shah Capital, який активізував дискусію. Спочатку ми розглядали варіант виходу на локальні біржі.
(Shah Capital двічі висловлювала пропозицію щодо проведення IPO: у квітні 2023 року та в жовтні 2024 року – ЕП)
— Куди саме?
— Розглядали варіанти локальних бірж у Казахстані, Пакистані та Україні. В Україні ситуація з біржами не найкраща. Ми аналізували цей варіант обережно, оскільки основна ідея полягала в поєднанні глобального лістингу Veon із локальним лістингом активів.
У цьому є певна логіка: на глобальному рівні ми невеликий актив, тоді як для локального ринку, де добре знають наш бізнес і бренд, компанія з доходом 30–40 мільярдів гривень вважається значним активом.
— Для американців ви мало відомі.
— Так. Більше того, ми напередодні повномасштабної війни зробили оцінку компанії.
— Яка це була сума?
— Не можу сказати, але 2022 рік поставив це все на паузу.
— За однією з версій, непряме IPO відбувається через те, що акціонери Veon не можуть отримати свої дивіденди, які фактично залишилися в Україні. Наскільки це відповідає дійсності?
— Це не відповідає дійсності, оскільки акціонери нічого з цього не отримують. Насправді це спосіб залучити певну ліквідність, яка наразі заморожена в Україні, для подальшого розвитку – як в Україні, так і в інших країнах, де працює група.
— Наразі фондовий ринок США різко реагує на політику Трампа, існують побоювання щодо рецесії американської економіки. Це вплинуло на індекс Nasdaq 100, який впав на 3,8%. Якщо негативні тенденції на фондовому ринку США збережуться, чи можливе відтермінування виходу на біржу або його скасування?
— Це не питання мого рівня. Чи буде ця тема обговорюватися? Впевнений, що так. Чи ухвалять рішення про відтермінування? Це складне питання. Процес виходу на біржу складний і містить багато взаємопов’язаних факторів.
Наприклад, для лістингу нам потрібен річний аудит, і його термін не може перевищувати шість місяців з моменту, коли міжнародний аудитор затвердив звітність. Це означає, що навіть місячне відтермінування може перетворитися на затримку на пів року або навіть рік. Олександр Комаров: “Значна частина доступної для України ємності мережі OneWeb вже виявилася проданою” Фото: Getty Images
— У квітні 2024 року “Київстар” оголосив, що стане офіційним представником британської OneWeb в Україні та надаватиме послуги високошвидкісного супутникового інтернету як альтернативу Starlink. Запуск сервісу планувався на кінець року, але цього так і не сталося. Натомість 30 грудня “Київстар” повідомив про партнерство зі Starlink. Чому не вдалося домовитися з OneWeb?
— Ми підписали з OneWeb меморандум про взаєморозуміння, що означало готовність до співпраці. Проте він так і не перетворився на комерційну угоду. Поки що ми не закриваємо ці двері, але є ключові фактори, які вплинули на ситуацію. Перш за все, це доступна ємність мережі OneWeb для України. Виявилося, що значна її частка вже продана.
— Комусь в Україні?
— Так.
— Знаєте, кому саме?
— У мене є лише припущення, але я не хотів би їх коментувати.
— Але зараз ця ємність не використовується?
— Так, повністю вона точно не реалізована. Можливо, частково, оскільки термінали є, ми їх завозили. Але масового розгортання поки що немає.
— Усі дії, пов’язані з виходом на біржу, придбанням нових компаній та укладенням партнерств, стали можливими після зняття арешту з корпоративних прав “Київстар”. Виникає питання: як, попри низку програних судових процесів, вдалося досягти скасування арешту? Що саме змінилося у вашій юридичній стратегії чи в позиції суду?
— Моя позиція незмінна: не було жодних підстав для арешту корпоративних прав “Київстар”. Думаю, нам вдалося це чітко пояснити, довести та підтвердити конкретними діями. Важливу роль відіграла щоденна діяльність компанії, адже незалежно від офіційних документів та заяв, саме наші дії є визначальними. І, на мою думку, вони стали найкращим підтвердженням цілей “Київстар” та його патріотичної позиції для всіх стейкхолдерів країни.
