Король інвестицій. Як Уоррен Баффет побудував фінансову імперію на трильйон доларів

“Інвестиційний король” Уоррен Баффет іде на пенсію. 3 травня він анонсував, що передасть керування Berkshire Hathaway віцепрезиденту компанії Грегу Абелю.

Баффет не потребує презентації. У рейтингу найбагатших людей світу він замикає першу п’ятірку із статками понад 160 млрд дол. Основне джерело доходів – холдинг Berkshire Hathaway, який Баффет за 60 років перетворив із збиткової текстильної компанії на багатопрофільного гіганта ринковою вартістю 1,2 трлн дол.

Прості принципи досвідченого інвестора приносили 20% середньорічного приросту Berkshire протягом шести десятиліть. Це удвічі більше за середньорічний приріст індексу S&P 500 за цей же період (10,4%). Баффет активно ділиться статками. У 2025-му він п’ятий рік поспіль очолив рейтинг найбільших благодійників США. У 2024 році він пожертвував 5,3 млрд дол., а загалом за життя – 62 млрд дол.

Яким принципом інвестування керувався Баффет? Чим особлива його інвестиція в Coca-Cola? Чому його прозвали оракулом з Омахи і що буде з Berkshire?

Підприємець з дитинства Баффет народився в 1930 році в Омасі (штат Небраска) у заможній родині: його батько займався інвестиційним бізнесом, а з часом став конгресменом. Попри комфорт, хлопчик хотів прокласти власний фінансовий шлях до мільйонів.

Коли йому було лише сім років, книга “Тисяча способів заробити 1000 доларів” розпалила його уяву і відкрила світ бізнесу. Захопившись математикою, Уоррен з десяти років почав активно вивчати фінансову літературу з бібліотеки батька.

Невдовзі Уоррен уже продавав безалкогольні напої, календарі, уживані м’ячі для гольфу та марки. В 11 років майбутній “король Wall Street” уперше спробував себе на біржі: разом із сестрою Доріс він купив три акції паливної компанії Cities Service по 38,25 дол. за штуку. Спочатку їх ціна опустилася до 27 дол., а коли піднялася до 40 дол, Баффет продав їх, отримавши за вирахуванням комісії 5 дол. прибутку.

За кілька днів вартість цих акцій зросла до 202 дол. Баффет зрозумів, що інвестор має бути терплячим і не поспішати продавати заради короткострокової вигоди.

У 13 років Баффет уперше подав податкову декларацію, а ще через рік купив ділянку землі, заробляючи на оренді. На доставці газети The Washington Post він заробляв 175 дол. на місяць – більше, ніж його вчителі. Пізніше Berkshire Hathaway володів майже 30% акцій газети впродовж 40 років, поки не продав їх у 2014 році.

До закінчення коледжу Уоррен накопичив вражаючі 53 тис. дол. (112 тис. дол. за сучасними мірками). Під час навчання в Колумбійській бізнес-школі Баффет отримав можливість вивчати принципи вартісного інвестування в Бенджаміна Грема – ці уроки вплинули на його кар’єру. За Гремом, таке інвестування передбачало пошук акцій, які продавалися з надзвичайним дисконтом до вартості базових активів. Уоррен засвоїв концепцію, але був зацікавлений у її розвитку.

Інвестиційну кар’єру він почав як аналітик з цінних паперів у батьковій фірмі в Омасі. У 1956 році заснував інвесткомпанію Buffett Partnership. Ще через три роки познайомився з Чарльзом Мангером, який став його другом та діловим партнером.

До 1962 року Баффет став доларовим мільйонером і придбав акції текстильної компанії Berkshire Hathaway, яка переживала кризу. Те, що почалося як класична гра на підвищення вартості, перетворилося на довгострокову інвестицію. Захоплений низькою вартістю акцій компанії порівняно з її балансовою вартістю та чистим оборотним капіталом, Баффет за три роки скупив її контрольний пакет.

