“Що таке митний check-up і навіщо він потрібний компаніям, пов’язаним з митною діяльністю.”, — write: epravda.com.ua
Поновлення митних перевірок у 2024 році призвело до численних додаткових нарахувань та штрафів. За даними Держмитслужби, за сім місяців їх загальна сума перевищила 1 млрд грн. Зазвичай контрольні органи виявляють кілька видів порушень. Отже, бізнесу слід приділити достатньо уваги своєму логістичному ланцюжку, особливо документальному оформленню кожного етапу руху товарів.
Згідно з відкритими даними Держмитслужби, у 2024 році було проведено 726 документальних перевірок, додатково нараховано 980,2 млн грн митних платежів та застосовано штрафні санкції на 148,2 млн грн. При цьому жодна перевірка не завершилася довідкою, тобто без виявлення порушень.
З усіх перевірок 30 були виїзними. Митні органи відібрали 3 тис. оформлень для пост-митного контролю, у 72% з них відомості не були підтверджені, тобто зафіксовані порушення. За результатами пост-митного контролю проведено 13 документальних перевірок, донараховано 9,2 млн грн митних платежів.
Така динаміка може змінитися, адже початок перевірок після мораторію супроводжувався малою кількістю митних аудиторів. Однак з 2025 року ця кількість збільшена вдвічі і Держмитслужба планує нарощувати обсяги перевірок.
Не буду оригінальною: найкраще працювати на випередження. Отже, як правильно готуватися до митних перевірок? Відповідь проста: так само, як ви стежите за своїм здоров’ям та діагностуєте свій організм. Тобто міжнародна діяльність має проходити періодичну перевірку, перш ніж це зробить митний аудитор.
Митний check-up – це процес, який дозволяє бізнесу не тільки уникнути штрафів і додаткових витрат, а й значно знизити ризики, пов’язані з митною діяльністю.
Це не просто перевірка митних декларацій, а комплексний аналіз вашої діяльності та документів компанії за тими ж принципами, за якими діють митні аудитори під час здійснення митних перевірок. Основна мета – виявити та знизити митні ризики, а в деяких випадках – оптимізувати поточні витрати підприємства.
Пропишіть усі процедури Спочатку компанії варто задокументувати свої процеси. Мова не про бюрократизм, а про впорядкування діяльності. Це може дивувати, проте не всі компанії мають прописані процедури, за якими працівники повинні діяти під час митного оформлення товарів. Відповідно, контроль за виконанням тих чи інших операцій проходить без встановлених критеріїв, що негативно впливає на загальний результат. Тому застарілі процедури слід переглянути, а відсутні – формалізувати.
Перевіряйте правильність застосування кодів У компаніях існує проблема з класифікацією товарів: автономне ведення баз товарів різними підрозділами без інтеграції баз. Іноді введення бази оформлених товарів виконують митні брокери, які можуть декларувати за одними кодами, а в обліковій системі компанії будуть інші. Нерідко митний брокер вносить зміни до митної декларації, про які не інформує компанії. Це призводить до розбіжностей, які можуть мати наслідки під час обліку, продажу або здійсненні митної перевірки.
Правильно визначайте країну походження Це непросте завдання, адже з початку 2025 року застосовується оновлена конвенція ПЄМ. Водночас у деяких країнах досі діє стара редакція, а перехідні положення, прописані в рішенні №2/2024, досі не ратифіковані Верховною Радою. Хоча саме вони можуть дозволити зняти чимало суперечливих моментів, з якими наразі стикаються експортери та імпортери. Поки окремі правові аспекти не врегульовані, бізнесу доводиться працювати в умовах невизначеності.
Радимо звернути увагу на те, як визначається походження імпортованих товарів, продуктів переробки, виготовлених із завезеної сировини, та за якими критеріями відбувається кумуляція. Товари, які мали преференційний режим до 1 січня 2025 року, можуть не підпадати під нього, тому розмір платежів буде відрізнятися. Кропітка робота з новими законодавчими умовами може заощадити чималі кошти.