— Ви особисто відчули, що ці стейкхолдери зрозуміли це?
— Так.
— Коли це сталося?
— Це був поступовий процес. Складно було в четвертому кварталі 2023 року. Перший квартал 2024-го також виявився непростим. Але мені здається, що саме тоді ситуація почала змінюватися на нашу користь. (У 2023 році суд заморозив 47,85% корпоративних прав “Київстар” через присутність у структурі власності підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана та Пьотра Авена через компанію LetterOne Holdings – ЕП).Про тарифи, підготовку мережі до блекаутів та штрафи— Наприкінці року “Київстар” підвищив вартість тарифів у середньому на 25%. Згідно з вашими ж звітами, компанія отримує значний чистий прибуток. Чи був варіант зменшити прибутковість, але зберегти тарифи незмінними?
— Прибутковість мобільних операторів суттєво зменшується з початку великої війни. Якщо взяти “Київстар”, то з початку повномасштабної війни інвестиції компанії в мережу зростають щороку. Ми рахуємо їх як в абсолютних значеннях, так і у співвідношенні до доходу. Останні два роки цей показник становив приблизно 26%. Тобто, умовно, зі 100 копійок доходу 7,5 копійки йде на податки, ще 26 – на інвестиції. Понад 50% витрачається на операційні витрати. І тільки після цього ми отримуємо суму, яку можна назвати чистим грошовим потоком (net cash) – трохи більше 20 копійок з кожної гривні.
Далі йде особливість роботи в Україні порівняно з ЄС. Ми отримуємо дохід у гривні, але при цьому витрачаємо 25–30% операційних витрат і 50–60% інвестицій у валюті. Тобто ми постійно стикаємося не лише з інфляцією, а й з девальвацією.
Середнє співвідношення інвестицій до доходу на ринку України становить близько 25%, тоді як у Східній Європі – 18–19%. Девальвація щороку посилює цей тиск.
Найбільша частина операційних витрат на сьогодні – це електроенергія. Вона нас просто душить, адже інфляція електроенергії понад 60% за рік, а середнє споживання однієї базової станції зараз становить приблизно 7–8 кВт на годину. Читайте також: Ніхто у світі не зміг би виконати вимогу Зеленського: як мобільні оператори готуються до вимкнень світла
— У такому разі, який у вас показник маржинальності?
— До 2022 року рекорд був 65-65% маржинальність. Зараз приблизно 55%.
— А який потрібний, щоб залишатись на плаву?
— В Україні, за моїм розрахунком, понад 50%. Якщо вона буде нижча, ви не зможете самі себе фінансувати.
— Велика частина ваших витрат 2024 року пішла на підготовку мережі до можливих блекаутів. Держава встановила для вас доволі жорсткі вимоги. З огляду на зиму, яка минула без масових відключень, чи були такі терміни виправданими?
— Так, були.
— Але ви все одно не вкладаєтеся в дедлайни.
— По-перше, і ми, і держава мали спільну мету. Це як у команді: всі розуміють, що потрібно робити, просто хтось ставить амбітніші цілі. У цьому випадку це була держава. Чи були до цього претензії в мене? Так, наприклад, мені не подобається, коли нас перевіряють. Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд. Олександр Комаров: “Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд” Фото: Getty Images
— Я так розумію, штраф вам ще не виписували?
— Ні, але були приписи. Якщо не усунути зауваження, далі будуть штрафи. Якщо підходити формально, можна сказати: “Я все виконав”. Наприклад, вимикаю всі стандарти зв’язку, залишаю один, енергоспоживання падає, базова станція працює.
Але якщо дивитися глобальніше: якщо блекаут стався вночі, навантаження на мережу мінімальне, отже, базова станція працюватиме довше. А якщо це пік навантаження вдень, коли до нас переходять користувачі від конкурентів, ресурс може вичерпатися за 5 годин, а не за 12. Енергоспоживання – це динамічний показник.
— Чи почули ці аргументи у владі?
— Так, цей діалог іде. Я дуже сподіваюся, що буде нормалізація цих вимог.
— Тобто вимоги до операторів можуть переглянути?
