“Цієї осені “Київстар” звернувся до Антимонопольного комітету (АМКУ) за дозволом на купівлю 80% провайдера хмарних сервісів GigaCloud, серед клієнтів якого “Дія”, найбільший розпорядник персональних даних українців.
Серед кінцевих бенефіціарних власників “Київстара” – росіяни, але водночас компанія публічно торгується на американській біржі NASDAQ. Як оцінити ризики такої інвестиції для держави?
Загрози корозійного капіталу
У найближчі роки Україна гостро потребуватиме значних іноземних інвестицій на відбудову після російської збройної агресії. Цим можуть скористатися ворожі країни для вливання в економіку корозійного капіталу.
Корозійними називають інвестиції з непрозорих або політично упереджених джерел, які не спрямовані на розвиток об’єктів інвестування чи отримання інвестиційного прибутку, а використовують прогалини у регулюванні для отримання неринкових переваг, впливу на політичні рішення, доступу до критичних матеріалів, інформації та технологій.
Реклама:
Усталеною світовою практикою захисту національних економік від проникнення корозійного капіталу є скринінг прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Ця процедура перевіряє загрозу інвестицій з-за кордону національним інтересам. Найбільша увага зазвичай приділяється інвестиціям, які стосуються оборонного сектору або передбачають надання доступу до персональних даних, комунікацій, критичних матеріалів і технологій.
Читайте також
Скринінг інвестицій: п’ять критичних висновків
Якщо критично важливим підприємством володіє держава, тоді убезпечитись від припливу корозійних інвестицій можна, залишаючи його в державній власності. Але якщо власник – приватна особа чи компанія, необхідно створити правовий механізм убезпечення від передачі компанії іноземним інвесторам, що можуть загрожувати безпеці України.
Реклама:
Завдання скринінгу прямих іноземних інвестицій в Україні – надійно захистити економіку від проникнення корозійного капіталу, передусім російського походження, водночас не створюючи штучних бар’єрів для доброчесних інвесторів.
Як запровадити ефективний скринінг
Рамкова регуляція Євросоюзу, ухвалена 2019 року, передбачає, що країни ЄС мають запровадити процедуру скринінгу інвестицій, залишаючи на розсуд країн-членів ключові параметри цього процесу. А таких параметрів чимало: відповідальний орган за проведення скринінгу, перелік критичних галузей, визначення правочинів які потрапляють під дію скринінгу та санкцій за непроходження цієї процедури.
Окреме питання – чи мають підпадати під скринінг українські інвестори з закордонними бенефіціарами, як-от вже згаданий “Київстар”? І звісно ж, перелік документів на проходження скринінгу не має бути надто обтяжливим для інвесторів, що не несуть загрози національній економіці.
В Україні вже зареєстровано одразу два законопроєкти про скринінг інвестицій – і готується третій. Розбіжності між ними лише підтверджують: написанню законопроєкту має передувати обговорення самої моделі скринінгу.
Читайте також
Криміналізація порушення санкцій для галочки: що не так із законопроєктом №12406?
Попри зрозуміле бажання ухвалити нормативну базу для скринінгу ПІІ якнайшвидше, розробці доопрацьованого законопроєкту має передувати “домашня робота” – аналіз існуючих систем в різних країнах, вибір оптимальної моделі для України з урахуванням існуючого та прогнозованого спектра безпекових ризиків, визначення оптимального бізнес-процесу, який забезпечить отримання інвесторами своєчасних та вмотивованих рішень про проходження скринінгу.
З огляду на величезну потребу в інвестиціях з-за кордону, окремо варто обмежити обсяг документів, який держава запитуватиме у іноземних інвесторів. Для дозволу Microsoft купити українську компанію не потрібно вимагати нотаріально завірений переклад копії паспорта Білла Гейтса – але поки немає впевненості що майбутні підзаконні акти цього не передбачатимуть.
Барʼєр – лише для інвестицій, що становлять реальну загрозу
Кількість інвестицій, що перевіряються через процедури скринінгу має бути помірною. Минулого року у всіх країнах Євросоюзу разом було розпочато 3136 процедур скринінгу, з яких у 86% інвестиції погоджено безумовно і ще у 9% – з умовами.
Але це не привід втрачати пильність: Україна переживає розвиток оборонного сектору, що завжди приваблює корозійний капітал. При цьому механізм скринінгу має убезпечувати інвесторів від необґрунтованих відмов та затягувань.