Баффет використовував прибутки Berkshire Hathaway для купівлі інших компаній, зокрема фірми із страхування життя National Indemnity. Страховий бізнес з часом став основним. Останню текстильну фабрику Berkshire Hathaway Баффет і Мангер закрили у 1985 році, але розвивали конгломерат, зберігши стару назву.

Бізнесмен купував на перспективу, обираючи фірми з інноваційним, орієнтованим на акціонерів менеджментом і високими показниками прибутку, коли вони доступні із знижкою, керуючись принципом “інвестуй у те, що розумієш”. Він тримався подалі від надто складних галузей або тих, що були “поза його колом компетенції”.

Будучи затятим технофобом, Баффет перечекав зростання акцій технологічних компаній наприкінці 1990-х. Через відмову вкладати кошти в бізнес, який не відповідав його принципу, Уоррена зневажали брокери з Уолл-стрит. Дехто вважав, що його зірковий час минув. Проте крах “бульбашки доткомів” зробив банкрутами багатьох інвесторів у техносектор, а прибутки Баффета подвоїлися.

“Оракул з Омахи” “Забудьте все, що знаєте про купівлю чудових бізнесів за чудовими цінами. Натомість купуйте чудові бізнеси за розумними цінами”, – написав одного разу Баффет акціонерам Berkshire Hathaway. Цей метод, відомий як вартісне інвестування, існував задовго до того, як 94-річний мільярдер почав свою кар’єру. Однак ніхто не робив це так добре і так довго, як він.

Підхід Баффета з детальним аналізом активу перед потенційною інвестицією перетворив Berkshire Hathaway на гігантський диверсифікований конгломерат, який оцінюється понад 1 трлн дол. Одна з найбільших залізниць Америки? Належить Berkshire. Найбільший акціонер American Express та Coca-Cola? Теж Berkshire.

Баффет за ці роки накопичив майже 160 млрд дол. статків, ставши уособленням американського капіталізму. Його інвестиційна філософія – купувати недооцінені компанії із сильними фундаментальними показниками – принесла йому прізвисько “Оракул з Омахи” та “Король інвестицій” за здатність передбачати ринкові тенденції і визначати вигідні інвестиції за роки до того, як це робили інші.

Berkshire інвестував у безліч успішних бізнесів – від залізничного гіганта BNSF до китайського виробника електромобілів BYD. Проте найбільш трансформаційними вважаються придбання страхових компаній National Indemnity та Geico, які будували бізнес на “змінних” страхових преміях. Ці кошти стали першим двигуном фінансової машини Баффета, яка зараз налічує 189 компаній.

American Express, Bank of America, Coca-Cola, Chevron та Apple – усі вони входять у величезне інвестиційне портфоліо Berkshire. Ба більше, наявність компанії Баффета серед акціонерів є для них своєрідним знаком якості.

Ще одним ключем до його успіху було утримання інвестицій протягом тривалого часу. “Наш улюблений період утримання – це вічність”, – повторював він, дозволяючи прибутковості зростати знову і знову. Водночас Баффет свідомо уникає спекулятивних “бульбашок” та криптовалют (називав Bitcoin “щурячою отрутою в квадраті”), навчаючи молодих інвесторів довгострокового терпіння.

Під його керівництвом Berkshire пережив чимало економічних бумів та рецесій. У колонці для NYT у 2008 році мільярдер писав про своє правило при ухваленні інвестиційних рішень: “Бійся, коли інші жадібні, і будь жадібним, коли інші бояться”.

Слава “оракула” дала Баффету унікальний вплив у Вашингтоні. Політики стежили за його листами акціонерам, а Уоррен консультував президентів з обох партій. Це було найбільш помітно у 2008 році, коли керівники корпорацій та адміністрація Буша-молодшого просили його допомогти врятувати фінансову систему від краху.

Баффет погодився тоді інвестувати мільярди в Goldman Sachs і General Electric. Ці кроки порівнюють із зусиллями J.P. Morgan з порятунку банків на початку 20 століття. Щоправда, він стягував з обох компаній астрономічні 10% дивідендів, але вони були готові платити за такий тягар, аби отримати його імідж і вижити.