— Я сподіваюся, що так.”, — write: epravda.com.ua
Якщо врахувати той факт, що з 2023 року над “Київстаром” висить “дамоклів меч” націоналізації, нинішні плани керівництва виглядають як справжня жага до життя. Однак життя на телеком ринку доволі “нудне” і консервативне. “Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється”, – ділиться спостереженням президент “Київстар” Олександр Комаров.
Герой інтерв’ю очолює компанію уже понад шість років. До цього керував Beeline Казахстан, який вивів у лідери за кількістю абонентів. Але якщо там йому довелося в прямому сенсі боротися за те, щоб стати найбільшим гравцем, то в Україні “Київстар” без надзусиль лишається лідером мобільного та фіксованого зв’язку.
Комаров визнає: класичний розвиток компанії можливий, але вже не є пріоритетом. Головне завдання від материнської компанії Veon – трансформація.
У розмові з президентом “Київстару” одразу впадає в око його структурне мислення. Вже за кілька хвилин перед вами ніби оживає 3D-модель компанії, де кожен елемент змінюється, утворюючи нові бізнес-структури. У цій моделі знаходиться місце і для Uklon, і для Tabletki.ua, чи навіть фінтеху. Проте реальність складніша.
Комаров визнає: далеко не всі, хто пробував іти подібним шляхом, отримали бажаний результат. Іноді задум виглядає перспективніше, ніж його реалізація, особливо коли мова про сотні мільйонів доларів інвестицій.
Втім, схоже, що рішення для компанії вже прийняті. Чи вдасться оператору вийти за рамки класичного для себе бізнесу?
Про скорочення абонентів, конкуренцію з lifecell та нового мобільного оператора— У 2018 році, коли стали в.о. президента “Київстар”, ви розповідали, що перед вами поставили завдання зберегти темп розвитку, зростання показників і загалом не втратити компанію. Які завдання вам поставили у 2025 році?
— Не втратити компанію (сміється). Група Veon, яка є материнською компанією “Київстар”, має свої цілі, які адаптує до кожного ринку, зокрема й українського.
Одним із ключових напрямів є трансформація “Київстар” з телеком-оператора до діджитал-оператора, також розділення інфраструктури мережі – делейдинг (йдеться про розширення послуг, зокрема за рахунок інших цифрових сервісів, та відокремлення управління мережею від надання цих послуг – ЕП). Ми вже рухаємося в цьому напрямку: кілька років тому у нас з’явилась компанія Ukrainian Tower Company (UTC), яка відповідальна за пасивну інфраструктуру.
Друге – це темпи зростання. Третє – фінансовий результат. Крім того, серед пріоритетних проєктів для Veon зараз є вихід “Київстар” на біржу у 2025 році.
— У 2024 році “Київстар” втратив понад 200 тисяч абонентів, скоротивши базу з понад 24 мільйони у 2023 році до трохи більше 23 мільйонів користувачів. Втім, загальний баланс на ринку мобільного зв’язку суттєво не змінився. Чи можна сказати, що позиції трьох операторів настільки монолітні, що їх складно похитнути?
— Це поверхневий висновок. Ми звітуємо про тримісячну активну базу, але вона має свої нюанси. Наприклад, найбільша одномісячна база за останній рік була в лютому 2024 року. Чому? Після кібератаки “Київстар” надавав послуги безплатно для всіх охочих.
Поточний тренд складається з трьох елементів. Перший – наприкінці 2023 року ми провели масштабне очищення бази. Під час переходу на нову білінгову систему ми виявили неточності в даних близько пів мільйона абонентів. Тому частина цифр, про які ви говорите, – це коригування, зроблене в кінці 2023 року.
Другий – кількість активних абонентів у країні поступово зменшується через міграцію українців. На сьогодні близько 74% власників SIM-карток “Київстар” використовують їх за кордоном.
І третій – дійсно відбувається дуже повільна, але поступова зміна динаміки. Це пов’язано з тим, що ми не демпінгуємо.
Фото: Getty Images
— А щодо монолітності ситуації на ринку?
