Нескінченні боєприпаси. Як українські тренажери допомагають армії приборкати “зоопарк” нової зброї

Весь алгоритм дій вони регулярно відпрацьовують на тренажерах віртуальної реальності (VR) української компанії Logics7, які повністю імітують роботу мобільних груп ППО й привчають до роботи в різних бойових ситуаціях.

За останні три роки в Україні з’явились сотні одиниць нового озброєння, на якому захисники ледь встигають навчатись. Під час вторгнення на Київщину для знищення російської техніки з комплексів FIM-92 Stinger та FGM-148 Javelin нашим військовим іноді доводилось користуватись лише інструкціями з YouTube.

Зараз же одразу декілька українських компаній виробляють тренажери та симулятори, які повністю імітують форму, вагу зброї та її бойову роботу. Завдяки ним бійці швидше опановують функціонал та відточують тактику застосування. Інструктори мають змогу моделювати різні бойові ситуації, слідкувати за діями курсантів та разом з ними аналізувати помилки.

Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий назвав якісну підготовку особового складу, зокрема забезпечення навчальних центрів якісними тренажерами, пріоритетом у своїй програмі змін, а голова фонду “Повернись Живим” Тарас Чмут зазначив, що люди – це головний “геймченджер” України, а їхнє навчання – ключовий вектор роботи фонду у 2025 році.

Опитані ЕП виробники тренажерів та симуляторів зазначають, що попит на їхню продукцію з 2022 року зріс у кілька разів. Сьогодні їх виробляють як досвідчені компанії, що працюють на цьому ринку десятки років, так і відносно нові фірми з IT-індустрії.

Лазери, віртуальні мобільні групи ППО та танкові кабіни Навчання військових зі справжньою зброєю важливий, але дорогий процес. Вартість систем озброєння, боєприпасів, логістики на полігоні, макетів цілей, персоналу та іншої інфраструктури є високою, особливо коли треба підготувати сотні тисяч людей. Тож принаймні частину навчання армія переводить на сучасні тренажери.

Одними з найпопулярніших на ринку є лазерні тренажери. Їх виробляють одразу кілька компаній. Як вони працюють?

На великий білий екран проєктується картинка з танками та піхотою противника. Військові мають знищувати їх з макетів стрілецької або протитанкової зброї, які повністю імітують вагу, габарити, систему прицілювання, запобіжники та балістику реальних зразків.

Вправа починається із налаштувань бою. Інструктор розміщує на віртуальному полігоні свої підрозділи, ворожу техніку, виставляє погодні умови, визначає комплекти озброєння, тактику наступу ворога та інші параметри.

Під час пострілу макет випускає лазерний промінь. Інфрачервона камера фіксує точку влучання на екран, і далі комп’ютер по таблицях стрільб вираховує, чи відбулось ураження.

Заняття на таких тренажерах можуть бути й груповими. Інструктор створює бойову ситуацію, а командир відділення розставляє бійців на позиції та розділяє зони відповідальності. І вже за результатами бою робиться висновок, наскільки адекватно командир віддає накази і чи здатні бійці виконувати його команди.

Симулятор не зможе повторити ті самі звуки, віддачу й приплив адреналіну, який відчуває військовий під час стрільби на полігоні або в бою. Однак хороший тренажер дозволяє швидко ознайомитись із принципами роботи різної зброї, до автоматизму натренувати роботу з її органами управління, відпрацювати тактику застосування або просто “освіжити” свої знання.

Ідея компанії Logics7 при розробці тренажера полягала в тому, щоб його можна було встановлювати в пунктах дислокації бригад, а не лише в навчальних центрах у глибокому тилу. “Підійшло поповнення новобранців, прийшли нові незнайомі гранатомети, комусь треба відновити навички після поранення – вони йдуть в невеликий тренувальний центр в якомусь підвалі за лічені кілометри від лінії зіткнення, і стріляють, допоки їм не буде достатньо”, – пояснює менеджер з навчання та впровадження тренінгових систем Logics7 Едуард Бразас.