“Баффет уособлює все найкраще, що є в американському капіталізмі та самій Америці”, – сказав після оголошення Баффета про свою відставку виконавчий директор JPMorgan Chase Джеймі Даймон.

Знакові інвестиції в Coca-Cola та Apple Одним з найкращих рішень за 60-річну кар’єру Баффета вважається довгострокова інвестиція в Coca-Cola: у 1988-1994 роках Berkshire вклав у виробника напоїв 1,3 млрд дол., а зараз володіє 9,3% акцій.

Coca-Cola приносить Баффету чималі дивіденди: майже 800 млн дол. лише за 2024 рік. Її напої купують навіть під час економічних спадів, що стабілізує акції. За перший квартал 2025 року компанія прозвітувала про 11,2 млрд дол. доходів.

Любов Баффета до Coca-Cola не лише фінансова, а й споживча. В інтерв’ю журналу Fortune у 2015 році мільярдер зізнався: “Я споживаю 2 700 калорій щодня, чверть з них – це Coca-Cola. Я випиваю щонайменше п’ять банок щодня”.

Проте він не завжди любив Coca-Cola. 50 років мільярдер був фанатом Pepsi: син Говард називав його “Pepsi Уоррен”. На Coca-Cola бізнесмен перейшов завдяки сусіду Дональду Кіо, компанія якого продавала в Омасі каву. У 1960 році Баффет сказав йому, що розвиває партнерську інвесткомпанію і додав: “Якщо ви дасте мені 10 тисяч доларів, я, можливо, зможу щось з ними зробити”. Тоді Кіо відмовився.

Роками пізніше останній піднявся корпоративними сходами в Coca-Cola, ставши президентом компанії. Він прочитав, що Баффет полюбив вишневе Pepsi, і надіслав старому сусідові кілька ящиків вишневої коли, назвавши напій “нектаром богів”. Баффет “підсів” і сказав акціонерам, що Cherry Coca-Cola буде офіційним напоєм їх щорічних зборів. Наступним кроком стали інвестиції в компанію.

400 млн акцій Coca-Cola вартістю понад 25 млрд дол., якими володіє Berkshire, становлять значну частину його інвестиційного портфеля. Вважається, що ці вкладення – приклад довгострокового підходу Баффета до інвестування.

Coca-Cola – популярний світовий бренд, який десятиліттями користується попитом. У 1988 році компанія переживала кризу. Вона припустилася стратегічної помилки: змінила столітній секретний рецепт і представила “нову колу”. Цей крок виявився катастрофічно невдалим і викликав негативну реакцію споживачів.

Провал підірвав імідж компанії, а акції різко впали. Coca-Cola зробила висновки і поступово відновлювала позиції. Проте ринок був настороженим і акції залишалися недооціненими. Тоді Баффет побачив цінність там, де інші вбачали ризик.

Перед ним була компанія з міцним брендом, глобальною дистриб’юторською мережею та продуктом, що має незмінну привабливість. Це був класичний хід Баффета: знайти алмаз в необробленому вигляді, готовий до полірування.

Ще один вдалий вибір – мільярдні інвестиції в Apple. Berkshire вперше придбав акції виробника iPhone і MacBook у 2016 році. Відтоді вони злетіли на понад 800%.

У 2024 році Berkshire продав значну частку акцій Apple, але залишається одним з найбільших акціонерів компанії з часткою 2% акцій. У звіті за перший квартал 2025 року конгломерат визнав, що митні тарифи Трампа створили “значну невизначеність”, додавши, що поки не може передбачити вплив тарифів.

Баффет критикує митну політику Трампа і займає “оборонну позицію”, продаючи акції десять кварталів поспіль. У 2024 році Berkshire “скинув” акцій на 134 млрд дол. через скорочення двох найбільших пакетів – Apple та Bank of America. Завдяки цьому фінансова подушка зросла до рекордних 350 млрд дол.