— Її можливо змінити тільки, якщо хтось зробить дуже велику помилку, органічну або неорганічну. Наприклад, якби у грудні 2023 року “Київстар” не зміг би відновитися за 36 годин (після кібератаки – ЕП). Тоді можуть бути тектонічні зміни. Більше я не бачу чинників для цього. Наш ринок залишається помірним і спокійним, особливо враховуючи те, що близько 75% клієнтів обслуговуються без ідентифікації в межах передплаченої системи.
— Чи вплинув прихід французьких інвесторів у lifecell на конкуренцію на мобільному ринку?
— І так, і ні.
— Поясніть.
— Об’єдналися різні типи активів: великі гравці фіксованого зв’язку – Volia та “Датагруп” – із компанією lifecell. Їхня конвергентна пропозиція – вже третій подібний продукт на ринку, що поєднує мобільний і фіксований зв’язок із розважальними сервісами. Ми були першими, хто впровадив таку модель, і довгий час залишалися єдиними.
Швидкість запуску такого рішення від lifecell вражає. Водночас у цій пропозиції є нюанси залучення користувачів.
— Тобто вони ще допрацьовують екосистему?
— Так, і роблять це швидко та у правильному напрямку. Чи відчуваємо ми ще якісь зміни? Поки ні. Якщо повертатися до питання перенесення номерів (МNP), то цю послугу запустили у травні 2019 року, і з того часу нею скористалося близько мільйона абонентів.
Для порівняння, щомісяця ми підключаємо близько 200 тисяч нових SIM-карток. Тож до недавнього часу MNP не мав суттєвого впливу на ринок. Проте його роль змінюється, але це не результат нової команди, а результат багаторічної роботи lifecell.
— Тобто розрив між компаніями зберігатиметься?
— Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється. Думаю, що за дуже наполегливої праці ми відчуємо суттєву різницю за 2-3 роки, коли технологічний розрив між компаніями скоротиться. Зараз він працює на користь “Київстар”.
— Ви користуєтесь послугами інших операторів?
— У мене є резервна SIM-картка одного з операторів для екстреного зв’язку. Це корпоративне рішення. Всім членам антикризового комітету ще до повномасштабної війни ми зробили корпоративне підключення на випадок надзвичайної ситуації. Але я нею не користуюся.
— Чи можна сказати, що розвиток телеком-компаній має наступний сценарій: спочатку зростає кількість абонентів, досягається межа, а потім необхідно рухатися у фіксований зв’язок або інші цифрові сервіси?
— Так, у нашому випадку зростання відбувається за двома напрямками: нові бізнеси та ціноутворення. Майже всі абоненти вже підключені, а попит на додаткові SIM-картки здебільшого зростає під час кризових ситуацій, наприклад, блекаутів, але потім поступово знижується. Тому оператор має пропонувати щось нове.
Ми першими запустили конвергентну пропозицію, і завдяки цьому “Київстар” став лідером фіксованого інтернету в Україні. 81% наших абонентів Домашнього Інтернету користуються одночасно мобільним і фіксованим зв’язком. Окрім цього, розвиваємо нові бізнеси, наприклад, “Київстар ТБ”, який із 50-80 тисяч активних користувачів у 2018 році зріс до майже двох мільйонів.
— Чи може в Україні з’явитися ще один великий мобільний оператор?
— Це утопія. Є два чинники, які це унеможливлюють. Перший – це наявність частот. Телеком-бізнес не можна просто робити на так званій “енергії підприємця”.
Друге – зараз немає такої технології, яка б дала змогу побудувати бізнес майже з нуля і конкурувати з операторами, які будували свої мережі від 2G до 4G протягом останніх 25 років.
Про нову категорію споживачів інтернету, мету угоди з Uklon та купівлю інтернет-провайдера— Куди рухається український телеком?
— Як я вже казав, це конвергенція. “Київстар” задав цей тренд і зараз конкуренти слідують за ним. Я впевнений, що за 2-3 роки у всіх трьох операторів буде сильна пропозиція з мобільного та фіксованого зв’язку і телебачення. Це три базові послуги, які класно одна одну доповнюють.
Другий важливий тренд – розвиток додаткових послуг. Темпи розвитку, рівень інвестицій та готовність ризикувати визначатимуть, наскільки успішним буде цей процес для кожного гравця на ринку.