Держава має проводити неупереджену оцінку потенційної загрози від інвестицій, які відповідають наперед визначеним критеріям. І тоді, аби прийняти рішення щодо можливості купівлі Gigacloud не буде необхідності шукати політико-правові рішення. Відповідь має дати скринінг інвестицій.”, — write: epravda.com.ua
Серед кінцевих бенефіціарних власників “Київстара” – росіяни, але водночас компанія публічно торгується на американській біржі NASDAQ. Як оцінити ризики такої інвестиції для держави?
Загрози корозійного капіталу У найближчі роки Україна гостро потребуватиме значних іноземних інвестицій на відбудову після російської збройної агресії. Цим можуть скористатися ворожі країни для вливання в економіку корозійного капіталу.
Корозійними називають інвестиції з непрозорих або політично упереджених джерел, які не спрямовані на розвиток об’єктів інвестування чи отримання інвестиційного прибутку, а використовують прогалини у регулюванні для отримання неринкових переваг, впливу на політичні рішення, доступу до критичних матеріалів, інформації та технологій.
Усталеною світовою практикою захисту національних економік від проникнення корозійного капіталу є скринінг прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Ця процедура перевіряє загрозу інвестицій з-за кордону національним інтересам. Найбільша увага зазвичай приділяється інвестиціям, які стосуються оборонного сектору або передбачають надання доступу до персональних даних, комунікацій, критичних матеріалів і технологій.
Якщо критично важливим підприємством володіє держава, тоді убезпечитись від припливу корозійних інвестицій можна, залишаючи його в державній власності. Але якщо власник – приватна особа чи компанія, необхідно створити правовий механізм убезпечення від передачі компанії іноземним інвесторам, що можуть загрожувати безпеці України.
Завдання скринінгу прямих іноземних інвестицій в Україні – надійно захистити економіку від проникнення корозійного капіталу, передусім російського походження, водночас не створюючи штучних бар’єрів для доброчесних інвесторів.
Як запровадити ефективний скринінг Рамкова регуляція Євросоюзу, ухвалена 2019 року, передбачає, що країни ЄС мають запровадити процедуру скринінгу інвестицій, залишаючи на розсуд країн-членів ключові параметри цього процесу. А таких параметрів чимало: відповідальний орган за проведення скринінгу, перелік критичних галузей, визначення правочинів які потрапляють під дію скринінгу та санкцій за непроходження цієї процедури.
Окреме питання – чи мають підпадати під скринінг українські інвестори з закордонними бенефіціарами, як-от вже згаданий “Київстар”? І звісно ж, перелік документів на проходження скринінгу не має бути надто обтяжливим для інвесторів, що не несуть загрози національній економіці.
В Україні вже зареєстровано одразу два законопроєкти про скринінг інвестицій – і готується третій. Розбіжності між ними лише підтверджують: написанню законопроєкту має передувати обговорення самої моделі скринінгу.
Попри зрозуміле бажання ухвалити нормативну базу для скринінгу ПІІ якнайшвидше, розробці доопрацьованого законопроєкту має передувати “домашня робота” – аналіз існуючих систем в різних країнах, вибір оптимальної моделі для України з урахуванням існуючого та прогнозованого спектра безпекових ризиків, визначення оптимального бізнес-процесу, який забезпечить отримання інвесторами своєчасних та вмотивованих рішень про проходження скринінгу.
З огляду на величезну потребу в інвестиціях з-за кордону, окремо варто обмежити обсяг документів, який держава запитуватиме у іноземних інвесторів. Для дозволу Microsoft купити українську компанію не потрібно вимагати нотаріально завірений переклад копії паспорта Білла Гейтса – але поки немає впевненості що майбутні підзаконні акти цього не передбачатимуть.
Барʼєр – лише для інвестицій, що становлять реальну загрозу Кількість інвестицій, що перевіряються через процедури скринінгу має бути помірною. Минулого року у всіх країнах Євросоюзу разом було розпочато 3136 процедур скринінгу, з яких у 86% інвестиції погоджено безумовно і ще у 9% – з умовами.
Але це не привід втрачати пильність: Україна переживає розвиток оборонного сектору, що завжди приваблює корозійний капітал. При цьому механізм скринінгу має убезпечувати інвесторів від необґрунтованих відмов та затягувань.
Держава має проводити неупереджену оцінку потенційної загрози від інвестицій, які відповідають наперед визначеним критеріям. І тоді, аби прийняти рішення щодо можливості купівлі Gigacloud не буде необхідності шукати політико-правові рішення. Відповідь має дати скринінг інвестицій.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.