Попри статус легенди Wall Street, Баффет визнає, що за свою кар’єру зробив чимало помилок. Він жалкував, що втратив можливість інвестувати в Amazon та Microsoft на їхніх “ранніх стадіях розвитку”, бо тоді не розумів цього бізнесу.

Ще однією “жахливою помилкою” він вважає купівлю взуттєвої компанії Dexter Shoe за 433 млн дол. у 1993 році. Згодом вона стала збитковою і збанкрутувала.

Скромний стиль життя та філантропія Що зазвичай роблять успішні інвестори із своїми статками? Баффет ними ділиться.

Понад 50 років він через свій фонд надає стипендії на навчання в коледжах малозабезпеченим студентам у Небрасці. У червні 2006 року він підтримав Фонд Білла та Мелінди Гейтс, зобов’язавшись щорічно жертвувати на благодійні цілі. До червня 2022 року внески Баффета сягнули 36 млрд дол. У 2010 році разом з Гейтсом він запустив філантропічну кампанію The Giving Pledge, у рамках якої мільярдери зобов’язуються віддати до 50% свого капіталу на благодійність.

У 2014 році WP писала, що Уоррен планує залишити дітям по 2 млрд дол. У листі до акціонерів він заявив, що радить заможним сім’ям “залишати дітям достатньо, щоб вони могли робити все, але не так багато, щоб вони не могли робити нічого”. У 2021 році Баффет оголосив, що майже всі статки (160 млрд дол.) після його смерті передадуть у фонд, опікунами якого будуть його діти Сьюзі, Говард і Пітер.

Його спадкоємці будуть одноголосно вирішувати, на які благодійні цілі спрямувати кошти. За словами Баффета, він не давав дітям вказівок, як використовувати його багатство, але радив “допомагати людям, яким пощастило не так, як їм”.

Обидва сини та донька мають власні благодійні фонди: Sherwood Foundation у Сьюзі, Howard G. Buffett Foundation у старшого сина Говарда і NoVo Foundation у Пітера. Фонд Говарда активно інвестує в Україну, зокрема підтримує фермерів технікою та сприяє гуманітарному розмінуванню.

За його кошти в Бучі відбудували вулицю Вокзальну, де була розбита колона російської військової техніки, а у квітні 2023 року Привокзальну площу перейменували на площу Говарда Баффета. Також фонд профінансував будівництво в Бучі фабрики-кухні, де щодня готуватимуть понад 10 тис. порцій їжі для дітей у школах і дитячих садках. Сам Говард 16 разів відвідав Україну.

Незважаючи на статус мультимільярдера, Баффет веде відносно скромний спосіб життя. Він досі живе в будинку з пʼятьма спальнями в Омасі, який придбав за 31,5 тис дол. у 1958 році, згодом захистивши його парканом та камерами спостереження. Також у мільярдера був будинок для відпочинку в Каліфорнії. Він придбав його за 150 тис. дол. у 1971 році і продав у 2018-му за 7,5 млн дол.

Якось Уоррен розповідав, що ніколи не хотів мати кілька будинків та автомобілів. “Є речі, які не можна купити за гроші. Моє життя не може бути щасливішим після певної межі. Насправді воно було б гіршим, якби в мене було шість чи вісім будинків. Я маю все, що мені потрібно, і мені не потрібно більше”, – говорив він.

Близько десяти років Баффет їздив на Lincoln Town Car 2001 року випуску, а потім продав його на благодійному аукціоні і замінив на Cadillac DTS 2006 року. У 2014 році він замінив DTS на Cadillac XTS. “Я проїжджаю лише близько 3 500 миль на рік, тому купую нову машину дуже рідко”, – зізнавався Баффет.

Одна з розкішних покупок мільярдера – приватний літак. У 1986 році він витратив 850 тис. дол. на вживаний Falcon 20, потім продав його і в 1989 році купив інший літак за 6,7 млн дол. Згодом останню покупку він визнав “невиправданою”. Його річна зарплата у 2024 році становила 100 тис. дол., як і протягом останніх 40 років.