Паралельно з цим відбуватиметься технологічний розвиток. Минулого року відбувся тендер на частоти, і ми активно впроваджуємо новий прошарок мережі в діапазонах 2300 МГц, що дозволяє суттєво покращити швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, Україна вже посідає 81 місце у світі за цим показником.
— 81-ше, тому що у нас немає 5G?
— Так. Якщо ми приберемо країни, у яких працює 5G, то скоріш за все будемо в першій двадцятці. Ми вже вийшли за 30 Мб/с. Інвестиції в мережу тривають, модернізація – один із ключових трендів. Зокрема, активно впроваджується агрегація спектрів (MIMO), що дозволяє збільшити швидкість і ємність мережі.
— Чи принесе це компанії додатковий прибуток?
— І так, і ні. З одного боку, збільшується споживання, з іншого – це пов’язано не лише з попитом. Чим швидший інтернет, тим більше контенту автоматично завантажується у вищій якості, а значить – більше трафіку використовується. Це не приносить миттєвого прибутку, але в довгостроковій перспективі збільшує дохід оператора. У нас зараз один із великих чинників зростання доходу – це зростання споживання, навіть попри зниження загальної бази клієнтів.
— Чи можна сказати, що з впровадженням 5G ця модель вичерпає себе?
— Ні.
— Чому?
— З’являється новий прошарок споживачів, яких раніше не було – штучний інтелект. У нас буде велика частка нових виробників і споживачів контенту. І це будуть не люди.
— Ви маєте на увазі технології IoT?
— Не зовсім. Уявіть, ШІ генерує контент без участі людини та використовує мережу для його розміщення. Зовсім скоро у нас будуть персональні аватари, цифрові помічники, які постійно взаємодіятимуть між собою, оброблятимуть дані, шукатимуть інформацію в інтернеті та генеруватимуть відповіді. Розумієте, у нас іде таке експоненціальне споживання без залучення людей.
— Чи вичерпала себе бізнес-модель мобільного зв’язку як основного джерела доходу?
— Ні, це ключове джерело доходу і залишатиметься таким ще щонайменше 10 років. Проте ми вже бачимо, як змінюється структура прибутків. У нас є корпоративний показник – співвідношення цифрових доходів до телеком-доходів. В середньому по групі цей показник становить 12-13%, а в деяких компаніях уже досягає 25%.
— Як саме це працює?
— “Київстар” має три основні напрями доходу. Перший – це класичний телеком: мобільний і фіксований зв’язок. Другий – цифрові сервіси, такі як “Київстар ТБ”, хмарне сховище, Big Data. Ми обліковуємо їх окремо, щоб відстежувати динаміку зростання. Третій – дохід від інфраструктури, тобто від Ukrainian Tower Company (UTC), яка здає в оренду вежі для інших операторів.
— Чим сьогодні є “Київстар”?
— Ми часто використовуємо для цього різні терміни, але якщо говорити відверто, то “Київстар” – це вже не просто телеком-компанія (telco), а частково технологічна компанія (techco).
Умовно, наша структура має кілька рівнів. На нижньому – інфраструктура: мережеві ресурси, IT-стек, пасивна інфраструктура, тисячі кілометрів оптоволокна по всій країні, великі бізнес-центри та технологічні хаби. Ми навіть розглядаємо можливість виділення мережевого бізнесу в окрему компанію.
Наступний рівень – сервісний бізнес, який надає мобільний зв’язок та додаткові послуги. А ще вище – цифровий сегмент, який включає сервіси, що працюють як у зв’язці з основним бізнесом, так і як окремі компанії зі своєю структурою та фінансовими показниками.
Фото: Getty Images
— У який момент “Київстар” перестав бути просто мобільним оператором?
— Він ще не перестав.
— Коли тоді перестане?
— Можливо, у 2025 році, коли ми досягнемо 10% чистого доходу від не телекомунікаційного бізнесу. У валовому вираженні це – 15%.
— Виглядає так, що ви створюєте для своїх користувачів цифровий світ.
— Поки що це окремі елементи, і ми б хотіли, щоб їхня кількість зростала. Подивимось, що ми можемо робити у фінтеху чи цифровій освіті.
