“Чому деревообробний бізнес знову під прицілом митниці.”, — write: epravda.com.ua
Аргументація митників суто формальна: класифікація обрізної дошки начебто не відповідає коду, а отже – заборона. Компанії йдуть до суду, справа отримує публічний розголос, галузь вимагає пояснень.
Весна 2025-го. Усе знову Цього разу митниця взялася за експорт ясеня. Формально – претензії до відповідності ДСТУ. Неофіційно – повне блокування відвантаження, затримки, бюрократичні причіпки. Інспектори міряють кожен міліметр деревини, шукають відхилення в ширині, товщині та вологості.
Здається, проблема не в деревині, а в ставленні до бізнесу. Це не поодинокий випадок, скаржаться й інші експортери деревини. Митниця виступає не як сервіс, а як бар’єр. Замість сприяння чесному бізнесу створює для нього штучні перепони.
Контроль чи тиск? Формально митниця виконує свою функцію, але перевірки, що перетворюються на саботаж, – це не контроль, а тиск, про що не раз наголошувала наша асоціація.
Така поведінка стає схожою на упереджене ставлення митниці до деревообробного бізнесу. У відповідь Асоціація деревообробних підприємств України та “Маніфест 42” долучилися до розробки законодавчих ініціатив.
Їх мета – обмежити свавілля, встановивши чіткі межі контролю і захистивши бізнес від безпідставних обшуків, вилучення документів і блокування діяльності. Анонімне опитування серед підприємств показало: зловживання контролем – не виняток, а норма, особливо на регіональному рівні, де досі діє “ручний режим” впливу.
“Ліси України” – нова мішень старої системи На фоні тиску на бізнес дедалі більш очевидним стає інший фронт протистояння: державне підприємство “Ліси України”. Під керівництвом Юрія Болоховця команда взяла курс на зміну філософії управління лісовими ресурсами.
Серед ключових змін – впровадження електронних торгів замість ручного розподілу деревини, регулярна публічна звітність, інвестиції в технічне оновлення, жорсткі обмеження для корупційних практик.
Проте ці досягнення стали причиною нової хвилі тиску та інформаційних атак. У медіа з’являються анонімні “розслідування”, спроби дискредитувати керівництво, зокрема самого Болоховця. Цей процес має всі ознаки цілеспрямованої кампанії.
Отже, випадок з вінницькими підприємствами – не виняток, а тривожний сигнал. Тиск на деревообробників, що маскується під перевірки і контроль, демонструє: стара система не готова до змін і чіпляється за будь-який шанс зберегти вплив.
Попри відкритість, прозорість і дотримання стандартів, бізнес опиняється в ситуації, де успіх залежить не від якості продукції, а від “тлумачення” інспектора. Парадокс у тому, що навіть державне підприємство, яке впроваджує реальні реформи, як-от ДП “Ліси України”, стає мішенню для тиску.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.