В останній рік все більшої популярності набувають VR-симулятори мобільних вогневих груп ППО – тих самих, що їздять на пікапах й сидять на дахах, збиваючи ракети та “шахеди”. Такі тренажери в Україні робить кілька компаній, зокрема Logics7 та U-Force.

На них бійці можуть відточувати навички як поодинці, так і одночасно усім складом вогневої групи. Командир сидить біля комп’ютера та віддає накази, навідник підсвічує ціль, стрілець намагається вразити її з кулемета, а оператор ПЗРК її добиває. Так військові тренують не тільки збиття, але і взаємодію.

Аби влучити у ціль з кулемета, потрібно стріляти на випередження. У навчальному режимі комп’ютер підсвічує потрібну зону для стрільби, щоб напрацювати звичку, а потім військовий має зробити все без підказок. Комплекс враховує такі фактори як балістика, швидкість вітру, атмосферний тиск, нагрів ствола, наявність житлової забудови тощо.

“Військові з мобільних груп іноді приходять до нас, щоб змоделювати ситуацію та розібрати помилки, яких вони припустились вночі, під час реального бойового завдання”, – ділиться Бразас.

Ще одним популярним тренажером є лазертаги. Україна їх використовувала ще до великої війни. “Наші лазертаги потрібні не тільки для тренування стрільби, але і для налагодження взаємодії і тактики. Інструктор бачить всю статистику, переміщення бійців, хто в кого влучив, хто ефективніше стріляв, хто загинув. І після бою робить розбір польотів”, – розповів ЕП директор компанії U-Force Сергій Середа.

Курсанти разом з амуніцією надягають сенсори, які реагують на потрапляння лазерного променя та беруть до рук автомати, які цими променями “стріляють”. У програмному забезпеченні тренажера враховано кількість патронів у магазині та швидкість стрільби. Для більшого реалізму випуск променя лазера можна прив’язати до пострілу холостим патроном.

Перед боєм військові надягають спеціальні браслети, які вдаряють їх електричним струмом у випадку влучання противником. Удар електрошоком також можна отримати через недотримання правил безпеки: наприклад, якщо стояти позаду гранатомета під час пострілу. За словами Середи, розряд струму неприємний на відчуття, тож таким чином бійці формуватимуть “умовні рефлекси” для збереження свого життя.

Серед продукції компанії також є імітатори гранат та мін, які під час спрацювання на полігоні роздають сигнал на всіх, хто поряд, і теж завдають “ураження”. Зараз U-Force розробляє макети автоматичних гранатометів, які зможуть стріляти із закритих позицій за допомогою врахування GPS-координат цілі та оператора.

Попит є і на тренажери для операторів безпілотників. Інокентій Разумов, консультант фонду “Повернись живим”, зазначив, що у навчальному процесі дрони є витратним матеріалом. Використання симуляторів та тренажерів допомагає мінімізувати ці втрати.

Моделі тренажерів для FPV-дронів на ринку є, проте проблема розбудови навчальних центрів впирається в нестачу фахових інструкторів, необхідність розосередження особового складу та складність пошуку коштів на навчання та підготовку військ.

За словами Разумова, вартість запуску однієї школи БпЛА в середньому коштує 35 млн грн. Долучитись до збору на обладнання для школи операторів дронів від “Повернись живим” можна за посиланням.

Складніша ситуація із тренажерами для безпілотників літакового типу. Для імітації польоту кожної моделі БПЛА потрібно мати доступ до коду й технічних характеристик, тож розробкою тренажерів для українських розвідувальних безпілотників займаються самі їхні виробники.

В Україні існують і більш технологічно складні та зрілі продукти. Мова йде про кілька компаній, які десятиліттями виготовляють тренажери і до великої війни навіть постачали їх на світовий ринок. Наприклад, конструкторське бюро “Логіка” виробляє великі системи, які повністю імітують панель управління зенітно-ракетними комплексами.