— Фінтех – це платіжні системи?
— Так.
— Можна купити банк.
— Купити можна все, що завгодно. В цьому повинен бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити.
— Нещодавно Антимонопольний комітет погодив “Київстар” купівлю сервісу таксі Uklon. Коли планується остаточне закриття угоди?
— Ми націлені закрити її найближчим часом.
— У медіа називали різні суми угоди, але одна з останніх – це понад 100 мільйонів доларів. Наскільки вона відповідає дійсності?
— Я не можу прямо назвати суму чи навіть порядок цифр, але після її завершення ми відкрито повідомимо про деталі в рамках звітності.
— За моєю інформацією, поглинання Uklon планувалось ще влітку 2023 року, тобто сама ідея мала час “настоятись”. Якщо абстрагуватись від тези про технологічний розвиток компанії, чи можете ви практично пояснити, для чого “Київстару” сервіс таксі?
— У нас є бачення побудови діджитал-оператора, який об’єднує навколо сервіси з великим рівнем залучення клієнтів. Далі у вас є можливість вибудовувати екосистему таких сервісів, пов’язувати їх між собою різними рівнями синергії.
Перша очевидна синергія для клієнтів – програма лояльності: взаємодія з будь-яким сервісом екосистеми приносить бонуси. Далі – можливість комбінувати послуги, наприклад: після 10 доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.
Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передачі даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). “Київстар” має масштабну інфраструктуру – сотні магазинів, один із найбільших кол-центрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.
Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon.
— Але зробити це буде не так просто.
— Ми це розуміємо. Це не тривіальне завдання. Така стратегія реалізовувалась у світі декілька разів і половина з них неуспішна.
— Крім Uklon “Київстар” також подавав заявку на купівлю онлайн-сервісу бронювання ліків Tabletki.ua, але отримав відмову. Інтерес компанії щодо Tabletki.ua досі зберігається?
— Не коментуємо це питання.
— “Київстар” активно шукає інтернет-провайдера для придбання, але поки безрезультатно. Чому на ринку так складно знайти готову до продажу компанію?
— Причини різні. По-перше, багато компаній не готові до продажу, і завищена ціна часто свідчить саме про це. По-друге, рівень фінансової звітності є важливим фактором. “Київстар” як публічна компанія дотримується високих стандартів прозорості та комплаєнсу, тому перед будь-якою угодою необхідно ретельно оцінювати ризики. Деякі компанії не відповідають цим вимогам, і для укладення угоди рівень відповідності має бути максимально близьким.
Минулого року ми придбали невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів, щоб протестувати всі етапи інтеграції телеком- або інфраструктурного бізнесу.
— Наскільки мені відомо, ви шукаєте інтернет-провайдера з більшою абонентською базою.
— Так, наразі ми розглядаємо кілька фіксованих операторів і тримаємо їх у фокусі.
Про перспективу IPO, угоду з OneWeb та арешт корпоративних прав— У лютому ви заявляли, що розміщення частини акцій “Київстар” на біржі Nasdaq, ймовірно, відбудеться в третьому кварталі 2025 року. На якому етапі зараз підготовка до непрямого IPO?
— Я не можу детально коментувати, але підготовка відбувається активна. Є кілька проміжних точок, які потрібно пройти. Зараз ми на етапі підписання Business Combination Agreement (угода про об’єднання бізнесу) між нами та Cohen Circle. Угода знаходиться на фіналі.
Далі відбуватиметься підготовка проспекту, роад-шоу, тренування, а також вирішення низки важливих питань: як структурувати компанію, яка юрисдикція буде оптимальною, як оцінити активи, хто потенційні інвестори та як організувати зустрічі з ними. Це масштабний і складний процес, що включає, зокрема, отримання погоджень. Наприклад, ми вже отримали схвалення від власників наших облігацій.
— Чи правильно я розумію, що перед виходом вам важливо розширити портфель немобільних компаній і сервісів, аби підвищити свою вартість?
— Ні, такої прямої залежності немає.
— Ідея виходу на біржу прийшла від вашої материнської компанії чи ви самі запропонували це Veon?
— Вона в повітрі знаходиться приблизно 3-4 роки.
— Хто ініціатор?