Попри багаторічний статус одного з ключових акціонерів Apple Баффет довго користувався 20-доларовою “розкладачкою” Samsung SCH-U320. На iPhone 11 мільярдер перейшов лише у 2020 році, але і його використовував “просто як телефон”. Курс акцій він відстежує за допомогою iPad.

Баффет роками стрижеться за 18 дол. у перукарні, розташованій у тому ж будинку, що і його офіс. За словами бізнесмена, він харчується, “як шестирічна дитина”: регулярно їсть у McDonald’s і п’є багато Coca-Cola. Під час зборів Berkshire у травні, коли Баффет оголошував про майбутню відставку, на столі стояли банки вишневої коли. “У свої 94 роки я можу пити все, що захочу”, – сказав Баффет.

Виклики для наступника Стратегія Баффета процвітала в епоху висхідної глобалізації, вільної торгівлі та економічного домінування США, зазначає The Conversation. Зараз світ змінився і Уоррен це визнає. За його словами, він “виграв у лотерею”, народившись у Штатах тоді, коли фондові ринки були готові до одного з найбільших економічних бумів.

Повернення Трампа до влади віщує зміни в економічній політиці, вважає інвестор. Торговельні обмеження можуть зашкодити деяким міжнародним інвестиціям Berkshire. Ця ж політика може піти на користь інвестиціям, орієнтованим на США.

Ідея економічної переваги США теж під питанням: Китай може обігнати економіку Штатів у 2030-х роках. Частка Сполучених Штатів у світовому економічному виробництві впала з 22% у 1980 році до близько 15% зараз.

Гендиректор Berkshire Hathaway Energy та віцеголова з нестрахових операцій Berkshire Hathaway Грег Абель, якого затвердили наступником Баффета, успадкує компанію з рекордними 350 млрд дол. фінансової подушки. Проте Абель отримає в управління не лише чудове фінансове становище Berkshire, а й чимало викликів.

Чи не головне його завдання – збереження “премії Баффета”. Новому керівнику спочатку не вистачатиме культової прихильності інвесторів до Баффета, що може розмити додаткову цінність, яку ринок надає Berkshire завдяки лідерству Уоррена.

Абель вважається чудовим бізнес-менеджером та досвідченим укладачем угод. “Грег збереже нашу культуру”, – сказав акціонерам у 2021 році Чарльз Мангер: уже тоді вони з Баффетом почали готувати Абеля до нової ролі.

Без репутації Уоррена Абель може зіткнутися з підвищеним тиском щодо ефективного використання значних коштів в умовах глобальної економічної невизначеності і торговельної війни Трампа. До того ж геній Баффета полягав не лише у виборі, які акції купувати. Він умів розподіляти капітал та управляти кризовими ситуаціями. Головне питання – чи зможе Абель повторити це.

Інший потенційний виклик – технологічна адаптація. Хоча Berkshire з роками збільшив інвестиції в технології (насамперед в акції Apple та Amazon), баланс між традиційними активами (Coca-Cola чи залізниця) і секторами, що розвиваються (ШІ та відновлювані джерела енергії), – досі складне завдання.

Чи зможе Абель знайти наступних великих “підривників індустрії”? Йому доведеться вирішувати екологічні проблеми: значна залежність Berkshire Hathaway від вугільних та газових електростанцій викликає дедалі більше критики, оскільки інвестори та регулятори вимагають більше екологічно чистих енергетичних рішень.

“Принципи Баффета – терпіння, цінність активу та ставка на Америку – були непідвладні часу, але світ не стоїть на місці. Його наступник має балансувати в геополітичних ризиках і технологічних проривах, зберігаючи культуру Berkshire. Епоха після Баффета – це більше, ніж просто кадрові зміни. Це перевірка того, чи зможуть принципи Баффета вижити у світі, де домінують короткострокова перспектива, технології та геополітична складність”, – резюмує The Conversation.