Інша компанія, керівництво якої попросило не згадувати її назви, виробляє симулятори кабін різної броньованої техніки, повністю імітуючи звук, динаміку руху та прилади для управління. Програмне забезпечення враховує такі деталі, як зношеність ствола, тип боєприпасу, атмосферний тиск тощо. Вартість таких тренажерів вимірюється сотнями тисяч доларів.

Також ця компанія робить лазерні тренажери для стрілецької зброї та VR-симулятори ПЗРК. Вони відрізняються від згаданих вище ширшим функціоналом, однак меншою мобільністю та вищою ціною.

Військовослужбовці з підрозділу розвитку та інновацій озброєння спільно з компанією Aspichi та Національною академією сухопутних військ зняли навчальний VR-фільм “Перший бій”. Цей фільм – не тренажер у традиційному сенсі, але є частиною психологічної підготовки військового до того, з чим він може зіткнутись на полі бою. Його верифікували в Генштабі й тепер показують новобранцям на БЗВП.

“Найбільше людину в армії лякає невідомість. Страх першого бою породжує багато проблем: від СЗЧ до відмови виконувати накази на лінії фронту. Ми прописували сценарій таким чином, щоб допомогти людині уявити, що її чекатиме на фронті, і пояснити, як діяти в тій чи іншій стресовій ситуації в реальному бою”, – розповів ЕП один з авторів проєкту Віталій Кирилів, який у цивільному житті був співзнасновником дизайнерського бюро Hochu rayu.

Бюджет стрічки – кілька десятків тисяч доларів. Акторами в цьому фільмі були курсанти навчального закладу та каскадери з кіноіндустрії. Невеликий фрагмент цього фільму ЕП опублікує на своєму телеграм-каналі.

Вихід на експорт Український ринок військових тренажерів та симуляторів динамічно зростає. Їх купують держава, військові частини, навчальні центри, благодійні фонди, приватний бізнес, іноземні партнери і навіть школи для осучаснення предмета Захист Вітчизни. За даними YouControl, лише доходи Logics7 з 2022-го по 2023 рік зросли в 10 разів.

Водночас опитані ЕП великі виробники говорять, що їхні заводи недозавантажені, а продаж військових тренажерів за кордон де-факто заборонений з 2022 року (так само як і експорт зброї).

“Розуміємо, що багато наших тренажерів пріоритетно потрібні Силам оборони. Так само розуміємо, що з експортом тренажерів до чужих рук можуть потрапити методи ведення бою наших військових. Контроль за витоком такої інформації та продукції – це важливо. Ми готові працювати з різними структурами, щоб вони проаналізували, який саме продукт ми можемо випускати з країни”, – сказав ЕП засновник Logics7 Ігор Бєлов.

За даними дослідницької компанії Research&Markets, світовий ринок військових симуляторів та тренажерів у 2024-му році становив 13,41 млрд дол, а до 2030-го зросте до 17,89 млрд дол. Зростання буде обумовлене посиленням глобальної напруги, витрат країн на оборону, розвиток технологій штучного інтелекту та віртуальної реальності.

Ключовими гравцями на світовому ринку військових тренажерів є великі західні збройні корпорації, з якими важко конкурувати. Але знайти свою нішу, особливо серед армій країн “глобального півдня”, може бути цілком реалістичною задачею для вітчизняних виробників.

По-перше, деякі виробники тренажерів уже продавали свою продукцію клієнтам з Азії, Африки та деяких країн НАТО до великої війни. По-друге, вітчизняні компанії розвивають свій продукт з урахуванням бойового досвіду української армії, а отже вони є близькими до реалій сучасної війни та мають велике “портфоліо” з підготовлених підрозділів.

По-третє, собівартість виробництва тренажерів в Україні значно менша, ніж у західних країнах через різницю в оплаті праці та вартості комплектуючих.