— Це питання більше стосується бачення наглядової ради, яка представляє інтереси акціонерів. Вона оцінює варіанти з точки зору максимальної вигоди для них, враховуючи структуру та географію активів. Значним каталізатором цього процесу став відкритий лист від міноритарного акціонера Shah Capital, який активізував дискусію. Спочатку ми розглядали варіант виходу на локальні біржі.
(Shah Capital двічі висловлювала пропозицію щодо проведення IPO: у квітні 2023 року та в жовтні 2024 року – ЕП)
— Куди саме?
— Розглядали варіанти локальних бірж у Казахстані, Пакистані та Україні. В Україні ситуація з біржами не найкраща. Ми аналізували цей варіант обережно, оскільки основна ідея полягала в поєднанні глобального лістингу Veon із локальним лістингом активів.
У цьому є певна логіка: на глобальному рівні ми невеликий актив, тоді як для локального ринку, де добре знають наш бізнес і бренд, компанія з доходом 30–40 мільярдів гривень вважається значним активом.
— Для американців ви мало відомі.
— Так. Більше того, ми напередодні повномасштабної війни зробили оцінку компанії.
— Яка це була сума?
— Не можу сказати, але 2022 рік поставив це все на паузу.
— За однією з версій, непряме IPO відбувається через те, що акціонери Veon не можуть отримати свої дивіденди, які фактично залишилися в Україні. Наскільки це відповідає дійсності?
— Це не відповідає дійсності, оскільки акціонери нічого з цього не отримують. Насправді це спосіб залучити певну ліквідність, яка наразі заморожена в Україні, для подальшого розвитку – як в Україні, так і в інших країнах, де працює група.
— Наразі фондовий ринок США різко реагує на політику Трампа, існують побоювання щодо рецесії американської економіки. Це вплинуло на індекс Nasdaq 100, який впав на 3,8%. Якщо негативні тенденції на фондовому ринку США збережуться, чи можливе відтермінування виходу на біржу або його скасування?
— Це не питання мого рівня. Чи буде ця тема обговорюватися? Впевнений, що так. Чи ухвалять рішення про відтермінування? Це складне питання. Процес виходу на біржу складний і містить багато взаємопов’язаних факторів.
Наприклад, для лістингу нам потрібен річний аудит, і його термін не може перевищувати шість місяців з моменту, коли міжнародний аудитор затвердив звітність. Це означає, що навіть місячне відтермінування може перетворитися на затримку на пів року або навіть рік.
Фото: Getty Images
— У квітні 2024 року “Київстар” оголосив, що стане офіційним представником британської OneWeb в Україні та надаватиме послуги високошвидкісного супутникового інтернету як альтернативу Starlink. Запуск сервісу планувався на кінець року, але цього так і не сталося. Натомість 30 грудня “Київстар” повідомив про партнерство зі Starlink. Чому не вдалося домовитися з OneWeb?
— Ми підписали з OneWeb меморандум про взаєморозуміння, що означало готовність до співпраці. Проте він так і не перетворився на комерційну угоду. Поки що ми не закриваємо ці двері, але є ключові фактори, які вплинули на ситуацію. Перш за все, це доступна ємність мережі OneWeb для України. Виявилося, що значна її частка вже продана.
— Комусь в Україні?
— Так.
— Знаєте, кому саме?
— У мене є лише припущення, але я не хотів би їх коментувати.
— Але зараз ця ємність не використовується?
— Так, повністю вона точно не реалізована. Можливо, частково, оскільки термінали є, ми їх завозили. Але масового розгортання поки що немає.
— Усі дії, пов’язані з виходом на біржу, придбанням нових компаній та укладенням партнерств, стали можливими після зняття арешту з корпоративних прав “Київстар”. Виникає питання: як, попри низку програних судових процесів, вдалося досягти скасування арешту? Що саме змінилося у вашій юридичній стратегії чи в позиції суду?
— Моя позиція незмінна: не було жодних підстав для арешту корпоративних прав “Київстар”. Думаю, нам вдалося це чітко пояснити, довести та підтвердити конкретними діями. Важливу роль відіграла щоденна діяльність компанії, адже незалежно від офіційних документів та заяв, саме наші дії є визначальними. І, на мою думку, вони стали найкращим підтвердженням цілей “Київстар” та його патріотичної позиції для всіх стейкхолдерів країни.