Стежте за дотриманням митних режимів Під час митної перевірки компанія повинна продемонструвати дотримання митних правил, які регулюються законодавством України, зокрема щодо правильного застосування митних режимів, адже недотримання їх умов загрожує штрафами, анулюванням митних дозволів та протоколами за порушення митних правил.
Якщо товари оформляються в режимі тимчасового ввезення, то слід подбати, аби вони були своєчасно вивезені в зворотному напрямку. Окрему увагу слід звернути на випадки, коли під час тимчасового ввезення товар був наданий у користування іншому підприємству за договором оренди чи суборенди, що не дозволено без погодження з митницею. Ви маєте оцінювати ризики таких операцій, адже якщо митні аудитори це виявлять, то будуть нараховані значні штрафи.
Для компаній, які мають авторизації на спрощення або статус АЕО для забезпечення відповідності критерію 1 (дотримання вимог митного і податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності), необхідно не допускати протягом кожного календарного року серйозних або систематичних порушень митних правил.
Якщо протягом календарного року допустити факт притягнення посадових осіб підприємства, митних представників та перевізників до адміністративної відповідальності за порушення митних правил пʼять і більше разів, або загальна сума накладених штрафів чи вартість конфіскованих предметів за такі порушення перевищуватиме 0,5% загальної фактурної вартості товарів, переміщених підприємством через митний кордон України за відповідний рік, або суму в розмірі, визначеному законом для кваліфікації ухилення від сплати податків як кримінального правопорушення (у 2025 році – 4 542 000 грн), це буде вважатися систематичним або серйозним порушенням та призведе до невідповідності вказаному критерію і, як наслідок, до позбавлення авторизації.
Враховуйте всі фактори при розрахунку митної вартості Митна вартість може бути однією з основних причин для додаткових нарахувань та штрафів. Наприклад, використання основного методу при обчисленні митної вартості (за ціною контракту) не завжди можливе, оскільки слід враховувати супутні витрати (вартість розробки та досліджень, роялті, транспортні витрати, страхування). Результатом може стати заниження митної вартості, а отже – порушення та відповідні санкції. Тож радимо звертати увагу на всі складові, які мають бути враховані в підсумковій базі для нарахування митних платежів.
Контролюйте роботу митних брокерів Компанії, які працюють з митними брокерами, нерідко беруть обмежену участь в оформленні товарів, що може спричинити проблеми з контрольними органами. Для брокерів немає KPI, відповідно, ефективного механізму контролю митних оформлень, а юридична відповідальність за негативні наслідки лягає на компанію.
Чому митний check-up – це не просто важливо, а необхідно?
1. Попередження фінансових санкцій і штрафів. Якщо митний орган виявить помилки під час митного оформлення, зокрема в обчисленні митних платежів, компанія зобов’язана сплатити донарахування та штрафи.
2. Визначення потенційних ризиків. Перевірка на етапі підготовки документів і ланцюга постачання дозволяє виявити не лише помилки, а й ризики. Наприклад, чи дотримується компанія вимог з митно-тарифного чи нетарифного регулювання.
3. Зниження витрат. Після перевірки митних процедур ви точно знаєте, де варто скоротити витрати і покращити ефективність ланцюга постачання. Наприклад, компанія не використовує всі можливості (використовує код УКТ ЗЕД з вищою ставкою, не отримує документи, які підтверджують можливість застосування преференції, некоректно розраховує митну вартість товарів).
4. Покращення взаємовідносин з митними органами. Коли компанія регулярно проводить перевірки і підтримує високий рівень внутрішнього контролю та відповідності вимогам, митниця менш схильна до проведення виїзних перевірок. Якщо компанія має певну історію порушень митних правил, це може призвести до вищого ступеня ризику митного контролю в майбутніх періодах.
Незалежно від того, має компанія великі обсяги товарообігу, тільки починає міжнародну діяльність чи має кілька поставок на місяць, такий митний check-up допоможе підготувати до будь-якої перевірки та пройти її без наслідків.
Співавторка – Юлія Хоменко, менеджерка практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.