— Ви особисто відчули, що ці стейкхолдери зрозуміли це?
— Так.
— Коли це сталося?
— Це був поступовий процес. Складно було в четвертому кварталі 2023 року. Перший квартал 2024-го також виявився непростим. Але мені здається, що саме тоді ситуація почала змінюватися на нашу користь. (У 2023 році суд заморозив 47,85% корпоративних прав “Київстар” через присутність у структурі власності підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана та Пьотра Авена через компанію LetterOne Holdings – ЕП).
Про тарифи, підготовку мережі до блекаутів та штрафи— Наприкінці року “Київстар” підвищив вартість тарифів у середньому на 25%. Згідно з вашими ж звітами, компанія отримує значний чистий прибуток. Чи був варіант зменшити прибутковість, але зберегти тарифи незмінними?
— Прибутковість мобільних операторів суттєво зменшується з початку великої війни. Якщо взяти “Київстар”, то з початку повномасштабної війни інвестиції компанії в мережу зростають щороку. Ми рахуємо їх як в абсолютних значеннях, так і у співвідношенні до доходу. Останні два роки цей показник становив приблизно 26%. Тобто, умовно, зі 100 копійок доходу 7,5 копійки йде на податки, ще 26 – на інвестиції. Понад 50% витрачається на операційні витрати. І тільки після цього ми отримуємо суму, яку можна назвати чистим грошовим потоком (net cash) – трохи більше 20 копійок з кожної гривні.
Далі йде особливість роботи в Україні порівняно з ЄС. Ми отримуємо дохід у гривні, але при цьому витрачаємо 25–30% операційних витрат і 50–60% інвестицій у валюті. Тобто ми постійно стикаємося не лише з інфляцією, а й з девальвацією.
Середнє співвідношення інвестицій до доходу на ринку України становить близько 25%, тоді як у Східній Європі – 18–19%. Девальвація щороку посилює цей тиск.
Найбільша частина операційних витрат на сьогодні – це електроенергія. Вона нас просто душить, адже інфляція електроенергії понад 60% за рік, а середнє споживання однієї базової станції зараз становить приблизно 7–8 кВт на годину.
— У такому разі, який у вас показник маржинальності?
— До 2022 року рекорд був 65-65% маржинальність. Зараз приблизно 55%.
— А який потрібний, щоб залишатись на плаву?
— В Україні, за моїм розрахунком, понад 50%. Якщо вона буде нижча, ви не зможете самі себе фінансувати.
— Велика частина ваших витрат 2024 року пішла на підготовку мережі до можливих блекаутів. Держава встановила для вас доволі жорсткі вимоги. З огляду на зиму, яка минула без масових відключень, чи були такі терміни виправданими?
— Так, були.
— Але ви все одно не вкладаєтеся в дедлайни.
— По-перше, і ми, і держава мали спільну мету. Це як у команді: всі розуміють, що потрібно робити, просто хтось ставить амбітніші цілі. У цьому випадку це була держава. Чи були до цього претензії в мене? Так, наприклад, мені не подобається, коли нас перевіряють. Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд.
Фото: Getty Images
— Я так розумію, штраф вам ще не виписували?
— Ні, але були приписи. Якщо не усунути зауваження, далі будуть штрафи. Якщо підходити формально, можна сказати: “Я все виконав”. Наприклад, вимикаю всі стандарти зв’язку, залишаю один, енергоспоживання падає, базова станція працює.
Але якщо дивитися глобальніше: якщо блекаут стався вночі, навантаження на мережу мінімальне, отже, базова станція працюватиме довше. А якщо це пік навантаження вдень, коли до нас переходять користувачі від конкурентів, ресурс може вичерпатися за 5 годин, а не за 12. Енергоспоживання – це динамічний показник.
— Чи почули ці аргументи у владі?
— Так, цей діалог іде. Я дуже сподіваюся, що буде нормалізація цих вимог.
— Тобто вимоги до операторів можуть переглянути?
— Я сподіваюся, що так.